Ділова українська мова – Горбул О. Д. – 8.4. Позовна заява

ПОЗОВНА ЗАЯВА – документ, який передається до арбітражу або до народного суду з проханням про стягнення з відповідача у примусовому порядку претензійних сум чи певного майна.

Позовна заява має такі реквізити:

1) Назва й адреса організації, що чинить позов, її відомча приналежність (штамп);

2) дата позовної заяви;

3) назва суду або арбітражу, на ім’я якого подається заява;

4) повна назва й адреса позивача (строго відповідно до назви, зазначеної у банківських документах);

5) повна назва й адреса відповідача і співвідповідача (якщо він є), сума позову;

6) назва документа;

7) текст позовної заяви, в якій викладено суть суперечки, перелік вжитих заходів позивачем для усунення розбіжностей на добровільних засадах та їхніх результатів, а також вимоги позивача, зазначення документів, які підтверджують позов;

8) перелік додатків із зазначенням кількості аркушів;

9) прізвища свідків (у разі потреби);

10) підписи службових осіб: керівника організації і головного (старшого) бухгалтера або юрисконсульта.

Завдання для самоконтролю

1. З поданими словосполученнями складіть і запишіть протокол розбіжностей: Протокол розбіжностей, сортність продукції, першого сорту, другого сорту, третього сорту, терміни постачання, сума акредитиву, розрахунковий рахунок,

2. Складіть комерційний акт з усіма реквізитами. Випишіть із тексту іменники – власні назви. Поясніть написання їх.

3. Допишіть текст претензійного листа. Охарактеризуйте мовні засоби. Поясніть розділові знаки.

Київське ВТТО ім. Р. Люксембург м. Київ, 252038, вул. Грінченка, 2/1

Претензія на суму 2530 грн.

Київська трикотажна фабрика “Україна” м. Київ, 252103, пл. Фрунзе, 98

У зв’язку з недопостачанням у третьому кварталі 1998 р. бавовняних тканин на підставі 12-го договору, підписаного 3 січня 1998 р.( Ви зобов’язані сплатити нам неустойку.

4. Що таке позовна заява? Напишіть зразок позовної заяви. Відшукайте і випишіть слова ділової лексики.

5.3 поданими словами і словосполученнями складіть речення: Постачальник; у зв’язку з недопостачанням; неустойка; Державний арбітраж; відповідач; умови розрахунку.

В. Визначте рівень стандартизації документів господарсько-претензійної діяльності.

Граматичний коментар

ВСТАВНІ СЛОВА У ДІЛОВОМУ МОВЛЕННІ

Слова і вирази, введені в речення з метою внесення в нього того чи іншого пояснення або надання йому якоїсь особливості, називають вставними.

Вставні слова і вирази використовують у діловому мовленні; ними розпочинають речення, абзаци. Вони не мають формального зв’язку з реченням чи його складовими. Виражають ставлення того, хто говорить або пише, до висловлюваного, відношення висловлюваного до дійсності, документують повідомлення.

Для наукового й офіційно-ділового стилів найхарактернішими є вставні слова, що вказують на взаємодію між частинами тексту (по-перше, по-друге, отже, таким чином, у такий спосіб, насамперед, передусім, нарешті, насамкінець), Передають ставлення до способів висловлення думки (імовірніше, іншими словами, Точніше), зазначають джерело повідомлення (на думку вченого, за даними досліду, за результатами аналізу), пом’якшують категоричність висновків і порад (як відомо, припустімо, треба гадати), Дають раціональну або (рідше) емоційну оцінку інформації (лоза сумнівом, напевне, мабуть, можна погодитися, на жаль, на щастя).

ПРИЙМЕННИК У ДІЛОВОМУ СТИЛІ

Українське ділове мовлення послуговується такими прийменниковими і безприйменниковими конструкціями:

– з прийменником ЗА: за свідченням, за власним бажанням, за дорученням, за наказом, за вказівкою, менеджер за професією;

– з прийменником НА: на замовлення, на вимогу, на пропозицію, на мою адресу;

– з прийменником З (ІЗ): З питань комерційної торгівлі, з ініціативи, курс лекцій з вищої математики, з багатьох причин, з певних обставин, спеціаліст з проектування споруд, комітет з питань сприяння малим підприємствам і підприємцям;

– з прийменником ДЛЯ: курси для вивчення іноземних мов, комісія для складання актів, комісія для країн південної частини Тихого океану;

– з прийменником ПІСЛЯ: після одержання посвідчення, після повернення, після розгляду справи;

– з прийменником У (В): прийшов у службових справах, в усіх напрямах, комісія у справах неповнолітніх;

– з прийменником ПО: черговий по району, наказ по відділенню, колеги по роботі, по можливості, по телефону;

– з безприйменниковою конструкцією (з орудним відмінком іменника): Демократична змістом, повідомити телефоном, молодший віком, великий обсягом, переказати телеграфом.

Культура слова

ПЕРЕДПЛАЧУЄМО, ПІДПИСУЄМО. Слово Підписка В українській мові поширене у значенні письмове зобов’язання про щось, наприклад: Підписка про невиїзд, підписка про те, що мовчатиму Та ін.

Замовлення на придбання газет, журналів, а також деяких інших видань, грошове зобов’язання з попереднім внеском треба називати не підпискою, а Передплатою. Природними є і споріднені слова: передплатити, передплатник.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Ділова українська мова – Горбул О. Д. – 8.4. Позовна заява