Ділова кар’єра – Дахно І. І. – 5.2.6. Багаторівнева співбесіда
Немає якихось загальних стандартів щодо проведення співбесіди з працевлаштування. Співбесід, до того ж, може бути кілька – в агентстві з працевлаштування (рекрутинговій фірмі) та на підприємстві (організації).
Якихось суттєвих відмін у поведінці претендента на посаду в агенстві і в компанії не повинно бути. Необхідно буде підлаштуватись під роботодавця. Не слід хвилюватись. Бути відкритим для спілкування і співробітництва.
Найголовніше – уважно слухати питання, які роботодавець ставить шукачеві і не полишати тему розмови.
Набирає силу не лише на Заході, а й на вітчизняному просторі, тенденція до багаторівневого співбесідування.
Кількість зустрічей може залежати від вагомості вакантної посади. Чим вища посада, тим більша кількість керівників і фахівців фірми залучаються до процесу ухвалення рішення про працевлаштування.
Зазвичай з шукачем роботи мають дві співбесіди. Спочатку з шукачем зустрічається кадровик, а потім – керівник відповідного підрозділу. Претендент на високу посаду матиме ще й зустрічі з генеральним директором та службою безпеки. У процесі багаторівневого співбесідування претендент може дізнатись багато корисного для себе. Дехто ж вважає, що багаторівневе співбесідування є ознакою бюрократизму у фірмі.
Бесідуючи з менеджером з персоналу, не слід говорити про такі подробиці, які відомі лише фахівцям. Кадровик – він і в Африці кадровик. Він оцінює вас не за професійними показниками, а намагається визначитись з вашою мотивацією та чи відповідаєте вакантній посаді за своїми особистісними якостями. Розмовляючи з рекрутером, краще відповідати йому, як кажуть, завченими фразами на його стандартні запитання.
Під час співбесіди з безпосереднім керівником перевіряється професійний рівень. У цій співбесіді доцільно використовувати професійну термінологію. Не завадить керівнику показати результати вашої попередньої діяльності у наочному вигляді. Йому можна розповісти про результати роботи на попередніх місцях, вточнити про очікувані завдання, функціональні обов’язки, правила взаємодії з іншими структурними підрозділами фірми.
Генеральний директор кандидата на посаду оцінює комплексно. Він співставляє результати попередніх співбесід. Ухвалює остаточне рішення. На бесіді з гендиректором доцільно давати розширені відповіді на його запитання. Професійним сленгом можна і не захоплюватись. Не намагайтесь втекти від відповіді, уточнювати якісь другорядні питання щодо тієї інформації, яку вам надали інші співробітники фірми. Гендиректор може і не знати про дрібні аспекти діяльності своєї компанії. У нього – вищий рівень.
Роботодавці можуть застосовувати методику STAR. Суть методики STAR (Situation Target Action Result) – претенденту на посаду пропонують навести приклади конкретних професійних ситуацій та всебічно їх проаналізувати.
5.2.7. Сторітеллинг і запитання шукача роботи до роботодавця
Велику роль у пошуку бажаної роботи може відіграти вміння захоплюючим стилем розповісти на співбесіді про себе. Це називається “storytelling” (story-оповідання, to tell-розповідати). Часто сторітеллінг вживається і в український мові.
Рекрутери використовують у інтерв’ю за компетенцією. Таке інтерв’ю називається “поведінковим”. Під час цього інтерв’ю ставиться багато запитань, особистого характеру та особистісних особливостей. Звичайно, ставляться і запитання, що стосуються професійного досвіду. Метою поведінкового інтерв’ю є визначення здатності претендента вписатися у корпоративну культуру конкретної компанії та успішно працювати на певній посаді.
Гарна історія, що ілюструє ваш професійний досвід (який стисло відображений в резюме), вважається відмінним шансом вирізнитись із загальної маси шукачів роботи та запам’ятатися співбесіднику – роботодавцем.
Вдалі історії, які характеризують ваш досвід, не завжди спадають на пам’ять тоді, коли це потрібно. Недарма ж Абрам казав: “Ах, если бы я был такой умный как моя Сара потом!”. Сторітеллінг потрібно навчитися використовувати.
Ваша історія має будуватися на за класичним сценарієм і складатись з трьох компонентів: вступу, основної частини та закінчення. У першій частині розповідається про ситуацію, у якій ви опинились. Другу частину присвятіть розповіді про те, що ви зробили для розв’язання проблеми. Наприкінці – стисло про те, чим все закінчилось. Дуже бажано, щоб історія мала щасливий кінець.
Фахівці рекомендують приблизний перелік тем для сторітел-лінгу:
O криза, яку вдалося подолати;
O стресова ситуація, з якої вдалося гідно вийти;
O ситуації, за яких вдалося зберегти чи примножити статок роботодавцю;
O ситуації, за яких вдалося зробити суттєвий внесок у роботу команди;
O ситуації, за яких вдалося виявити свої лідерські якості;
O невдачі чи промахи, яких припустилися та які згодом були успішні виправлені;
O інші події, які змусили вас стати кращим.
З метою продуктивного спілкування потрібно не лише відповідати, а й ставити запитання. Запам’ятайте, – ніколи спершу не запитуйте про заробітну плату. Шляхетним вважається запитання про перспективи кар’єрного зростання, тривалості робочого дня, медичне страхування, відпустки.
Коли ж розмова торкнеться зарплати, то поцікавтесь про яку зарплату йдеться – “чорну” чи “білу”, а також про відпускні та гроші на відрядження.
Співбесіда проводиться заради того, щоб фірма могла вибрати найкращого кандидата на вакантну посаду з поміж тих, хто звернувся до неї з наміром працевлаштуватись. Це – одна сторона медалі. Є й інша – претендент має вирішити, чи все влаштовує його на фірмі. Враження про фірму значною мірою можна скласти, спираючись на ті запитання, які вами ставляться кадровику.
Низку запитань потрібно скласти завчасно і з ними йти на співбесіду. На пам’ять покладатись не варто. Запитання слід зафіксувати на аркуші паперу, з яким йдете на фірму на співбесіду. Під час розмови з роботодавцем чи його представниками можуть виникнути додаткові запитання. Найзручніший момент для того, щоб поставити ці запитання – це тоді, коли той, хто з вами веде інтерв’ю запитує вас чи маєте ви якісь запитання. Не втрачайте шанс. Запитайте у роботодавця про те, що хотіли.
Можливо трапиться, що про ваші запитання у вас не поцікавляться, тоді слід ввічливо заявити, що у вам є певні запитання. Довше говорити, ніж говорив з вами співрозмовник, непристойно. Свої запитання не перетворюйте у допит роботодавця. Запитань не повинно бути багато. Їх тон – ненастирний.
Претендент, який ні про що не запитав під час інтерв’ю, не складає оптимістичного про себе враження. Сприятливе враження виникає, коли претендент ставить представнику роботодавця чи самому босу звертальні запитання. Вони свідчать про зацікавленість претендента у роботі та його освіченість у професійній сфері.
В одній з публікацій йшлося про те, що у претендента може бути сім запитань до роботодавця.
1. Яких результатів очікувати від претендента під час випробувального терміну, якщо він встановлюється? Для основної маси працівників випробувальний термін не може перевищувати 3 місяці. Для керівників організації, їх заступників та керівників філіалів тривалість випробувального терміну – 6 місяців. Не забудьте уточнити про зарплату під час випробувального терміну.
2. Що буде входити до посадових обов’язків? У кожному монастирі – свій статут, у кожній компанії – свої правила. Дізнавшись про посадові обов’язки, претендент має дійти висновку чи влаштовує його ця робота, чи впорається він з нею, наскільки його пройдена підготовка відповідає цій посаді.
3. Чи є посада новою? Запитання дозволить прояснити за що було звільнено попереднього працівника, якщо посада існувала і раніше. На чужих же помилках вчитися краще, ніж на своїх. Якщо ж посада нова, то чому вона з’явилась і що очікує керівництво від нового співробітника.
4. Чи проводиться навчання співробітників? Ви зрозумієте про можливості підвищення своєї кваліфікації за рахунок фірми.
5. Чи очікувати участі працівників у додаткових проектах чи відрядженнях? Частота відряджень та їх тривалість – суттєві умови працевлаштування.
6. Чи має компанія соціальний пакет, та що він містить? Соцпакет може виявитись ваговим доповненням зарплати, тому ігнорувати його не слід.
7. Скільки часу претенденту на вакансію слід очікувати рішення? Відповідь на таке питання потрібно шукачеві для планування своїх подальших дій.
В іншій публікації йшлось про деякі інші питання, які варто прояснити під час інтерв’ю.
1. Чи є у компанії певний дрес-код?
2. Які події очікуються від фахівця на цій посаді?
3. З ким фахівцю на цій посаді доведеться взаємодіяти, та хто, коли і як буде оцінювати його роботу?
Спеціалісти радять під час першої співбесіди уникати питань про розміри зарплати, бонусів, відпустки тощо. На новому етапі потрібно роботодавця зацікавити претендентом на посаду. Обговорювати питання про корисність компанії для вас доцільно тоді, коли вас запросять на роботу.