Вступ до мовознавства – Кочерган М. П

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 1. Загальні питання мовознавства

1.1. Мовознавство як наука. “Вступ до мовознавства” як навчальна дисципліна Предмет мовознавства. Зміст і основні завдання курсу “Вступ до мовознавства” Мовознавство, або лінгвістика (від лат. lingua “мова”), – наука про природну людську мову загалом

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 1.1. Мовознавство як наука. “Вступ до мовознавства” як навчальна дисципліна

1.1. Мовознавство як наука. “Вступ до мовознавства” як навчальна дисципліна Предмет мовознавства. Зміст і основні завдання курсу “Вступ до мовознавства” Мовознавство, або лінгвістика (від лат. lingua “мова”), – наука про природну людську мову загалом

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Предмет мовознавства. Зміст і основні завдання курсу “Вступ до мовознавства”

1.1. Мовознавство як наука. “Вступ до мовознавства” як навчальна дисципліна Предмет мовознавства. Зміст і основні завдання курсу “Вступ до мовознавства” Мовознавство, або лінгвістика (від лат. lingua “мова”), – наука про природну людську мову загалом

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Місце мовознавства в системі наук

Мовознавство пов’язане як із суспільними, так і з природничими науками. Ці зв’язки є обопільними: результати мовознавчих досліджень використовуються іншими науками і навпаки. Мова – явище суспільне, отже, й мовознавство належить до суспільних наук і

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Методи дослідження мови

Мовознавство пов’язане як із суспільними, так і з природничими науками. Ці зв’язки є обопільними: результати мовознавчих досліджень використовуються іншими науками і навпаки. Мова – явище суспільне, отже, й мовознавство належить до суспільних наук і

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 1.2. Природа, сутність, функції та будова мови

Природа і сутність мови Що таке мова? Здавалося б, на це запитання можна дуже легко відповісти, бо кожен із нас користується мовою в повсякденному житті і вона є для всіх звичайним явищем, над природою

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Природа і сутність мови

Природа і сутність мови Що таке мова? Здавалося б, на це запитання можна дуже легко відповісти, бо кожен із нас користується мовою в повсякденному житті і вона є для всіх звичайним явищем, над природою

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Функції мови

Про те, що мова є явищем суспільним, засвідчують її функції. Так, основними функціями мови є комунікативна і мислетворча, які мають виразний соціальний характер. Комунікативна функція (від лат. communicatio”спілкування”) – функція спілкування. Мова й створена

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Мова і суспільство

Оскільки мова є суспільним явищем, то вона перебуває в тісному зв’язку із суспільством. Цей зв’язок є обопільним. З одного боку, мова створюється і розвивається суспільством, з іншого – без мови не було б суспільства.

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Мова і мислення

Мислення – узагальнене й абстрактне відображення мозком людини явищ дійсності в поняттях, судженнях й умовиводах. Мисленню властиві такі процеси, як абстракція, узагальнення, аналіз, синтез, постановка певних завдань і знаходження шляхів їх розв’язання, висунення гіпотез

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Мова як знакова система

У світі існують різноманітні системи знаків, які служать для передачі інформації. Серед них, наприклад, дорожні знаки, морська сигналізація прапорцями, воєнні сигнали, азбука Морзе, знаки ввічливості, математичні, хімічні, топографічні та інші знаки. Різні системи знаків

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Мова і мовлення

Усе те, що пересічні мовці розуміють під словом мова, насправді є власне мовою і мовленням. Розмежування мови і мовлення теоретично обгрунтоване швейцарським лінгвістом Ф. де Соссюром – одним із найвідоміших теоретиків мовознавства й основоположників

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Структура мови

Мова є системою. Система – це сукупність взаємопов’язаних і взаємозумовлених елементів. Якщо з системи вилучити якийсь елемент, вона не зможе функціонувати або її функціонування буде недостатньо ефективним. Уявіть собі, що з нашої мови зник

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Синхронія і діахронія

Мова є системою. Система – це сукупність взаємопов’язаних і взаємозумовлених елементів. Якщо з системи вилучити якийсь елемент, вона не зможе функціонувати або її функціонування буде недостатньо ефективним. Уявіть собі, що з нашої мови зник

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 1.3. Походження і розвиток мови

Проблема походження мови Проблема походження мови є дуже складною. Припущення про походження мови робляться умоглядно шляхом міркувань, бо первісна мова не має пам’яток письма. Перш ніж розглянути різні гіпотези з цієї проблеми, слід наголосити

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Проблема походження мови

Проблема походження мови Проблема походження мови є дуже складною. Припущення про походження мови робляться умоглядно шляхом міркувань, бо первісна мова не має пам’яток письма. Перш ніж розглянути різні гіпотези з цієї проблеми, слід наголосити

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Закономірності розвитку мов

Розвиток мови загалом супроводжується постійними змінами. Змінюється її звукова, лексична, морфологічна і синтаксична системи. Розвивається мова за своїми законами, які мають об’єктивний характер, тобто не залежать від волі людей. Усі зміни в мові зумовлені

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Специфіка розвитку різних рівнів мовної структури

Різні рівні (яруси) мови змінюються з неоднаковою швидкістю. Найчутливішою до всіх змін, які стаються в суспільстві, є лексико-семантична система. Не буде перебільшенням стверджувати, що словниковий склад мови змінюється щодня. Одні слова з’являються в мові

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Розвиток і функціонування мов у різні історичні епохи

Різні рівні (яруси) мови змінюються з неоднаковою швидкістю. Найчутливішою до всіх змін, які стаються в суспільстві, є лексико-семантична система. Не буде перебільшенням стверджувати, що словниковий склад мови змінюється щодня. Одні слова з’являються в мові

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 1.4. Мови світу, їх вивчення та генеалогічна класифікація

Загальна характеристика мов світу Нині у світі за різними даними нараховується від 2,5 до 7 тис. мов (за даними Інтернету 1999 р. – 6703 мови). Точно визначити кількість мов неможливо, оскільки відмінність між різними

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Загальна характеристика мов світу

Загальна характеристика мов світу Нині у світі за різними даними нараховується від 2,5 до 7 тис. мов (за даними Інтернету 1999 р. – 6703 мови). Точно визначити кількість мов неможливо, оскільки відмінність між різними

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Порівняльне вивчення мов

Порівнюючи окремі мови, можна помітити, що між деякими з них є подібність. Так, зокрема, всі слов’янські мови мають дуже велику кількість спільних слів. Наприклад: Укр. ворона, сон, межа, ходити, ти, п’ять Рос. ворона, сон,

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Генеалогічна класифікація мов

Порівнюючи окремі мови, можна помітити, що між деякими з них є подібність. Так, зокрема, всі слов’янські мови мають дуже велику кількість спільних слів. Наприклад: Укр. ворона, сон, межа, ходити, ти, п’ять Рос. ворона, сон,

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Родовідне дерево А. Шлейхера

Так поступово склалося порівняльно-історичне мовознавство і його чи не основне досягнення – генеалогічна класифікація мов. За генеалогічною класифікацією мови світу поділяють на сім’ї (максимальні об’єднання споріднених мов), сім’ї – на групи (гілки), групи –

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Індоєвропейські мови

Так поступово склалося порівняльно-історичне мовознавство і його чи не основне досягнення – генеалогічна класифікація мов. За генеалогічною класифікацією мови світу поділяють на сім’ї (максимальні об’єднання споріднених мов), сім’ї – на групи (гілки), групи –

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Індійська група

Так поступово склалося порівняльно-історичне мовознавство і його чи не основне досягнення – генеалогічна класифікація мов. За генеалогічною класифікацією мови світу поділяють на сім’ї (максимальні об’єднання споріднених мов), сім’ї – на групи (гілки), групи –

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Іранська група

Мовами іранської групи користуються 80 млн. 415 тис. осіб. До них належать перська, таджицька, афганська, балучі, курдська, осетинська, татська, ягнобська, талиська і мертві давньоперська, авестійська, пехлеві, мідійська, парфянська, хорезмійська, согдійська та скіфська. Перська мова

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Слов’янська група

Слов’янськими мовами користуються 290 млн. 475тис. осіб (1985 р.). Виділяють три підгрупи слов’янських мов: східну, західну і південну. Східна підгрупа. До неї належать українська, російська та білоруська мови. Українська мова – державна мова України.

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Балтійська група

До балтійської групи належать литовська, латиська і мертва прусська мови. Кількість носіїв – 4 млн. 850 тис. осіб (дані 1985 р.). Литовська мова поширена в Литві, сусідніх державах і в СІЛА, Канаді та Латинській

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Германська група

До балтійської групи належать литовська, латиська і мертва прусська мови. Кількість носіїв – 4 млн. 850 тис. осіб (дані 1985 р.). Литовська мова поширена в Литві, сусідніх державах і в СІЛА, Канаді та Латинській

Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Романська група

Романська (від лат. romanus “той, що стосується Риму”) група мов пов’язана спільним походженням від латинської мови. Поширені романські мови в більш ніж 60 країнах. Загальна кількість мовців становить 576 млн. 230 тис. Умовно виділяють