Риторика – Мацько Л. І
Історія риторики сягає середини 1 тис. до н. е. Зародившись у Давній демократичній Греції з суспільної потреби переконувати слухачів живим словом, вона швидко здобула суспільне визнання в єдності з філософією і логосом, виробила свої
Риторика як наука і навчальна дисципліна З демократизацією суспільного життя і гуманізацією освітньої системи в Україні посилюється інтерес до такої призабутої за тоталітарних часів класичної науки, як риторика. У багатьох вищих навчальних закладах, старших
Риторика як наука і навчальна дисципліна З демократизацією суспільного життя і гуманізацією освітньої системи в Україні посилюється інтерес до такої призабутої за тоталітарних часів класичної науки, як риторика. У багатьох вищих навчальних закладах, старших
Найпростіше визначення класичної риторики – мистецтво переконувати – реалізується через такі основні загальні поняття риторики, що мали назви в античній науці: логос, етос, пафос, топос. Логос. У давньогрецькій мові слово Logos означало такі дві
Інвенція (лат. inventio – винахід, вигадка) – це перший розділ класичної риторики, в якому розробляється етап задуму, намірів, Ідей, формулювання гіпотези майбутнього виступу. На цьому етапі промовець має систематизувати власні знання про реальні предмети,
Риторика пов’язана з іншими науками як пранаука, з якої вийшло мистецтво мовного спілкування в усіх наукових сферах. Найближче риторика пов’язана з філософією і є частиною її. Філософія вивчає загальні закони розвитку людини, природи, суспільства
АНТИЧНА РИТОРИКА Міфологія красномовства Як і все з давнього життя, у міфології знаходив своє відродження і дар красномовства, майстерне володіння пісенно-поетичним перекопувальним живим словом, що здатне впливати на людину, а то й вирішувати її
АНТИЧНА РИТОРИКА Міфологія красномовства Як і все з давнього життя, у міфології знаходив своє відродження і дар красномовства, майстерне володіння пісенно-поетичним перекопувальним живим словом, що здатне впливати на людину, а то й вирішувати її
АНТИЧНА РИТОРИКА Міфологія красномовства Як і все з давнього життя, у міфології знаходив своє відродження і дар красномовства, майстерне володіння пісенно-поетичним перекопувальним живим словом, що здатне впливати на людину, а то й вирішувати її
Розвиток риторики в Давній Греції у V-IV ст. до н. е. пов’язаний з епохою софістики і цим вченням стимулювався. Як філософське вчення, що виникло на етапі розпаду, руйнування міфологічної свідомості, яка вже відходила, і
Слово – величний владика: на вид мале й непомітне, а творить чудесні справи Наступним з великих сицилійських ораторів був Горгій (483 – бл. 375 рр. до н. е.). Його слава почалася тоді (427 р.
Прекрасно прославитися найвищими достоїнствами, дарованими долею, але набагато прекрасніше бути причетним до всякого славного діла завдяки власній наполегливості У класичній давньогрецькій риториці Демосфен (384-322 рр. до н. е.) став вершинною постаттю-її символом. Цьому сприяло
Усякому, хто творить промову, годиться пристосуватися до слухачів, хто не хоче слів на вітер кидати… Сократ (469-399 рр. до н. е.) залишився в історії давньогрецької просвітницької епохи як мудрець, який своїм розумом і моральною
Насамперед слід пізнати істину стосовно будь-якої речі, про яку говориш і пишеш У 407 р. до н. е. зустрівся Сократу дужий, красивий юнак, який мав ще й неабияке обдаровання, займався поезією, музикою, театром, живописом,
Хто рухається вперед у науках, але відстає у моралі, той швидше йде назад, ніж уперед Сімнадцятирічним юнаком прибув Арістотель з Македонії до Афін і вступив до Академії Платона, де й пробув аж до смерті
Із занепадом демократії в Афінах уповільнюється розвиток риторики, бо вона втрачає політичну основу. Певний час (близько трьох століть) риторика гідно тримається в Родосі. Родоський стиль риторики відзначається діловитістю змісту і красою форми. Найвидатнішим ритором
Із занепадом демократії в Афінах уповільнюється розвиток риторики, бо вона втрачає політичну основу. Певний час (близько трьох століть) риторика гідно тримається в Родосі. Родоський стиль риторики відзначається діловитістю змісту і красою форми. Найвидатнішим ритором
Істинно красномовний той, хто звичайні речі виражає просто, великі – велично, а середні – помірно Найвидатніший оратор і оратор римської риторики був відомим політичним діячем, філософом, письменником, що помножувало його успіхи у красномовстві. Марк
Прийшов, побачив, переміг Видатним оратором був Гай Юлій Цезар (100-44 pp. до н. е.) – засновник Римської імперії, військовий полководець, політик, письменник. Його промови сягали рівня промов Цицерона, але він не надавав їм такого
Перехід Риму від республіки до імперії (І ст. н. е.) трагічно позначився на розвитку римського красномовства. Воно повторило долю давньогрецького красномовства на межі переходу від демократії до монархії. З утратою політичних свобод занепадає політичне
Перехід Риму від республіки до імперії (І ст. н. е.) трагічно позначився на розвитку римського красномовства. Воно повторило долю давньогрецького красномовства на межі переходу від демократії до монархії. З утратою політичних свобод занепадає політичне
Перш ніж сказати щось іншим, скажи це собі Учень Квінтіліана Пліній Молодший став відомим як автор великого, на 100 сторінок, енкомію володарю “Панегірик Траяну” та дев’яти книг послань (листів) до різних осіб і однієї
У Київській державі грецька міфологія й антична риторика стали відомими в XI ст. Сучасник князя Ярослава чернець Георгій Амартол (“амартол” – грішник) уклав “Хроніку” на основі грецької міфології, скориставшись хронікою свого попередника, грекомовного письменника,
Тематика полемічних творів потребувала розширення рамок риторичних засобів за рахунок введення живомовної експресії та вже значних на той час мовних надбань українського фольклору. Тому і такий великий захисник церковнослов’янської мови, як Іван Вишенський, який
У Києво-Могилянській академії вчився останній видатний представник давньої книжної української мови, поет у стилі релігійного бароко, філософ Григорій Савович Сковорода. Мовотворчість Григорія Сковороди реалізувалась у різноманітних жанрах: філософські та педагогічні трактати, притчі, байки, оригінальна
XVI – початок XVII ст. – це період поширення книгодрукування, науки й освіти в Україні. Масово відкривалися братські школи, вищі навчальні заклади – колегіуми й академії. У Києві в 1615 р. була заснована вища
Цікавою і складною була життєва доля найвидатнішого ритора і найкращого українського оратора кінця XVII – початку XVIII ст. Феофана (Єлезара, Єлисія) Прокоповича. Рано залишившись круглим сиротою і зростаючи під духовним впливом свого дядька ректора
ІНВЕНЦІЯ Основні закономірності риторики Риторичне мистецтво вимагає від оратора значних зусиль. Для того щоб оволодіти риторикою, треба знати її призначення, специфіку й основні закономірності. Звичайно, у сучасне розуміння риторики не можна вкласти все те,
ІНВЕНЦІЯ Основні закономірності риторики Риторичне мистецтво вимагає від оратора значних зусиль. Для того щоб оволодіти риторикою, треба знати її призначення, специфіку й основні закономірності. Звичайно, у сучасне розуміння риторики не можна вкласти все те,
ІНВЕНЦІЯ Основні закономірності риторики Риторичне мистецтво вимагає від оратора значних зусиль. Для того щоб оволодіти риторикою, треба знати її призначення, специфіку й основні закономірності. Звичайно, у сучасне розуміння риторики не можна вкласти все те,
ІНВЕНЦІЯ Основні закономірності риторики Риторичне мистецтво вимагає від оратора значних зусиль. Для того щоб оволодіти риторикою, треба знати її призначення, специфіку й основні закономірності. Звичайно, у сучасне розуміння риторики не можна вкласти все те,
Закон моделювання аудиторії потребує від оратора вивчення соціально-демографічних, суспільно-психологічних та індивідуально-особистісних ознак аудиторії з метою наступного забезпечення контакту з аудиторією в процесі виступу. До соціально-демографічних ознак належать: стать, вік, громадянство, національність, освіта, професія, склад
Реалізація концепції промови для досягнення мети потребує загального планування на перспективу і конкретного планування найближчих поетапних дій, тобто стратеги і тактики. Термін “стратегія” (гр. strategia, від Stratos – військо + agц – веду) нині
Успішно пройшовши всі етапи винайдення та організації думки, промовець наближається до наступного етапу текстотворення, де повністю вступає в дію мовний (мовленнєвий) закон. У класичній риториці цьому етапу відведено третій розділ риторики – елокуція, в
Слово диспозиція (від лат. dispositio – розташування) має в риториці два значення: 1) як етап підготовки промови, що відбувався за інвенцією (лат. inventio – – винахід, вигадка); 2) як розділ риторичної науки, в якому
Слово диспозиція (від лат. dispositio – розташування) має в риториці два значення: 1) як етап підготовки промови, що відбувався за інвенцією (лат. inventio – – винахід, вигадка); 2) як розділ риторичної науки, в якому
Слово диспозиція (від лат. dispositio – розташування) має в риториці два значення: 1) як етап підготовки промови, що відбувався за інвенцією (лат. inventio – – винахід, вигадка); 2) як розділ риторичної науки, в якому
Дедуктивний (лат. deductio – виведення) метод полягає у послідовному розгортанні повідомлення і руху тексту від загального до часткового. Це метод пошуку того, як спочатку висловленому узагальненню знайти конкретні підтвердження. Прикладами застосування цього методу можуть
Дедуктивний (лат. deductio – виведення) метод полягає у послідовному розгортанні повідомлення і руху тексту від загального до часткового. Це метод пошуку того, як спочатку висловленому узагальненню знайти конкретні підтвердження. Прикладами застосування цього методу можуть
Аналогійний метод (гр. analogia – відповідність, схожість, подібність) є варіантом індуктивного методу, бо також “веде” слухача (читача) від конкретних фактів, явищ, ознак до загального висновку. Він полягає у зіставленні подій, явищ, фактів для того,
Аналогійний метод (гр. analogia – відповідність, схожість, подібність) є варіантом індуктивного методу, бо також “веде” слухача (читача) від конкретних фактів, явищ, ознак до загального висновку. Він полягає у зіставленні подій, явищ, фактів для того,
Аналогійний метод (гр. analogia – відповідність, схожість, подібність) є варіантом індуктивного методу, бо також “веде” слухача (читача) від конкретних фактів, явищ, ознак до загального висновку. Він полягає у зіставленні подій, явищ, фактів для того,
У риториці все підпорядковане мистецтву переконання. На етапі інвенції-це підбір матеріалу, в диспозиції-його розташування, в елокуції-добір мовних засобів і способів їх подачі, в мнеморії – запам’ятовування найважливішого, в акції-характер мовної поведінки і паралінгвістичних прийомів
У риториці все підпорядковане мистецтву переконання. На етапі інвенції-це підбір матеріалу, в диспозиції-його розташування, в елокуції-добір мовних засобів і способів їх подачі, в мнеморії – запам’ятовування найважливішого, в акції-характер мовної поведінки і паралінгвістичних прийомів
У риториці все підпорядковане мистецтву переконання. На етапі інвенції-це підбір матеріалу, в диспозиції-його розташування, в елокуції-добір мовних засобів і способів їх подачі, в мнеморії – запам’ятовування найважливішого, в акції-характер мовної поведінки і паралінгвістичних прийомів
Силогізми допомагають уникнути неточності понять. Логічні закони мають, з одного боку, допомагати будувати докази, а з іншого – запобігають порушенню основних принципів мислення і ведення дискусії. Дотримання законів логіки створює зручність, а від того
Силогізми допомагають уникнути неточності понять. Логічні закони мають, з одного боку, допомагати будувати докази, а з іншого – запобігають порушенню основних принципів мислення і ведення дискусії. Дотримання законів логіки створює зручність, а від того
Силогізми допомагають уникнути неточності понять. Логічні закони мають, з одного боку, допомагати будувати докази, а з іншого – запобігають порушенню основних принципів мислення і ведення дискусії. Дотримання законів логіки створює зручність, а від того
Арістотель сформулював цей закон так: “Рівним чином не може бути нічого проміжного між двома членами суперечності, а стосовно чогось одного необхідно, щоб було одне – або стверджувати, або заперечувати”. Латинське формулювання цього закону має
Арістотель сформулював цей закон так: “Рівним чином не може бути нічого проміжного між двома членами суперечності, а стосовно чогось одного необхідно, щоб було одне – або стверджувати, або заперечувати”. Латинське формулювання цього закону має