Спеціальне документознавство – Кислюк К. В. – 4.1. Організація експертизи
План викладу
4.1. Організація експертизи.
4.2. Експертний висновок.
4.1. Організація експертизи
Експертиза – це дослідження будь-якого питання, що вимагає спеціальних знань, з поданням мотивованого висновку.
Експертиза є дослідження конкретного об’єкта з метою досягнення не властиво наукового, а прикладного (практичного) знання про нього. Характерною рисою такого дослідження є застосування особливих, спеціалізованих методик, що відповідають вимозі перевірки. Тому будь-яка експертиза має свій певний регламент, порядок здійснення, зумовлюваний специфікою предмета експертизи й сферою застосування спеціальних знань.
Предмети експертизи найчастіше підрозділяються на:
O експертизу об’єктів (діючі об’єкти техніки та промисловості, споруди, природні об’єкти тощо);
O експертизу проектів. Зокрема, обов’язковій науковій і науково-технічній експертизі підлягають:
Державні цільові наукові і науково-технічні програми;
Міждержавні наукові і науково-технічні програми; інноваційні програми та проекти державного значення.
Замовниками експертизи можуть бути органи державної влади й органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, громадяни. Найчастіше експертиза проводиться державними організаціями й установами. Прикладами різних видів державної експертизи є: санітарно-епідеміологічна експертиза, державна екологічна експертиза, державна історико-культурна експертиза, державна експертиза умов праці, державна експертиза науково-технічних проектів.
Основні види експертиз за спрямуванням:
O попередня експертиза – з мстою встановлення формальної відповідності об’єкта експертизи стандартам, правилам і вимогам;
O первинна експертиза передбачає виконання всього комплексу заходів щодо аналізу об’єкта експертизи й оформлення отриманих результатів,
O повторна експертиза призначається у випадку порушення встановлених вимог і правил під час проведення первинної експертизи, на вимогу замовника експертизи й наявності в нього обгрунтованих претензій до висновку первинної експертизи.
O додаткова експертиза проводиться у випадку істотної зміни попередніх обставин виконання проектів на час проведення експертизи, і на вимогу замовника експертизи.
O контрольна експертиза здійснюється з ініціативи замовника експертизи для перевірки висновків раніше проведених експертиз або окремих їх результатів.
Ряд експертиз можуть проводить як державними, так і приватними організаціями на комерційній основі. Для визнання результатів експертної діяльності необхідне дотримання двох основних умов: а) правильність документального оформлення експертизи; б) правильність методики проведення експертизи.
Законодавством чітко врегульовані лише правила проведення різних видів судових експертиз. Порядок їх призначення та здійснення, а також використання отриманих при цьому результатів передбачені процесуальним законодавством. Вони оформлюються спеціальним процесуальним документом – висновком експерта, що є самостійним видом судових доказів, передбачених законом.
Проведення несудових експертиз регулюються законом тільки частково. Унормовуються окремі види експертної діяльності (Закон України “Про науково-технічну експертизу”). Тому в ролі регуляторів часто виступають підзаконні акти.
Для проведення комерційної експертизи залучається експерт-технік або експертна організація. Експерт-техніком призначається фізична особа, яка мас високу кваліфікацію, спеціальні знання, пройшла професійну атестацію на відповідність установленим вимогам і отримала свідоцтво державного зразка. Експертною організацією визнається юридична особа, що має у своєму штаті не менше одного експерта-техніка, для якого ця організація є основним місцем роботи, а проведення експертизи є одним з видів діяльності, передбачених в установчих (статутних) документах зазначеної організації. Для здійснення окремих видів експертиз, особливо у сфері наукової та науково-технічної діяльності, створюються експертні ради.
Для проведення експертизи з експертом або експертною організацією укладається договір про експертне обслуговування.
У договорі на проведення наукової й науково-технічної експертизи зокрема визначаються:
O сторони договору;
O предмет і об’єкти експертизи;
O умови проведення експертизи;
O термін проведення експертизи;
O термін, протягом якого висновки експертизи зберігають чинність залежно від характеру об’єкта експертизи;
O відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, у тому числі за вірогідність висновку експертизи.
Технік (експертна організація) зобов’язаний вести реєстрацію й облік усіх укладених договорів про проведення експертизи й виданих експертних висновків. Копії експертних висновків і інша документація, пов’язана із проведенням експертизи, підлягають зберіганню експертом-техніком (експертною організацією) на строк не менш трьох років.
За невиконання або неналежне виконання зобов’язань за договором технік (експертна організація) несе відповідальність, не тільки передбачену цивільним законодавством. Особи, винні у вчиненні правопорушень у сфері експертизи, притягаються до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства.
Право власності на результати експертизи належить замовникові експертизи, якщо інше не зазначено в договорі.
Зазвичай, термін проведення експертизи встановлюється тривалістю від ЗО до 90 днів.
Оплата проведення експертизи встановлюється, як правило, у розмірі півтора-трьох відсотків від вартості об’єкта експертизи або кошторисної вартості проекту.
Найчастіше громадянам і організаціям пропонується проведення наступних видів експертиз:
Товарознавча експертиза: спеціальне компетентне дослідження з оцінки якості товару. Потрібна відповідно до Закону “Про захист прав споживачів” для відшкодування вартості товару з боку продавця.
Будівельна експертиза: експертиза якості при виробництві будівельних, проектних і ремонтних робіт.
Автотехнічна експертиза: експертиза технічного стану автотранспортного засобу, визначення причин несправності автотранспортного засобу.
Вартістна експертиза для організацій і приватних осіб – експертна оцінка кількості, якості й ринкової вартості майна з урахуванням рівня якості, гарантійного строку, терміну служби (придатності), ступеня зношування. Дана послуга виявляється: при оцінці збитку, нанесеного майну в результаті дій третіх осіб (затоплення, підпал, розкрадання, аварія й т. п.); за визначенням суду; при даруванні; при передачі в спадщину; при розділі майна.
Експертиза для страхових компаній – оцінка заподіяного страхувальникові збитку з урахуванням втрати якості й/або фактичної кількості при настанні страхового випадку: пожежі, затоплення, розкрадання або ушкодження майна, аварії, стихійного лиха й т. п.
Науково-технічна експертиза. Відповідно до Закону України “Про наукову й науково-технічну експертизу” проведення державної наукової й науково-технічної експертизи є обов’язковим щодо національних, державних і міждержавних науково-технічних програм. Відповідно до Закону України “Про інноваційну діяльність” необхідною умовою занесення інноваційного проекту до Державного реєстру інноваційних проектів є проведення експертизи прийнятих для розгляду проектів. Це положення додатково закріплене й у Господарському кодексі України.
Для реалізації положень цих законів при МОН України створене Державне Підприємство “Український державний центр науково-технічної й інноваційної експертизи”, на яке покладено функції провідної установи щодо організації й проведення державної наукової, науково-технічної й інноваційної експертизи. Інші види державних експертиз здійснюються державними організаціями на госпрозрахунковій основі.
Істотною ознакою кожного роду (виду) експертизи є методика експертного дослідження. Під методикою експертизи прийнято розуміти систему науково обгрунтованих методів, прийомів і технічних засобів (приладів, апаратури), спрямованих для вирішення питань, установлення фактів стосовно предмета експертизи.
Найчастіше методика експертного оцінювання зводиться до визначення ступеня кількісної і якісної відповідності предмета експертизи нормам, правилам і стандартам у відповідній царині. У випадку відсутності прописаних норм використовується метод співвіднесення з оцінками самих експертів.
Для дотримання найголовнішої умови будь-якої експертизи – її науковості й об’єктивності, як складова частина методики експертного дослідження може застосовуватися розрахунок ступеня компетентності притягнутих до її проведення експертів.
4.2. Експертний висновок
Проведення експертизи завершується складанням експертного висновку, оформленого в письмовому вигляді.
У висновку експерта варто розрізняти зміст (результати, оцінки, рекомендації і професійну оцінку експерта) і форму. За своїм формуляром експертний висновок співвідноситься з такою формою інформаційно-довідкової документації, як акт. Про нього йшлося у темі 5 модуля І.
Висновок експерта складається зі вступної, дослідницької частин і висновків. Питання, поставлені перед експертом, повинні бути відтворені у висновку буквально.
У вступній частині експертного висновку вказуються:
O повне найменування, організаційно-правова форма, місцезнаходження експертної організації, прізвище, ініціали, посада й державний реєстровий номер експерта-техніка, якому керівником цієї організації було доручене проведення експертизи, або прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, дані документа, що засвідчує особу, державний реєстровий номер експсрт-тсхніка (у випадку якщо договір на проведення експертизи було укладено безпосередньо з експертом-техніком);
O дата складання й порядковий номер експертного висновку;
O підстава для проведення експертизи;
O коротка характеристика об’єкта експертизи;
O перелік питань, поставлених перед експертом.
O нормативне, методичне й інше забезпечення, використане при проведенні експертизи.
Дослідницька частина експертного висновку являє собою обгрунтування висновків і присвячена викладу процесу експертного дослідження. Тут експерт указує методики, що ним застосовані; аргументує їхній вибір; викладає умови застосування спеціальних методів; етапи дослідження.
У висновку вказуються результати, оцінки, до яких дійшов експерт, і рекомендації з кожного з поставлених йому питань. Висновки експертизи мають бути зрозумілі й неповинні містити формулювання, що допускають неоднозначне тлумачення.
Експертний висновок, виконаний експертною організацією, підписується власноручно експертом-техніком, що безпосередньо виконував експертизу, затверджується керівником цієї організації й засвідчує її печаткою. Експертний висновок, виконаний експертом-техніком, підписується ним і засвідчується його особистою печаткою.
Експертний висновок (із вказівкою кількості зшитих сторінок) передається замовникові під розписку або направляється поштою з повідомленням про вручення.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)