Риторика – Мацько Л. І. – Аналогійна аргументація

Аналогійна (гр. analogia – схожість, подібність) аргументація також належить до логічних операцій в тому сенсі, що вона відповідає законам і принципам логічного мислення, тобто “діє за правилами”. Разом з тим це операція і риторична,

Риторика – Мацько Л. І. – Демонстрація

Процес виведення тез із аргументів називається в риториці демонстрацією (від лат. demonstratio – показування). Демонстрація показує, наскільки вдало побудована вся аргументація. Саме на цьому етапі особливо важливою є мовна тактика, вміння вибудувати і показати

Риторика – Мацько Л. І. – Логічні помилки

Процес виведення тез із аргументів називається в риториці демонстрацією (від лат. demonstratio – показування). Демонстрація показує, наскільки вдало побудована вся аргументація. Саме на цьому етапі особливо важливою є мовна тактика, вміння вибудувати і показати

Риторика – Мацько Л. І. – Логічні помилки у структурі силогізму

Логічні помилки цього типу можуть бути пов’язаними з вище розглянутими помилками визначення і поділу понять. 1. Первинна неправда (proton pseudos)-помилкова теза викладу стає причиною наступних помилкових суджень або взагалі заводить їх у глухий кут:

Риторика – Мацько Л. І. – Висновки

Логічні помилки цього типу можуть бути пов’язаними з вище розглянутими помилками визначення і поділу понять. 1. Первинна неправда (proton pseudos)-помилкова теза викладу стає причиною наступних помилкових суджень або взагалі заводить їх у глухий кут:

Риторика – Мацько Л. І. – Підсумкові висновки

У таких висновках синтезуються результати всієї роботи (і викладу й аргументації), підбиваються підсумки й остаточно формулюються закони чи правила. Синтез матеріалу надає можливість у висновках побачити цілісний образ предмета розмови і представити його слухачам.

Риторика – Мацько Л. І. – Типологічні висновки

У таких висновках синтезуються результати всієї роботи (і викладу й аргументації), підбиваються підсумки й остаточно формулюються закони чи правила. Синтез матеріалу надає можливість у висновках побачити цілісний образ предмета розмови і представити його слухачам.

Риторика – Мацько Л. І. – Апелювальні висновки

У таких висновках синтезуються результати всієї роботи (і викладу й аргументації), підбиваються підсумки й остаточно формулюються закони чи правила. Синтез матеріалу надає можливість у висновках побачити цілісний образ предмета розмови і представити його слухачам.

Риторика – Мацько Л. І. – ЕЛОКУЦІЯ

Етап мовного (вербального) вираження промови є органічним у мисленнєво-мовному рухові від мотиву, ідеї, задуму, який стимулює думку, до формування самої думки у внутрішньому слові, а згодом у значеннях зовнішніх слів і, нарешті, у вимовлених

Риторика – Мацько Л. І. – Фігуральність мови

Дещо відмінним від традиційного є трактування фігуральності і дії основних тропів – метафори, метонімії, синекдохи, гіперболи та інших – в теорії фігур, яку розробила і висвітлила у праці “Загальна риторика” “Група m” (від першої

Риторика – Мацько Л. І. – Фігури

Власне тропи 1. Метафора 2. Катахреза 3. Синестезія 4. Алегорія 5. Прозопопея 6. Метонімія Невласне тропи 1. Апосіонеза 2. Астеїзм 3. Паралепсис 4.Преокупація 5. Епанортоза 6. Гіпербола 7. Синекдоха 8. Антономазія 9. Гіполаг 10.

Риторика – Мацько Л. І. – Тропіка

Власне тропи 1. Метафора 2. Катахреза 3. Синестезія 4. Алегорія 5. Прозопопея 6. Метонімія Невласне тропи 1. Апосіонеза 2. Астеїзм 3. Паралепсис 4.Преокупація 5. Епанортоза 6. Гіпербола 7. Синекдоха 8. Антономазія 9. Гіполаг 10.

Риторика – Мацько Л. І. – Тропи

У сучасній літературознавчій стилістиці, лексикології називають переважно три тропи: метафору, метонімію і синекдоху, що виникають в результаті семантико-функціонального переносу. До того ж існують пошуки першотропу, тобто одного основного, найпершого, якому б мали підпорядковуватися інші

Риторика – Мацько Л. І. – Метафора

У сучасній літературознавчій стилістиці, лексикології називають переважно три тропи: метафору, метонімію і синекдоху, що виникають в результаті семантико-функціонального переносу. До того ж існують пошуки першотропу, тобто одного основного, найпершого, якому б мали підпорядковуватися інші

Риторика – Мацько Л. І. – Метонімія

Метонімія (від гр. metonimia – перейменування) – це метафоричний троп, основу якого складає заміна одних назв іншими на грунті асоціації за суміжністю їх значень: золото у вухах (замість: золоті сережки чи сережки з золота),

Риторика – Мацько Л. І. – Парономазія

Метонімія (від гр. metonimia – перейменування) – це метафоричний троп, основу якого складає заміна одних назв іншими на грунті асоціації за суміжністю їх значень: золото у вухах (замість: золоті сережки чи сережки з золота),

Риторика – Мацько Л. І. – Риторичне запитання

Це дуже давня риторична фігура, відома ще з часів античної риторики. За лексико-граматичним вираженням вона не відрізняється від звичайного запитання. Специфіка риторичного запитання полягає в тому, що воно не потребує відповіді на відміну від

Риторика – Мацько Л. І. – Риторичне звертання

Це дуже давня риторична фігура, відома ще з часів античної риторики. За лексико-граматичним вираженням вона не відрізняється від звичайного запитання. Специфіка риторичного запитання полягає в тому, що воно не потребує відповіді на відміну від

Риторика – Мацько Л. І. – Риторичний оклик

Це дуже давня риторична фігура, відома ще з часів античної риторики. За лексико-граматичним вираженням вона не відрізняється від звичайного запитання. Специфіка риторичного запитання полягає в тому, що воно не потребує відповіді на відміну від

Риторика – Мацько Л. І. – Риторичне порівняння

Це дуже давня риторична фігура, відома ще з часів античної риторики. За лексико-граматичним вираженням вона не відрізняється від звичайного запитання. Специфіка риторичного запитання полягає в тому, що воно не потребує відповіді на відміну від

Риторика – Мацько Л. І. – Антономазія

Антономазія (гр. antonomasia – перейменування) – різновид синекдохи, який формується в результаті переносу імені – перейменування. Це перейменування означає, що замість назви певної особи вживається назва такої її ознаки, риси, властивості, дії, речі, завдяки

Риторика – Мацько Л. І. – Персоніфікація

Антономазія (гр. antonomasia – перейменування) – різновид синекдохи, який формується в результаті переносу імені – перейменування. Це перейменування означає, що замість назви певної особи вживається назва такої її ознаки, риси, властивості, дії, речі, завдяки

Риторика – Мацько Л. І. – Алегорія

Антономазія (гр. antonomasia – перейменування) – різновид синекдохи, який формується в результаті переносу імені – перейменування. Це перейменування означає, що замість назви певної особи вживається назва такої її ознаки, риси, властивості, дії, речі, завдяки

Риторика – Мацько Л. І. – Іронія

Іронія (гр. еіrоnеіа-лукавство, глузування, удавання)-різновид антифразису, в якому з метою прихованого глузування вживається слово з позитивним значенням. Арістотель визначав її як “такий вид смішного, коли говоримо інакше, ніж почуваємо”. Іронію важко точно визначити, встановити

Риторика – Мацько Л. І. – Тавтологія

Тавтологією (гр. tauto – те саме + logos – слово) називається стилістична фігура, яка утворюється в результаті повтору тих самих споріднених слів. Від парономазії тавтологія відрізняється тим, що в ній є не тільки звуковий

Риторика – Мацько Л. І. – Фігури кількості

Тавтологією (гр. tauto – те саме + logos – слово) називається стилістична фігура, яка утворюється в результаті повтору тих самих споріднених слів. Від парономазії тавтологія відрізняється тим, що в ній є не тільки звуковий

Риторика – Мацько Л. І. – Парцеляція

Парцеляція (від фр. pazcelle – частка) – прийом стилістичного синтаксису, що полягає в розчленуванні цілісної змістово-синтаксичної структури на інтонаційно й пунктуаційно ізольовані комунікативні частини – окремі речення. В результаті членування одного речення, переважно складного

Риторика – Мацько Л. І. – Еліпс

Еліпс (від гр. elipsys – пропуск) – риторична фігура, що характеризується відсутністю одного чи обох головних членів речення, але вони легко компенсуються контекстом: На небі сонце – серед нив я (М. Коцюбинський); Гей! На

Риторика – Мацько Л. І. – Період

Еліпс (від гр. elipsys – пропуск) – риторична фігура, що характеризується відсутністю одного чи обох головних членів речення, але вони легко компенсуються контекстом: На небі сонце – серед нив я (М. Коцюбинський); Гей! На

Риторика – Мацько Л. І. – АКЦІЯ

Треба говорити голосно, щоб тебе почули. Треба говорити тихо, щоб тебе послухали. П. Клодель Акція (від лат. actio – дія, дозвіл) є завершальним етапом ораторської дії – виголошенням промови. Як правило, промовці не надто

Риторика – Мацько Л. І. – Інтонування

Треба говорити голосно, щоб тебе почули. Треба говорити тихо, щоб тебе послухали. П. Клодель Акція (від лат. actio – дія, дозвіл) є завершальним етапом ораторської дії – виголошенням промови. Як правило, промовці не надто

Риторика – Мацько Л. І. – Техніка дихання і техніка мовлення

Для того щоб виконати одну з важливих порад Цицерона, а саме: “необхідно надати красу самому мовленню”, кожному промовцеві треба звернути увагу на те, як він дихає і як виголошує промову, як вимовляє звуки, звукосполучення,

Риторика – Мацько Л. І. – Композиційні частини промови

Для того щоб виконати одну з важливих порад Цицерона, а саме: “необхідно надати красу самому мовленню”, кожному промовцеві треба звернути увагу на те, як він дихає і як виголошує промову, як вимовляє звуки, звукосполучення,

Риторика – Мацько Л. І. – Образ оратора

У класичній риториці Давньої Греції і Давнього Риму поняття образу оратора належало до головних. Проте спочатку вся увага риторів була звернена переважно на те, якою має бути переконлива промова, далі, з розвитком риторики, коло

Риторика – Мацько Л. І. – Образ аудиторії. Подолання опору аудиторії

Аудиторія слухачів-це те, заради чого виникала й розвивалася риторика як наука і як педагогічна майстерність, заради чого красномовство сягало вершин словесного мистецтва, а оратор працював у поті чола і “згорав” у полум’ї слави або

Риторика – Мацько Л. І. – Риторичний ідеал

В античній риториці послідовно виробилися два риторичні ідеали. Для ораторів – носіїв першого ідеалу-головним у риторичній діяльності є переконливість, далі істинність переконливого мовлення, моральність на користь суспільству, чіткість і впорядкованість. Цей ідеал називають сократівським.

Риторика – Мацько Л. І. – ВИДИ КРАСНОМОВСТВА

Основні роди, види і жанри красномовства Основоположник античної риторичної науки Арістотель виділяв три основні роди (типи) промов: судові, дорадчі та похвальні (епідейктичні). Це означало, що на той час риторична практика вже нагромадила достатній досвід

Риторика – Мацько Л. І. – Основні роди, види і жанри красномовства

Основні роди, види і жанри красномовства Основоположник античної риторичної науки Арістотель виділяв три основні роди (типи) промов: судові, дорадчі та похвальні (епідейктичні). Це означало, що на той час риторична практика вже нагромадила достатній досвід

Риторика – Мацько Л. І. – Похвальні промови

Епідейктичне, або похвальне, урочисте красномовство поряд із судовим досягло великого розквіту ще в античній риториці. В епідейктичних промовах хвалять, прославляють, возвеличують особу, факт, подію або, навпаки, гудять, осуджують, ганьблять. Осудливе красномовство мало значно вужчу

Риторика – Мацько Л. І. – Промови з певної нагоди

Промови на пам’ятні дати: родини, хрестини, присвяти, привітання з успіхами і відзнаками, вступні і випускні промови, ювілейні. Всі вони мають вітальний і величальний характер, але кожний з видів таких промов відзначається своєрідністю мовного етикету,

Риторика – Мацько Л. І. – Вітальна гостьова промова

Промови на пам’ятні дати: родини, хрестини, присвяти, привітання з успіхами і відзнаками, вступні і випускні промови, ювілейні. Всі вони мають вітальний і величальний характер, але кожний з видів таких промов відзначається своєрідністю мовного етикету,

Риторика – Мацько Л. І. – Прощальна промова

Промови на пам’ятні дати: родини, хрестини, присвяти, привітання з успіхами і відзнаками, вступні і випускні промови, ювілейні. Всі вони мають вітальний і величальний характер, але кожний з видів таких промов відзначається своєрідністю мовного етикету,

Риторика – Мацько Л. І. – Похоронна промова

Промови на пам’ятні дати: родини, хрестини, присвяти, привітання з успіхами і відзнаками, вступні і випускні промови, ювілейні. Всі вони мають вітальний і величальний характер, але кожний з видів таких промов відзначається своєрідністю мовного етикету,

Риторика – Мацько Л. І. – Епітафії

Промови на пам’ятні дати: родини, хрестини, присвяти, привітання з успіхами і відзнаками, вступні і випускні промови, ювілейні. Всі вони мають вітальний і величальний характер, але кожний з видів таких промов відзначається своєрідністю мовного етикету,

Риторика – Мацько Л. І. – Академічне красномовство

Найважливішим і найскладнішим у риторичній практиці є публічне ораторство. Власне, антична риторика й виникла як наука про публічну (на площах, зборах, у судах) живу промову. У пізніші часи поступово почалося розгалуження і відбрунькування інших

Риторика – Мацько Л. І. – Політичне красномовство

Політична промова – це заздалегідь підготовлений гострополітичний виступ з позитивними чи негативними оцінками, обгрунтуванням, конкретними фактами, з накресленими планами, перспективою політичних змін. Політичною промовою може бути парламентський виступ як публічне намагання переконати аудиторію в

Риторика – Мацько Л. І. – Апостол нашої свободи

Політична промова – це заздалегідь підготовлений гострополітичний виступ з позитивними чи негативними оцінками, обгрунтуванням, конкретними фактами, з накресленими планами, перспективою політичних змін. Політичною промовою може бути парламентський виступ як публічне намагання переконати аудиторію в

Риторика – Мацько Л. І. – Дипломатичне красномовство

Дипломатичне красномовство має кілька видів промов, серед яких поширені: А) промови на міжнародних та міждержавних конференціях, зборах, засіданнях, зустрічах; Б) промови під час дипломатичних актів (угод, контактів, комюніке); В) промови під час візитів, прийомів,

Риторика – Мацько Л. І. – Суспільно-побутове красномовство

Суспільно-побутове красномовство “обслуговує” різноманітні життєві побутові події і ситуації: народження, одруження, вітання, ювілеї, зустрічі, прощання тощо. Соціально-побутове красномовство має виразно окреслений національний характер, воно зберігає і продовжує традиції та звичаї народу. Родини, хрестини, сватання,

Риторика – Мацько Л. І. – Діалогічне красномовство

Суспільно-побутове красномовство “обслуговує” різноманітні життєві побутові події і ситуації: народження, одруження, вітання, ювілеї, зустрічі, прощання тощо. Соціально-побутове красномовство має виразно окреслений національний характер, воно зберігає і продовжує традиції та звичаї народу. Родини, хрестини, сватання,