Загальне землезнавство – Олійник Я. Б

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – ВСТУП

Загальне землезнавство – одна з фундаментальних навчальних дисциплін у системі географічної освіти. Роль цього важливого географічного предмета невпинно зростає з екологізацією освіти на всіх її рівнях, потребою розробки заходів з охорони природи нашої унікальної

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – Глава 1. ІСТОРІЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ВІДКРИТТІВ ТА ДОСЛІДЖЕНЬ

1.1. Зародження географії в давньому світі Назва “географія” походить від грецьких слів ge – Земля і grapho – писати. Першим використав її в науковій літературі давньогрецький учений Ератосфен. Сталося це у ІП ст. до

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 1.1. Зародження географії в давньому світі

1.1. Зародження географії в давньому світі Назва “географія” походить від грецьких слів ge – Земля і grapho – писати. Першим використав її в науковій літературі давньогрецький учений Ератосфен. Сталося це у ІП ст. до

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 1.2. Стан географії в середні віки

Здавалося б, що успішний розвиток географії в попередні “віки створив добрі передумови для її подальшого утвердження в суспільстві. Проте швидке поширення християнської релігії в Європі, глибока віра людей в біблійні оповідання змусили їх Проте

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 1.3. Епоха Великих географічних відкриттів

У XV ст. вчені вже були переконані, що Земля – це куля, а деякі з них стверджували, що нема на ній такого місця, куди б не могла проникнути людина. На той час було досягнуто

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 1.4. Формування галузей географічної науки

Знання про Землю стали значно поглиблюватися, коли до складу експедицій, які відправлялися в далекі землі, почали включати компетентних учених. Одним з перших учених-мандрівників був англійський астроном Едмунд Галлей, який цікавився також багатьма іншими галузями

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 1.5. Географія на сучасному етапі

Якісно новий етап у розвитку географії настав у другій половині XX ст. Уже на самому його початку, в 1953 p., альпіністи англійської експедиції здійснили успішне сходження на Джомолунгму (Еверест). Першими на найвищу вершину планети

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – Глава 2. ЩО І ЯК ВИВЧАЄ СУЧАСНА ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ

2.1. Система географічної науки Географія – наука, що зародилася в сиву давнину. Уже багато століть вона описує природу, населення і господарство різних регіонів і Землі в цілому. Тепер це вже не єдина наука, а

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 2.1. Система географічної науки

2.1. Система географічної науки Географія – наука, що зародилася в сиву давнину. Уже багато століть вона описує природу, населення і господарство різних регіонів і Землі в цілому. Тепер це вже не єдина наука, а

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 2.2. Географічна оболонка Землі

Основним об’єктом вивчення сучасної фізичної географи є географічна оболонка Землі – комплексна природна система, в якій межують, стикаються, проникають одна в одну, змішуються і взаємодіють між собою літосфера, гідросфера, атмосфера і біосфера в умовах

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 2.3. Методи фізичної географії

Фізична географія використовує у своїх дослідженнях різноманітні методи: експедиційний, стаціонарний, порівняльно-описовий, експериментальний, математичні, картографічні, геофізичні, геохімічні, грунтознавчі та інші. Експедиційний метод здавна застосовується в географії, він є основним для одержання фактичних даних про певну

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 2.4. Завдання сучасної фізичної географії

Протягом багатьох століть географи займалися переважно описом природи нашої планети, її окремих регіонів. Поступово поряд з описом стали з’являтися наукові пояснення явищ і процесів, які вдавалося спостерігати. В сучасний період інтенсивного впливу людства на

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – Глава 3. ЗЕМЛЯ В КОСМІЧНОМУ ПРОСТОРІ

3.1. Гіпотези про походження Землі Одна з перших гіпотез про походження нашої планети і зовнішнього вигляду її поверхні була описана у двотомній праці Томаса Барнета “Священна теорія Землі”, яка вийшла в 1681 р. Проте

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 3.1. Гіпотези про походження Землі

3.1. Гіпотези про походження Землі Одна з перших гіпотез про походження нашої планети і зовнішнього вигляду її поверхні була описана у двотомній праці Томаса Барнета “Священна теорія Землі”, яка вийшла в 1681 р. Проте

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 3.2. Основні риси будови Всесвіту

Наша Земля є маленькою складовою частиною єдиного матеріального світу, який називається Всесвітом. Всесвіт охоплює весь безмежний космічний простір і складається з численних зірок, хмар пилу і газу, міжзоряної речовини. Зоряне небо вивчається протягом багатьох

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 3.3. Характеристика планет Сонячної системи

Сонячна система має складну будову. До її складу входять вісім планет з їх супутниками, десятки тисяч астероїдів, комети, метеоритна речовина і єдина зірка – Сонце, навколо якої обертаються всі тіла системи. На долю Сонця

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 3.4. Малі небесні тіла

На початку XIX ст. між орбітами Марса і Юпітера були виявлені космічні тіла діаметром до кількох десятків кілометрів, їх назвали астероїдами, що в перекладі з давньогрецької означає “зореподібний”. Вони одержують власну назву по імені

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 3.5. Поняття про географічний простір

Земля – не ізольована в космосі планета. Найбільше вона пов’язана з близько розташованими до неї тілами Сонячної системи – Сонцем і Місяцем. Гравітаційні поля утримують Землю на навколосонячній орбіті. Вони ж разом з осьовим

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – Глава 4. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЗЕМЛЮ

4.1. Форма і розміри планети Розуміння того, що Земля – куля, окремі вчені мали ще дві з половиною тисячі років тому. Так, Піфагор (VI ст. до н. е.) вважав, що Земля має форму кулі

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 4.1. Форма і розміри планети

4.1. Форма і розміри планети Розуміння того, що Земля – куля, окремі вчені мали ще дві з половиною тисячі років тому. Так, Піфагор (VI ст. до н. е.) вважав, що Земля має форму кулі

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 4.2. Гравітаційне поле Землі

Навколо Землі існує поле тяжіння, зумовлене її масою. Це поле називається гравітаційним. Сила тяжіння притаманна як малим, так і великим тілам. Чим більша маса тіла, тим потужніше його гравітаційне поле. Біля поверхні Землі його

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 4.3. Земний магнетизм

Навколо Землі існує поле тяжіння, зумовлене її масою. Це поле називається гравітаційним. Сила тяжіння притаманна як малим, так і великим тілам. Чим більша маса тіла, тим потужніше його гравітаційне поле. Біля поверхні Землі його

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 4.4. Внутрішня будова Землі

Люди здавна цікавилися внутрішньою будовою нашої планети. З цією метою вони спостерігали й аналізували особливості будови геологічних пластів у місцях виходу на земну поверхню гірських порід, проникали у природні печери, копали глибокі шурфи. Вивченню

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 4.5. Добове обертання Землі

Земля здійснює повний оберт навколо осі за 23 год 56 хв. 4 с. Кутова швидкість усіх точок на її поверхні однакова і становить 15 град/год. Лінійна швидкість їх залежить від тієї відстані, яку точки

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 4.6. Річний рух Землі та його наслідки

Земля рухається навколо Сонця за орбітою, яка мало відрізняється від кола. Ексцентриситет земної орбіти становить 0,017, середній радіус – 149,6 млн км. Сонце знаходиться в одному з фокусів еліпсоїдальної орбіти. Земля наближається до нього

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 4.7. Рух Землі і календар

Основною одиницею вимірювання коротких відрізків часу є доба, яка визначається середньою тривалістю обертання Землі навколо осі. Для більших інтервалів часу використовують іншу природну одиницю – рік, тобто проміжок часу, що дорівнює періоду одного оберту

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – Глава 5. ЛІТОСФЕРА

5.1. Типи земної кори Земну кору вивчено значно краще, ніж глибинні сфери Землі. Як показали геофізичні дослідження, в будові земної кори беруть участь три шари порід. Верхній шар називається осадовим, бо він складений переважно

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 5.1. Типи земної кори

5.1. Типи земної кори Земну кору вивчено значно краще, ніж глибинні сфери Землі. Як показали геофізичні дослідження, в будові земної кори беруть участь три шари порід. Верхній шар називається осадовим, бо він складений переважно

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 5.2. Хімічний і речовинний склад кори

Земна кора складається в основному з дев’яти елементів, на які припадає 99,79 % (табл. 1). Серед решти переважають титан, фосфор, марганець, фтор, сірка, стронцій, барій, вуглець, хлор, нікель. Тому, попри велику кількість можливих комбінацій

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 5.3. Історія розвитку земної кори

За останніми даними вік найбільш давніх гірських порід земної кори досягає приблизно 3,8 млрд. років. Для визначення віку гірських порід у роках застосовують декілька геохронологічних методів, основаних на явищі радіоактивного розпаду. При цьому використовують

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 5.4. Вулкани

Одним з найяскравіших доказів постійного розвитку земної кори є вулкани. Вони і сьогодні досить поширені на Землі, а в минулому відіграли провідну роль у формуванні зовнішніх оболонок планети. Вулканічні явища одні з найбільш руйнівних

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 5.5. Землетруси

Зміст слова “землетрус” зрозумілий без пояснень – це трясіння землі. А точніше, землетруси – це раптові коливання земної кори, зумовлені різного роду природними причинами. Основна причина землетрусів – розрядка внутрішніх напружень в зонах активних

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 5.6. Поняття про геосинкліналі та платформи

Наявність стійких і рухливих ділянок земної кори, нерівномірний розподіл на Землі вулканів та сейсмічно активних зон свідчить, що ендогенні геологічні процеси протікають на різних ділянках земної кори неоднаково. Така нерівномірність у прояві ендогенних процесів

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 5.7. Утворення материків і океанів

Тривалий час панувала думка про незмінність положення континентів і океанів. Було прийнято вважати, що вони виникли сотні мільйонів років тому і ніколи не змінювали свого положення. Лише зрідка, коли рівень Світового океану підвищувався, море

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 5.8. Сучасні особливості розподілу суші і моря

Співвідношення суші і моря протягом геологічної історії Землі постійно змінювалося. Нині з 510 млн км2 поверхні планети океанами зайнято 361 млн км2 (71 %), а сушею – 149 млн км2 (29 %). Більша частина

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 5.9. Форми земної поверхні

Співвідношення суші і моря протягом геологічної історії Землі постійно змінювалося. Нині з 510 млн км2 поверхні планети океанами зайнято 361 млн км2 (71 %), а сушею – 149 млн км2 (29 %). Більша частина

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 5.10. Рельєф океанічного дна

Океан покриває дві третини земної поверхні, тому дослідження океанічного дна є важливою умовою для розуміння природи Землі в цілому. Проте інтенсивне вивчення дна Світового океану почалося порівняно недавно – в п’ятдесяті роки XX ст.

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 5.11. Гіпсографічна крива

Наочне уявлення про вертикальне розчленування рельєфу Землі та про співвідношення площ різних ступенів висот і глибин дає гіпсографічна крива. її будують в системі прямокутних координат шляхом відкладання висот і глибин по осі ординат, а

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – Глава 6. АТМОСФЕРА

6.1. Склад повітря Атмосфера – це легка газова оболонка, що оточує Землю. Незважаючи на свою невелику масу (5 · 1015 т), атмосфера займає найбільший об’єм у географічній оболонці і відіграє в ній надзвичайно велику

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 6.1. Склад повітря

6.1. Склад повітря Атмосфера – це легка газова оболонка, що оточує Землю. Незважаючи на свою невелику масу (5 · 1015 т), атмосфера займає найбільший об’єм у географічній оболонці і відіграє в ній надзвичайно велику

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 6.2. Будова атмосфери

Атмосферу за рядом особливостей прийнято умовно поділяти на ряд концентричних шарів різної товщини, кожному з яких притаманні деякі спільні риси. Шари відрізняються один від другого температурою, вологістю, циркуляцією повітря та іншими елементами. У 1962

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 6.3. Радіація в атмосфері

Радіація в атмосфері – це електромагнітне випромінювання Сонця, яке поширюється зі швидкістю 300 000 км/с. її складовими є видиме світло і невидимі оком гамма-промені, рентгенівські, ультрафіолетові, інфрачервоні промені, радіохвилі. Сонце є для Землі основним

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 6.4. Тепловий баланс Землі

Майже все тепло атмосфера, як і земна поверхня, одержує від Сонця. До інших джерел нагрівання належить тепло, що надходить з надр Землі, але воно становить лише долі відсотка від загальної кількості тепла. Хоча сонячне

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 6.5. Температура повітря

Майже все тепло атмосфера, як і земна поверхня, одержує від Сонця. До інших джерел нагрівання належить тепло, що надходить з надр Землі, але воно становить лише долі відсотка від загальної кількості тепла. Хоча сонячне

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 6.6. Баричне поле Землі і вітер

Атмосферний тиск – одна з найважливіших характеристик нижньої атмосфери. Його регулярне вимірювання на різних метеостанціях світу дає можливість складати прогнози погоди та дозволяє зрозуміти просторові закономірності переміщення повітряних мас Нині тиск виражають в гектопаскалях

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 6.7. Загальна циркуляція атмосфери

Під загальною циркуляцією атмосфери розуміють сукупність основних видів повітряних рухів у нижній атмосфері, внаслідок яких здійснюється обмін великих мас повітря в горизонтальному і вертикальному напрямах. Ці повітряні течії зумовлені перш за все різницею температур

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 6.8. Місцеві вітри

Під місцевими вітрами розуміють вітри, характерні для певних географічних районів. Такими є, наприклад, бризи, бора, фени, гірсько-долинні вітри і деякі інші. Вони можуть бути проявом місцевих циркуляцій повітря або локальних змін течій загальної циркуляції

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 6.9. Повітряні маси і фронти

Повітряними масами називають порівняно однорідні за температурою і вологістю маси повітря, які поширюються на площі в декілька тисяч кілометрів і на декілька кілометрів у висоту. Вони формуються в умовах тривалого перебування над більш-менш однорідними

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 6.10. Циклони та антициклони

Вихрові рухи дуже характерні для атмосфери. Серед багатьох безперервно виникаючих і згасаючих вихорів особливо виділяються своїми грандіозними розмірами циклони і антициклони. Діаметр антициклону може сягати кількох тисяч кілометрів. Великий циклон здатний короткочасно охопити відразу

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 6.11. Розподіл хмарності та опадів

Під хмарністю розуміють ступінь вкриття неба хмарами. Хмарність характеризується в процентах або за 10-бальною системою від 0 (зовсім ясне небо) до 10 (хмари вкривають все небо). Загальний розподіл хмарності на земній кулі в основному