Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 11.4. Фінансове вирівнювання у Швеції
Система соціального страхування фінансується з державних і місцевих податків, податків з підприємців, працівників і працюючих не за наймом, доходів за відсотками і вирахувань з капіталу з різних фондів. Головне джерело (більше 40 %) – внески підприємців, що нараховуються на фонд заробітної плати. Розподіл коштів проводиться через Контори соціального страхування.
У 2004 р. прибутковий податок і внески працівників та роботодавців на соціальне забезпечення становили у Швеції 48 % вартості робочої сили, у тому числі прибутковий податок – 18,1, внески на соціальне страхування працівників – 5,3, роботодавця – 24,6 %.
Для Швеції характерні безкоштовна медицина та навчання в середній школі, виплати інвалідам та одиноким матерям. Хоча останнім часом шведським урядом робляться спроби зменшити пільги та податки. Через високі соціальні гарантії та податки Швеція – дуже дорога країна. Особливо високі ціни на транспорт і житло. Так, поїздка на таксі в передмістя (за декілька кілометрів) коштує приблизно 50 дол. США. Метро поділене на зони, при перетині яких необхідно заплатити приблизно 1 дол. Придбати чи взяти в оренду квартиру в Стокгольмі нелегко – усі вони є приватними і багаторазово здаються в оренду. Це називається “правом першої руки, другої, третьої…”. Плата за двокімнатну квартиру досягає 1000 дол. США в місяць.
Як правило, типова сім’я тут – незаміжня жінка з двома – трьома дітьми. З батьком дітей її пов’язують стосунки “цивільного шлюбу”. Суспільство до такого життя ставиться лояльно, а жінки отримують від держави високу допомогу на кожну зі своїх дітей. Як наслідок – Швеція серед аутсайдерів за кількістю шлюбів на 1000 населення.
У 2004 р. вартість робочої сили у Швеції (за рік) становила 34 606 дол. США (за паритетом купівельної спроможності). Вік виходу на пенсію для жінок і чоловіків – 65 років.
11.4. Фінансове вирівнювання у Швеції
Нова система фінансового вирівнювання у Швеції введена з 1996 р. і побудована так, що вирівнювання здійснюється виключно за рахунок фінансових ресурсів самих комун, тобто на основах самофінансування. До цього фінансове вирівнювання здійснювалося за рахунок субсидій з бюджету центрального уряду. З 1996 р. державні субсидії використовуються для загальної фінансової підтримки місцевого самоврядування, а також для регулювання відносин між комунами і ленами.
Фінансове вирівнювання здійснюється в два етапи. Спочатку вирівнюються доходи. Середньокомупальна податкоспроможними” у Швеції визначена в обсязі 100 тис. шведських крон. Це середній дохід на одну людину в країні, який підлягає комунальному оподатковуванню. Комуни, що мають середній прибуток на одного жителя менше 100 тис. крон, одержують субсидію. Ті комуни, дохід яких становить більше 100 тис. крон на одну людину, платять внески у фонд субсидій.
Розміри субсидій і внесків розраховуються як різниця між середньокомунальною податкоспроможністю у Швеції і власною податкоспроможністю кожної комуни, помноженою на чисельність жителів комуни, а також на попередньо встановлену податкову ставку. Так, у 1998 р. ця ставка становила 95 % від середньої комунальної податкової ставки, яку встановили у 1995 р.
На іншому етапі вирівнюються витрати на більшість видів послуг, що надаються комунами. Визначено сфери діяльності, які враховуються при вирівнюванні витрат, а також фактори, що впливають на рівень цих витрат (табл. 11.3). Зазначені в таблиці фактори лежать в основі розрахунків відповідних доплат чи відрахувань, які здійснюються на основі індексів.
Таблиця 11.3. Сфери діяльності, які враховуються при вирівнюванні витрат і фактори, що впливають на рівень витрат у Швеції
Сфера діяльності | Фактор |
Комуни | |
Дитячі дошкільні установи | Вікова структура, рівень зайнятості батьків, податкоспроможність і густота населення |
Установи, в яких доглядають за людьми похилого віку | Вікова структура, співвідношення чоловіків і жінок, професійна структура, рівень загального проживання, малозаселені райони |
Дев’ятирічна школа | Вікова структура, малозаселені райони, рідна мова |
Гімназія | Вікова структура, форми проживання (пансіон), вибір програми навчання |
Турбота про родину і особистість | Матері-одиночки з дітьми віком до 15 років, переїзди, іноземні громадяни (за винятком вихідців із країн Північної Європи), громадяни Фінляндії, густота забудови |
Водопостачання і система каналізації | Низька щільність забудови, геологічні особливості |
Вулиці та дороги | Ступінь зносу, зумовлений інтенсивністю дорожнього руху і кліматичними особливостями |
Забезпечення зайнятості та розвиток господарства | Безробіття |
Витрати на будівництво, утримання й опалення | Індекс, що розраховується на основі фактичних змін витрат |
Додаткові витрати малозаселених районів: адміністративно-рятувальна служба та ін. | Чисельність населення, кількість жителів на км2, ступінь наявності районів щільного заселення |
Зменшення чисельності населення | Скорочення чисельності населення протягом останніх 10 років |
Дефіцит населення | Чисельність населення в радіусі 30 чи 90 км |
Додаткові виплати у зв’язку з несприятливими кліматичними умовами | Очікувані додаткові витрати |
Лени | |
Охорона здоров’я включно із профілактикою | Вікова структура населення, середня тривалість життя, самотнє проживання, малозаселені райони |
Вищі навчальні заклади | Кількість зарахованих студентів |
Додаткові виплати у зв’язку з несприятливими кліматичними умовами | Очікувані додаткові витрати |
Комуни і лени | |
Громадський транспорт | Густота одного чи кількох центрів, розрідженість, шхери |
11.5. Фінанси підприємств у Швеції (на прикладі компанії “Volvo”)
14 квітня 1921 р. можна вважати днем народження “Volvo” – саме в цей день з території заводу виїхав перший легковий автомобіль Jacob. Засновниками компанії вважаються Ассар Габріелссон і Густав Ларсон, які, пропрацювавши деякий час разом у компанії SKF, що виробляла шарикопідшипники, знайшли спільну мову стосовно майбутнього шведського автомобілебудування. Чотирма базовими критеріями успіху шведської автомобільної компанії та її впевненої конкуренції з американськими були названі розвинута промисловість і низький рівень заробітної плати в країні, висока якість шведської сталі.
Було також вирішено, що ” Volvo ” відповідає за конструкцію машин і збирання, тоді як деталі й комплектуючі будуть купуватися в субпідрядника.
Основна мета виробництва – експорт: автомобіль був у ті часи занадто дорогим для населення країни.
Велика увага приділялась якості. Засновники компанії вважали, що дешевше налагодити якісне виробництво з самого початку, ніж потім щось переробляти.
Щодня завод випускає 800 автомобілів. Величезні стоянки, де зібрані машини стоять очікуючи відвантаження, вражають різноманіттям кольорів, але переважає “металік”.
Турбота про людину відбувається всюди: конвеєр рухається разом з персоналом, щоб людям не треба було бігати від машини до комплектуючих і назад. Автоматизація й ергономіка перебувають на дуже високому рівні. Елементи управління продубльовані всюди, де робітнику вони можуть знадобитися.
Не менше уваги в компанії приділяється захисту навколишнього середовища. Вже при купівлі автомобіля у Швеції невелика сума (приблизно 100 дол. США) закладається на його утилізацію. Також проводяться постійні роботи в галузі використання альтернативних джерел енергії.
” Volvo ” тільки освоює український ринок: за 2006 р. у нашій країні продано близько 500 їхніх автомобілей.
Запитання і завдання для самоперевірки
1. Охарактеризуйте бюджетний устрій Швеції.
2. Які повноваження органів місцевого самоврядування у формуванні та використанні бюджетів у Швеції?
3. Назвіть структуру державних видатків у Швеції.
4. Яка особливість прямих податків у Швеції?
5. Яка особливість непрямих податків у Швеції?
6. У чому полягають особливості фінансування систем соціального захисту у Швеції?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)