Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.3.6. Роль релігійної свідомості в осмисленні історичного процесу

Related posts:

1. Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.3.2. Неоднозначність тлумачень релігії та її ролі в осмисленні історичного процесу Центральну частину релігійного історичного світогляду, його ядро, становить релігія. 1.3.2.1. Термін “релігія” За своїм етимологічним значенням термін “релігія” бере коріння в латині. Він означає “набожність”, “благочестя”, “святиню”, “зв’язок”, “предмет культу”. Цей термін філософи, соціологи, психологи, богослови, історики, письменники, діячі культури тощо тлумачать по-різному. 1.3.2.2. Релігія як багатовимірний культурно-історичний феномен І це цілком природно, оскільки релігія […]...
2. Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.3.2.4. Альтернативні підходи до ролі релігії в осмисленні історичного процесу Найпротилежнішими є точки зору, з одного боку, адептів релігії, її захисників, теоретиків і проповідників, які розглядають релігію як вищу, найавтентичнішу форму осмислення історичної дійсності, а з іншого – атеїстів і антитеїстів, що визначають релігію як відображення історичних процесів та явищ в ілюзорно-фантастичних образах, уявленнях і поняттях. Таку характеристику дають їй, зокрема, представники марксизму, інтерпретуючи як […]...
3. Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.4.1.2. Єдність філогенезу та онтогенезу у філософському осмисленні історичного процесу 1.4.1. Специфіка філософсько-світоглядного осягнення історії Філософський світогляд є третім (останнім за часом виникнення) серед основних історичних типів світогляду. Дуже довгий відтинок часу філософські світоглядні ідеї виникають, розвиваються та функціонують у сфері “інобуття”, тобто у формах не автентичних, а перетворених, властивих не філософському, а іншим історичним типам світогляду – міфологічному та релігійному. Лише на дуже пізніх […]...
4. Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.3.1.4. Історичний світ релігійної свідомості Певна обмеженість у з’ясуванні своєрідності історичного процесу притаманна не тільки наукам про природу, а й будь-якій науці загалом, у тому числі й історичній науці. Останній це властиво вже тому, що вона репрезентує науку як специфічний щодо, скажімо, релігії, філософії чи мистецтва спосіб осягнення історичної дійсності. Адже наука (в цьому і сила її і, можна навіть […]...
5. Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.3.4.2. Методологія історії та теорія історичного процесу Серед багатьох функцій, які виконує філософія історії, однією з найважливіших є функція методологічна. Філософія історії та методологія історії – поняття дуже близькі між собою. Вони мають чимало спільних змістових характеристик. Більше того, тривалий час і в дослідницькій, і в навчальній літературі панувала думка, що методологією історії може виступати саме (і тільки) філософія історії. Дехто навіть […]...
6. Філософія історії – Бойченко І. В. – 4.2.3. Нелінійне тлумачення історичного процесу в морфології історії Освальда Шпенглера Система філософії історії Освальда Шпенглера – одна із найві-доміших у XX ст. в масштабах всієї планети. 4.2.3.1. Основна праця Шпенглера Свою філософсько-історичну концепцію Освальд Шпенглер у системній формі виклав у пращ “Присмерк Європи”. Праця видрукована у двох томах. Перший – у 1918 р., другий – у 1922 р. 4.2.3.2. Поворот у біографії Відразу ж після […]...
7. Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.3.5. Релігія як соціальний інститут, її роль в осягненні історії Таким чином, якщо релігійний світогляд розглядати у його найширшому значенні як один із трьох основних, поряд з міфологічним і філософським, способів осягнення історії, то він постає ПОНЯТТЯМ ширшим, ніж поняття власне релігії як форми історичної людської свідомості. Остання постає в цьому разі як смисловий фокус, ядро, центральний вузол структури релігійного історичного світогляду. Зовсім по-іншому виглядає […]...
8. Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.3.3.1. Релігійний історичний світогляд і релігія як форма свідомості Серед багатьох граней релігії основними можна визначити дві. По-перше, релігія як форма людської свідомості; по-друге, у ширшому значенні слова, релігія як одна з підсистем життєдіяльності людей, складне суспільне явище. З одного боку, вона є елементом організованого в систему функціонування суспільства, з іншого – вже сама постає як система, що має у своєму складі певну сукупність […]...
9. Філософія історії – Бойченко І. В. – 3.3.3. Регресистська інтерпретація історичного процесу Монтенем Започаткований ще у цивілізаціях стародавнього суспільства, регресистський напрям філософії історії переживає чисельні доіндустріальні та індустріальні соціокультурні форми, набуваючи пріоритетного значення у періоди застою та криз. Це стосується і регресистських концепцій, створених у стародавньому суспільстві, і пізніших – уже в рамках західноєвропейської культури. 3.3.3. Регресистська інтерпретація історичного процесу Монтенем Одну з перших доволі послідовних регресистських версій […]...
10. Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.2.3.2. Своєрідність загальносоціологічного бачення історичного процесу Зовсім по-іншому розглядається історичний процес з позицій загальносоціологічного, а тим більше, філософсько-історичного (у вузькому сенсі слова) підходу. Вже у контексті загальносоціологічного аналізу розрізнення первинного та вторинного не може бути зведеним до опозиції матеріального та ідеального, трансформуючись у відносно самостійну проблему, що потребує спеціального вивчення. У загал ьносоціологічному вимірі світу історичного спрощувати вторинне лише до матеріального […]...
11. Філософія історії – Бойченко І. В. – 7.1. Закономірності історичного процесу: постановка проблеми До наріжних завдань філософії історії належать: з’ясування специфічності закономірностей історичного процесу, їх типологізація і виявлення особливостей дії кожного з різновидів таких тенденцій та закономірностей. 7.1. Закономірності історичного процесу: постановка проблеми 7.1.1. Історичні закономірності: сучасний стан вивчення На сучасному етапі дедалі відчутнішою стає обмеженість домінуючого у нашій філософсько-історичній, соціально-філософській та філософсько-соціологічній літературі лінійного одновимірного підходу до […]...
12. Філософія історії – Бойченко І. В. – Розділ 1. Місце філософії історії в системі світоглядних форм осягнення історичного процесу Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально марксистських позицій вона тлумачилась як донаукова спекулятивна галузь знань про розвиток людського суспільства. Як така вона або ж була приречена (з виникненням “наукового розуміння” історії) припинити своє існування, або ж мала б перетворитися на такий собі закут людських […]...
13. Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.4.2.1. Дві площини співвіднесення філософського, релігійного й міфологічного осмислення історичного процесу Що ж спільного між філософським світоглядним осягненням історії і міфологічним та релігійним світоглядом і чим вони різняться? 1.4.2.1. Дві площини співвіднесення філософського, релігійного й міфологічного осмислення історичного процесу Слід зазначити, що всі три типи світогляду – міфологічний, релігійний і філософський – постають не тільки як три прогресуючі, ПОСЛІДОВНІ основоположні форми осягання історичної реальності. Не меншою […]...
14. Філософія історії – Бойченко І. В. – 3.2.1.2. Спрямованість та періодизація історичного процесу Основна праця Августина, в якій, власне, і викладено його філософсько-історичну концепцію, називається латиною “De civitate Dei”. За традицією цю назву перекладають “Про град Божий”, хоча не менш точним був би й дещо інакший переклад, скажімо, – “Про Божеське Суспільство”, або ж “Про Державу Божу”, “Про Спільноту Божу”, “Про Місто Боже” тощо. Б ній ідеться не […]...
15. Філософія історії – Бойченко І. В. – 3.3.4.1. Руссо про суперечливість історичного процесу Наступний етап формування регресистського напряму філософії історії пов’язаний, зокрема, з Жан-Жаком Руссо. Його розуміння історичного процесу, зрештою, варто віднести до регресистського напряму, однак, саме зрештою, з певними застереженнями. 3.3.4.1. Руссо про суперечливість історичного процесу Руссо розглядає історію як процес суперечливий, де органічно переплітаються моменти прогресивні та регресивні. Проте в цілому його філософсько-історичне вчення слід все […]...
16. Філософія історії – Бойченко І. В. – 3.3.4.2. Чинники регресивності історичного процесу Наступний етап формування регресистського напряму філософії історії пов’язаний, зокрема, з Жан-Жаком Руссо. Його розуміння історичного процесу, зрештою, варто віднести до регресистського напряму, однак, саме зрештою, з певними застереженнями. 3.3.4.1. Руссо про суперечливість історичного процесу Руссо розглядає історію як процес суперечливий, де органічно переплітаються моменти прогресивні та регресивні. Проте в цілому його філософсько-історичне вчення слід все […]...
17. Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.3.3.5. Уява як пізнавальна основа релігійного світосприйняття історичного процесу Будучи одним з основних рівнів світоглядного відношення “людина-світ історії”‘ у системі релігійного осягнення історичної дійсності, історичне світовідчуття тут, на відміну від міфологічного світогляду, вже не є, все ж, рівнем провідним. Таким, домінантним у релігійному історичному світогляді е вже не світовідчуття, а світосприйняття історичних реалій. Світосприйняття (в тому числі й релігійне) необхідно, звісно, відрізняти від звичайного, […]...
18. Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.3.6.1. Історіософське значення релігійної ідеології Якщо ж акцентувати увагу не на гносеологічних нюансах, а на загальних особливостях осягнення історії через різні форми релігійної свідомості, то в цьому разі специфічні риси релігійної свідомості стосовно релігійної психології відходять на задній план. Першорядного значення у даному разі набуває з’ясування особливостей осмислення історичного процесу на рівні релігійної ідеології щодо такого самого, спрямованого на історію, […]...
19. Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.4.3.1. Два основні різновиди філософського історичного світогляду: наукоцентричний і наукобіжний Поняття “філософський історичний світогляд” і “теоретична система історичних знань” справді досить близькі за змістом. Але аж ніяк не тотожні. Для того щоб виявити відмінності між ними, необхідно насамперед з’ясувати своєрідність світоглядних історичних знань щодо теоретичних історичних знань. Філософський світогляд не є лише пасивним світоспогляданням історичних реалій; він – форма активних пошуків особою самої себе, свого […]...
20. Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.4.1.3. Гегелівська концепція єдності онтогенезу й філогенезу в філософському осмисленні поступу людства Саме системному аналізові особливостей відтворення основних історичних епох ЛЮДСЬКОГО духу в свідомості індивіда (у процесі формування його світогляду як такого, що органічно виростає до рівня сучасності через освоєні духовно й у скороченому вигляді основні історичні віхи духовного розвитку всього людства) присвячує Гегель одну з своїх основоположних праць – “Феноменологію духу”, яку Маркс влучно назвав джерелом […]...
21. Філософія історії – Бойченко І. В. – 3.5.1.3. Необхідність конкретно-історичного розгляду філософсько-історичного вчення Маркса Можна погодитися й з тим, що на терені філософії історії також можлива побудова теорій, які за всіма, чи принаймні за багатьма, вимогами відповідатимуть науковим теоріям. Однак це аж ніяк не є свідченням того, що, по-перше, з появою таких теорій філософія історії взагалі має припинити своє існування як лише суто попередня, донаукова форма осягнення історичної реальності; […]...
22. Філософія історії – Бойченко І. В. – 4.2.3.17. Історія як галузь автентичного осягнення історичного процесу: чи може вона бути наукою? Спираючись на гомологію історичних явищ, Шпенглер докорінним чином переосмислює таке загальновідоме поняття, як “одночасність”. Він подає його як характеристику не фізичного, а культурно-історичного часу. Одночасними Шпенглер називає факти, процеси, явища, події, епохи, що постають відповідно у своїй культурі чітко однаково за положенням і, отже, мають строго відповідне значення. Тобто – перебувають на одному й тому […]...
23. Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.3.4.3. Надприродне як перетворена форма історичного Важливість релігійної свідомості у системі людського осмислення історичних явищ чималою мірою зумовлена й тим, що всі компоненти цієї свідомості погруповуються вірою у надприродне. Адже надприродне – не що інше як перетворена форма історичного. Надприродне для віруючого – це дійсність, докорінним чином відмінна від природної. Міфологічна свідомість цього розмежування ще не усвідомлює. Вона й сама синкретична, […]...
24. Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.2.3.3. Особливості філософсько-історичного трактування співвідношення первинного та вторинного в історії Зовсім по-іншому розглядається історичний процес з позицій загальносоціологічного, а тим більше, філософсько-історичного (у вузькому сенсі слова) підходу. Вже у контексті загальносоціологічного аналізу розрізнення первинного та вторинного не може бути зведеним до опозиції матеріального та ідеального, трансформуючись у відносно самостійну проблему, що потребує спеціального вивчення. У загал ьносоціологічному вимірі світу історичного спрощувати вторинне лише до матеріального […]...
25. Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.2.3. Співвідношення філософсько-історичного, соціально-філософського та загальносоціологічного підходів до вивчення суспільного розвитку У структурному плані філософія історії постає також як значно менше за обсягом, ніж філософія як така, утворення. 2.2.2.1. Гносеологічний зріз структурного співвідношення філософії й філософії історії По-перше, за гносеологічного підходу, коли вони обидві постають як дві різні за обсягом системи знань, з яких одна (філософія історії) є складовою іншої (філософії загалом). Ця обставина зумовлює, тією […]...
26. Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.3.3.3. Закони історії як предмет теорії історичного пізнання Філософія історії як історична гносеологія, теорія історичного пізнання у широкому сенсі слова, в свою чергу, може поділятися на теорію історичного пізнання (історичну гносеологію) у вузькому значенні цього терміна та на історичну епістемологію. Предметом першої е співвідношення суб’єкта і об’єкта у процесі історичного пізнання; предметом другої – результат цього процесу, тобто історичне знання, його співвідношення з […]...
27. Філософія історії – Бойченко І. В. – 3.5.1.2. Специфікація розвитку філософії історії з переходом історичного пізнання на науково-теоретичний рівень Можна погодитися й з тим, що на терені філософії історії також можлива побудова теорій, які за всіма, чи принаймні за багатьма, вимогами відповідатимуть науковим теоріям. Однак це аж ніяк не є свідченням того, що, по-перше, з появою таких теорій філософія історії взагалі має припинити своє існування як лише суто попередня, донаукова форма осягнення історичної реальності; […]...
28. Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.1.3.7. Проблема об’єкта та предмета історичного пізнання у філософії історії часів постмодерну Як переконує все викладене попередньо, сьогодні амплітуда тлумачень об’єкта й предмета історичного та філософсько-історичного пізнання сягнула свого екстремуму. Окреслено й тією чи іншою мірою розроблено все поле можливих підходів до розуміння об’єкта та предмета філософії історії й історичної науки – від крайніх наймістичніших до кліометричних. Такий тотальний, всеохоплюючий, розкид точок зору небезпечний, як сказав свого […]...
29. Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.3.3. Філософія історії: теорія історичного пізнання Одна з докорінних відмінностей філософії історії від усіх, навіть найзагальніших, галузей історичної науки полягає в тому, що означені галузі виступають як теорії різних вимірів і рівнів історичної реальності, тоді коли філософія історії може відігравати ще й роль теорії історичного пізнання. Інакше кажучи, її предметом можуть бути не тільки сама історична реальність (взята до того ж […]...
30. Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.1.3.5. Трактування об’єкта й предмета історичного пізнання представниками наукобіжного напряму філософії історії Іншим шляхом пішли в розумінні предмета філософії історії та історичної науки представники наукобіжної тенденції, зокрема неокантіанської філософії історії (Генріх Ріккерт, Вільгельм Віндельбанд та ін.) та ті філософи історії, що репрезентують так звану філософію життя (Вільгельм Дільтей, Освальд Шпенглер та інші). Ці мислителі, принаймні їх значна частина, – Віндельбанд, Ріккерт, Дільтей – теж ще виходили з […]...
31. Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.3.3.2. Світоглядні рівні релігійного осмислення історії Серед багатьох граней релігії основними можна визначити дві. По-перше, релігія як форма людської свідомості; по-друге, у ширшому значенні слова, релігія як одна з підсистем життєдіяльності людей, складне суспільне явище. З одного боку, вона є елементом організованого в систему функціонування суспільства, з іншого – вже сама постає як система, що має у своєму складі певну сукупність […]...
32. Філософія історії – Бойченко І. В. – 3.2.3.5. Подальша доля філософсько-історичного прогресизму Третій з основних представників класичної німецької філософії – Фрідріх Вільгельм Йосиф Шеллінг – не залишив по собі окремих праць, які були б присвячені спеціально системному аналізові саме (і тільки) філософсько-історичних проблем. Незважаючи на це, у його творчій спадщині є оригінальні філософсько-історичні ідеї, що, безперечно, представляють новий феномен у поступі не тільки класичної німецької, а й […]...
33. Філософія історії – Бойченко І. В. – 3.3.3.1. Об’єктивна зумовленість історичного скепсису Монтеня Започаткований ще у цивілізаціях стародавнього суспільства, регресистський напрям філософії історії переживає чисельні доіндустріальні та індустріальні соціокультурні форми, набуваючи пріоритетного значення у періоди застою та криз. Це стосується і регресистських концепцій, створених у стародавньому суспільстві, і пізніших – уже в рамках західноєвропейської культури. 3.3.3. Регресистська інтерпретація історичного процесу Монтенем Одну з перших доволі послідовних регресистських версій […]...
34. Соціологія – Жоль К. К. – З історії соціології релігії: фетишизм та анімізм як соціальнотпсихологічні теорії релігійної свідомості У XVIII ст. знаний французький історик та лінгвіст Ш. де Бросс (1709-1777) запропонував теорію фетишизму для пояснення походження стародавніх релігійних вірувань. Зосередившись на вивченні найдавнішого етапу в історії релігії, де Бросс висунув припущення, що цей етап характеризує вшановування різних предметів та явищ природи. У творі “Про культ богів-фетишів, або Порівняння стародавньої релігії Єгипту із сучасною […]...
35. Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.1.3. Об’єкт і предмет історичного пізнання як проблема некласичної філософії історії Оцінка жорстка і, загалом, справедлива, але тільки в тому разі, коли її адресувати не всій, а тільки класичній західноєвропейській філософії. Саме класична західноєвропейська філософія, в тому числі й філософія історії у системі Гегеля, – якщо говорити про мислителів найпершої шереги і не враховувати дрібніших, на кшталт, скажімо, Людвіга Фейербаха, – припиняє своє існування. 2.1.3.1. Переосмислення […]...
36. Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.2.2.4. Шеллінг про роль міфологічного осягнення історії Сфера міфологічного бачення історичної реальності і в минулому, і в наші часи аж ніяк не обмежується життєдіяльністю лише традиційних історичних культур. Відомо, що важливою особливістю міфологічного світогляду є його нерефлексивність, неусвідомленість самого себе. Саме тому міфологічне осягнення світу людиною у певному розумінні постає як вічний “золотий сон” людства, колективне сновидіння, тоді як звичайне сновидіння може […]...
37. Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.1.4.4. Категорії філософії історії як єдність індивідуального та суспільно-історичного Трактування Гегелем філософсько-історичних категорій є взірцем розкриття їх інваріантної природи як смислових вузлів, в яких нагромаджуються і спрямовуються упродовж віків повторювані смисло-життєві структури людського буття з позицій універсалістськи-логічних, генералізуюче-раціональних. Втім, інваріантність філософсько-історичних категорій визнають у тій чи іншій формі, тією чи іншою мірою і представники інших напрямків та шкіл філософії історії. Навіть такі, що репрезентують […]...
38. Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.2.1.6. Недооцінка проблеми системогенезу категорій філософії історії у радянській філософії З об’єктивних, а певною мірою і суб’єктивних причин, питання про системогенез філософсько-історичних категорій за радянських часів виявилося витісненим на узбіччя філософських досліджень, якщо не сказати – взагалі за межі проблемного поля таких досліджень. Цю прогалину окремі мислителі намагалися якщо не заповнити, то хоч якоюсь мірою компенсувати посиленою розробкою категорій соціально-філософських. Тобто, по суті, категорій історичного […]...
39. Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.1.3.1. Переосмислення об’єкта й предмета історичного пізнання при переході від класичної до некласичної філософії історії Оцінка жорстка і, загалом, справедлива, але тільки в тому разі, коли її адресувати не всій, а тільки класичній західноєвропейській філософії. Саме класична західноєвропейська філософія, в тому числі й філософія історії у системі Гегеля, – якщо говорити про мислителів найпершої шереги і не враховувати дрібніших, на кшталт, скажімо, Людвіга Фейербаха, – припиняє своє існування. 2.1.3.1. Переосмислення […]...
40. Філософія – Петрушенко В. Л. – 18.3. Філософія історії про суб’єкт, рушійні сили, умови та чинники історичного процесу У наш час майже безсумнівним постає твердження, що історія є результатом діяльності людей. Але й при тому досить поширеним є уявлення, що за поверхнею історичних дій лежать деякі невидимі рушійні сили, приховані чинники, які виконують свою “роботу” щодо здійснення деяких вищих задумів або програм. Людину в даному випадку розглядають лише як виконавця цих задумів або […]...