Загальне документознавство – Палеха Ю. І. – Інтеграція наук про документ

Поширення з початку 1970-х років електронних комунікацій зумовило поєднання проблематики дисциплін, пов’язаних зі створенням, зберіганням та використанням електронних документів. Поняття “документ” у даному аспекті вже мало досить широке трактування, воно стало безвідносним до змісту, реквізитів або наявності чи відсутності юридичної сили (так, “електронне документознавство” вже може розглядатись як управління документами в електронній формі). Водночас науково-технічні бібліотеки починають комплектуватись не тільки паперовими, а й аудіовізуальними виданнями, дисертаціями, звітами про наукові дослідження, довідково-конструкторські розробки, депонованими рукописами – тобто стали виконувати функції служб інформації.

Виникла необхідність формування інтегруючої наукової дисципліни, яка б синтезувала загальні знання про документ, вивчала історію та теорію документа, формувала загальний поняттєво-категоріальний апарат науки, враховуючи погляди обох концептуальних напрямів на розвиток науки про документ.

Ще на початку 1970-х років російський вчений В. М. Автократов показав наявність двох точок зору на зміст документознавства, перша з яких відповідає теорії й методиці документування управлінських процесів, а друга – вважає його як узагальнюючу науку про способи фіксації реальної дійсності взагалі. Пізніше відзначається, що цей відомий науковець розглядав документознавство “як своєрідну метанауку, яка повинна розробляти загальні питання теорії документонакопичення і практику документування усіх сфер діяльності людини, узагальнювати результати досліджень документів в усіх гуманітарних і технічних науках” [6]. І хоча, як вже зазначалося, йшлося про “власне” документи, ідея синтезуючої науки про документ була плідною й набула на сьогодні нового змісту.

У подальшому про можливість створення загальної теорії документа, що могла б існувати як міждисциплінарна, для якої документ є головним об’єктом дослідження, також писав у 1984 р. російський архівознавець Б. І. Ілізаров. Він наголошував на тому, що в процесі міждисциплінарної інтеграції наук, об’єктом дослідження яких є документ (архівознавство, інформатика, джерелознавство, книгознавство тощо), відбувається запозичення не стільки фактологічних, скільки методологічних знань. Галузь, що об’єднує ці дисципліни, він запропонував також назвати документологією, тобто “галуззю дослідження, в якій формується загальна теорія документа” [30].

Про перспективні напрями утворення інтегрованої документознавчої дисципліни писала у своїх роботах російський документознавець А. М. Сокова. Так, у публікації, де аналізується еволюція уявлень щодо змісту документознавства як наукової дисципліни, автор робить висновок, що її об’єктом є “всі види, жанри і форми документів” [78]. Однак більш конкретний його зміст визначається як функціонуюча документація. Заслуговує на увагу також сформульоване проф. А. М. Соковою положення, що на різних історичних етапах актуалізується вивчення документознавством різних видів і форм документації.

У 1980-1990-х pp. наступає новий період інтеграції документознавства. Цьому сприяли активні документознавчі дослідження бібліографічних, бібліотекознавчих та інформаційних дисциплін. Генератором узагальнюючого підходу став відомий російський бібліотекознавець проф. Ю. М. Столяров, який висунув ідею про остаточне конституювання загального документознавства – документології. Статус документології в системі наук документально-комунікаційного циклу, вважає він, залежить від тлумачення документа як явища, що виступає єдиним дослідницьким об’єктом при різноманітності предметів вивчення [80].

Утвердженню інтегрованих знань про документ сприяв вихід друком у 1997 р. першого на теренах України підручника “Документознавство”, підготовленого доктором педагогічних наук Н. М. Кушнаренко – професором Харківської державної академії культури [45]. Підручник витримав кілька перевидань і широко відомий не лише в Україні, а й країнах СНД. Слід зауважити, що це один з перших підручників, у якому весь комплекс теоретичних, методологічних та організаційних проблем документознавства розглянуто в єдності.

Із критичними зауваженнями щодо розробки комплексної дисципліни про документ виступив у своїй роботі проф. Є. О. Плешкевич – завідувач кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін Російського державного університету в м. Саратові, який запропонував подати документологію як загальну теорію документа [64]. Дослідник виділяє два напрями розвитку документознавства: альтернативний (або “нова версія документознавства”) та класичний (“класична версія документознавства”). На думку проф. Є. О. Плешкевича, класична версія має базуватися на динаміці документаційних процесів, починаючи від документування інформації, розглядаючи документ в його оперативному стані та завершуватися підготовкою його до архівного зберігання. Альтернативне ж документознавство покликане займатися, за словами науковця, узагальненням знань про документ “вищого порядку” [16].

Свій внесок в розвиток науки про документ зробили також праці С. Г. Боряка, Л. О. Драгомірової, Н. Б. Зінов’євої, Л. В. Кузнєцової, С. Г. Кулешова, А. Л. Манківського, М. С. Слободяника, С. В. Сельченкової, Г. М. Швецової-Водки, В. В. Бездрабко, про які можна дізнатися більш детально в наступних розділах посібника.

Розвиток вітчизняного документознавства останніх років, як зазначає проф. В. В. Бездрабко, свідчить про його диференціацію на загальне і спеціальне (управлінське, науково-технічне, музичне, картографічне, судове, нотаріальне тощо) та остаточну його соціальну й когнітивну інституціоналізацію [14-16].

Більш наочно розуміння процесів створення і формування науки про документ показано в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Основні етапи становлення науки про документ

Часовий проміжок

Характерні події

Провідні дослідники, науковці

Примітка (місце події)

1

2

3

4

І

1.

ХІУ-ХУ

Започаткування наукових знань про документ

Дослідження актів та інших офіційних документів на їх достовірність

Франція Росія

2.

1540

Виникнення перших прообразів науки про науково-інформаційну діяльність

Конрад Геснер

Німеччина

3.

1548

Вихід бібліографічного ретроспективного покажчика

Джон Бейл

Англія

4.

1571

Вихід посібника и Про реєстратуру, її устрій та управління”

Якоб фон Рамінген

Штудгарт, Німеччина

5.

1632

Вихід рекомендацій щодо класифікації документів за певними ознаками

Венеція

6.

1661

Видання збірки “Шість книг про мистецтво дипломатики”

Жан Мабільон

Франція

7.

1708

Виокремлення дипломатики з джерелознавства як галузі науки про розпізнавання документів на їхню достовірність

Б. Монфокон

Франція

8.

1750-1780

Перші спроби випуску реферативних журналів та наукових часописів. Опублікування “Керівництва з бібліографії”, надрукованого додатком до бібліографічного покажчика Г. Ф. Дебюра

Мерсенна Не де ля Рошель

Франція

9.

1788

Вихід посібника ” Вступ до книгознавства”

М. Деніс

Австрія

10.

1802-1804

Вихід “Тлумачного словника з бібліографії”

Г. Пеньо

Франція

1814

Вихід праці “Вступ до вивчення бібліографії”

Т. Хорн

Англія

12.

1823-1826

Вихід праці “Дві книги з бібліографії”

І. Лелеве ь

Польща

13.

1835

Спроба класифікації окремих типів документації; аналіз їх лінгвістичних особливостей

М. Л. Магницький

Москва, Росія

14.

1854

Проведення досліджень в галузі теорії діловодства. Вихід посібника “Общие основы русского делопроизводства”

В. О. Вельдбрехт

Санкт-Петербург, Росія

15.

1873

Розробка класифікації документів державних установ, уніфікація ЇХ форм, визначення правил організації документообігу

М. В. Варадінов

Санкт-Петербург, Росія

16.

1895

Виголошення необхідності створення інформатики (документації) як науки про структуру, загальні властивості та закономірності надання, передачі і отримання інформації як смислу (повідомлення), що знаходиться на матеріальному носії;

Створення Міжнародного бібліографічного інституту, завданням якого було створення “Всесвітнього бібліографічного репертуару”

П. Отле, А. Лафонтен

Міжнародна конференція бібліографії, Брюссель

17.

1903

Визначення документації в значенні групи процесів, пов’язаних з роботою над документами та сукупності їх видів, що поєднуються та співвідносяться між собою

П. Отле

Бельгія

18.

1905

Введення терміну документація як засобу організації обігу письмових і графічних джерел знань

П. Отле

Бельгія

19.

1914

Застосування десяткової системи класифікації до класифікації документів казенних залізниць (“Зведення нормальних класифікацій діловодства”)

1.1. Ріхтер

Санкт-Петербург, Росія

20.

1924-1925

Публікація роботи П. Отле “Загальна організація документації”

З передмовою

Б. С. Боднарського

Рязань, Москва

21.

1931

Перейменування Міжнародного бібліографічного інституту в Міжнародний інститут документації

П. Отле

Бельгія

22.

1934

Видання “Трактату про документацію”

П. Отле

Брюссель, Бельгія

Створення

Міжнародної федерації з документації (МФД)

Париж, рішення Міжнародного конгресу

23.

1938

Вихід посібника “Що таке документація” та інших робіт про документування

П. Отле

В. Шюрмайер

Бельгія Німеччина

24.

1941

Подальше дослідження знань про процеси створення документів. Вихід роботи “Теорія і техніка архівної справи”. Поява роботи “Документ як сховище вираженої думки”

М. М. Вишневський Ф. Д. Дюйвіс

Москва, СРСР

25.

1942

Поява терміна документознавство в наукових дослідженнях. Розробка курсу лекцій “Теорія і практика архівної справи”

К. Г. Мітяєв

Москва, СРСР

26.

1943

Декларація необхідності встановлення єдиних вимог до документа в діловодстві та архівній справі. Розробка інструкції щодо уніфікації вимог в поточному діловодстві

К. Г. Мітяєв В. Н. Автократов

M. П. Ілізаров

Москва, СРСР

27.

1946

Спроби виокремлення в межах документаційної науки документології з подальшою трансформацією в інформаціологію. Вихід статті “Документація і документологія “

Ян Мушковський

Польща

28.

1948

Публікація праці “Документація”

С. К. Бредфорд

Англія

29.

1950-ті

Вихід публікацій про документ як втілення думки мікро – або макромасштабу. Публікація документознавчих досліджень в часописах “American Documentation”, “Revue ola Documentation”, “Documentation”

Ш. Р. Ранганатан

О. Франк, Б. С. Віккері, Ф. Д. Дюйвес, Д. Шира

Індія, Індійський інститут стандартів

США

Нідерланди, Німеччина

Зо.

1951

Опублікування маніфесту “Про природу документації”, де документ визначений як фізичний (або символьний) знак для подання, відтворення й презентації як концептуального феномену

Сюзанна Бріє

Франція

31.

1952 1960

1964

Відкриття в МДІА1 кафедри історії держав них закладів і діловодства. Перейменування в кафедру радянського діловодства; Перейменування в кафедру документознавства та організації державного

К. Г. Мітяєв M. H. Вишневський

Москва, СРСР

1992

Діловодства; створення кафедри

Документознавства

Т. В. Кузнецова

32.

1958

Введення в науковий обіг документалістики як нового наукового напряму (кібернетики), що вивчає документальні системи з погляду їх оптимізації, поєднання їх з технічними засобами обробки, зберігання та видачі інформації

В. А. Успенський

СРСР

33.

1960-ті

Формування єдиних підходів щодо вирішення проблем теорії інформації й комунікації за допомогою сучасних засобів автоматизації; дискусія щодо необхідності зміни назви “теорія наукової інформації” на “інформатику”

P. C. Гіляревський, 0.1. Михайлов, M. Дембовська, 0.1. Чорний

Москва, СРСР

34.

1963 1964

Закладення основ теоретичної частини документознавства. Започаткування в МДІАІ викладання курсу “Загальне

Документознавство “

Відкриття факультету державного діловодства

К. Г. Мітяєв К. Г. Мітяєв

Москва, СРСР

Москва, МДІАІ

1964

Вихід роботи “Документоведение, его задачи и перспективы развития “

К. Г. Мітяєв

Москва, МДІАІ

35.

1964

Початок розроблення Єдиної державної системи діловодства

Постанова уряду

СРСР

36.

1966

Відкриття Всесоюзного науково-дослідного інституту документознавства та архівної справи (ВНДІДАС)

Постанова уряду

СРСР

37.

1968

Розробка й упровадження в практику навчальної програми з основ загального документознавства

К. Г. Мітяєв

СРСР

38.

1969

Юридичне оформлення документознавства як наукової спеціальності.

Проведення першого Всесоюзного симпозіуму з документалістики

Рішення уряду

Москва,

Московський

Державний

Технічний

Університет

Ім. М. Е. Баумана,

Московський

Державний інститут

Культури та

Мистецтв СРСР

Паланга, Литва

39.

1970

Включення документознавства до циклу спеціальних історичних дисциплін

Рішення ВАК

Москва, СРСР

40.

1973

Визначення документознавства як наукової дисципліни, що розглядає роль і місце діловодства в системі

Управління. Публікація монографії “Документ, інформаційний аналіз” (на

Засадах документалістики).

Публікація монографії з проблем архівної класифікації документів в межах документної науки та

Інформатики

Я. 3. Лівшиць

Кафедра

Документознавства МД1АІ

Г. Г. Воробйов

Москва, СРСР

К. І. Рудельсон

Москва, СРСР

41.

1975

Розгляд документознавства як

В. Н. Автократов,

Комплексної інтегрованої наукової дисципліни, що виникла в результаті розвитку теорії і практики діловодства

В. Д. Банасюксвич, А. М. Сокова

Москва,

Конференція

ВНДІДАС

42.

1977

Публікація роботи “Що таке документ”, де дається визначення його теоретичних рамок, вихідних принципів і методів

Майкл Бак ленд

Штат

Каліфорнія, університет Берклі, США

43.

1980

Уведення документознавства до блоку дисциплін документно-інформаційного циклу. Розробка концепцій технічної та соціальної інформатики щодо вивчення інформаційних процесів

Рішення уряду

Р. С. Гіляровський, 0.1. Михайлов

Москва, СРСР

44.

1983

Внесення пропозиції щодо розширення меж документознавства у зв’язку із включенням в документообіг нових носіїв інформації

В. С. Мінгальов

Москва, СРСР

45.

1984

Публікація робіт щодо необхідності створення загальної теорії документа – документології

Б. І. Ілізаров

Москва, СРСР

46.

1986

Закріплення основних характеристик класичного документознавства у збірнику наукових праць “Документознавство як наукова дисципліна”

А. М. Сокова

Москва, ВНДІДАС

47.

1988

Вихід навчального посібника “Информационный подход к документальной коммуникации”

А. Соколов

Ленінград, СРСР

48.

1990-ті

Розробка нових версій поняття

“документознавство”

Ю. М. Столяров Н. Б. Зінов’єва, Н. М. Кушнаренко

Російська

Федерація,

Україна

49

1991

Вихід препринта “Определение документа в документационно – информационной науке”

Г. Швецова-Водка

Рівне, Україна

50.

1992

Вихід публікацій щодо введення в документно-інформаційну науку понять “документальна пам’ять ноосфери” та “документальне середовище”. Початок викладання документознавства в широкому розумінні цього поняття в Московському технічному університеті ім. М. Е. Баумана та в Московському державному інституті культури на

Екстернатному факультеті.

Захист дисертації “Документальный поток в библиографической деятельности: история, теория, технология освоения.

К. Б. Гельман-Виноградов

Г. Гордукалова

Російська Федерація

Москва,

Російська

Федерація

Москва,

Російська

Федерація

51.

1994

Заснування при Головному архівному управлінні України галузевого науково-дослідного інституту УНДІАСД

Постанова уряду від 16 травня 1994р. №311

Київ, Україна

1994-1995

Вихід циклу статей: “Книга и документ: соотношение понятий”, “Функции и свойства документа с системе социальных коммуникаций”, “Функциональная ущность и свойства лиги”

Г. Швецова-Водка

Рівне, Україна

53.

1995

Відкриття навчальної спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”. ‘ Вихід монографії “Документальні джерела наукової інформації: поняття, типологія, історія типологічної схеми”

Постанова уряду Н. М. Кушнаренко

С. Кулешов

Україна, ВАК

Україна, ХДАК

Київ, Україна

54.

1996

Заснування спеціалізованого часопису в галузі документознавства” Студії з архівної справи та документознавства” як друкованого органу.

Початок видання щомісячного журналу “Вісник Книжкової палати”. Вихід навчального посібника “Введение в теорию социальной коммуникации”

Рішення держкомархіву України УНДІАСД

Книжкова палата України імені Івана Федорова

А. Соколов

Київ, Україна

Київ, Україна

Ленінград, СРСР

55.

1997

Випуск першого в Україні підручника з документознавства (“Документоведение”).

Захист першої в Україні докторської дисертації з питань документознавства: “Типологія наукових документів: історія та сучасний стан”

Н. М. Кушнаренко С. Г. Кулешов

Харків,

ІНСТИТУТ

Культури та мистецтв

Київ, Україна

56.

1998.

Вихід навчального посібника “Типологія документа” та “Короткого термінологічного словника з бібліографознавства та соціальної інформатики”

Г. Швецова-Водка

Київ, Україна

57.

2000

Вихід фундаментальної монографії з історії та теорії документознавства (“Документознавство: історія, теоретичні основи”).

С. Г. Кулешов

Київ, УДНДІАСД, ДАКККіМ

Вихід навчального посібника “Документы потоки та масиви”

А. Соляник

Харків, Україна

58.

2001

Вихід навчально-методичного посібника “Документоведение”. Вихід навчального посібника “Документні ресурси”. Вихід монографії “Документ і книга в системі соціальних комунікацій”

Н. Б. Зінов’єва Ю. Столяров

Г. Швецова-Водка

Російська Федерація

Москва,

Російська

Федерація

Рівне, Україна

59.

2003

Затвердження спеціальності 07.00.10 “Документознавство, архівознавство”. Випуск першого в Україні навчального посібника “У правлінське документознавство”. Започаткування проведення міжнародних конференцій з широкомасштабного міждисциплінарного вивчення документів у колах науки, культури та бізнесу. Вихід навчального посібника

“Документоведение”

Рішення ВАК

С. Г. Кулешов

М. Бакленд Д. Леві, Н. Лунд П. Лайман П. Дулд

Д. Браун, Р. Голд Ю. М. Столяров, Д. Нунберг, М. С. Слободяник

О. Зусьман, В. Мінкіна

Київ, Україна Київ,

ДАКККіМ Штат

Каліфорнія,

Університет

Берклі, США

Норвегія,

Франція,

Росія,

Україна

Санкт-Петербург, Російська Федерація

60.

2004

Поява перекладу праць Поля Отле “Библиотека, библиография, документация: Избр. труды пионера информатики”. Започаткування наукового журналу ” Бібліотекознавство Документознавство. Інформологія”.

С. Г. Пляревський

М. С. Слободяник Г. М. Власова

Москва, Російська державна бібліотека

ВАК України, ДАКККіМ

Створення міжнародної мережі центрів з вивчення документів

М. Бакленд М. Бек Н. Лунд

Штат

Каліфорнія,

Університет

Берклі,

США,

Норвегія

61.

2004

Обговорення розширеного тлумачення наук документально-комунікаційного циклу

Ю. М. Столяров,

B. В. Добровольський

H. М. Кушнаренко,

I. Б. Матяш,

C. Г. Кулешов, М. С. Слободяник Є. О. Плешкевич

Москва

Харків

Київ

Київ

Київ

Саратов

62.

2006

Вихід навчальних

Посібників

“Управлінське

Документознавство”,

“Документоведение”

В. В. Бездрабко М. С. Ларьков

КНУКіМ,

Київ

Москва

63.

2005-2007

Публікація наукових праць з проблем документознавства

Ю. М. Столяров,

М. С. Ларьков

Г. М. Швецова – Водка,

М. С Слободяник,

Н. М. Кушнаренко,

К. Б. Гельман –

Виноградов,

Н. Б. Зінов’єва,

В. О. Плешкевич

Москва

Томськ

Рівне

Київ

Київ

Харків

Москва

Краснодар Саратов

64.

2008

Проведення Другого міжнародного науково-теоретичного семінару “Термінологія документознавства та суміжних галузей знань”, присвяченого проблематиці термінознавства, багатоаспективній документознавства та суміжних наукових галузей знань

М. М. Поплавський В. В. Бездрабко

Киш, КНУКіМ

65.

2008

Вихід навчальних посібників “Управлінське документознавство”, “Документознавство “

О. I. Палеха

Н. О. Леміш

Г. М. Швецова-Водка Р

Київ

Рівно


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Загальне документознавство – Палеха Ю. І. – Інтеграція наук про документ