Екологія довкілля. Охорона природи – Грицик В

1.1. Структура природного середовища Безперервність життя на землі забезпечується унікальною здатністю живих істот створювати й підтримувати внутрішнє середовище, здійснювати обмін речовин з навколишнім середовищем і передавати ці властивості своїм нащадкам у спадок. Перш ніж

Географічна оболонка – комплексна оболонка Землі, що утворилася внаслідок взаємопроникнення і взаємодії речовин окремих геосфер – літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери. Географічна оболонка є навколишнім середовищем людського суспільства, і в свою чергу, зазнає значного

Гідросфера – це водна сфера нашої планети, сукупність океанів, морів, континентальних вод, льодовикових покривів. Загалом у поняття “гідросфера” включаються всі вільні води Землі, котрі не зв’язані хімічно й фізично з мінералами земної кори, тобто

1.2.1. Поняття про біосферу Біосфера – область існування живих організмів на Землі. До поняття “біосфера” (від грецького bios – життя і sphairo – сфера, куля) близько підійшов видатний французький біолог Жан-Батіст Ламарк (1802). Але

1.2.1. Поняття про біосферу Біосфера – область існування живих організмів на Землі. До поняття “біосфера” (від грецького bios – життя і sphairo – сфера, куля) близько підійшов видатний французький біолог Жан-Батіст Ламарк (1802). Але

Утворення живої речовини та її розклад – це дві сторони єдиного процесу, який називається біологічним кругообігом хімічних елементів. Життя – це кругообіг елементів між організмом і середовищем. Причина біологічного кругообігу – обмеженість ресурсів елементів,

Утворення живої речовини та її розклад – це дві сторони єдиного процесу, який називається біологічним кругообігом хімічних елементів. Життя – це кругообіг елементів між організмом і середовищем. Причина біологічного кругообігу – обмеженість ресурсів елементів,

Утворення живої речовини та її розклад – це дві сторони єдиного процесу, який називається біологічним кругообігом хімічних елементів. Життя – це кругообіг елементів між організмом і середовищем. Причина біологічного кругообігу – обмеженість ресурсів елементів,

Утворення живої речовини та її розклад – це дві сторони єдиного процесу, який називається біологічним кругообігом хімічних елементів. Життя – це кругообіг елементів між організмом і середовищем. Причина біологічного кругообігу – обмеженість ресурсів елементів,

1.4.1. Еволюція взаємовідносин людини і природи Географічна оболонка Землі тривалий час була абіотичною (неживою) геосистемою, в якій відбувався геологічний кругообіг речовин у вигляді взаємопов’язаних фізичних та хімічних процесів. Близько 5 млрд. років тому сформувалася

Світогляд народу, без сумніву, формується завдяки кращим зразкам традиційної національної культури. Культура природокористування визначає певний рівень взаємодії суспільства й природи, що в різних формах, які складаються в певних суспільствах (цивілізаціях) на основі етно –

2.1. Визначення та основні поняття екології Слово “екологія” утворене від грецького oikos, що означає дім, помешкання, місце перебування, та logos – наука. В дослівному розумінні екологія-наука про живі організми “у себе вдома”. Першим ужив

Природні системи складаються з величезної кількості різно організованих, взаємообумовлених і взаємозамінних компонентів, які об’єднані між собою безліччю прямих і зворотніх зв’язків. Система – це сукупність структурних компонентів, між якими існує закономірний взаємозв’язок і взаємодія.

Природні системи складаються з величезної кількості різно організованих, взаємообумовлених і взаємозамінних компонентів, які об’єднані між собою безліччю прямих і зворотніх зв’язків. Система – це сукупність структурних компонентів, між якими існує закономірний взаємозв’язок і взаємодія.

2.3.1. Поняття і класифікація екологічних факторів Безперервність життя на Землі забезпечується унікальною здатністю живих істот створювати і підтримувати внутрішнє середовище, здійснювати обмін речовин з навколишнім середовищем і передавати ці властивості за спадковістю своїм нащадкам.

Найважливішими абіотичними факторами середовища є температурні, світлові, водні, повітряні і грунтові (едафічні) екологічні фактори. Температура Від температури середовища залежить температура організму, вона має також безпосередній вплив на швидкість і характер протікання біохімічних реакцій. Температурні

Найважливішими абіотичними факторами середовища є температурні, світлові, водні, повітряні і грунтові (едафічні) екологічні фактори. Температура Від температури середовища залежить температура організму, вона має також безпосередній вплив на швидкість і характер протікання біохімічних реакцій. Температурні

Повітря – це фізична суміш газів різної хімічної природи, яка має першоосновне значення для живих організмів. Це газоподібне середовище з низькою густиною, відносно високим вмістом кисню і невеликою кількістю водяної пари. Низька густина повітря

У природному оточенні на кожен живий організм діють не тільки абіотичні фактори, але й інші живі істоти, що є невід’ємною частиною середовища мешкання. Безпосереднє живе оточення, яке створюється трофічними (харчовими) та іншими просторовими й

2.4.1. Основні характеристики популяцій Першим надорганізмовим рівнем біологічних систем є популяційний. Термін “популяція” запозичений з демографії В. Йогансеном у 1905 році для позначення групи особин одного виду, а інколи навіть однорідної суміші особин різних

2.4.1. Основні характеристики популяцій Першим надорганізмовим рівнем біологічних систем є популяційний. Термін “популяція” запозичений з демографії В. Йогансеном у 1905 році для позначення групи особин одного виду, а інколи навіть однорідної суміші особин різних

Характерною особливістю популяції є система взаємовідносин між організмами, що її складають. Закономірності поведінки організмів вивчає наука етологія. Залежно від способу життя виду форми спільного існування особин у популяції досить різноманітні. Розрізняють одинокий спосіб життя,

2.5.1. Поняття екосистеми Основною структурно-функціональною одиницею біосфери є екосистема. Термін “екосистема” увів англійський біолог А. Ленслі у 1935 році. Екосистема – це просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов’язаних між собою

Кожна екосистема характеризується комплексом ознак, які відображають особливості її структурно-функціональної організації. Такими є просторова структура, функціональна структура, видова різноманітність, продукція, продуктивність, стійкість, стабільність. Під структурою розуміють внутрішню будову системи і певні зв’язки між її

Біом – велика регіональна чи субконтинентальна система. Класифікація наземних екосистем за біомами базується на типах рослинності та основних незмінних фізичних характеристиках ландшафту. Географічне поширення біомів відповідає грунтово-кліматичним зонам материків. Вони існують тривалий час і