Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – Розділ 18 ФІНАНСИ ЧЕХІЇ
18.1. Фінанси Чехословаччини до реформи 1991 р. і після неї
За рівнем життя населення Чехія, як складова Чехословаччини, була найбільш розвинутою серед колишніх соціалістичних країн, що значною мірою пояснюється великими дотаціями сім’ям з дітьми і на продовольство з бюджетів різних рівнів. Насамперед значна допомога надавалася багатодітним сім’ям (З і більше дітей).
Насамперед у країні була жорстка централізація: 97 % засобів виробництва належало державі. Тому фінансові ресурси державного бюджету використовувалися переважно на фінансування промисловості, в тому числі на дотації нерентабельним підприємствам. Значні субсидії також виділялись кооперативам у сільському господарстві. Про це може свідчити і бюджетний баланс на 1989 р. (у % до ВВП):
– сума надходжень – 62,1;
– сума витрат – 64,5;
– дефіцит – 2,4.
Напрями і проблеми реформування фінансової системи Чехословаччини на початку 90-х років XX ст. У 1990-1992 рр. Чехія у складі Чехословаччини почала здійснювати фінансово-економічні реформи. їх особливості були такі:
Фінанси Чехії
– ліквідація дотацій на продукти харчування. У попередній період розвитку ці дотації становили 3 % ВВП;
– проведення масової приватизації державного сектору, що зменшило державні видатки на утримання державних підприємств. Причому малі підприємства приватизувались через аукціони;
– податкові пільги для малого і середнього бізнесу;
– скорочення видатків на промисловість і сільське господарство, що призвело до зростання безробіття;
– значна фінансова допомога країн Заходу;
– різке зростання видатків на оборону у зв’язку із входженням у НАТО.
У Чеській Республіці у зв’язку з великою кількістю проблемних кредитів у портфелях банків приватизаційні процеси проходили значно повільніше, ніж у Польщі та Угорщині. Так, на кінець 1994 р. іноземні інвестори утримували лише близько 6 % загальних банківських активів, а жоден місцевий банк на той час не перебував в іноземній власності. Але вже в 2002 р. структура банківської системи Чехії була такою: іноземні банки – 22 (33,8 %), місцеві – 9 (13,8 %), державні – 6 (9,2 %), приватизовані – 28 (43,1 %).
Уряд Чехії мав одну з найбільш детально продуманих програм масової приватизації. Для того щоб визначити пріорітетні для уряду цілі, можна проаналізувати дані про приватизацію чеських підприємств. Згідно з цими даними, у першу чергу були приватизовані прибуткові підприємства. Отже, можна припустити, що метою уряду була максимізація доходів від приватизації, мінімізація політичних витрат і забезпечення довіри громадськості. Проте у випадку з Чехією завдання мінімізації політичних витрат не було особливо актуальним для уряду: рівень безробіття в цій країні низький, і тому умови на ринку праці не можна розглядати як такі, що визначають чинник ходу приватизації. Аналіз даних показав, що уряд також враховував чинник “чутливості” підприємств до ринкових змін: одними з перших були приватизовані підприємства, які найбільшою мірою реагували на зміни попиту. Проте той факт, що неприбуткові підприємства не були приватизовані одночасно з прибутковими, говорить про те, що чеський уряд не завжди прагнув до ефективнішого виробництва, а намагався не допустити масового безробіття.
Результати поділу Чехословаччини на дві країни (з 1 січня 1993 р.). Поділ Чехословаччини на дві країни пройшов досить цивілізовано, без ексцесів.
Бюджетний баланс у 1993 р. у Чехії був таким (у % до ВВП):
– сума доходів – 49,0;
– сума витрат – 48,5;
– бюджетний баланс -1-0,5.
Основні видатки бюджету спрямувалися на соціальні потреби, розвиток економіки, туризму, дотації місцевим бюджетам.
На початку XXI ст. рівень бідності становив у Чехії 0,8 %, а коефіцієнт Джині – 25,9 %. За останніми коефіцієнтами Чехія виглядала набагато привабливіше, ніж більшість пост-соціалістинних країн. З 1995 до 2004 р. рівень доходів на одну особу зріс на 28 %.
У 2005 р. середня заробітна плата в Чехії становила близько 500 дол. США, мінімальна – близько 250 дол. США. Квартплата й оплата комунальних послуг здійснювалися за собівартістю (у Празі – від 120 до 150 євро за місяць).
Освіта в державних ВНЗ чеською мовою безкоштовна. За навчання в недержавних ВНЗ студенти платять від 900 євро за рік. Вартість оренди квартири в Празі коливається від 200 до 300 дол. США, кімнати – 100-150 дол. США. Плата за кімнату в студентському гуртожитку – від 75 до 100 євро на місяць.
Пенсійний вік у 2004 р. у Чехії становив для чоловіків 61,5 року, для жінок – 56.
Доходи бюджету в Чеській Республіці за 1995 р. характеризує табл. 18.1.
Таблиця 18.1. Доходи бюджету Чеської Республіки в 1995 р.
Стаття доходу | Частка в бюджетному доході, % |
Акцизний податок, що містить: | 32,48 |
– податок на додану вартість | 20,63 |
– податок на споживання | 11,85 |
Податок на доходи, що містить: | 28,00 |
– податок на доходи фізичних осіб | 15,18 |
– податок на доходи підприємств | 12,82 |
Податок на власність що містить: | 2,11 |
– шляховий податок | 0,79 |
– податок на нерухомість | 0,66 |
– податок на спадщину, дарування, на передачу нерухомості | 0,66 |
Мито | 3,59 |
Соціальне страхування | 33,83 |
Обсяг дефіциту державного бюджету в Чехії (у % до ВВП) становив: у 1999 р. – 1,8, у 2000 р. – 4,9, у 2001 р. – 9.
У 2001 р. структура державного бюджету в Чехії була такою: 97 % – внутрішній борг, 3 % – зовнішній борг.
Про структуру доходів місцевих бюджетів у Чехії можна довідатися з табл. 18.2.
Таблиця 18.2. Доходи місцевих бюджетів у Чехії, % до суми
Стаття доходу | Частка в доході місцевих бюджетів |
Місцеві податки | 6 |
Плата за користування муніципальною власністю і різні збори | 12 |
Трансферти вищестоящих бюджетів | 45 |
Позики (місцеві) | 11 |
Інші доходи | 16 |
Разом | 100 |
(2 votes, average: 3,00 out of 5)