Home ⇒ 👍Вступ до мовознавства - Кочерган М. П ⇒ Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Китайсько-тибетські мови

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Китайсько-тибетські мови

У сім’ю монгольських мов об’єднані монгольська, бурятська, калмицька, дагурська та інші мови. Монгольські мови сформувалися внаслідок розвитку діалектів колись (до XVII ст.) єдиної монгольської мови. Зараз монгольськими мовами розмовляють майже 6,5 млн. осіб.

Монгольська мова – офіційна мова Монгольської Народної Республіки. Поширена також у Китаї. Кількість мовців становить 5 млн. Писемність – із XIII ст. (старо-монгольське письмо). У 1945 р. введено писемність на основі кирилиці.

Бурятська мова поширена в Бурятії (Росія), на півночі Монголії й на північному заході Китаю. Загальна кількість мовців становить 370 тис. Із кінця XVII ст. буряти користувалися старомонгольською писемністю. У 1931 р. бурятська писемність була переведена на латиницю, а в 1939 р. – на кирилицю.

Калмицька мова локалізована в Калмикії (Росія) і в прилеглих до неї територіях. Розмовляють нею 200 тис. осіб. З 1648 р. калмики користувалися монгольським письмом (цим письмом створена багата література). У 1924 р. введено кириличний алфавіт, у 1931 р. – латиницю, а в 1938 р. – знову кирилицю.

Тунгусо-маньчжурські мови

Тунгусо-маньчжурські мови – сім’я споріднених мов, які функціонують у Сибіру й на Далекому Сході. Кількість тих, хто спілкується цими мовами, становить 4 млн. 700 тис. осіб. Тунгусо-маньчжурську сім’ю утворюють три групи мов: сибірська (північна, евенкійська), амурська (нантська) і південна.

Сибірська група

До цієї групи належать евенкійська та евенкська мови.

Евенкійська (тунгуська) мова поширена в тайговій зоні Сибіру – від Єнісею до острова Сахалін. Розмовляють евенкійською мовою 35 тис. осіб, із них у Китаї та Монголії – 23 тис. Писемність із 1931 р. – на основі латинської графіки, а з 1937 р. – на основі кирилиці.

Евенкська (ламутська) мова поширена на узбережжі Охотського моря, а також у прилеглих районах Магаданської області та Якутії (Росія). Розмовляють нею 7 тис. осіб. Писемність уведена в 1931 р. на основі латинської графіки, в 1936 р. переведена на кирилицю.

Амурська група

До цієї групи належать удегейська, нанайська, ульчська, орочська та орокська мови.

Удегейською мовою спілкується приблизно 500 осіб у Хабаровському і Приморському краях Росії. Використовується лише як розмовно-побутова мова. Писемності не має.

Нанайська мова поширена в Хабаровському й Приморському краях Росії, а також у Китаї. Загальна кількість її носіїв становить 7 тис. Писемність створена в 1931 р. на основі латинської графіки, а в 1963 р. введено кирилицю.

Ульчською мовою розмовляють приблизно 200 осіб (у 1979 р. користувалося цією мовою до 1000 осіб) у Хабаровському краї Росії. Писемності не має.

Орочською мовою користується майже 500 осіб у Хабаровському краї. Писемності не має.

Орокська мова локалізована на острові Сахаяти. Розмовляють нею 100 осіб (у 1979 р. орокську мову знали 450 осіб). Писемності не має.

Південна група

До цієї групи належить маньчжурська мова, яка поширена в Північному Китаї. Кількість мовців встановити важко, бо більшість із 4,5 млн. маньчжурів утратили рідну мову. Пам’ятки маньчжурської писемності відомі а ХУІІ ст. Зараз функціонує як побутова мова.

Китайсько-тибетські мови

Китайсько-тибетські мови поділяють на дві групи: тан-китайську і тибето-бірманську.

Тан-китайська група

До цієї групи належать китайська і дунганська мови.

Китайська мова – офіційна мова Китайської Народної Республіки. Поширена також в Індонезії, Камбоджі, Лаосі, В’єтнамі та інших країнах. Одна із шести міжнародних мов, офіційна й робоча мова ООН. Кількість її носіїв 1 млрд. 223 млн. 307 тис. Писемність ієрогліфічна. Найдавніші пам’ятки сягають другої половини П тисячоліття до н. е.

Дунганська мова функціонує в окремих районах Киргизстану, Казахстану й Узбекистану. Спілкуються нею майже 50 тис. осіб. Дунгани, які проживають у Китаї (7 млн.), розмовляють китайською мовою. Писемність із 1926 р. – на основі арабської графіки, тепер – на основі кирилиці.

Тибето-бірманська група

До цієї групи належать тибетська та бірманська мови.

Тибетська мова поширена в Китаї, а також у Монголії та Росії (Бурятія й Тува). Користуються нею понад 4 млн. осіб. Виконує функції мови міжнаціонального спілкування й діловодства на всій території Тибетського автономного району КНР. Найдавніші пам’ятки відносять до VII ст. Створена багата література, в тому числі вірші VI Далай-лами (XVII ст.). Тибетське письмо походить від письма брахмі (V ст.).

Бірманська мова – офіційна мова Союзу М’янма (колишня Бірма). Розмовляють нею 22 млн. осіб. Виконує функцію мови міжнаціонального спілкування на території Союзу. Літературна мова помітно відрізняється від розмовної. Письмо силабічне (складове) і походить від давньоіндійського алфавіту брахмі. Найдавніші писемні пам’ятки належать до початку ХП ст.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

Related posts:

  1. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Монгольські мови У сім’ю монгольських мов об’єднані монгольська, бурятська, калмицька, дагурська та інші мови. Монгольські мови сформувалися внаслідок розвитку діалектів колись (до XVII ст.) єдиної монгольської мови. Зараз монгольськими мовами розмовляють майже 6,5 млн. осіб. Монгольська мова – офіційна мова Монгольської Народної Республіки. Поширена також у Китаї. Кількість мовців становить 5 млн. Писемність – із XIII ст. […]...

  2. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Тунгусо-маньчжурські мови У сім’ю монгольських мов об’єднані монгольська, бурятська, калмицька, дагурська та інші мови. Монгольські мови сформувалися внаслідок розвитку діалектів колись (до XVII ст.) єдиної монгольської мови. Зараз монгольськими мовами розмовляють майже 6,5 млн. осіб. Монгольська мова – офіційна мова Монгольської Народної Республіки. Поширена також у Китаї. Кількість мовців становить 5 млн. Писемність – із XIII ст. […]...

  3. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Тайські мови Тайські мови – сім’я мов, що поширена на півострові Індокитай і в прилеглих до нього районах. Розмовляють тайськими мовами 66 млн. 510 тис. осіб. До них належать тайська, лаоська, шанська та інші мови. Деякі вчені відносять ці мови до китайсько-тибетської сім’ї. Однак останнім часом знайдено чимало аргументів на користь того, щоб розглядати ці мови як […]...

  4. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Аустронезійські мови Тайські мови – сім’я мов, що поширена на півострові Індокитай і в прилеглих до нього районах. Розмовляють тайськими мовами 66 млн. 510 тис. осіб. До них належать тайська, лаоська, шанська та інші мови. Деякі вчені відносять ці мови до китайсько-тибетської сім’ї. Однак останнім часом знайдено чимало аргументів на користь того, щоб розглядати ці мови як […]...

  5. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Фіно-угорські мови Фіно-угорськими мовами розмовляють 24 млн. 35 тис. осіб. Ці мови поділяють на дві групи: угорську та фінську. Угорська група До цієї групи належать угорська, мансійська і хантийська мови. Угорська мова – офіційна мова Угорщини. Поширена також у прилеглих до Угорщини країнах – Югославії, Австрії, Чехії, Словаччині, Румунії та Україні (Закарпаття). Кількість її носіїв досягає 15 […]...

  6. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Самодійські мови До живих самодійських (самоїдських) мов належать ненецька, нганасанська, енецька і селькупська. Користуються ними 35 тис. осіб. Функціонують в північноєвразійській тундрі від півострова Канін і ріки Мезень на Заході до півострова Таймир на Сході, а також у Тюменській і Томській областях та Красноярському краї (Росія). Найпоширенішою самодійською мовою є ненецька (юрако-самоїдська). Нею спілкуються 24 тис. осіб […]...

  7. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Тюркські мови До живих самодійських (самоїдських) мов належать ненецька, нганасанська, енецька і селькупська. Користуються ними 35 тис. осіб. Функціонують в північноєвразійській тундрі від півострова Канін і ріки Мезень на Заході до півострова Таймир на Сході, а також у Тюменській і Томській областях та Красноярському краї (Росія). Найпоширенішою самодійською мовою є ненецька (юрако-самоїдська). Нею спілкуються 24 тис. осіб […]...

  8. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Аустроазіатські мови Аустроазіатська сім’я мов функціонує на північному сході й півдні Азії, а також на деяких островах Індійського океану. Заданими 1985 р., аустроазіатські мови мають 74 млн. 295 тис. носіїв. Найпоширенішими серед мов цієї сім’ї є в’єтнамська, кхмерська, нікобарська, нагалі, кхасі, санталі, палаунг, семанг. В’єтнамська мова – офіційна мова В’єтнаму. Поширена також у Камбоджі, Лаосі, Таїланді, Новій […]...

  9. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Австралійські мови Аустроазіатська сім’я мов функціонує на північному сході й півдні Азії, а також на деяких островах Індійського океану. Заданими 1985 р., аустроазіатські мови мають 74 млн. 295 тис. носіїв. Найпоширенішими серед мов цієї сім’ї є в’єтнамська, кхмерська, нікобарська, нагалі, кхасі, санталі, палаунг, семанг. В’єтнамська мова – офіційна мова В’єтнаму. Поширена також у Камбоджі, Лаосі, Таїланді, Новій […]...

  10. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Палеоазіатські мови Аустроазіатська сім’я мов функціонує на північному сході й півдні Азії, а також на деяких островах Індійського океану. Заданими 1985 р., аустроазіатські мови мають 74 млн. 295 тис. носіїв. Найпоширенішими серед мов цієї сім’ї є в’єтнамська, кхмерська, нікобарська, нагалі, кхасі, санталі, палаунг, семанг. В’єтнамська мова – офіційна мова В’єтнаму. Поширена також у Камбоджі, Лаосі, Таїланді, Новій […]...

  11. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Тан-китайська група У сім’ю монгольських мов об’єднані монгольська, бурятська, калмицька, дагурська та інші мови. Монгольські мови сформувалися внаслідок розвитку діалектів колись (до XVII ст.) єдиної монгольської мови. Зараз монгольськими мовами розмовляють майже 6,5 млн. осіб. Монгольська мова – офіційна мова Монгольської Народної Республіки. Поширена також у Китаї. Кількість мовців становить 5 млн. Писемність – із XIII ст. […]...

  12. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Південна група У сім’ю монгольських мов об’єднані монгольська, бурятська, калмицька, дагурська та інші мови. Монгольські мови сформувалися внаслідок розвитку діалектів колись (до XVII ст.) єдиної монгольської мови. Зараз монгольськими мовами розмовляють майже 6,5 млн. осіб. Монгольська мова – офіційна мова Монгольської Народної Республіки. Поширена також у Китаї. Кількість мовців становить 5 млн. Писемність – із XIII ст. […]...

  13. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Амурська група У сім’ю монгольських мов об’єднані монгольська, бурятська, калмицька, дагурська та інші мови. Монгольські мови сформувалися внаслідок розвитку діалектів колись (до XVII ст.) єдиної монгольської мови. Зараз монгольськими мовами розмовляють майже 6,5 млн. осіб. Монгольська мова – офіційна мова Монгольської Народної Республіки. Поширена також у Китаї. Кількість мовців становить 5 млн. Писемність – із XIII ст. […]...

  14. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Сибірська група У сім’ю монгольських мов об’єднані монгольська, бурятська, калмицька, дагурська та інші мови. Монгольські мови сформувалися внаслідок розвитку діалектів колись (до XVII ст.) єдиної монгольської мови. Зараз монгольськими мовами розмовляють майже 6,5 млн. осіб. Монгольська мова – офіційна мова Монгольської Народної Республіки. Поширена також у Китаї. Кількість мовців становить 5 млн. Писемність – із XIII ст. […]...

  15. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Тибето-бірманська група У сім’ю монгольських мов об’єднані монгольська, бурятська, калмицька, дагурська та інші мови. Монгольські мови сформувалися внаслідок розвитку діалектів колись (до XVII ст.) єдиної монгольської мови. Зараз монгольськими мовами розмовляють майже 6,5 млн. осіб. Монгольська мова – офіційна мова Монгольської Народної Республіки. Поширена також у Китаї. Кількість мовців становить 5 млн. Писемність – із XIII ст. […]...

  16. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Кавказькі мови Семіто-хамітські (афразійські) мови поширені в північній частині Африки від Атлантичного узбережжя і Канарських островів до узбережжя Червоного моря, а також у Західній Азії та на острові Мальта. Спілкуються ними майже 262 млн. осіб. Семіто-хамітські мови поділяють на дві групи: семітську і хамітську. Семітська група До неї належать арабська, давньоєврейська (іврит), арамейська, фінікійська, тигринья, тигре, амхарська, […]...

  17. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Семіто-хамітські мови Семіто-хамітські (афразійські) мови поширені в північній частині Африки від Атлантичного узбережжя і Канарських островів до узбережжя Червоного моря, а також у Західній Азії та на острові Мальта. Спілкуються ними майже 262 млн. осіб. Семіто-хамітські мови поділяють на дві групи: семітську і хамітську. Семітська група До неї належать арабська, давньоєврейська (іврит), арамейська, фінікійська, тигринья, тигре, амхарська, […]...

  18. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Індоєвропейські мови Так поступово склалося порівняльно-історичне мовознавство і його чи не основне досягнення – генеалогічна класифікація мов. За генеалогічною класифікацією мови світу поділяють на сім’ї (максимальні об’єднання споріднених мов), сім’ї – на групи (гілки), групи – на підгрупи, а вже в підгрупах виділяють конкретні мови. Ізольовану мову, генетичних зв’язків якої не вдалося знайти, вважають окремою сім’єю. У […]...

  19. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Карлуцька група До неї належать кримсько-татарська, карачаєво-балкарська, караїмська, казахська, ногайська, каракалпацька, киргизька, кумицька, алтайська та половецька мови. Кримсько-татарська мова функціонує в Автономній Республіці Крим (Україна), а також в Узбекистані та інших країнах Середньої Азії. Кількість носіїв цієї мови досягає 700 тис. Писемні пам’ятки збереглися з XIII ст. Сучасна літературна мова сформувалася в першій половині XX ст. Писемність […]...

  20. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Огузька група До неї належать кримсько-татарська, карачаєво-балкарська, караїмська, казахська, ногайська, каракалпацька, киргизька, кумицька, алтайська та половецька мови. Кримсько-татарська мова функціонує в Автономній Республіці Крим (Україна), а також в Узбекистані та інших країнах Середньої Азії. Кількість носіїв цієї мови досягає 700 тис. Писемні пам’ятки збереглися з XIII ст. Сучасна літературна мова сформувалася в першій половині XX ст. Писемність […]...

  21. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Кипчацька група До неї належать кримсько-татарська, карачаєво-балкарська, караїмська, казахська, ногайська, каракалпацька, киргизька, кумицька, алтайська та половецька мови. Кримсько-татарська мова функціонує в Автономній Республіці Крим (Україна), а також в Узбекистані та інших країнах Середньої Азії. Кількість носіїв цієї мови досягає 700 тис. Писемні пам’ятки збереглися з XIII ст. Сучасна літературна мова сформувалася в першій половині XX ст. Писемність […]...

  22. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Уйгурська (східна) група До неї належать кримсько-татарська, карачаєво-балкарська, караїмська, казахська, ногайська, каракалпацька, киргизька, кумицька, алтайська та половецька мови. Кримсько-татарська мова функціонує в Автономній Республіці Крим (Україна), а також в Узбекистані та інших країнах Середньої Азії. Кількість носіїв цієї мови досягає 700 тис. Писемні пам’ятки збереглися з XIII ст. Сучасна літературна мова сформувалася в першій половині XX ст. Писемність […]...

  23. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Фінська група Фіно-угорськими мовами розмовляють 24 млн. 35 тис. осіб. Ці мови поділяють на дві групи: угорську та фінську. Угорська група До цієї групи належать угорська, мансійська і хантийська мови. Угорська мова – офіційна мова Угорщини. Поширена також у прилеглих до Угорщини країнах – Югославії, Австрії, Чехії, Словаччині, Румунії та Україні (Закарпаття). Кількість її носіїв досягає 15 […]...

  24. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Угорська група Фіно-угорськими мовами розмовляють 24 млн. 35 тис. осіб. Ці мови поділяють на дві групи: угорську та фінську. Угорська група До цієї групи належать угорська, мансійська і хантийська мови. Угорська мова – офіційна мова Угорщини. Поширена також у прилеглих до Угорщини країнах – Югославії, Австрії, Чехії, Словаччині, Румунії та Україні (Закарпаття). Кількість її носіїв досягає 15 […]...

  25. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Булгарська група До живих самодійських (самоїдських) мов належать ненецька, нганасанська, енецька і селькупська. Користуються ними 35 тис. осіб. Функціонують в північноєвразійській тундрі від півострова Канін і ріки Мезень на Заході до півострова Таймир на Сході, а також у Тюменській і Томській областях та Красноярському краї (Росія). Найпоширенішою самодійською мовою є ненецька (юрако-самоїдська). Нею спілкуються 24 тис. осіб […]...

  26. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Єнісейська група Аустроазіатська сім’я мов функціонує на північному сході й півдні Азії, а також на деяких островах Індійського океану. Заданими 1985 р., аустроазіатські мови мають 74 млн. 295 тис. носіїв. Найпоширенішими серед мов цієї сім’ї є в’єтнамська, кхмерська, нікобарська, нагалі, кхасі, санталі, палаунг, семанг. В’єтнамська мова – офіційна мова В’єтнаму. Поширена також у Камбоджі, Лаосі, Таїланді, Новій […]...

  27. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Юкагіро-чуванська група Аустроазіатська сім’я мов функціонує на північному сході й півдні Азії, а також на деяких островах Індійського океану. Заданими 1985 р., аустроазіатські мови мають 74 млн. 295 тис. носіїв. Найпоширенішими серед мов цієї сім’ї є в’єтнамська, кхмерська, нікобарська, нагалі, кхасі, санталі, палаунг, семанг. В’єтнамська мова – офіційна мова В’єтнаму. Поширена також у Камбоджі, Лаосі, Таїланді, Новій […]...

  28. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Чукотсько-камчатська група Аустроазіатська сім’я мов функціонує на північному сході й півдні Азії, а також на деяких островах Індійського океану. Заданими 1985 р., аустроазіатські мови мають 74 млн. 295 тис. носіїв. Найпоширенішими серед мов цієї сім’ї є в’єтнамська, кхмерська, нікобарська, нагалі, кхасі, санталі, палаунг, семанг. В’єтнамська мова – офіційна мова В’єтнаму. Поширена також у Камбоджі, Лаосі, Таїланді, Новій […]...

  29. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Ескімосько-алеутська група Аустроазіатська сім’я мов функціонує на північному сході й півдні Азії, а також на деяких островах Індійського океану. Заданими 1985 р., аустроазіатські мови мають 74 млн. 295 тис. носіїв. Найпоширенішими серед мов цієї сім’ї є в’єтнамська, кхмерська, нікобарська, нагалі, кхасі, санталі, палаунг, семанг. В’єтнамська мова – офіційна мова В’єтнаму. Поширена також у Камбоджі, Лаосі, Таїланді, Новій […]...

  30. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Папуаські мови Папуаські мови, кількість яких визначається від 760 до 1000, поширені на острові Нова Гвінея та деяких інших островах Тихого океану. Генетична спорідненість їх не доведена. Загальна кількість мовців понад 4,6 млн. Африканські мови До африканських належать мови, локалізовані на південь від Сахари. Серед них виділяють конго-кордофанські, ніло-сахарські та койсанські. Загальна кількість мовців у 1985 р. […]...

  31. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Африканські мови Папуаські мови, кількість яких визначається від 760 до 1000, поширені на острові Нова Гвінея та деяких інших островах Тихого океану. Генетична спорідненість їх не доведена. Загальна кількість мовців понад 4,6 млн. Африканські мови До африканських належать мови, локалізовані на південь від Сахари. Серед них виділяють конго-кордофанські, ніло-сахарські та койсанські. Загальна кількість мовців у 1985 р. […]...

  32. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Дравідські мови Папуаські мови, кількість яких визначається від 760 до 1000, поширені на острові Нова Гвінея та деяких інших островах Тихого океану. Генетична спорідненість їх не доведена. Загальна кількість мовців понад 4,6 млн. Африканські мови До африканських належать мови, локалізовані на південь від Сахари. Серед них виділяють конго-кордофанські, ніло-сахарські та койсанські. Загальна кількість мовців у 1985 р. […]...

  33. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Індіанські (америндські) мови Папуаські мови, кількість яких визначається від 760 до 1000, поширені на острові Нова Гвінея та деяких інших островах Тихого океану. Генетична спорідненість їх не доведена. Загальна кількість мовців понад 4,6 млн. Африканські мови До африканських належать мови, локалізовані на південь від Сахари. Серед них виділяють конго-кордофанські, ніло-сахарські та койсанські. Загальна кількість мовців у 1985 р. […]...

  34. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Мови далекого сходу Папуаські мови, кількість яких визначається від 760 до 1000, поширені на острові Нова Гвінея та деяких інших островах Тихого океану. Генетична спорідненість їх не доведена. Загальна кількість мовців понад 4,6 млн. Африканські мови До африканських належать мови, локалізовані на південь від Сахари. Серед них виділяють конго-кордофанські, ніло-сахарські та койсанські. Загальна кількість мовців у 1985 р. […]...

  35. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Хамітська група Семіто-хамітські (афразійські) мови поширені в північній частині Африки від Атлантичного узбережжя і Канарських островів до узбережжя Червоного моря, а також у Західній Азії та на острові Мальта. Спілкуються ними майже 262 млн. осіб. Семіто-хамітські мови поділяють на дві групи: семітську і хамітську. Семітська група До неї належать арабська, давньоєврейська (іврит), арамейська, фінікійська, тигринья, тигре, амхарська, […]...

  36. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Семітська група Семіто-хамітські (афразійські) мови поширені в північній частині Африки від Атлантичного узбережжя і Канарських островів до узбережжя Червоного моря, а також у Західній Азії та на острові Мальта. Спілкуються ними майже 262 млн. осіб. Семіто-хамітські мови поділяють на дві групи: семітську і хамітську. Семітська група До неї належать арабська, давньоєврейська (іврит), арамейська, фінікійська, тигринья, тигре, амхарська, […]...

  37. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Романська група Романська (від лат. romanus “той, що стосується Риму”) група мов пов’язана спільним походженням від латинської мови. Поширені романські мови в більш ніж 60 країнах. Загальна кількість мовців становить 576 млн. 230 тис. Умовно виділяють чотири підгрупи романських мов: галло-романську, італо-романську, іберо-романську і балкано – (дако-) романську. Галло-романська підгрупа. До неї належать французька, провансальська і каталонська […]...

  38. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Германська група До балтійської групи належать литовська, латиська і мертва прусська мови. Кількість носіїв – 4 млн. 850 тис. осіб (дані 1985 р.). Литовська мова поширена в Литві, сусідніх державах і в СІЛА, Канаді та Латинській Америці. Розмовляють нею майже 3 млн. осіб. Зберегла найдавніші риси індоєвропейської прамови в фонетиці та морфології. Складається з двох основних діалектів […]...

  39. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Балтійська група До балтійської групи належать литовська, латиська і мертва прусська мови. Кількість носіїв – 4 млн. 850 тис. осіб (дані 1985 р.). Литовська мова поширена в Литві, сусідніх державах і в СІЛА, Канаді та Латинській Америці. Розмовляють нею майже 3 млн. осіб. Зберегла найдавніші риси індоєвропейської прамови в фонетиці та морфології. Складається з двох основних діалектів […]...

  40. Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Іранська група Мовами іранської групи користуються 80 млн. 415 тис. осіб. До них належать перська, таджицька, афганська, балучі, курдська, осетинська, татська, ягнобська, талиська і мертві давньоперська, авестійська, пехлеві, мідійська, парфянська, хорезмійська, согдійська та скіфська. Перська мова є найпоширенішою серед іранських мов. Чисельність мовців – 31 млн. 280 тис. Це офіційна мова Ісламської Республіки Іран і мова міжнаціонального […]...

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Китайсько-тибетські мови
«
»