Страхування – Базилевич В. Д. – Резерв незароблених премій (РНП)
РНП – це частина БСП, яка надійшла за договорами, що укладені та діють як у звітному періоді, так і в період дії договору страхування, який виходить за межі звітного періоду.
Для розрахунку РНП види страхової діяльності поділяються на три облікові групи.
До першої облікової групи належать такі види страхування:
O страхування від нещасних випадків та хвороб;
O добровільне медичне страхування;
O страхування засобів наземного транспорту;
O страхування засобів повітряного та морського транспорту;
O страхування вантажів;
O інші види майнового страхування;
O страхування відповідальності власників автотранспортних засобів;
O страхування інших видів відповідальності.
Для першої облікової групи є два варіанти розрахунку РНП.
Відповідно до першого варіанта незароблена премія обчислюється окремо за кожним договором страхування методом Pro rata temporis – розрахунок незаробленої премії пропорційно невикористаному строку дії договору страхування на звітну дату. Незароблену премію визначають як добуток взятої для розрахунку базової страхової премії на відношення строку дії договору страхування, який ще не закінчився (у днях), до всього строку дії договору страхування (у днях) за такою формулою:
Це НІГ, – незароблена премія за і-м договором,
П1 – страхова премія за і-м договором страхування, К – строк дії іто договору;
С – кількість днів, що минули з моменту, коли і-й договір страхування набрав чинності, до звітної дати.
За другим варіантом незароблена премія розраховується за “методом 1/24” – базова страхова премія, отримана за договорами страхування, утворюється залежно від місяця набуття відповідальності страховиком, періодичності сплати брутто-премії та строку дії договору. Величина незаробленої премії обчислюється шляхом множення БСП на відповідні коефіцієнти.
Проілюструємо дію “методу 1/24” на практиці. Припустимо, що протягом місяця страховик укладає договори страхування строком на один рік, а премія надходить у середині місяця. Наприкінці першого місяця дії договору страхування заробленою премією є добуток БСП та коефіцієнта 1/24, відповідно розмір резерву за цим договором страхування становить 23/24 величини БСП. У наступному місяці дії договору страхування, укладеного в попередньому місяці, зароблена страхова премія становитиме вже добуток БСП та відповідного коефіцієнта 3/24 (половина розміру страхової премії попереднього місяця і лалежної страхової премії’ місяця, наприкінці якого здійснюється розрахунок резерву), а розмір резерву збільшиться до 21/24 величини БСП. Аналогічно розраховується розмір резерву протягом всіх повних місяців дії відповідного договору страхування.
До другої облікової групи належать такі види страхування:
O страхування фінансових ризиків;
O страхування відповідальності позичальників за непогашення кредитів.
Незароблена страхова премія за цими видами страхування визначається за кожним договором страхування в розмірі БСП до повного вичерпання строку дії договору страхування.
Види страхування, які передбачають можливість укладання договорів страхування з відкритими (невизначеними) датами початку та кінця дії, належать до третьої облікової групи. У цій групі незароблена страхова премія розраховується за кожним договором страхування в розмірі 40 % БСП на звітну дату, адже вважається що такі договори укладаються в середині року – 1 липня.
Сума незаробленої страхової премії, обчисленої за всіма договорам кожного виду страхування, становить резерв незароб-лених премій страховика з цього виду страхування на звітну дату.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)