Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків – Мишкін Ф. С. – Моральний ризик у майнових угодах і проблема “власника-управителя”
Моральний ризик виникає після здійснення фінансової операції, коли у продавця цінних паперів є спонуки до приховування інформації і здійснення діяльності, яка небажана для покупця цінних паперів. Моральний ризик має важливі наслідки незалежно від того, чи вважає фірма за краще мобілізувати кошти радше за рахунок боргових угод, ніж за рахунок майнових угод.
Моральний ризик у майнових угодах і проблема “власника-управителя”
Майнові угоди, такі, як звичайна акція, є правом на частку у прибутках і активах ділового підприємства. Майнові угоди – це приклад особливого виду морального ризику, що називається проблемою “власника-управителя “, або “власника та повірника”. Коли управитель володіє лише незначною часткою власності фірми, для якої працює, то акціонери, що володіють більшою часткою акціонерного капіталу фірми (назвемо їх власниками), відокремлені від менеджерів, що є управителями, або повірниками власників. Це відокремлення власності і контролю веде до морального ризику, при якому менеджери (управителі, або повірники) можуть діяти радше у своїх власних інтересах, ніж в інтересах акціонерів-власників (довірників), тому що у менеджерів менше стимулів до максимізації прибутку, ніж в акціонерів-власників.
Для повнішого розуміння проблеми “власника-управителя” припустімо, що ваш товариш Стів пропонує вам стати пасивним партнером в його магазині морозива. Для відкриття магазину потрібні інвестиції у сумі 10 000 дол, але Стів має тільки 1000 дол. Отже, ваша частка у власності становить 9000 дол, що дає вам право на 90 % власності фірми, тоді як Стів володіє лише 10 % майна. Якщо Стів старанно працює і виробляє смачне морозиво, тримає магазин у чистоті, привітний до покупців і швидко подає на столи, то після всіх витрат (включаючи заробітну плату Стіва) магазин даватиме 50 000 дол. прибутку на рік, з яких Стів отримає 10 % (5000 дол), а ви отримаєте 90 % (45 000 дол).
З іншого боку, коли Стів не забезпечує швидкого і доброзичливого обслуговування клієнтів, використовує 50 000 дол доходу на купівлю творів мистецтва для свого приміщення і навіть іде в робочий час на пляж, замість того щоб обслуговувати клієнтів, то магазин не дасть прибутку. Якщо Стів старанно працює і відмовляється від неприбуткових інвестицій (наприклад, творів мистецтва для його приміщення), він може заробити додаткові 5000 дол. (його частка 10 % від прибутку) понад свою заробітну плату. Стів, можливо, вирішить, що додаткові 5000 дол. недостатні для того, щоб прикладати активні зусилля і бути добрим менеджером. Він може вирішити, що оплата справедлива лише тоді, коли зароблятиме додаткові 10 000 дол Якщо Стів міркує саме так, то у нього немає стимулів бути добрим менеджером. Чудове приміщення буде закрите. Стів матиме добру засмагу і не матиме жодних прибутків. Оскільки магазин не дає жодного прибутку, то рішення Стіва не відповідатимуть вашим інтересам і обійдуться вам в 45 000 дол. (ваші 90 % прибутку, коли Стів був би добрим менеджером).
Моральний ризик, що виникає з проблеми “власник і управитель”, може бути ще більшим, якби Стів був нечесним. Оскільки його магазин морозива має справу з готівкою, Стів може покласти 50 000 дол. готівкою собі в кишеню і сказати, що прибутків не було. Тепер він отримає доход у сумі 50 000 дол., а ви не отримаєте нічого.
Серйозність проблеми “власника та управителя” підтверджується прикладами, в яких менеджери будують для себе розкішні офіси або мають дорогі автомобілі (яскравий приклад такої поведінки менеджера дивіться в додатку в кінці розділу). Крім особистої вигоди, менеджери можуть також мати на меті стратегічні цілі корпорації, такі, як придбання інших фірм, що збільшує їхню особисту владу, але не збільшує прибутковість корпорації.
Проблема “власника та управителя” не виникала б, якби власники фірми мали повну інформацію про діяльність менеджерів і могли запобігти марнотратству або обману. Ця проблема, яка є прикладом морального ризику, виникає тільки тому, що менеджер, скажімо, Стів, володіє більшою інформацією про свою діяльність, ніж акціонер, тобто через асиметричну інформацію. Проблема “власника та управителя” також не виникла б, якби Стів сам володів магазином і не було б відокремлення власності і контролю. За такої умови Стів працює наполегливо, уникає непродуктивних інвестицій. Все це дає йому прибуток (додатковий доход) у сумі 50 000 дол.- сума, що варта зусиль доброго менеджера.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)