У спеціальній літературі описано ряд гіпотез, в яких зроблено спроби дати наукове пояснення змін клімату нашої планети як в історичному минулому, так і на сучасному етапі її розвитку. За існуючими поглядами, зміни клімату зумовлені

7.1. Загальна характеристика Природні води Землі формують її гідросферу. Вона включає в себе Світовий океан, води суші (ріки, озера, сніговий покрив і льодовики), підземні і атмосферні води, а також воду живих організмів. Таке трактування

З космосу наша планета виглядає блакитною. Цей колір їй надають, разом з атмосферою, води океану, які за площею значно перевищують територію суші. Океанічні води покривають майже 3/4 поверхні земної кулі. Усі разом океани названо

В гідросфері зосереджена величезна кількість солей – приблизно 5 · 1016 т. Сіллю океанів можна було б вкрити всю поверхню планети шаром товщиною 45 м. Тверді речовини, розчиняючись у воді, розпадаються на іони. Тому

Озера – це внутрішні водойми суші з застійними або слабо-протічними водами. Вони розташовуються в замкнених улоговинах. Озера займають на земній кулі близько 1,8 % площі суші, або 2,7 млн км2. Найбільше озеро на Землі

Болота – це надмірно зволожені із застійним водним режимом ділянки землі, на яких відбувається нагромадження органічної речовини у вигляді нерозкладаних решток рослинності. До боліт належать торфовища, заболочені ліси, луки, ділянки тундри та інші перезволожені

Багаторічна мерзлота поширена в районах, де середні річні температури від’ємні, а атмосферних опадів дуже мало. У таких умовах грунти і гірські породи верхніх шарів земної кори практично постійно знаходяться в мерзлому стані. Мерзлотою на

8.1. Загальні відомості Біосфера – загальнопланетарна оболонка, склад, будова й енергетика якої зумовлені минулою і сучасною діяльністю всієї сукупності організмів на Землі. Біосфера виникла близько 3,5 млрд. років тому. Вона включає в себе верхній

Поняття про “живу речовину” було вперше розроблено В. І. Вернадським (1934,1936,1940 рр.). Під живою речовиною він розумів сукупність маси всіх організмів, які населяють нашу планету на даний момент. Вся жива речовина займає мізерну долю

Грунтом називають тонкий поверхневий пухкий шар земної кори, що утворився внаслідок тривалої взаємодії рослинності, тваринного світу, мікроорганізмів, гірських порід, сонячного тепла і води. Засновником наукового грунтознавства є видатний російський учений В. В. Докучаєв (1846-1903

Поступова еволюція організмів у межах живої оболонки Землі приводить до зміни якісного стану біосфери. їх нинішня стадія розвитку одержала назву ноосфери, тобто оболонки розуму. Ця нова оболонка є найбільш складною планетною системою, в ній

9.1. Поясно-зональні і азональні структури Географічна оболонка як величезна планетарна цілісна природна система має дуже складну структуру. Основними її складовими є материки і океани, в межах яких проявляється одна з найбільших закономірностей природи Землі

Систему географічних поясів в океані та їх основні риси можна представити в такому вигляді. Арктичний пояс через суворість умов має своєрідний, бідний за видовим складом і численністю тваринний світ. Океан вкритий багаторічним льодом. Позитивна

В теперішній час у фізичній географії міцно утвердилося уявлення про складну територіальну диференціацію земної поверхні, яка є однією з важливих особливостей географічної оболонки. Вона проявляється у великій різноманітності стійких поєднань природних комплексів, які зустрічаються

10.1. Демографічна проблема Людина появилася на Землі близько 2 млн років тому. І хоча це була знаменна подія в історії розвитку біосфери, досить тривалий час людина за характером і ступенем свого впливу на природу

Виробництво сільськогосподарської продукції є одним з найпоширеніших видів людської діяльності. У процесі ведення сільського господарства змінюються екологічні умови навколишнього середовища. Площі, зайняті лісами, чагарниками і луками з різноманітною природною рослинністю зменшуються. Зазнають істотних змін

Людина змінює навколишнє середовище як стихійно, так і свідомо. У першому випадку це є побіжним і одночасно дуже поширеним наслідком її трудової діяльності, спрямованої на забезпечення своїх життєвих потреб. У процесі господарського освоєння незайманих

Основна література 1. Багров М. В., Боков В. О., Черваньов І. Г. Землезнавство. – К.: Либідь, 2000. – 464 с. 2. Олійник Я. З., Федорищак Р. Л., Шищенко П. Т. Загальне землезнавство. – К.: