Державне регулювання економіки – Калетнік Г. М. – Поняття ринку цінних паперів
Поняття ринку цінних паперів
На сьогодні вітчизняний ринок цінних паперів перебуває в стадії становлення, активно формуються його елементи та інфраструктура. Про зростання ролі ринку цінних паперів в економіці свідчить той факт, що в останні роки постійно збільшувалися обсяг торгів на фондовому ринку та частка обсягів угод за цінними паперами у валовому внутрішньому продукті. Нині показники питомої ваги обсягу випуску акцій та обсягів угод за цінними паперами у ВВП наближаються до 40%.
У сучасній економічній літературі пропонуються різні підходи щодо визначення місця ринку цінних паперів у структурі фінансового ринку. Згідно з найбільш поширеною серед спеціалістів думкою ринок цінних паперів є сегментом як грошового ринку, так і ринку капіталів.
Ринок цінних паперів (РЦП)- Це частка фінансового ринку, яка забезпечує можливість мобілізації фінансових коштів та інвестицій, переміщення капіталу в різні галузі економіки з можливо найвищою нормою прибутку, а також виконання посередницької ролі в процесі збирання коштів у їх власників та ефективного розміщення цих коштів як у державному, так і в приватному секторах економіки. Предметом купівлі-продажу на цьому ринку є цінні папери.
Правовою базою державного регулювання ринку цінних паперів є Закони України: “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, “Про цінні папери і фондову біржу”, “Про Національний банк України”, “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, Указ Президента України “Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку” та інші нормативно-правові акти.
Види цінних паперів. Державні цінні папери
Цінні папери – це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів. Цінні папери можуть використовуватися для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів. В Україні можуть випускатися такі Види цінних паперів: Акції, облігації, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати, векселі, приватизаційні папери. Особливістю українського фондового ринку є домінування державних цінних паперів. До них належать облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик і казначейські зобов’язання.
Облігація (від лат. Obligatio – Зобов’язання) – це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк із виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації всіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах. Державними облігаціями Є: облігації внутрішніх державних позик (ОВДП), облігації місцевих позик (ОМП) та облігації зовнішніх державних позик (ОЗДП).
Рішення про випуск ОВДП приймає Кабінет Міністрів України, про випуск ОМП – місцеві ради.
Облігації зовнішніх державних позик України – це цінні папери, що розміщуються на міжнародних та іноземних фондових ринках і підтверджують зобов’язання України відшкодувати пред’явникам цих облігацій їхню номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій.
Первинне розміщення, обслуговування та погашення ОЗДП здійснює Міністерство фінансів України. З цією метою Мінфін може залучати банки, інвестиційні компанії та інші фінансово-банківські установи.
Казначейські зобов’язання України – це вид цінних паперів на пред’явника, що розміщуються тільки на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їхніми власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.