Вексельна справа – Демківський А. В. – Особливості обігу примірників векселя
Особливості обігу примірників векселя
Необхідність кількох тотожних примірників стосується лише переказних векселів.
Хоча й тратта Іноді може бути виписана в одному примірнику, але обов’язково з відповідним застереженням у тексті.
Причини випуску кількох примірників тратти пов’язані з характером товарних угод, коли векселедавець (трасант), поставивши свій товар трасату в кредит, у свою чергу має борги перед третьою особою. Тоді перший примірник векселя він надсилає для акцепту трасатові (покупцеві товару, а другий – кредиторові трасанта, котрий стає векселетримачем (ремітентом) з усіма правами отримання вексельної суми. Перший примірник називають прима-вексель і у тексті позначають під № 1, другий – секунда-вексель, третій – терція і т. д.
Якби цього не було зроблено, то кожний з примірників вважався би самостійним векселем. Насправді ж усі примірники в сукупності становлять єдиний вексель. Разом із цим у кожному з них повністю втілюється вексельне зобов’язання. Це означає, що всі примірники мають однакову силу вексельного права, а в разі отримання платежу за одним із них всі решта втрачають силу. Для цього у тексті прима-векселя вміщують застереження: “Платіть за цим векселем, якщо другий примірник не оплачений”, а у секунда-векселі відповідно: “Платіть за другим примірником, якщо перший примірник ще не оплачено” і т. д.
Кількість примірників не має значення, тому що основним документом вважається весь комплект. Адже відповідальними перед законним векселетримачем будь-якого примірника однаково залишаються дві особи: трасат, що здійснив акцепт на кількох примірниках векселя; індосант, який передав кілька примірників різним наступним індосатам.
Той векселетримач, що надіслав один із примірників для акцепту, зобов’язаний в іншому примірнику вказати найменування особи, на руках у якої перебуває даний примірник. У свою чергу особа, яка отримала цей примірник для акцепту, зобов’язана передати його законному тримачеві іншого примірника. Якщо цього не зроблено, то векселетримач може реалізувати своє право регресу лише після засвідчення даного факту протестом. Наприклад, нотаріус повинен підтвердити, що примірник, надісланий для акцепту, незважаючи на вимоги, не був повернений або що вчинено неакцепт, або платіж не отримано за другим примірником.
Виписування тієї чи іншої кількості примірників переказного векселя залежить не лише від векселедавця. Якщо у векселі немає застереження, що він виписаний в одному примірнику, то будь-який векселетримач може вимагати, ‘ щоб у разі потреби йому за його кошти видали кілька примірників. Для цього він має звернутися до свого попереднього індосанта, котрий у свою чергу повинен сприяти йому стосовно свого індосанта, і так далі, аж до самого векселедавця. Всі індосанти зобов’язані сповна відтворити свої індосаменти на нових примірниках. Отож щоб не виникало подібного роду додаткових проблем, векселедавець повинен у тексті векселя вказати, що він виданий одним примірником.
Потреба у виписуванні кількох примірників векселя виникла давно – ще в ті часи, коли для надійності доставки переказного векселя різні примірники пересилалися в одне і те ж місце різними транспортними шляхами, щоби хоч один із них своєчасно дістався місця призначення. У сучасних умовах до виписування двох примірників удаються тоді, коли прима-вексель призначений спеціально для акцепту, а секунда-вексель ще до отримання акцепту самостійно входить в обіг. Наприклад, прима-вексель з поміткою “Лише для акцепту” надсилається відповідному акцептантові. А щоб ніхто не зміг передати його за індосаментом іншому векселетримачеві, зворотний бік векселя перекреслюється. Така дія називається красуванням, а вексель з перекресленим зворотом – кросованим. Крім недопущення індосування, кросування застосовується тоді, коли вексель передається як забезпечення застави.
Прима-вексель після акцепту рідко повертається назад. Він переважно залишається на зберіганні у депозитарія – кореспондента і передається тому, до кого шляхом індосаментів надійшов секунда-вексель, і робиться їх порівняння. У свою чергу секунда-вексель з моменту його видачі вільно обслуговує угоди, а саме тому, що викликає довіру індосантів до трасанта та попередніх надписувачів. Турбота про своєчасне пред’явлення секунда-векселя до платежу, а якщо необхідно – і до протесту, цілковито покладається на його власника, який для цього попередньо має отримати приму. Якщо йому з якихось причин прима-вексель не переданий, власник секунда-векселя здійснює опротестування про невручення.
У трьох примірниках вексель виписується тоді, коли ремітент отримує його не для себе, а для когось іншого. Виписування векселя чотирма примірниками практикується лише в угодах з віддаленими країнами і в умовах недосконалих шляхів сполучення.
Оскільки всі примірники мають однакову вексельну силу, платіж, учинений за будь-яким із них, звільняє платника від відповідальності в неплатежі. Але платник продовжує нести відповідальність за кожним акцептованим ним примірником, якщо він не повернений йому. Індосанти також є зобов’язаними за всіма примірниками, на котрих є їхній підпис і які не були повернені.
Будь-яке число примірників векселя виготовляється на законодавчо визначених бланках. Виготівниками і користувачами їх є векселедавці, акцептанти, індосанти й авалісти. Видаються примірники лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи і надані послуги, за винятком векселів Мінфіну, Національного банку і комерційних банків України. Примірники заповнюються як друкованим, так і недрукованим способом. Сума платежу обов’язково позначається цифрами та літерами.
Кожний примірник підписується керівником і головним бухгалтером юридичної особи і скріплюється печаткою.