Ділова українська мова – Горбул О. Д. – 5.3. Інструкція
ІНСТРУКЦІЯ – документ, у якому викладають правила, що регулюють спеціальні сторони діяльності і стосунки установ чи поведінку працівників при виконанні службових обов’язків; це зведення правил, детальні настанови, приписи керівного органу чи особи службовим особам або органам, обов’язкові для виконання. Розрізняють відомчі й міжвідомчі інструкції. До відомчих належать інструкції, обов’язкові для системи одного відомства (міністерства). Міжвідомчими називають інструкції, які видаються спільно двома або кількома організаціями різних систем. Такі інструкції обов’язкові для організацій і підприємств цих систем.
Відомчі інструкції бувають:
1) посадові;
2) з техніки безпеки;
3) з експлуатації обладнання та ін.
Інструкція затверджується вищими органами або керівниками організацій (чи їхнім наказом із зазначенням номера та дати видання). На інструкції може бути помітка про те, що вона є додатком до розпорядчого документа. При затвердженні інструкції розпорядчим документом у ньому встановлюється термін введення інструкції, зазначаються відповідальні виконавці.
Інструкція містить спеціальні розділи за групами певних операцій. Розділ у свою чергу складається з окремих пунктів із зазначенням способів та порядку виконання тих чи інших видів робіт (відхилення від дій, передбачених пунктами інструкції, не дозволяються й кваліфікуються як порушення дисципліни).
Реквізити інструкції:
1) назва виду документа (інструкція);
2) гриф затвердження;
3) заголовок;
4) дата, індекс, місце видання;
5) текст;
6) підпис;
7) види погодження.
Текст викладається у вказівно-наказовому стилі із формулюваннями на зразок “повинен, слід, необхідно, не дозволено”. Текст документа має бути стислим, точним, зрозумілим, оскільки він призначений для постійного користування. Зміст викладається від 2-ї, 3-ї особи, рідше – у безособовій формі.
Структура тексту інструкції:
1. Загальні положення (основні завдання працівника; порядок посідання посади; професійні вимоги; кому підпорядковується; основні керівні документи).
2. Функції (предмет, зміст, перелік видів робіт).
3. Права.
4. Посадові обов’язки.
5. Відповідальність.
6. Взаємини (зв’язки за посадою).
Окрему групу становлять посадові інструкції.
Посадова інструкція – це документ, що визначає організаційно-правове становище працівника у структурному підрозділі і забезпечує умови для його ефективної праці.
Посадова інструкція складається з таких розділів: загальна частина; функції; обов’язки; права; взаємовідносини; відповідальність працівника; оцінка працівника.
У загальній частині зазначають: основні завдання працівника; порядок призначення на посаду; професійні вимоги; кому підпорядковується; основні керівні документи.
У розділі “Функції” зазначають предмет, зміст і обсяг обов’язків.
Інструкцію підписує керівник організації.
Примітка. Розділи інструкції й пункти в межах кожного розділу нумерують арабськими цифрами (1., 2., 3.; 1.1., 1.2., 1.3. і т. д.).
Наводимо зразок типової інструкції з техніки безпеки:
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказом Державного
Комітету України з питань
У справах нагляду
За охороною праці
Від 20 жовтня 1998 р. № 107
ЗАРЕЄСТРОВАНО у Міністерстві юстиції України
13 березня 1999 р. за №58/594
ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідйомних кранів
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2. ОБОВ’ЯЗКИ ІТП З НАГЛЯДУ ЗА ВАНТАЖОПІДЙОМНИМИ КРАНАМИ
3. ПРАВА ІТП З НАГЛЯДУ ЗА ВАНТАЖОПІДЙОМНИМИ КРАНАМИ
4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ІТП З НАГЛЯДУ ЗА ВАНТАЖОПІДЙОМНИМИ КРАНАМИ
Зразок
Міністерство легкої промисловості України Луганське трикотажне об’єднання “Лутрі”
ВКАЗІВКА
11.12.98 м. Луганськ N2 140
Про проведення
І – Констатаційна частина.
“■ Розпорядча частина:
ЗОБОВ’ЯЗУЮ (або: ПРОПОНУЮ і т. ін.)
2. ” –
3. ^
Керівник структурного підрозділу (підпис) Розшифрування підпису
(1 votes, average: 5,00 out of 5)