Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 27.5. Фінанси домогосподарств та зміни в них
За трансформації в Болгарії заплачена дуже висока ціна. її основні індикатори – бідність і безробіття. За короткий в історичному плані час -11 років – соціальне розшарування населення набуло потворних форм. На початку XXI ст. 20 % сімей і громадян, які мали найвищий дохід, володіли 25 % національного багатства. Добре, що є багаті, але тільки коли їх статок накопичений особистою працею, господарською підприємливістю. Насправді майнове і прибуткове розшарування стало наслідком викривлень у ході приватизації державної власності, наслідком розорення банків, тіньового бізнесу, контрабанди, злочинності.
Аналіз офіційних даних свідчить, що втрачається майже 17 % працездатного населення, яке, очевидно, зайняте в тіньовій економіці.
Зареєстроване безробіття становить 18 %, а фактично – досягає 30 %, і це найвищий показник в Європі. Під час трансформації було закрито більше 1 млн (25 %) робочих місць, переважно у сфері матеріального виробництва. Співвідношення кількості населення в країні до кількості працюючих дорівнює 3:1.
Унікальним для європейської держави є і співвідношення між працюючими (забезпеченими) громадянами і пенсіонерами – воно становить 1:1, тоді як в розвинутих країнах кардинальні заходи починають вживати вже при пропорції 2,5 :1. Інакше кажучи, в Болгарії соціальна реформа відбувається дуже швидко, хоча здійснюються певні заходи, які захищають населення від безробіття та забезпечують медичне обслуговування. Разом з тим почалось поступове збільшення віку виходу на пенсію жінок – з 55 до 58 років і чоловіків – з 60 до 63 років.
Реформи суспільного забезпечення, на думку багатьох болгарських дослідників, погано співвідносяться з фінансово-економічною ситуацією та її тенденціями. Збільшення віку виходу працівників на пенсію – це європейська тенденція. У Скандинавських країнах чоловіки працюють на 5-7 років довше ніж в Болгарії, а жінки – навіть на 10-12 років. У Західній Європі зростає тривалість життя, і підвищення вимог до віку і трудового стажу продиктовані точними розрахунками і прогнозами. У Болгарії, за оцінками деяких експертів, не можна наслідувати цей приклад. Підвищення віку виходу на пенсію створює конфлікт між поколіннями – такі дії блокують 50- 60 тис. робочих місць, на які б могли претендувати молоді люди, що отримали освіту, чи безробітні.
Охорона здоров’я, на думку фахівців, також організовується без належних розрахунків фінансових потреб галузі та надходжень у фонди. В Угорщині, наприклад, національний фонд охорони здоров’я починає відчувати фінансові труднощі, коли щомісячні платежі становлять майже 70 дол. У Болгарії такі внески становлять всього 7 дол. У сфері медичного обслуговування, на думку деяких експертів, популярна й інша концептуальна помилка – приватизація поліклінік, а в перспективі і лікарень. З політичного погляду, будівництво держави без громадської охорони здоров’я є нерозумним. Таких країн у світі немає.
Фахівців непокоять демографічні наслідки реформ. Слабка фінансово-економічна база, що склалася в ході транформації, стала однією з головних причин скорочення чисельності населення. Відсутність гарантій у працевлаштуванні й отриманні доходів зменшила кількість шлюбів і народжуваність, а погіршення побутових умов збільшило захворюваність і смертність. У результаті за перехідний період середня тривалість життя чоловіків скоротилась на два роки.
Аналіз ланцюга “економіка – демографія” відкриває ще одну несприятливу перспективу. Йдеться про етнічну структуру населення майбутнього болгарського суспільства: сьогодні з п’яти новонароджених дітей лише одна дитина припадає на болгарську і турецьку сім’ї і три – на циганську.
Економічна лібералізація і ринкове ціноутворення системно скоротили реальні доходи населення.
За даними офіційної статистики, у 2007 р. населення Болгарії жило в складних умовах. Місячний соціальний мінімум становив 260 левів (120 дол.), середня заробітна плата – 120 дол., максимальна пенсія – 80 дол., а середньостатистич-ний валовий дохід – 68 дол. На продукти харчування за нормами цивілізованого споживання щомісячно потрібно було 120 левів (65 дол.), а витрачалося 60 левів (28 дол.). На утримання житла необхідно було 49 левів (23 дол.), населення платило 18 левів (8 дол.), на одяг і взуття потрібно було 24 леви (11 дол.), фактично люди носили старі речі, а покупки робили тільки для дітей на 6 левів (3 дол.). Опалення двокімнатної квартири коштувало більше, ніж середня пенсія. Про рівень життя в Болгарії можна дізнатися з табл. 27.2.
Таблиця 27.2. Показники рівня життя в Болгарії
Середня заробітна плата, левів | ||||||
1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | ||
202 | 242 | 260 | 278 | 320 | ||
Мінімальна заробітна плата, левів | ||||||
2000 р., з 1 лютого | 2000 р., з 1 жовтня | 2001 р., з 1 квітня | 2001р., з 1 жовтня | 2003 р., 3 1 січня | 2004 р., 3 1 січня | 2005 р., 3 1 січня |
75 | 79 | 85 | 100 | 110 | 120 | 150 |
Середня пенсія у зв’язку зі старістю, левів | ||||||
1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | |
70,9 | 86,2 | 88,5 | 91,0 | 109,53 | 120,98 | |
Частка пенсіонерів у загальній кількості населення – 29,9 % Безробіття, % | ||||||
2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | |||
17,72 | 17,30 | 17,40 | 12,76 |
Реформи останніх років дали певні результати. На 1 січня 2007 р. середня зарплата зросла до 180 євро. У 2007 р. у Болгарії прогнозувався найвищий середній рівень підвищення заробітної плати для всіх категорій працівників – більше як на 6 %.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)