Естетика – Мовчан В. С. – 9.4. Типи символів та рівні естетичної свідомості

Related posts:

1. Естетика – Мовчан В. С. – Тема 12. МИСТЕЦТВО ЯК ВИД ЕСТЕТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ФОРМА СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ 12.1. Естетичні принципи аналізу мистецтва Мистецтво склалося у духовному досвіді людства як один зі специфічних його видів. Йому властиве цілісне, конкретно-чуттєве закріплення досвіду небайдужого ставлення людини до дійсності засобами художньо образної мови. Предмет небайдужості здобуває виразну життєвість у специфічній художньо-формуючій діяльності. Здатність небайдужого ставлення суб’єкта та потреба надати предмету зображення виразної у собі життєвості в […]...
2. Естетика – Мовчан В. С. – Розділ І. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЕСТЕТИЧНОЇ ТЕОРІЇ Тема 2. ВИТОКИ ТА ДЖЕРЕЛА НАЙДАВНІШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ 2.1. Метафізика естетичного Сучасна культура втратила цілісність образу світу. Його бачення розпалося на фрагменти, локалізувалося у русло конкретних людських потреб: світ почав розглядатися у його корисності для людини, а не в об’єктивній визначеності його буття. Таке розуміння зумовлює неадекватність відношення до дійсності, що шкодить не лише природному […]...
3. Естетика – Мовчан В. С. – 12.5. Мистецтво – форма суспільної свідомості Мистецтво як форма свідомості характеризується потребою закріпити небай-дужість ставлення людства до світу невідчужено від предметів небайдужості. У наданих їм способах життєвості віддзеркалюються підстави небайдужості та потреба увічнення їх засобами художньої мови. Тобто, це творення ідеальної життєвості у статусі художньої реальності. Художня реальність – це феномен, що найбільш адекватно втілює формуючу здатність духу: в цілісних, виразних, […]...
4. Естетика – Мовчан В. С. – 12.2. Мистецтво у системі естетичної діяльності Окреслені методологічні засади аналізу мистецтва зумовлюють необхідність осмислити його місце в духовному досвіді людства з огляду спільного та відмінного від інших форм, а також взаємозв’язки різних типів досвіду. Вони покликані виявити об’єктивні засади, на яких складався духовний досвід у його визначеності саме як художньо-формуючої здатності, а також зв’язки і вплив його на формування цілісності людського […]...
5. Естетика – Мовчан В. С. – 10.2. Естетична свідомість як специфічна форма свідомості Поряд з естетичною структурою свідомості як особливим еволюційним утвором варто виокремити своєрідну її форму – естетичну свідомість. Естетична свідомість, як і міфологічна, релігійна, моральна, правова, філософська, наукова, – одна з форм суспільної свідомості. Кожна форма свідомості є відображенням змісту духовного досвіду людства, що у своїй сукупності утворюють цілісність і постають формуючою основою духовного світу особистості. […]...
6. Естетика – Мовчан В. С. – 9.2. Генеза естетичної здатності Об’єктивні передумови здатності естетичного відношення. Ми наголошували на здатності відношення якостей, властивостей у предметах об’єктивного світу як на іманентній характеристиці виявів життя, розкрили якісну визначеність людського відношення до світу: в еволюції виду “Людина” воно розгорталося у форми духовності взаємодій, тобто набувало само-цінного значення. Важливо, однак, віднайти ті початкові ланки й об’єктивні підстави, котрі зумовили саморозвиток […]...
7. Естетика – Мовчан В. С. – 14.1. Види мистецтва як система 14.1. Види мистецтва як система У процесі історичного розвитку людства мистецтво сформувалося і визначилося як системний утвір з властивим йому особливим способом буття: у цілісних чуттєво сприйманих естетично досконалих художніх образах. Сукупність видів мистецтва утворює якісно визначену систему, що вкладає людську небайдужість у виразні художні форми. Об’єктивна необхідність закріплення досвіду естетичного відношення зумовлена усвідомленням його […]...
8. Естетика – Мовчан В. С. – Тема 14. ВИДОВЕ БАГАТСТВО МИСТЕЦТВА 14.1. Види мистецтва як система У процесі історичного розвитку людства мистецтво сформувалося і визначилося як системний утвір з властивим йому особливим способом буття: у цілісних чуттєво сприйманих естетично досконалих художніх образах. Сукупність видів мистецтва утворює якісно визначену систему, що вкладає людську небайдужість у виразні художні форми. Об’єктивна необхідність закріплення досвіду естетичного відношення зумовлена усвідомленням його […]...
9. Естетика – Мовчан В. С. – 2.1. Метафізика естетичного Тема 2. ВИТОКИ ТА ДЖЕРЕЛА НАЙДАВНІШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ 2.1. Метафізика естетичного Сучасна культура втратила цілісність образу світу. Його бачення розпалося на фрагменти, локалізувалося у русло конкретних людських потреб: світ почав розглядатися у його корисності для людини, а не в об’єктивній визначеності його буття. Таке розуміння зумовлює неадекватність відношення до дійсності, що шкодить не лише природному […]...
10. Естетика – Мовчан В. С. – Тема 2. ВИТОКИ ТА ДЖЕРЕЛА НАЙДАВНІШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ Тема 2. ВИТОКИ ТА ДЖЕРЕЛА НАЙДАВНІШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ 2.1. Метафізика естетичного Сучасна культура втратила цілісність образу світу. Його бачення розпалося на фрагменти, локалізувалося у русло конкретних людських потреб: світ почав розглядатися у його корисності для людини, а не в об’єктивній визначеності його буття. Таке розуміння зумовлює неадекватність відношення до дійсності, що шкодить не лише природному […]...
11. Естетика – Мовчан В. С. – 10.1. Естетична структура свідомості 10.1. Естетична структура свідомості У попередній лекції ми з’ясували, що всі предмети природного світу мають форму й упорядковані структури. Ми обгрунтували також, що необхідною передумовою ефективності людських зусиль у практично та духовно формуючій діяльності є творення предмета відповідно до ідеї його внутрішньої життєвості, що є водночас умовою відповідності його людській потребі. Досконалість предмета формування (внутрішня […]...
12. Естетика – Газнюк Л. М. – Сутність та структура естетичної свідомості Сутність та структура естетичної свідомості Естетична свідомість – цілісне, емоційно забарвлене відображення дійсності в єдності ЇЇ сутнісних визначень та чуттєвої своєрідності. Естетична свідомість може також визначатись як частина суспільної свідомості, одна з її форм, елемент структури. Естетична свідомість – це той духовний фундамент, який забезпечує гармонійну єдність та внутрішній взаємозв’язок різноманітних проявів духовного життя людини […]...
13. Естетика – Мовчан В. С. – 9.3. Символічно-образна природа естетичного Діяльність – будь-які її види (матеріально-практична, пізнавальна, художня тощо) – має символічно-образну природу. Поняття “символ” та “образ” склалися в культурі й отримали визначення в естетичній теорії як способи відображення та закріплення багатства змістовних нашарувань духовного досвіду. Інтерес до символу як способу надання універсального змісту (ідеї) в образі простежується впродовж історії становлення естетичного досвіду. Нагадаємо, що […]...
14. Естетика – Газнюк Л. М. – Структура естетичної свідомості O естетичне почуття; O естетична потреба; O естетичне переживання; O естетичний ідеал; O естетичні погляди та теорії; O естетичний смак. Розглянемо більш детально кожен зі структурних елементів. Естетичне почуття є одним з найскладніших видів духовного переживання, найблагороднішим із почуттів людини. Естетичні почуття – це психічне утворення, сфера людської психіки – особлива форма відображення дійсності, в […]...
15. Естетика – Мовчан В. С. – 3.2. Основні закономірності розвитку естетичної теорії Аналізуючи історію античної естетики, О. Лосєв вважає єдиним її предметом видимий, даний слуху і відчуттям “чуттєвий космос” [11, с. 135]. “…Чуттєвий космос (з його землею і небом, з його підземним царством і морями, з його повітряною атмосферою, метеорологією й астрономією) був самодостатнім твором мистецтва та природи водночас; усюди він виступав як числова гармонія…” [11, с. […]...
16. Естетика – Газнюк Л. М. – Головні тенденції сучасної художньо-естетичної свідомості В умовах сучасного світу естетизація настільки глибоко проникає в людське життя, що дійсність набуває рис, які раніше були характерні виключно для мистецтва. Під впливом процесів естетизації формується сучасна естетична свідомість, яка орієнтується на: O особливе, індивідуальне та одиничне, виявляючи естетичну визначеність та слідуючи її логіці; O плюралізм, відкритість, незавершеність процесів; O увага до “іншого”, до […]...
17. Естетика – Мовчан В. С. – 12.3. Закономірності мистецтва як духовної діяльності Для розкриття якісної своєрідності художньо-образного мислення, що характерне для мистецтва, звернемося до порівняння його з міфологічною образністю. Вирізнення предметів небайдужості та “задавання життя” шляхом поіменування, накладання власного образу на природні явища характерне для міфологічної свідомості. Власний образ вона поширює на весь світ, надаючи йому багатства та різноманітності. Разом із тим у міфології образ і річ, […]...
18. Естетика – Мовчан В. С. – 17.3. Мистецтво і моральне виховання Ідея зв’язку моралі й мистецтва, характер їх взаємодії – одна з наріжних проблем, що звертає на себе увагу естетичної теорії впродовж історії її розвитку. Значення мистецтва для духовного вдосконалення людини, зокрема для морального виховання, вперше усвідомили давні греки. Моральні та художньо-естетичні засади життєвості поставали настільки пов’язаними між собою, що відсутність художніх умінь розглядалася як свідчення […]...
19. Естетика – Мовчан В. С. – 13.4. Символічний характер художньої образності Символ – універсальна категорія естетики, співвіднесена з категоріями “образ” та “знак”. З одного боку, символ є образом, узятим в аспекті своєї знаковості, а з іншого – знаком, “наділеним усією органічністю міфу та невичерпною багатозначністю образу” [1, с. 178]. Символічний зміст характерний для кожного пізнавального образу. Його витоки закладені у самій сутності людини як суб’єкта творчості. […]...
20. Естетика – Мовчан В. С. – Тема 3. АНТИЧНА ЕСТЕТИКА: ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ, ОСНОВНІ ІДЕЇ 3.1. Об’єктивні підстави становлення античної естетики Наукова теорія естетичного знання складалася в античній Греції від VI до IV ст. до н. е. Витоки естетичних уявлень давніх греків пов’язані з міфологічними віруваннями, що набули в гомерівську епоху систематизованого характеру, поетичного вираження і стали джерелом формування цілісного, художньо-образного погляду на світ як гармонійну, в собі завершену досконалість. […]...
21. Естетика – Мовчан В. С. – 9.5. Евристичний потенціал естетичного Універсальність духовного досвіду, вкладеного у символічно-образні форми, багатство котрих зумовлене багатством типів досвіду, є наслідком формуючої сили розуму та почуттів. Адекватність явлення образу світу в його життєвій повноті – свідчення того, що духовні структури людини – наслідок їх свідомої самоорганізації, а образ світу в притаманних йому закономірностях – наслідок історично сформованої здатності почуттів та розуму […]...
22. Естетика – Мовчан В. С. – 5.4. Естетика митців Високого Відродження Високе Відродження у культурі Італії характерне особливим розквітом творчості геніальних митців – Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело, Тиціана. У культурі німецького Відродження такою універсальною постаттю був Альбрехт Дюрер. Чуттєва краса світу та людини досягає в їхній творчості вершин досконалості, оскільки постає єдністю художньої ідеї та чуттєво досконалого способу її ідеального буття в мистецтві. Естетична теорія […]...
23. Естетика – Мовчан В. С. – 10.4. Естетичний смак: типи смаків, закономірності виявлення Поняття естетичного смаку сформувалося в європейській культурі у відносно пізній історичний період на основі індивідуалізації духовного досвіду і постало умовою урізноманітнення змісту духовних цінностей. Естетичний смак визначається як здатність людини залежно від почуття задоволення або незадоволення сприймати та оцінювати міру естетичної довершеності предметного світу та духовних феноменів. Естетичний смак об’єктивує себе в оцінних судженнях, а […]...
24. Естетика – Мовчан В. С. – 13.3. Природа та сутність художнього образу Поняття образ – засаднича категорія буття: будь-яке відображення є образ, тобто ідеальна сутність. Це утвір свідомості, що існує як суб’єктивна реальність, явище індивідуального досвіду, що уособлює всезагальні здобутки людства. Можна стверджувати, що всі практичні та духовні надбання людства вкладаються у складну систему образів. Для людства вони і є тією реальністю, яку воно сприймає, осмислює і […]...
25. Естетика – Мовчан В. С. – 10.5. Естетичний ідеал: сутність, своєрідність форм виявлення До форм естетичної свідомості, поряд з естетичним почуттям та естетичним смаком, належить естетичний ідеал як необхідна складова духовного досвіду з огляду орієнтації його на ідею досконалості. Ідеал (від лат. idea) означає: першо-образ, взірець досконалості. Естетичний ідеал – це вид естетичного відношення, що є образом належної й бажаної естетичної цінності [16, с. 97]. Поняття “ідеал” осягає […]...
26. Естетика – Мовчан В. С. – 1.4. Естетика – філософська теорія виховання Естетика є найефективнішою теорією виховання, оскільки вона оперта на свободу творчої взаємодії суб’єкта з предметом небайдужості. Це зумовлено самою природою предмета, що постає засобом впливу на особистість. Він цікавий, захоплюючий, він “пропонує” себе, не примушуючи до спілкування, яке було б нецікавим. Навпаки, у спілкуванні особистість почувається вільною, оскільки жодної “практичної” мети не має, а лише […]...
27. Естетика – Мовчан В. С. – Тема 4. ЕСТЕТИКА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ 4.1. Духовні передумови естетики Середньовіччя В основу середньовічної естетики (і культури загалом) покладено особистісний абсолют, на відміну від культури античності, в центрі якої перебуває чуттєво-матеріальний космос. Зовнішня матеріальність виражає в Середньовіччі певний “позатілесний, духовний зміст”. Він може бути виражений у чуттєвій матерії лише приблизно, симоволічно [10, с. 571]. Для розуміння витоків середньовічних естетичних ідей важливо […]...
28. Естетика – Мовчан В. С. – 16.5. Поняття прогресу мистецтва Естетичний аналіз історії художнього розвитку в багатстві та суперечливості його тенденцій актуалізує проблему прогресу мистецтва. З одного боку, зросла у поступі історії одухотвореність почуттів, об’єктивуючись у все більш досконалих індивідуально-неповторних формах вияву в художній мові мистецтва, засвідчує прогрес мистецтва. Водночас, оскільки щоразу в кожному справді художньому творі ідея реалізує себе у довершеності способів свого втілення, […]...
29. Естетика – Мовчан В. С. – 13.1. Твір мистецтва як художнє ціле 13.1. Твір мистецтва як художнє ціле Сучасна естетична теорія виділяє декілька рівнів естетичного аналізу мистецтва: воно осмислюється як специфічний вид реальності; як особлива форма духовного досвіду; як особлива формуюча здатність. Мистецтво як особлива реальність характеризується цілісністю внутрішньої життєвості, що постає дійсною у творі мистецтва як художньому цілому. Він закріплює духовність ідеї у художньо довершених чуттєво-матеріальних […]...
30. Естетика – Мовчан В. С. – Тема 13. ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНА МОВА МИСТЕЦТВА 13.1. Твір мистецтва як художнє ціле Сучасна естетична теорія виділяє декілька рівнів естетичного аналізу мистецтва: воно осмислюється як специфічний вид реальності; як особлива форма духовного досвіду; як особлива формуюча здатність. Мистецтво як особлива реальність характеризується цілісністю внутрішньої життєвості, що постає дійсною у творі мистецтва як художньому цілому. Він закріплює духовність ідеї у художньо довершених чуттєво-матеріальних […]...
31. Естетика – Мовчан В. С. – 13.6. Діалектика форми і змісту в мистецтві Теорія художньої форми спирається на загально філософське осмислені цього поняття. Окреслимо деякі найсуттєвіші його аспекти. Формотворенні покладене у фундамент життя. Усі речі та явища світу мають визначень доцільні у собі форми існування. Основою життєвості природи є естетичні визначеність її предметних форм. Уперше поняття “форма” запроваджує в давньогрецькій філософії, набуваючи естетичного забарвлення в атом стичних ідеях […]...
32. Естетика – Мовчан В. С. – 2.3. Естетичні елементи в культурі первісної доби Систематизація закономірностей художньої діяльності й аналіз виразних форм дійсності розпочинається як наукова проблема в античній Греції. Однак уявлення про доцільні форми, виразність цих форм, цінність естетичного в людському житті має значно давнішу історію. Естетичне формування, творення виразних форм відоме з глибини віків. Воно розпочалося у часи верхнього палеоліту, близько 35-40 тис. років до н. е., […]...
33. Естетика – Мовчан В. С. – 3.6. Естетика Арістотеля Творчість Арістотеля (384-322 до н. е.) належить до періоду пізньої класики. Він був систематизатором знань доби античності в галузі природознавства, гуманітарних знань, логіки, філософії, етики, естетики. Так, в естетиці Аристотель сформулював цілісну концепцію мистецтва і постав систематизатором естетичного знання. Якщо взяти за відлік початку естетики V ст. до н. е. (перехід від практичного досвіду до […]...
34. Естетика – Мовчан В. С. – 13.2. Предмет і матеріал мистецтва Предмет мистецтва складається в поступі історії й відображає рівень опанування людством стосунків з природою, всередині людських об’єднань, погляди на цінність людини та сенс її життя тощо. Тому предметом мистецтва є дійсність у її найбільш суттєвих виявах, що конкретизується, набуває образу в духовному світі людини, тобто постає людським образом – мірою його людяності. Інакше кажучи, основним […]...
35. Естетика – Мовчан В. С. – ВСТУП Основна мета нашої книги – розкрити важливість естетичної теорії для творчої організації людського життя: життя красою світу та красою, створеною людським генієм. Естетична теорія відкриває життя у його справжній цінності: виразній і доцільній красі природних форм, красі людських відносин та красі внутрішнього світу людини. Відтак вона вириває з буденності існування, налаштовуючи на досконалість, і тим […]...
36. Естетика – Мовчан В. С. – 3.4. Естетика софістів і Сократа Грецькі софісти (Протагор, Горгій, Продик, Фразимах, Гіппій, Антифонт) – філософи V ст. до н. е. – засновники нового напряму в естетичному освоєнні світу: суб’єктивно-антропологічного. На противагу об’єктивному космологізму натурфілософів софісти навчали: у природі немає жодного порядку і жодних законів. Відійшовши від питань космології, софісти зосереджували увагу на питаннях мистецтва. їм належить виокремлення мистецтва в особливу […]...
37. Естетика – Мовчан В. С. – 1.3. Проблематика й основні завдання естетики як науки Сучасна естетика становить цілісну систему знання, що утворює його своєрідність і засвідчує про нього як про особливий тип духовного досвіду, що потребує осмислення його специфіки та засвоєння суспільством. Сучасна естетична теорія вирізняється своєрідністю проблематики, стверджуючи себе цілісною системою знання. Це знання відображає творчу сутність людини у самоцінності її виявів і цінність цих виявів у їх […]...
38. Естетика – Мовчан В. С. – 11.1. Специфіка категоріального знання в естетиці 11.1. Специфіка категоріального знання в естетиці Категорії естетики – найзагальніші поняття естетичної теорії, що відображають закономірності освоєння світу за законами краси, закріплюючи його самоцінність у мистецтві. Категорії фіксують особливості естетичного відношення до дійсності, естетичні якості дійсності, закономірності доцільної творчо-формуючої діяльності людини. Отже, категорії є синтезом духовного досвіду, що має якісно визначений зміст і закріплюється в […]...
39. Естетика – Мовчан В. С. – 10.3. Естетичні почуття: генеза, закономірності виявлення Отже, ми з’ясували, що естетична свідомість має формуючу здатність і одночасно постає наслідком формування духовного досвіду небайдужого ставлення людини до світу як певної цілісності. Взаємодія сприймання, уяви, пам’яті, почуттів, розсудку така, що вони є цілісною духовною структурою, де особливе місце посідає естетичне почуття. Естетичне почуття – це безпосереднє емоційне переживання людиною здатності ставлення до виразних […]...
40. Естетика – Мовчан В. С. – 14.2. Принципи класифікації мистецтва Нагадаємо, що перші спроби класифікації належать до часів грецької античності, де мистецтва поділялися на “мусичні” та “техне”. Історично цей феномен цінний тим, що відображає усвідомлення художньої творчості як особливого типу духовного досвіду. Характерно, що останній був настільки важливим для формування світу людської особистості, що музичні, поетичні змагання, театральні вистави усвідомлювались як загальногромадянська справа. Відвідування театру […]...