Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.3.3. Філософія історії: теорія історичного пізнання
Одна з докорінних відмінностей філософії історії від усіх, навіть найзагальніших, галузей історичної науки полягає в тому, що означені галузі виступають як теорії різних вимірів і рівнів історичної реальності, тоді коли філософія історії може відігравати ще й роль теорії історичного пізнання. Інакше кажучи, її предметом можуть бути не тільки сама історична реальність (взята до того ж під кутом, що властивий саме (й тільки) філософсько-історичному розгляду), а й найрізноманітніші позанаукові і наукові (зокрема – спеціально-наукові теорії історичної реальності) форми історичного пізнання.
2.3.3.1. Теорія історичного пізнання: загальна характеристика
Відносно самостійним напрямом філософсько-історичних розвідок теорія історичного пізнання почала виокремлюватися з середини XIX ст., передусім завдяки працям Вільгельма Дільтея, Генріха Ріккерта, Бендетто Кроче та Робіна Дж. Колінгвуда. У XX ст. цей напрям набув статусу одного з провідних. Деякі автори навіть доводять, що з середини XIX ст. взагалі відбувається перетворення філософії історії в теорію історичного пізнання72, що певною мірою гіпер-трофує реальне, справді велике значення даного напряму філософсько-історичних досліджень у структурі сучасної філософії історії.
Подібної ж точки зору, щоправда в дещо пом’якшеному варіанті, дотримувався ще раніше англійський філософ історії Робін Дж. Колінгвуд. Англійський мислитель цілком правильно виходить з того, що філософія історії – одна з галузей саме філософського знання. А “філософія – це мислительна діяльність. Розум, що філософує, ніколи не думає просто про якийсь предмет, а завжди, думаючи про будь-який предмет, розмірковує також і про власну думку про той предмет. Тож філософію можна назвати думкою другого ступеня, думкою про думку”73. Охарактеризувавши, цілком коректно, специфіку предмета філософського розгляду, Колінгвуд переходить до визначення вже філософії історії як різновиду філософського знання, розмежовуючи психологічний та філософський підходи. Адже психологія, як і філософія, теж робить своїм предметом думку. Однак, на відміну від останньої, психологія, як доречно наголошує Колінгвуд, не розглядає співвідношення між думкою та її об’єктом, а вивчає думку саму по собі як щось відокремлене від об’єкта, тобто як специфічний різновид явища. Для філософії ж, що досліджує думку саме (і тільки) у її зв’язку з об’єктом (інша справа, що таким “об’єктом”, у граничному випадку, може бути й сама думка), об’єкт так само цікавий, як і думка.
Related posts:
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.3.3.1. Теорія історичного пізнання: загальна характеристика Одна з докорінних відмінностей філософії історії від усіх, навіть найзагальніших, галузей історичної науки полягає в тому, що означені галузі виступають як теорії різних вимірів і рівнів історичної реальності, тоді коли філософія історії може відігравати ще й роль теорії історичного пізнання. Інакше кажучи, її предметом можуть бути не тільки сама історична реальність (взята до того ж […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.1.3. Об’єкт і предмет історичного пізнання як проблема некласичної філософії історії Оцінка жорстка і, загалом, справедлива, але тільки в тому разі, коли її адресувати не всій, а тільки класичній західноєвропейській філософії. Саме класична західноєвропейська філософія, в тому числі й філософія історії у системі Гегеля, – якщо говорити про мислителів найпершої шереги і не враховувати дрібніших, на кшталт, скажімо, Людвіга Фейербаха, – припиняє своє існування. 2.1.3.1. Переосмислення […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.1.3.1. Переосмислення об’єкта й предмета історичного пізнання при переході від класичної до некласичної філософії історії Оцінка жорстка і, загалом, справедлива, але тільки в тому разі, коли її адресувати не всій, а тільки класичній західноєвропейській філософії. Саме класична західноєвропейська філософія, в тому числі й філософія історії у системі Гегеля, – якщо говорити про мислителів найпершої шереги і не враховувати дрібніших, на кшталт, скажімо, Людвіга Фейербаха, – припиняє своє існування. 2.1.3.1. Переосмислення […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.3.3.3. Закони історії як предмет теорії історичного пізнання Філософія історії як історична гносеологія, теорія історичного пізнання у широкому сенсі слова, в свою чергу, може поділятися на теорію історичного пізнання (історичну гносеологію) у вузькому значенні цього терміна та на історичну епістемологію. Предметом першої е співвідношення суб’єкта і об’єкта у процесі історичного пізнання; предметом другої – результат цього процесу, тобто історичне знання, його співвідношення з […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.1.3.7. Проблема об’єкта та предмета історичного пізнання у філософії історії часів постмодерну Як переконує все викладене попередньо, сьогодні амплітуда тлумачень об’єкта й предмета історичного та філософсько-історичного пізнання сягнула свого екстремуму. Окреслено й тією чи іншою мірою розроблено все поле можливих підходів до розуміння об’єкта та предмета філософії історії й історичної науки – від крайніх наймістичніших до кліометричних. Такий тотальний, всеохоплюючий, розкид точок зору небезпечний, як сказав свого […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.1.3.5. Трактування об’єкта й предмета історичного пізнання представниками наукобіжного напряму філософії історії Іншим шляхом пішли в розумінні предмета філософії історії та історичної науки представники наукобіжної тенденції, зокрема неокантіанської філософії історії (Генріх Ріккерт, Вільгельм Віндельбанд та ін.) та ті філософи історії, що репрезентують так звану філософію життя (Вільгельм Дільтей, Освальд Шпенглер та інші). Ці мислителі, принаймні їх значна частина, – Віндельбанд, Ріккерт, Дільтей – теж ще виходили з […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 3.5.1.2. Специфікація розвитку філософії історії з переходом історичного пізнання на науково-теоретичний рівень Можна погодитися й з тим, що на терені філософії історії також можлива побудова теорій, які за всіма, чи принаймні за багатьма, вимогами відповідатимуть науковим теоріям. Однак це аж ніяк не є свідченням того, що, по-перше, з появою таких теорій філософія історії взагалі має припинити своє існування як лише суто попередня, донаукова форма осягнення історичної реальності; […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.3.4.2. Методологія історії та теорія історичного процесу Серед багатьох функцій, які виконує філософія історії, однією з найважливіших є функція методологічна. Філософія історії та методологія історії – поняття дуже близькі між собою. Вони мають чимало спільних змістових характеристик. Більше того, тривалий час і в дослідницькій, і в навчальній літературі панувала думка, що методологією історії може виступати саме (і тільки) філософія історії. Дехто навіть […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.1.3.4. Інтерпретація об’єкта та предмета історичного пізнання засновниками марксизму и позитивізму Найтрадиційнішим, за всіх якісних змін, шляхом пішли мислителі, у працях яких були реалізовані одні з перших спроб підходу до вивчення історії, що вже істотно відрізнявся від підходу класичного, основоположники позитивістської (Огюст Конт, Герберт Спенсер, Джон Стюарт Мілль) та марксистської (Карл Маркс, Фрідріх Енгельс) ліній подальшого розвитку філософської думки. І ті, й інші ще продовжували тлумачити […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.1.3.6. Розвиток наукоцентричної традиції тлумачення об’єкта й предмета історичного пізнання Поряд з іншими утверджується й поширюється (також до своїх крайніх меж) сшєнтистська, наукоцен-трична традиція щодо інтерпретації об’єкта й предмета історичного пізнання. Один із шляхів такого утвердження – розгляд людства в його динамічному розвитку як одного з різновидів предмета науки – філософсько-історичної чи історичної, який (предмет) нічим особливим не відрізняється від предметів інших, у тому числі […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 3.1. Виникнення філософії історії як галузі пізнання: загальна характеристика 3.1. Виникнення філософії історії як галузі пізнання: загальна характеристика Ще в процесі розвитку стародавніх суспільств розпочинається дуже повільний і поступовий, але невідворотний процес диференціації синкретичної спочатку людської діяльності на дедалі чисельніші й розмаїтіші форми. Одним з найважливіших було при цьому відокремлення духовної діяльності від матеріальної, практичної, предметно-перетворюючої. Адже саме завдяки цьому й стало, власне, можливим […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.1.2. Філософія історії як сукупність ідей і як галузь пізнання Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально марксистських позицій вона тлумачилась як донаукова спекулятивна галузь знань про розвиток людського суспільства. Як така вона або ж була приречена (з виникненням “наукового розуміння” історії) припинити своє існування, або ж мала б перетворитися на такий собі закут людських […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – Додаток З. Теми курсових робіт 1. Співвідношення філософії історії з іншими галузями філософ ського знання. 2. Філософія історії та історична наука: спільні риси й особливості. 3. Місце і роль філософії історії в системі сучасного суспільствознавства. 4. Філософія історії і соціальна філософія: спільні риси та особливості. 5. Філософія історії і філософія права. 6. Філософія історії, філософія політики та ідеологія: особливості взаємовпливу. […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.4.4. Філософія історії як світоглядне утворення і як галузь пізнання З усього наведеного вище видно, що філософію історії аж ніяк не можна розглядати відокремлено від філософсько-світоглядного історичного осмислення історичної дійсності. Вона є вираженням цього світогляду, а він, зі свого боку, постає як філософія історії в дії, в її живому функціонуванні. Світогляд кожної сучасної людини, що живе нині на планеті, – від Заходу до Далекого Сходу […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – Розділ 1. Місце філософії історії в системі світоглядних форм осягнення історичного процесу Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально марксистських позицій вона тлумачилась як донаукова спекулятивна галузь знань про розвиток людського суспільства. Як така вона або ж була приречена (з виникненням “наукового розуміння” історії) припинити своє існування, або ж мала б перетворитися на такий собі закут людських […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – Розділ 2. Філософія історії як галузь пізнання 2.1. Об’єкт і предмет філософії історії як галузі пізнання 2.1.1. Історичний процес як об’єкт філософії історії Як ми переконалися, філософія історії, будучи за своїм характером формою світоглядного осмислення історичної дійсності, все ж не редукується до філософсько-історичного світогляду. Адже вона може поставати і в інституалізованому вигляді, а в цьому разі світогляд як певний стан свідомості людей […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.1. Об’єкт і предмет філософії історії як галузі пізнання 2.1. Об’єкт і предмет філософії історії як галузі пізнання 2.1.1. Історичний процес як об’єкт філософії історії Як ми переконалися, філософія історії, будучи за своїм характером формою світоглядного осмислення історичної дійсності, все ж не редукується до філософсько-історичного світогляду. Адже вона може поставати і в інституалізованому вигляді, а в цьому разі світогляд як певний стан свідомості людей […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 3.5.1.3. Необхідність конкретно-історичного розгляду філософсько-історичного вчення Маркса Можна погодитися й з тим, що на терені філософії історії також можлива побудова теорій, які за всіма, чи принаймні за багатьма, вимогами відповідатимуть науковим теоріям. Однак це аж ніяк не є свідченням того, що, по-перше, з появою таких теорій філософія історії взагалі має припинити своє існування як лише суто попередня, донаукова форма осягнення історичної реальності; […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.2.3. Співвідношення філософсько-історичного, соціально-філософського та загальносоціологічного підходів до вивчення суспільного розвитку У структурному плані філософія історії постає також як значно менше за обсягом, ніж філософія як така, утворення. 2.2.2.1. Гносеологічний зріз структурного співвідношення філософії й філософії історії По-перше, за гносеологічного підходу, коли вони обидві постають як дві різні за обсягом системи знань, з яких одна (філософія історії) є складовою іншої (філософії загалом). Ця обставина зумовлює, тією […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.2.3.3. Особливості філософсько-історичного трактування співвідношення первинного та вторинного в історії Зовсім по-іншому розглядається історичний процес з позицій загальносоціологічного, а тим більше, філософсько-історичного (у вузькому сенсі слова) підходу. Вже у контексті загальносоціологічного аналізу розрізнення первинного та вторинного не може бути зведеним до опозиції матеріального та ідеального, трансформуючись у відносно самостійну проблему, що потребує спеціального вивчення. У загал ьносоціологічному вимірі світу історичного спрощувати вторинне лише до матеріального […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.1.4.4. Категорії філософії історії як єдність індивідуального та суспільно-історичного Трактування Гегелем філософсько-історичних категорій є взірцем розкриття їх інваріантної природи як смислових вузлів, в яких нагромаджуються і спрямовуються упродовж віків повторювані смисло-життєві структури людського буття з позицій універсалістськи-логічних, генералізуюче-раціональних. Втім, інваріантність філософсько-історичних категорій визнають у тій чи іншій формі, тією чи іншою мірою і представники інших напрямків та шкіл філософії історії. Навіть такі, що репрезентують […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.2.3.2. Своєрідність загальносоціологічного бачення історичного процесу Зовсім по-іншому розглядається історичний процес з позицій загальносоціологічного, а тим більше, філософсько-історичного (у вузькому сенсі слова) підходу. Вже у контексті загальносоціологічного аналізу розрізнення первинного та вторинного не може бути зведеним до опозиції матеріального та ідеального, трансформуючись у відносно самостійну проблему, що потребує спеціального вивчення. У загал ьносоціологічному вимірі світу історичного спрощувати вторинне лише до матеріального […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.2.1.2. Філософія історії як пізня стадія філософського пізнання 2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії У цілому сучасна філософія є дуже розгалуженою системою знань. Сюди входять (крім мережі загальнофілософських категорій, понять і законів) історія філософії, соціальна філософія, філософія історії, філософська антропологія, філософія політики, філософія права, філософія моралі, філософія релігії, галузь пізнання, предметом якої […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.3.1. Три площини філософії історії: загальна характеристика Варто відразу ж зауважити, що термін “вимір” використовується в даному разі для позначення не того чи іншого емпіричного фіксованого етапу, напряму чи школи у розвитку галузі філософсько-історичного пізнання, а передусім тієї чи іншої іпостасі цього пізнання, виникнення якої зумовлене слоїстістю, багатошаровістю самого предмета філософії історії. З-поміж чисельних шарів предмета філософії найважливішими можна визнати лише декілька. […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.3. Основні виміри філософії історії Варто відразу ж зауважити, що термін “вимір” використовується в даному разі для позначення не того чи іншого емпіричного фіксованого етапу, напряму чи школи у розвитку галузі філософсько-історичного пізнання, а передусім тієї чи іншої іпостасі цього пізнання, виникнення якої зумовлене слоїстістю, багатошаровістю самого предмета філософії історії. З-поміж чисельних шарів предмета філософії найважливішими можна визнати лише декілька. […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – Розділ 3. Класична філософія історії: основні напрями і етапи розвитку 3.1. Виникнення філософії історії як галузі пізнання: загальна характеристика Ще в процесі розвитку стародавніх суспільств розпочинається дуже повільний і поступовий, але невідворотний процес диференціації синкретичної спочатку людської діяльності на дедалі чисельніші й розмаїтіші форми. Одним з найважливіших було при цьому відокремлення духовної діяльності від матеріальної, практичної, предметно-перетворюючої. Адже саме завдяки цьому й стало, власне, можливим […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 7.1. Закономірності історичного процесу: постановка проблеми До наріжних завдань філософії історії належать: з’ясування специфічності закономірностей історичного процесу, їх типологізація і виявлення особливостей дії кожного з різновидів таких тенденцій та закономірностей. 7.1. Закономірності історичного процесу: постановка проблеми 7.1.1. Історичні закономірності: сучасний стан вивчення На сучасному етапі дедалі відчутнішою стає обмеженість домінуючого у нашій філософсько-історичній, соціально-філософській та філософсько-соціологічній літературі лінійного одновимірного підходу до […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.2.1.3. Трагізм людської історії та його відбиття у філософії історії Щоб зрозуміти конкретніше, чому філософія історії набуває пріоритетного значення серед інших різновидів системи філософського знання саме на останньому етапі існування відповідного суспільства, культури, формації тощо, необхідно збагнути споконвічний і глибинний трагізм людської історії. “Всесвітня історія, – зазначав ще Гегель, – не є ареною щастя. Періоди щастя є в ній порожніми листками, тому що вони є […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.2.2. Філософія та філософія історії: структурний зріз співвідношення У структурному плані філософія історії постає також як значно менше за обсягом, ніж філософія як така, утворення. 2.2.2.1. Гносеологічний зріз структурного співвідношення філософії й філософії історії По-перше, за гносеологічного підходу, коли вони обидві постають як дві різні за обсягом системи знань, з яких одна (філософія історії) є складовою іншої (філософії загалом). Ця обставина зумовлює, тією […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 3.2. Прогресистський напрям філософії історії 3.1. Виникнення філософії історії як галузі пізнання: загальна характеристика Ще в процесі розвитку стародавніх суспільств розпочинається дуже повільний і поступовий, але невідворотний процес диференціації синкретичної спочатку людської діяльності на дедалі чисельніші й розмаїтіші форми. Одним з найважливіших було при цьому відокремлення духовної діяльності від матеріальної, практичної, предметно-перетворюючої. Адже саме завдяки цьому й стало, власне, можливим […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.1.2.5. Гегель про об’єкт і предмет філософії історії Означений різновид рефлективної історії є вже переходом до філософської всесвітньої історії, якщо вона керується загальними точками зору, що є не тільки зовнішньою ниткою, зовнішнім порядком, а й внутрішньою душею, що спрямовує історичні дії, події та факти. Завдяки цьому дороговказу душі і здійснюється перехід до мислячого розгляду історії, філософії історії’, тлумаченої Гегелем як філософія духу, оскільки […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.4.3.2. Протилежність сцієнтистського та антисцієнтистського філософсько-історичного мислення: історична генеза З особливою чіткістю ця відмінність спостерігається з середини XIX ст., коля формується і в класичній формі виявляється протилежність сцієнтистського та антисцієнтистського філософського, в тому числі й філософсько-історичного мислення. Скажімо, Огюст Конт взагалі всю історію людства поділяв, за панівними на той чи інший час у суспільстві типами світорозуміння: на релігійну (теологічну, або ще інакше фіктивну), метафізичну […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 5.1.2. Комплементарність і лейтмотивність цивілізаційного та формаційного підходів у системі некласичного філософсько-історичного мислення 5.1. Некласична філософія історії на стадії зрілості: основні характеристики 5.1.1. Плюралізм підходів і полісемантичність понять як відмітні ознаки некласичної філософії історії Як уже зазначалося, однією з найважливіших характеристик некласичної філософії, перехід до якої відбувся з середини XIX ст., є плюралістичність, співіснування багатьох пізнавальних позицій, підходів, концепцій, теорій, методів, методологій, парадигм тощо. Іншою істотною рисою некласичного […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.4.1.2. Єдність філогенезу та онтогенезу у філософському осмисленні історичного процесу 1.4.1. Специфіка філософсько-світоглядного осягнення історії Філософський світогляд є третім (останнім за часом виникнення) серед основних історичних типів світогляду. Дуже довгий відтинок часу філософські світоглядні ідеї виникають, розвиваються та функціонують у сфері “інобуття”, тобто у формах не автентичних, а перетворених, властивих не філософському, а іншим історичним типам світогляду – міфологічному та релігійному. Лише на дуже пізніх […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.4.3.1. Два основні різновиди філософського історичного світогляду: наукоцентричний і наукобіжний Поняття “філософський історичний світогляд” і “теоретична система історичних знань” справді досить близькі за змістом. Але аж ніяк не тотожні. Для того щоб виявити відмінності між ними, необхідно насамперед з’ясувати своєрідність світоглядних історичних знань щодо теоретичних історичних знань. Філософський світогляд не є лише пасивним світоспогляданням історичних реалій; він – форма активних пошуків особою самої себе, свого […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.3.4.3. Структура сучасної методології історії На сучасному етапі розвитку історичного пізнання – наукового, філософського та позанаукового – дедалі більше утверджується переконання в тому, що філософія історії утворює лише один, хоч і вищий, “поверх” методології історії. Загалом же сьогодні ні в кого не викликає особливих сумнівів твердження про те, що система сучасного методологічного історичного знання є складним, багаторівневим утворенням. При цьому […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.1.3.2. Від монізму до плюралізму Оцінка жорстка і, загалом, справедлива, але тільки в тому разі, коли її адресувати не всій, а тільки класичній західноєвропейській філософії. Саме класична західноєвропейська філософія, в тому числі й філософія історії у системі Гегеля, – якщо говорити про мислителів найпершої шереги і не враховувати дрібніших, на кшталт, скажімо, Людвіга Фейербаха, – припиняє своє існування. 2.1.3.1. Переосмислення […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.2.3.1. Специфіка соціально-філософського підходу до розгляду історії У структурному плані філософія історії постає також як значно менше за обсягом, ніж філософія як така, утворення. 2.2.2.1. Гносеологічний зріз структурного співвідношення філософії й філософії історії По-перше, за гносеологічного підходу, коли вони обидві постають як дві різні за обсягом системи знань, з яких одна (філософія історії) є складовою іншої (філософії загалом). Ця обставина зумовлює, тією […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 3.2.1.2. Спрямованість та періодизація історичного процесу Основна праця Августина, в якій, власне, і викладено його філософсько-історичну концепцію, називається латиною “De civitate Dei”. За традицією цю назву перекладають “Про град Божий”, хоча не менш точним був би й дещо інакший переклад, скажімо, – “Про Божеське Суспільство”, або ж “Про Державу Божу”, “Про Спільноту Божу”, “Про Місто Боже” тощо. Б ній ідеться не […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 3.3.4.2. Чинники регресивності історичного процесу Наступний етап формування регресистського напряму філософії історії пов’язаний, зокрема, з Жан-Жаком Руссо. Його розуміння історичного процесу, зрештою, варто віднести до регресистського напряму, однак, саме зрештою, з певними застереженнями. 3.3.4.1. Руссо про суперечливість історичного процесу Руссо розглядає історію як процес суперечливий, де органічно переплітаються моменти прогресивні та регресивні. Проте в цілому його філософсько-історичне вчення слід все […]...