Ділова кар’єра – Дахно І. І. – 12.2. Зарплата – стимул та показник успіху
12.2.1. Невизначеність зарплати
В оголошеннях про наявність вакансій роботодавці часто чітко не зазначають розмір відповідних посадових зарплат. Може бути формулювання про те, що зарплата обговорюється з кожним претендентом на посаду індивідуально. Невизначеність, зрозуміло, можна трактувати по-різному, вбачаючи у цьому як позитивні так і негативні нюанси.
Практика свідчить про те, що роботодавці можуть керуватися найрізноманітнішими міркуваннями і не зазначати стартову точку зарплати чи її межі.
Роботодавець може не орієнтуватися скільки треба платити певному працівнику (наприклад нова посада чи нова спеціальність). У роботодавця може бути недовіра до традиційних джерел інформації про зарплату (відомості у засобах масової інформації тощо). У всі часи, продавець хотів би продати дорожче, а покупець-купити дешевше. Роботодавець – не виняток, він хоче якомога дешевше купити працю (класичні політекономи сказали б “робочу силу”), а найманий працівник – дорожче продати себе. З огляду на зазначене, роботодавець часто прикусує язик і до пори до часу мовчить про зарплату, яку він згоден платити.
Відомо, що у країнах ринкової економіки зарплату ще здавна виплачували у конвертах і не прийнято було цікавитися, скільки грошей вкладено у конкретний конверт.
Ще на початку незалежності України автор бачив у одному з відомих київских видавництв, як підпис за одержану ним зарплату кожний працівник ставив у “віконечку” спеціальної лінійки. Тобто, працівник бачив у відомості лише свою суму.
Роботодавець може не розголошувати розміри зарплат своїх співробітників. Висока зарплата, що призначається новоприбулому працівнику, може викликати негативні емоції у тих, хто працює довший час. Поміж роботодавців є і такі, які призначають зарплату за заслугами, незалежно від посади, яку обіймає працівник. Тобто зарплата призначається кожному працівникові окремо. Роботодавці керуються принципом індивідуального підходу.
В одному з анекдотів було сказано: “Если женщина знает себе цену, – значит она ее не раз уже называла”. Якщо шукачі роботи не всі знають собі ціну, то можна звернутися до кадрових агентств. Рекрутери підрахують вашу “вартість”. Кажуть, що відповідна послуга коштує не так вже й дорого, може бути і безплатною. Можна вдатися до самооцінки. Тобто, почитати друковані видання, які стосуються ринку праці, та проглянути інтернет-сайти.
Інформація співбесід про працевлаштування, також може виявитися корисною для визначення розміру вашої зарплати. З попереднього матеріалу вже відомо, що про зарплату з роботодавцями слід говорити обережно. Врешті-решт, про зарплату можуть сказати і кадровики. Оскільки не хлібом єдиним живе людина, то й зарплата сама за себе ще каже не все. У компаніях можуть бути й додаткові джерела забезпечення матеріального добробуту своїх працівників (наприклад, соціальний пакет).
Невисока стартова зарплата може компенсуватися наступним її підвищенням. Про перспективи кар’єрного зростання також не завадить обережно поцікавитись.
12.2.2. Стартова зарплата
Далі розмова піде про розмір стартової зарплати. Фахівці радять тим, хто бажає підвищити собі вартість в очах потенційних роботодавців, вдатися до наступних кроків.
O Вжити заходів до того, щоб вас дуже хотіли купити. Той, хто щось купує, завжди у першу чергу звертає увагу на зовнішній вигляд товару, а вже потім – на його зміст. Зовнішній вигляд людини, яка претендує на добру зарплату, має неабияке значення для досягнення бажаної зарплати. Стиль одежі відразу ж може багато на що вказати – на соціальний статус, рівень інтелекту, сексуальні аспекти тощо. Велике значення мають різноманітні аксесуари – краватки, годинники, сумочки тощо.
O Той, хто хоче продати себе якомога дорожче, має потурбуватися про своє позиціонування. Це означає – визначитися з тим, де б хотіли працювати, що вмієте і знаєте, яка ваша зарплатна планка. Слід добре і самокритично проаналізувати оголошення про вакансії. Якщо бракує певних знань і навиків, то їх слід набути з метою підвищення своєї вартості на ринку праці.
O Можливо існує кохання з першого погляду. У місце ж роботи з першого погляду закохуватися не варто. Не слід хапатися за перший же варіант працевлаштування. Озирніться довкола – напевно з’являться інші ласі шматочки. Себе потрібно продати якомога дорожче.
O Вартість претендента визначається і його впевненістю. У вузах, як відомо, часто оцінка визначається не стільки знаннями, як впевненістю у їх наявності. Оскільки враження про шукача роботи складається впродовж перших секунд знайомства з ним, то це необхідно пам’ятати, відчувати себе впевнено і бадьоро у досі незнайомому оточенні.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)