Філософія історії – Бойченко І. В
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально марксистських позицій вона тлумачилась як донаукова спекулятивна галузь знань про розвиток людського суспільства. Як така вона або
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально марксистських позицій вона тлумачилась як донаукова спекулятивна галузь знань про розвиток людського суспільства. Як така вона або
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально марксистських позицій вона тлумачилась як донаукова спекулятивна галузь знань про розвиток людського суспільства. Як така вона або
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально марксистських позицій вона тлумачилась як донаукова спекулятивна галузь знань про розвиток людського суспільства. Як така вона або
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально марксистських позицій вона тлумачилась як донаукова спекулятивна галузь знань про розвиток людського суспільства. Як така вона або
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально марксистських позицій вона тлумачилась як донаукова спекулятивна галузь знань про розвиток людського суспільства. Як така вона або
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально марксистських позицій вона тлумачилась як донаукова спекулятивна галузь знань про розвиток людського суспільства. Як така вона або
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально марксистських позицій вона тлумачилась як донаукова спекулятивна галузь знань про розвиток людського суспільства. Як така вона або
1.2.1. Міфології – перші всезагальні історії Початковими всезагальними історіями, що зосереджували в собі у поетичній формі комплекс найрізноманітніших (у тому числі й філософських) знань і уявлень про розвиток суспільства, були, як зазначав ще Джамбаттіста
1.2.1. Міфології – перші всезагальні історії Початковими всезагальними історіями, що зосереджували в собі у поетичній формі комплекс найрізноманітніших (у тому числі й філософських) знань і уявлень про розвиток суспільства, були, як зазначав ще Джамбаттіста
1.2.1. Міфології – перші всезагальні історії Початковими всезагальними історіями, що зосереджували в собі у поетичній формі комплекс найрізноманітніших (у тому числі й філософських) знань і уявлень про розвиток суспільства, були, як зазначав ще Джамбаттіста
1.2.1. Міфології – перші всезагальні історії Початковими всезагальними історіями, що зосереджували в собі у поетичній формі комплекс найрізноманітніших (у тому числі й філософських) знань і уявлень про розвиток суспільства, були, як зазначав ще Джамбаттіста
1.2.1. Міфології – перші всезагальні історії Початковими всезагальними історіями, що зосереджували в собі у поетичній формі комплекс найрізноманітніших (у тому числі й філософських) знань і уявлень про розвиток суспільства, були, як зазначав ще Джамбаттіста
Міфи постають як чуттєве ставлення людини до світу, зокрема до історичного світу, який виокремлюється з природного універсуму. Це ставлення особливе, світоглядне, тому міф є не просто чуттєвим відношенням, фізіологічним відчуттям, а світовідчуттям. Тобто це
Міфи постають як чуттєве ставлення людини до світу, зокрема до історичного світу, який виокремлюється з природного універсуму. Це ставлення особливе, світоглядне, тому міф є не просто чуттєвим відношенням, фізіологічним відчуттям, а світовідчуттям. Тобто це
Міфи постають як чуттєве ставлення людини до світу, зокрема до історичного світу, який виокремлюється з природного універсуму. Це ставлення особливе, світоглядне, тому міф є не просто чуттєвим відношенням, фізіологічним відчуттям, а світовідчуттям. Тобто це
Одним із наслідків історичної обумовленості є поліфункціональність усіх утворень (від бога до речі), приписування кожному об’єктові властивостей: потенційно – всіх, актуально – багатьох інших об’єктів. Скажімо, у давньогрецькій міфології Зевс – це і верховний
Одним із наслідків історичної обумовленості є поліфункціональність усіх утворень (від бога до речі), приписування кожному об’єктові властивостей: потенційно – всіх, актуально – багатьох інших об’єктів. Скажімо, у давньогрецькій міфології Зевс – це і верховний
Одним із наслідків історичної обумовленості є поліфункціональність усіх утворень (від бога до речі), приписування кожному об’єктові властивостей: потенційно – всіх, актуально – багатьох інших об’єктів. Скажімо, у давньогрецькій міфології Зевс – це і верховний
Одним із наслідків історичної обумовленості є поліфункціональність усіх утворень (від бога до речі), приписування кожному об’єктові властивостей: потенційно – всіх, актуально – багатьох інших об’єктів. Скажімо, у давньогрецькій міфології Зевс – це і верховний
Одним із наслідків історичної обумовленості є поліфункціональність усіх утворень (від бога до речі), приписування кожному об’єктові властивостей: потенційно – всіх, актуально – багатьох інших об’єктів. Скажімо, у давньогрецькій міфології Зевс – це і верховний
Було б необачністю розглядати міфологічне осягнення історичного процесу лише як прадавню форму розуміння руху людського суспільства, що існувала тільки у сиву давнину і становить сьогодні суто академічний інтерес. 1.2.2.1. Європоцентристська обмеженість традиційного трактування міфологічного
Було б необачністю розглядати міфологічне осягнення історичного процесу лише як прадавню форму розуміння руху людського суспільства, що існувала тільки у сиву давнину і становить сьогодні суто академічний інтерес. 1.2.2.1. Європоцентристська обмеженість традиційного трактування міфологічного
Було б необачністю розглядати міфологічне осягнення історичного процесу лише як прадавню форму розуміння руху людського суспільства, що існувала тільки у сиву давнину і становить сьогодні суто академічний інтерес. 1.2.2.1. Європоцентристська обмеженість традиційного трактування міфологічного
Сфера міфологічного бачення історичної реальності і в минулому, і в наші часи аж ніяк не обмежується життєдіяльністю лише традиційних історичних культур. Відомо, що важливою особливістю міфологічного світогляду є його нерефлексивність, неусвідомленість самого себе. Саме
Сфера міфологічного бачення історичної реальності і в минулому, і в наші часи аж ніяк не обмежується життєдіяльністю лише традиційних історичних культур. Відомо, що важливою особливістю міфологічного світогляду є його нерефлексивність, неусвідомленість самого себе. Саме
Незважаючи на всі перебільшення, думки Шеллінга про велике значення міфології для самоідентифікації, самоствердження й само-реалізації кожного з народів, що становили і становлять людство, заслуговують і сьогодні на пильну увагу. Справді у не можна не
Таким чином, нині, на порозі третього тисячоліття, сумнівів (хоч це й звучить дещо парадоксально) відносно того, що міфологічне осягнення історії є однією з найголовніших форм історичного світоспоглядання, менше ніж сто (а тим більше двісті)
Започаткований Томасом Манном гуманістичний поворот у розумінні та використанні міфу як засобу бачення людиною своєї історії сприяв у подальшому й переосмисленню та піднесенню інтересу до психоаналітичної теорії міфу, розробленої К. Г. Юнгом та його
Започаткований Томасом Манном гуманістичний поворот у розумінні та використанні міфу як засобу бачення людиною своєї історії сприяв у подальшому й переосмисленню та піднесенню інтересу до психоаналітичної теорії міфу, розробленої К. Г. Юнгом та його
1.3.1. Загальна характеристика релігії як форми світосприйняття історії Релігійний світогляд постає наступною відносно міфології стадією в осягненні історичним суб’єктом (в усіх його масштабах і різновидах – від окремого індивіда до людства загалом) своєрідності історичного
1.3.1. Загальна характеристика релігії як форми світосприйняття історії Релігійний світогляд постає наступною відносно міфології стадією в осягненні історичним суб’єктом (в усіх його масштабах і різновидах – від окремого індивіда до людства загалом) своєрідності історичного
1.3.1. Загальна характеристика релігії як форми світосприйняття історії Релігійний світогляд постає наступною відносно міфології стадією в осягненні історичним суб’єктом (в усіх його масштабах і різновидах – від окремого індивіда до людства загалом) своєрідності історичного
Певна обмеженість у з’ясуванні своєрідності історичного процесу притаманна не тільки наукам про природу, а й будь-якій науці загалом, у тому числі й історичній науці. Останній це властиво вже тому, що вона репрезентує науку як
Певна обмеженість у з’ясуванні своєрідності історичного процесу притаманна не тільки наукам про природу, а й будь-якій науці загалом, у тому числі й історичній науці. Останній це властиво вже тому, що вона репрезентує науку як
Певна обмеженість у з’ясуванні своєрідності історичного процесу притаманна не тільки наукам про природу, а й будь-якій науці загалом, у тому числі й історичній науці. Останній це властиво вже тому, що вона репрезентує науку як
Центральну частину релігійного історичного світогляду, його ядро, становить релігія. 1.3.2.1. Термін “релігія” За своїм етимологічним значенням термін “релігія” бере коріння в латині. Він означає “набожність”, “благочестя”, “святиню”, “зв’язок”, “предмет культу”. Цей термін філософи, соціологи,
Центральну частину релігійного історичного світогляду, його ядро, становить релігія. 1.3.2.1. Термін “релігія” За своїм етимологічним значенням термін “релігія” бере коріння в латині. Він означає “набожність”, “благочестя”, “святиню”, “зв’язок”, “предмет культу”. Цей термін філософи, соціологи,
Центральну частину релігійного історичного світогляду, його ядро, становить релігія. 1.3.2.1. Термін “релігія” За своїм етимологічним значенням термін “релігія” бере коріння в латині. Він означає “набожність”, “благочестя”, “святиню”, “зв’язок”, “предмет культу”. Цей термін філософи, соціологи,
Центральну частину релігійного історичного світогляду, його ядро, становить релігія. 1.3.2.1. Термін “релігія” За своїм етимологічним значенням термін “релігія” бере коріння в латині. Він означає “набожність”, “благочестя”, “святиню”, “зв’язок”, “предмет культу”. Цей термін філософи, соціологи,
Найпротилежнішими є точки зору, з одного боку, адептів релігії, її захисників, теоретиків і проповідників, які розглядають релігію як вищу, найавтентичнішу форму осмислення історичної дійсності, а з іншого – атеїстів і антитеїстів, що визначають релігію
Найпротилежнішими є точки зору, з одного боку, адептів релігії, її захисників, теоретиків і проповідників, які розглядають релігію як вищу, найавтентичнішу форму осмислення історичної дійсності, а з іншого – атеїстів і антитеїстів, що визначають релігію
Серед багатьох граней релігії основними можна визначити дві. По-перше, релігія як форма людської свідомості; по-друге, у ширшому значенні слова, релігія як одна з підсистем життєдіяльності людей, складне суспільне явище. З одного боку, вона є
Серед багатьох граней релігії основними можна визначити дві. По-перше, релігія як форма людської свідомості; по-друге, у ширшому значенні слова, релігія як одна з підсистем життєдіяльності людей, складне суспільне явище. З одного боку, вона є
Серед багатьох граней релігії основними можна визначити дві. По-перше, релігія як форма людської свідомості; по-друге, у ширшому значенні слова, релігія як одна з підсистем життєдіяльності людей, складне суспільне явище. З одного боку, вона є
Класичним, хоч, повторимося, й по суті неусвідомленим саме у світоглядному його значенні, прикладом аналізу трансформації фізіологічного відчуття у світовідчуття минулого є широко відомий і, по суті, хрестоматійний за красою епізод з тістечком-мадленкою. Цей пасаж
Будучи одним з основних рівнів світоглядного відношення “людина-світ історії”‘ у системі релігійного осягнення історичної дійсності, історичне світовідчуття тут, на відміну від міфологічного світогляду, вже не є, все ж, рівнем провідним. Таким, домінантним у релігійному
Будучи одним з основних рівнів світоглядного відношення “людина-світ історії”‘ у системі релігійного осягнення історичної дійсності, історичне світовідчуття тут, на відміну від міфологічного світогляду, вже не є, все ж, рівнем провідним. Таким, домінантним у релігійному
Уже зазначалося, що взаємовідношення суб’єкта історії та об’єктивної історичної реальності (людини й історії) в релігійному світогляді постає вже значно рельєфніше, ніж у світогляді міфологічному, але ще не в “чистому”, класичному вигляді. Для постановки та
Уже зазначалося, що взаємовідношення суб’єкта історії та об’єктивної історичної реальності (людини й історії) в релігійному світогляді постає вже значно рельєфніше, ніж у світогляді міфологічному, але ще не в “чистому”, класичному вигляді. Для постановки та
Сторінка 1 з 1212345...10...»Остання »