Туристичний бізнес – Мальська М. П. – 7.2.3. Функція менеджменту “мотивація”
Після здійснення планування та організації управлінської діяльності потрібно забезпечити успішне виконання роботи. З цією метою використовують мотивацію – вид управлінської діяльності, який спонукає працівників до неї. Мотивація передбачає:
А) стимулювання за допомогою зовнішніх чинників (матеріальне й моральне стимулювання);
Б) мотивування внутрішніх (психологічних) спонукань до праці.
В обох випадках основними є зацікавленість у праці, задоволення від трудової діяльності, потреба в трудовій активності.
Мотивація грунтується на двох категоріях: потреби (відчуття фізіологічної або психологічної нестачі чого-небудь) і винагороди (того, що людина вважає цінним для себе).
Сучасні теорії мотивації засновані на результатах психологічних досліджень і зумовлені складом та структурою потреб людини (рис. 7.5).
Протягом усієї історії науки керування розвивалися мотиваційні теорії. Наведімо деякі з них.
Психоаналітична теорія
Творцем цієї теорії є австрійський психіатр Зигмунд Фрейд, який розглядав особистість як єдність трьох частин: а) “ід” (воно) – резервуар інстинктів та імпульсів психіки; б) “его” (я) – особиста визначеність, усвідомлення себе; в) “суперего” – моральні аспекти свідомості й поведінки людини.
За Фрейдом, мотиваційні сили людини містяться саме в її “ід”, якого вона не осмислює, бо воно підсвідоме. І коли б вдалося зрозуміти поведінкові (інстинктивні) устремління людей, то їх можна було б спрямувати на користь суспільному виробництву. Скільки б ми не говорили про те, що якість продукції повинна бути високою, далі розмов справа не піде. А коли ми будемо діяти на свідомі та підсвідомі імпульси людини (наприклад, матеріальним стимулюванням за високу якість), то справа зрушиться з місця.
Людина (працівник) не осмислює змісту “ід”, оскільки воно поза межами її свідомості, розуму. “Ід” – це підводна частина айсберга структури особистості, яке виявляється лише в її поведінці та стримується (обмежується) компонентом “супрего”, тобто зовнішніми нормами поводження.
Теорія драйвів
Ця теорія грунтується на тому, що будь-яка система (зокрема, особистість) має тенденцію самостійно підтримувати свій внутрішній стан. Творцем цієї теорії є американський психолог Карл Галл, який представив свою теорію у вигляді моделі 8-Н (стимул-реакція). За цією моделлю, поведінка людини, підтримана будь-яким стимулом (матеріальним чи моральним), досить міцно закріплюється в її психіці. У результаті такого підкріплення людина починає діяти за певними шаблонами. Якщо відбуваються якісь зміни у стимулах, то у психіці особистості вступають у дію драйви (захоплення, потяг), які намагаються нейтралізувати ці зміни і повертають її до попереднього стану. У іншому випадку, деяких змін індивід намагається не сприймати. Тому щоб спонукати людину до праці й нейтралізувати її реакцію (наприклад, небажання працювати) необхідно ввести стимул (наприклад, грошову винагороду). За такої умови в психіці людини створюється настрій на очікування винагороди, до якої вона з часом звикає й без якої себе не мислить.
Гедоністична теорія
Згідно з цією теорією, людина прагне до того, щоб максимізувати задоволення й мінімізувати дискомфорт, біль. Одним з ініціаторів цієї теорії є американський психолог П. Юнг, який доводить, що задоволення є тим головним чинником, який визначає активність і організацію поведінки людей. За його концепцією, детермінантою поведінки є емоція, що йде одразу після самої поведінки, дії. Якщо ця емоція буде приємною, то дія повториться, якщо ні – не відбудеться.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)