Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 8.5. Модернізм у вивченні соціальної структури
Для соціального пізнання і конкретної соціальної діяльності модерністський проект був ніби масштабом, відповідно до якого повинні відбуватися культурна і технологічна модернізація, секуляризація, виділення нових і реорганізація старих соціальних сфер. Підставою культурної, економічної і політичної модернізації повинні були стати фундаментальні інститути “конкурентної демократії”, соціального ринкового господарства і постійно зростаючого на їхній базі суспільства загального добробуту, яке своїм добробутом зобов’язане масовому споживанню і соціальній державі. Нарівні індивідів і малих груп розвиток модернізаційного проекту мислився як виникнення нових життєвих шансів, можливостей у ніколи не баченому масштабі, виникнення нових суспільних зв’язків, які забезпечать модернізоване суспільство.
У цьому русі до рівності концепції соціальної структури відігравали найважливішу роль. Вивчення соціальної структури виконувало, можна сказати, діагностичні функції, виявляючи розбіжності між ідеалом і реальністю, між утопією рівності і фактичною нерівністю в суспільстві.
Дослідження в сфері класового поділу суспільства, соціального розшарування і мобільності переслідувало три мети:
Знайти й описати нерівність у розподілі, тобто нерівний розподіл недостатніх, але вкрай бажаних ресурсів, таких, як дохід, освіта, влада, престиж;
Оскільки у формулюванні першої мети мався на увазі не чисто статистичний розподіл, а розподіл за особистісними категоріями, виникала мета – виявити засновані на розподільній нерівності статусні групи;
Досліджувати, як і якою мірою утворення статуси цих груп веде до формування системи соціальних верств – страт.
Результатом аналізу цих трьох взаємозалежних і взаємозумовлених процесів ставав опис соціальної побудови суспільства. Вивчення процесів соціальної мобільності, а саме становлення поколінь, дослідження участі в цих процесах таких традиційних інституціональних обгалузей, як сім’я, освіта, зайнятість, дозволяли формувати образ соціальної системи.
Це доповнювалося дослідженнями в таких сферах: ідеологічне осмислення й інтерпретація, культурна семантика, процеси формування класифікацій і культурних кодів, що у комплексі створювало те, що називається репрезентативною культурою.
Усе разом: опис соціального устрою, його системного характеру і культурного осмислення цих феноменів, а також пояснення причин соціальної нерівності – мислилося як соціологічний діагноз соціальної ситуації чи як діагноз часу. Цей діагноз виконував критичну функцію, тому що дозволяв протиставити реальний стан справ ідеальному стану рівності і справедливості, який трактувався як мета суспільного розвитку. Соціологічний діагноз підтримував претензії на рівність з боку суспільних груп, які програвали в соціальній конкуренції, і одночасно був основою судження про необхідність і спрямованість реформ, тобто основою планованих соціальних змін.
У цьому розумінні дослідження соціальної структури було наскрізь ідеологізованим, тому що воно, по-перше, ідеологічно мотивувалося, по-друге, служило обгрунтуванням змін, що були нормативно орієнтовані, тобто орієнтовані на модерністський ідеал рівності й справедливості.
Related posts:
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 8.4. Марксизм і модернізм Можна сказати, що дослідження соціальної структури взагалі і соціальної нерівності зокрема стали одним з результатів реалізації модерністського проекту Више відзначено, що Руссо обгрунтував існування соціальної нерівності Власне соціологічний характер вивчення нерівності знайшов відбиток у марксистському соціоструктурному аналізі капіталістичних суспільств. Соціологи-марксисти на основі ставлення до засобів виробництва (юридичне володіння власністю) виділяли два основних соціальних класи: буржуазію […]...
- Соціологія – Вербець В. В. – 7.1. Поняття соціальної структури суспільства та її основні елементи – Що таке соціальна структура суспільства – З яких елементів формується соціальна структура суспільства – Якими є причини соціальної стратифікації – Які існують види соціальної мобільності 7.1. Поняття соціальної структури суспільства та її основні елементи Суспільство нагадує складний механізм, складений з багатьох сотень і навіть тисяч деталей. Кожна з них має свої розміри, виконує лише […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 8.7. Критика модерністського підходу до вивчення нерівності Важливість і актуальність описаних вище визначень і уявлень соціальної структури базується, як було показано, у першу чергу на ідеології модернізму. Оцінка стану соціальної структури, соціальної рівності чи нерівності, справедливості і несправедливості в розподілі ресурсів, а також проектування майбутніх реформ і напрямів соціальних змін залежать від нормативного уявлення про бажаний стан справ. Але саме цей бажаний […]...
- Соціологія – Герасимчук А. А. – Поняття соціальної структури 5.1. Соціальна структура суспільства Соціальна структура суспільства є елементом соціальної системи. Поняття соціальної структури Соціальна структура – це сукупність стійких, впорядкованих зв’язків між елементами соціальної системи, обумовлених розподілом і кооперацією праці, формами власності та діяльністю різноманітних соціальних спільностей. Соціальна спільність – це сукупність індивідів, функціонально об’єднаних на певний час конкретними зв’язками та взаємодією. Прикладом соціальної […]...
- Соціологія – Герасимчук А. А. – Основні підструктури соціальної структури суспільства 5.1. Соціальна структура суспільства Соціальна структура суспільства є елементом соціальної системи. Поняття соціальної структури Соціальна структура – це сукупність стійких, впорядкованих зв’язків між елементами соціальної системи, обумовлених розподілом і кооперацією праці, формами власності та діяльністю різноманітних соціальних спільностей. Соціальна спільність – це сукупність індивідів, функціонально об’єднаних на певний час конкретними зв’язками та взаємодією. Прикладом соціальної […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – Розділ 8. Культура і соціальна структура 8.1. Соціальна структура і соціальна нерівність Відомо безліч визначень соціальної структури. Щоб знайти найзагальніше і найхарактерніше, наведемо деякі з них. Очевидні лише поступово змінні системи взаємодій соціальних сил у суспільстві – це і є соціальна структура. Соціальна структура означає опосередковану мережу відносин між соціальними елементами і через її посередництво впливаючий загальний зв’язок соціального цілого. Поняття […]...
- Соціологія – Танчин I.3. – 4.3.4. Тенденції розвитку соціальної структури в сучасній Україні Більшість західних соціологів вважає, що радянське суспільство носило закритий характер, йому була властива станово-статусна структура. Хоча, як уже зазначалося вище, закритим воно було швидше у сенсі політологічному, а за рівнем вертикальної мобільності у певні періоди (особливо у період модернізації, коли дуже гострою була потреба управлінських кадрів) радянське суспільство розвивалося настільки динамічно, що з ним могло […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 8.1. Соціальна структура і соціальна нерівність 8.1. Соціальна структура і соціальна нерівність Відомо безліч визначень соціальної структури. Щоб знайти найзагальніше і найхарактерніше, наведемо деякі з них. Очевидні лише поступово змінні системи взаємодій соціальних сил у суспільстві – це і є соціальна структура. Соціальна структура означає опосередковану мережу відносин між соціальними елементами і через її посередництво впливаючий загальний зв’язок соціального цілого. Поняття […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 8.2. Вертикальні класифікації Більшість авторів стверджує, що соціальна нерівність була завжди. Справді, нерівність людей є емпіричним фактом. Люди розрізняються за своїми смаками, за кольором волосся, за доходом, знанням, фактичною чи формальною освітою, віком, фізичною силою, сексуальною потенцією, за професією, за тим, володіють вони нерухомістю, землею чи засобами виробництва, і за безліччю інших ознак. Але не всі ці відмінності […]...
- Соціологія – Танчин I.3. – 4.2.1. Сутність і основні елементи соціальної структури 4.2.1. Сутність і основні елементи соціальної структури Суспільство організоване таким чином, що кожна особа має визначене місце щодо інших людей і, як власник цього місця, вона розуміє чого від неї очікують інші особи і чого очікувати від інших людей. Якби так не було, то при кожній зустрічі з іншими особами ми не знали б як […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 8.6. Екскурс: українська реідеологізація На перший погляд, грандіозні суспільні трансформації в СРСР і в країнах Східної Європи повинні були призвести до зникнення ідеологічних відмінностей між, умовно кажучи, східними і західними соціологіями, тим більше, що ці відмінності мали, як уже зазначалося, вторинний характер і, по суті, були конкуруючими версіями того самого модерністського проекту встановлення справедливості й рівності. Власне кажучи, соціологічний […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 2.3. Загальна характеристика культури Ні культура не може існувати поза людиною, ні людина – поза культурою. Проте у теоретичному аналізі вони повинні бути охарактеризовані як самостійні і цілі. Для осмислення особистості і ряду інших явищ культура може бути розглянута і витлумачена в трьох аспектах: як соціальна дійсність, семіозис і творчість люди. З одного боку, культура породжується свідомими зусиллями людей […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 1.11.Соціологічне поняття культури Зрозуміло, розглянута вище широка інтерпретація теореми Томаса вимагає застережень і уточнень. По-перше, будь-яке, навіть яке завгодно масштабне перевизначення ситуації (наприклад, Марксове) ніколи не змінить ситуацію цілком і повністю: міняються лише її певні аспекти, а “життя в цілому, що складається з результатів міріадів минулих дрібних і великих, приватних і глобальних подібних же перевизначень, залишається в основному […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 7.10. Сакральне ядро моностилістичної культури Використання категорій моностилістичної культури при описі соціокультурної системи може призвести до парадоксальних на перший погляд висновків. Наприклад, у СРСР для обгрунтування планової, чи, як говорять на Заході, центральнопланованої економіки, крім розуміння чисто економічної раціональності служила логіка моностилістичної культури. Категорії ієрархії, тотальності, телеології, упорядкованості відбивалися і реалізовувалися в організації планової економіки як культурного феномену. При цьому […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – Розділ 3. Інтерсуб’єктивність культури та інтердієвість культури Різномасштабність суб’єктів одній і тієї ж культури (народ як ціле, клас, партія політична чи культурна еліта, глава держави, великий художник, історик-аналітик, рядовий носій культури) припускає не тільки різний ціннісно-змістовний контекст розуміння й оцінки культури її різними суб’єктами, але і дуже різні конфігурації змісту в її інтерпретаціях. Власне кажучи, усі мислимі чи гіпотетичні суб’єкти даної ціннісно-змістової […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – Вступ Гуманітарна освіта в наші дні повинна бути максимально широкою, такою, щоби її можна було використовувати яку науковій і педагогічній роботі, так і в практичній діяльності, в різних сферах життя суспільства: політичній, дипломатичній, економічній, юридичній тощо. Інтегруючу роль у такій структурі освіти могла б виконувати соціологія культури – наука, вимушена через специфіку свого підходу до предмета […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 1.3. Об’єктивізм У подальшому розвитку соціології обидві ці тенденції – об’єктивістська і культурно-аналітична – виявляються і постійно, хоча і досить рідко в підкреслено радикальній формі. Загальною практичною ідеологією соціології та інших соціальних наук поступово став об’єктивізм, відповідно до якого суспільство складається саме з жорстких об’єктивних фактів; відповідно до цієї ідеології суспільство, його системи і структури завжди в […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 1.5. Дві соціології Розуміюча соціологія Макса Вебера стала родоначальницею цілої традиції в соціологічному мисленні, яку можна назвати традицією розуміючої соціології. Узагалі, якщо “очистити” соціологічні концепції, що складають історію цієї дисципліни, від численних і багаторазових нашарувань, найтонших деталей, застережень і уточнень, взаємних запозичень та виділити фундаментальні умо-погляди, що лежать в основі тієї чи іншої концепції, то все різноманіття їхніх […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 8.11. Нова парадигма соціоструктурного підходу Щоб обговорити проблеми розподілу шансів і прагнень до стилізації, варто повернутися до вихідного пункту міркувань про соціальне розшарування і соціальну нерівність – до ідеї вертикальної класифікації. Зрозуміло, що в будь-якій культурі вертикальні класифікації зберігаються і насамперед класифікації, які грунтуються на аскриптивних ознаках, таких, як стать, вік, колір шкіри, а також інших, менш значних (колір волосся, […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 1.9. Когнітивна мікросоціологія Когнітивна мікросоціологія, як ми позначаємо цей напрям за К. Кнорр-Цетиною, зосереджується на аналізі повсякденного життя, ситуаційних взаємодій, реальних і безпосередньо виразних діючим індивідуумам методів, прийомів, “практик” інтерпретації та вирішення нормальних повсякденних проблем. Цьому напряму близькі згадувані вище символічний інтеракціонізм, соціальна феноменологія, етнометодологія, а також низка напрямів лінгво соціологічного аналізу, так званої етнографії повсякденності тощо. Але […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 8.8. Нові диференціації Але, мабуть, набагато більш важливими, ніж проблеми, зумовлені провалами соціальної держави і пов’язаних з нею соціальних та економічних програмі є проблеми, породжені її дійсними і незаперечними досягненнями, а саме: підвищенням матеріального життєвого рівня, загальною експансією освіти і утвердженням того, що в пропагандистськи орієнтованих працях іменувалося державою загального добробуту. Усі ці досягнення поступово призвели до необхідності […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 9.4.3. Соціальність прийдешньої епохи 1 нарешті, остання з відзначених Шюцем характеристик повсякденності – особлива форма соціальності, яка у “капіталістичній” повсякденності полягає в інтерсуб’єктивному розумінні, умовою якого служить типізація і катетеризація індивідуумів, речей і явиш. Від соціальності когнітивної епохи модерну відрізняється “соціальність” традиційного часу, для якої характерне було сприйняття речей, людей і подій у їх індивідуальній особливості й унікальності. Людське […]...
- Соціальна географія – Шевчук Л. Т. – 4.7. Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії В XXI ст. відбувається розвиток і диверсифікація видів об’єктів соціальної сфери, що, безумовно, приведе до збагачення структури соціальної географії, самостійних галузей знань соціальної географії, регіональної соціальної географії. Робляться спроби передбачити шляхи такого розвитку й особливості диверсифікації видів об’єктів соціальної сфери у різних передпроектних роботах прогнозного характеру. До них відноситься стратегія соціально-економічного розвитку адміністративної області, що […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – Література Американська соціологія: Перспективи. Проблеми. Методи. – М.: Прогрес, 1972. БахтінМ. М. До методології гуманітарних наук//Бахтін М. М. Естетика словесної творчості. – М.: Мистецтво, 1979. Бахтін М. М. Марксизм і філософія мови. – Л., 1930. БахтінМ. М. Проблема мовних жанрів//Бахтін М. М. Естетика словесної творчості. – М.: Мистецтво, 1979. Бахтін М. М. Проблеми поетики Достоєвського. – […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 7.9. Категорії моностилістичної культури Для характеристики феномену моностилізму знову звернемося до ідеї репрезентативної культури. Згадавши визначення, дане Тенбруком, приходимо до висновку, що репрезентативна культура є моностилістичною у тому випадку, якщо її елементи (переконання, оцінки, образи світу, ідеології тощо) володіють внутрішнім зв’язком і, крім того, активно розділяються або пасивно приймаються всіма членами суспільства. Інакше кажучи, якщо будь-яка з життєвих форм, […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 6.1. Модерн і традиція Засобами соціальних наук синкретичну єдність об’єкта і суб’єкта, мислення і дії, енергії і структури, що іменується громадським життям, в якому живемо всі ми в нашій повсякденності. У концепції міфу повсякденність аналізується в її безпосередності. Напевно, це і можна назвати життєвим світом-тим життєвим світом, пошуком якого вже багато десятиліть займаються науки про суспільство, однак безрезультатно, незважаючи […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 7.11. Категорії полістилістичної культури Сьогоднішні зміни в соціокультурному житті України – це рух від моно-стилістичної культури до полістилістичної. Перш ніж перейти до аналізу динаміки поточних процесів, спробуємо, спираючись на модель Лотмана й Успенського, охарактеризувати полі стилістичний тип культури. Нагадаю: дослідники дають опозиційні категорії стилів – чистого і синтетичного. Для чистого стилю характерна ієрархія виразних елементів, для синтетичного, навпаки, – […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – Розділ 6. Ідеології Засобами соціальних наук синкретичну єдність об’єкта і суб’єкта, мислення і дії, енергії і структури, що іменується громадським життям, в якому живемо всі ми в нашій повсякденності. У концепції міфу повсякденність аналізується в її безпосередності. Напевно, це і можна назвати життєвим світом-тим життєвим світом, пошуком якого вже багато десятиліть займаються науки про суспільство, однак безрезультатно, незважаючи […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 8.3. “Модерністський проект” Перевизначення ситуації відбулося в XVIII ст., у період піднесення буржуазії. Узагалі ж справа виглядала так, начебто в цей період соціальна нерівність була відкрита, так би мовити, виявлена як реальність, яка до того часу успішно ховалася від людських очей і допитливого розуму. Людина народжена вільною, а всюди вона в кайданах. Цей афоризм Ж.-Ж. Руссо – ключ […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 1.7. Соціальна феноменологія Прямий попередник символічного інтеракціонізму – американський соціолог Чарльз Лантухи (1864-1929). Вихідною передумовою його теорії було твердження про соціальну природу людини, що ми без перебільшення можемо назвати образом людини як культурної істоти. За словами Лантухи, соціальна природа “виробляється в людині за допомогою простих форм інтимної взаємодії чи первинних груп, особливо сімейних і сусідських, котрі існують скрізь […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 1.6. Визначення ситуації Прямий попередник символічного інтеракціонізму – американський соціолог Чарльз Лантухи (1864-1929). Вихідною передумовою його теорії було твердження про соціальну природу людини, що ми без перебільшення можемо назвати образом людини як культурної істоти. За словами Лантухи, соціальна природа “виробляється в людині за допомогою простих форм інтимної взаємодії чи первинних груп, особливо сімейних і сусідських, котрі існують скрізь […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 8.10. Соціальний розподіл стилів Вище вже докладно описувалися різні підходи до визначення понять “життєвий стиль”, “культурний стиль”, “життєва форма” тощо. Однак існує ще один, не теоретичний, але цілком практичний критерій виділення подібних груп, що не збігається з класами, верствами і групами, виділеними відповідно до різноманітних критеріїв соціальної стратифікації. У ході маркетингових досліджень і вивчення споживчого ринку соціологи орієнтуються не […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 1.2. Репрезентативна культура Соціологія, починаючи з Опоста Конта, якого вважають родоначальником цієї науки, зосереджувалася насамперед на аналізі культурних закономірностей функціонування і розвитку суспільства. Хоча сам Конт вважав життя суспільства природним і об’єктивно закономірним процесом. Тому соціологія, за Контом, є наука про суспільство, яка завершує класифікаційну піраміду природничих наук йдучи за астрономією, фізикою, хімією та біологією. Він не переставав […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – Розділ 1. Культура в структурі соціологічного знання Пам’ятаючи, що соціологія культури є “частиною” соціологічної науки, важливо, насамперед, визначити її місце в структурі соціологічного знання. Соціологія культури, як і соціологія в цілому, розвивалася в нашій країні досить важко, часом навіть драматично. Саме неприйняття і невизнання соціології як науки, прагнення включити її в лоно історичного матеріалізму, а іноді й просто підмінити її, довгий час […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 5.2. Ритуали і соціальні інститути Ритуалізація певних систем діяльності, відрив їх від реального життєвого енергетичного субстрату є формою утворення соціальних інститутів. Інституціоналізовані ритуали є формою каналізації індивідуальних енергій найрізноманітнішого плану й одночасно фундаментом соціального порядку. Щоб роз’яснити цю тезу, корисно звернутися до зіммелівського розрізнення форми і змісту соціального. Зміст – це все те, що є в наявності в індивідах у […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 2.11. Криза європейської культури, особистості та суб’єктивності У кантівських системі та рішенні була одна слабка ланка-метафізичне, навіть почасти містичне тлумачення розуму, а, отже, і тих раціональних та моральних обмежень, які накладалися на свободу особи. Як тільки відчуття єдиного європейського людства (культури) стало слабшати, що було цілком об’єктивним процесом (розширення знань про світ, криза імперій, розвиток демократичних інститутів, світові війни, становлення нових вогнищ […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – Розділ 2. Особистість як засновник “себе” і суб’єкт культури Мабуть, тільки термін “людина” вживається вданий час настільки ж широко, як і “особистість”. Трохи рідше вживаються терміни “індивід” (“індивідуум”) і “суб’єкт”. Але зрозуміти, що таке особистість, не обговорюючи тією чи іншою мірою уявлення про людину, індивіда і суб’єкта, мабуть, неможливо. Ще в середні віки Олександр із Гельса писав, що “кожна особистість є індивідом і суб’єктом, […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 1.1 О. Конт як основоположник соціології Соціологія, починаючи з Опоста Конта, якого вважають родоначальником цієї науки, зосереджувалася насамперед на аналізі культурних закономірностей функціонування і розвитку суспільства. Хоча сам Конт вважав життя суспільства природним і об’єктивно закономірним процесом. Тому соціологія, за Контом, є наука про суспільство, яка завершує класифікаційну піраміду природничих наук йдучи за астрономією, фізикою, хімією та біологією. Він не переставав […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 6.7. Свобода, рівність, братерство Свобода, поряд із власністю, відноситься до одного з ключових понять, що найбільше яскраво виражають відмінності ліберально-модерністського і консервативного світоглядів і способів сприйняття та переживання реальності, що є, інакше кажучи, ліберальними і консервативними стилями мислення. Взагалі в лексиконі консерваторів саме слово “свобода” у його специфічному тлумаченні з’явилося як реакція на гасло свободи, кинуте революціонерами. “Людина народжена […]...
- Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 3.2. Інтертекстуальність культури При звертанні до великих, надзвичайно складних організованих текстів (на зразок “культурно-історичної епохи” як ціннісно-змістової єдності чи “історії національної культури” у цілому) важливим виявляється додаток до них інтертекстуальної методології, у тому числі виявлення різних форм діалогічної співвіднесеності гетерогенних і часто різночасних культурних текстів, спроектованих один на одного. У цьому випадку національна культура як ціле (чи культурна […]...