Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. у с. Чорнухи на Полтавщині у козацькій родині середнього достатку. Вже на 7-му році життя Григорій, за свідченням його біографа М. Ковалинського, “відзначався… талантом до музики,
Це поема-послання, повна назва якої “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє” (1845). У цьому “Посланії” Тарас Григорович порушує найважливіші питання суспільного та національного
Це поема-послання, повна назва якої “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє” (1845). У цьому “Посланії” Тарас Григорович порушує найважливіші питання суспільного та національного
Іван Якович Франко (1856-1916) – видатний український мислитель, письменник, політичний і громадський діяч – народився в с. Нагуєвичі Дрогобицького району Львівської області в родині сільського коваля. Вчився у Львівському і Чернівецькому університетах. За соціалістичну
Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934) – український історик, громадський і державний діяч. Народився у м. Хелмі (тепер – Польща) в сім’ї вчителя. Закінчив Київський університет св. Володимира, захистив магістерську дисертацію. Потім викладав у Львівському університеті,
Зігмунд Фрейд (1856-1939) – австрійський невропатолог, психіатр, психолог, творець теорії і методу психоаналізу. Народився у Фрайберзі (Австро-Угорщина). Професор Віденського університету з 1902 р. Після захоплення Австрії фашистською Німеччиною (1938) емігрував до Великої Британії. У
Макс Вебер (1864-1920) – німецький соціолог, філософ та історик, народився в Ерфурті в інтелігентній сім’ї. Батько був юристом, мати – освіченою 1 глибоко релігійною жінкою. З раннього дитинства Вебер спілкувався переважно з дорослими, багато
Хосе Ортега-і-Гассет (1883-1955) – іспанський філософ, есеїст – народився в сім’ї потомствених іспанських інтелігентів. Ріс в атмосфері постійного спілкування з багатьма представниками іспанської інтелігенції, яких приваблювала відкритість, благородство і талант цієї сім’ї. Ортега закінчив
П’єр Тейяр де Шарден (1881-1955) – французький філософ, вчений (палеонтолог, антрополог, археолог) і католицький теолог. Член ордена єзуїтів, священик. Один з першовідкривачів сінантропа біля Пекіна (1929). Вбачав своє покликання в радикальному оновленні християнського віровчення,
П’єр Тейяр де Шарден (1881-1955) – французький філософ, вчений (палеонтолог, антрополог, археолог) і католицький теолог. Член ордена єзуїтів, священик. Один з першовідкривачів сінантропа біля Пекіна (1929). Вбачав своє покликання в радикальному оновленні християнського віровчення,
Арнольд Тойнбі (1889-1975) – англійський історик, філософ і соціолог. Завдяки праці “Дослідження історії” (1934-1961, 12 томів) А. Тойнбі став всесвітньо відомим. Його твір здійснив значний вплив на соціальну філософію і суспільну свідомість Заходу. У
Арнольд Тойнбі (1889-1975) – англійський історик, філософ і соціолог. Завдяки праці “Дослідження історії” (1934-1961, 12 томів) А. Тойнбі став всесвітньо відомим. Його твір здійснив значний вплив на соціальну філософію і суспільну свідомість Заходу. У
Альбер Камю (1913-1960) – французький письменник, публіцист, філософ. Ідея абсурду – вихідний принцип концепції А. Камю. Згідно з Камю досвід людського існування, яке неминуче закінчується смертю, приводить мислячу особистість до відкриття “абсурду” як кінцевої
Елвін Тоффлер (1928) – американський соціолог і публіцист, автор відомих книг “Футурошок” (1970), “Третя хвиля” (1980), “Метаморфози влади” (1990), один з авторів ідеї “постіндустріального суспільства”. Професор Корнелльського університету, член факультету Нової школи соціальних досліджень
Карл Ясперс (1883-1969) – німецький філософ-екзистенціаліст і психіатр. Батько був юристом, потім директором банку, мати походила з селянського роду. В сім’ї строго дотримувалися порядку і традицій. Вчився Ясперс у Гейдельберзькому університеті, спочатку (три семестри)
Абстрагування – метод наукового дослідження, що полягає в мисленнєвому виокремленні з усіх ознак суттєвих, найістотніших, найзагальніших (властивостей, зв’язків) конкретного об’єкта пізнання. Агностицизм – заперечення можливості пізнання сутності речей і закономірностей розвитку дійсності. Аксіологія –
Абстрагування – метод наукового дослідження, що полягає в мисленнєвому виокремленні з усіх ознак суттєвих, найістотніших, найзагальніших (властивостей, зв’язків) конкретного об’єкта пізнання. Агностицизм – заперечення можливості пізнання сутності речей і закономірностей розвитку дійсності. Аксіологія –
Арістотель. Метафізика. – К.: Основи, 2000. Бекон Ф. Новый Органон // Сочинения: В 2 т. – М.: Мысль, 1972. – Т. 2. Белл, Даніел. Прихід постіндустріального суспільства. Сучасна зарубіжна соціальна філософія. – К., 1996.