Аналогійна (гр. analogia – схожість, подібність) аргументація також належить до логічних операцій в тому сенсі, що вона відповідає законам і принципам логічного мислення, тобто “діє за правилами”. Разом з тим це операція і риторична,
Процес виведення тез із аргументів називається в риториці демонстрацією (від лат. demonstratio – показування). Демонстрація показує, наскільки вдало побудована вся аргументація. Саме на цьому етапі особливо важливою є мовна тактика, вміння вибудувати і показати
Процес виведення тез із аргументів називається в риториці демонстрацією (від лат. demonstratio – показування). Демонстрація показує, наскільки вдало побудована вся аргументація. Саме на цьому етапі особливо важливою є мовна тактика, вміння вибудувати і показати
Логічні помилки цього типу можуть бути пов’язаними з вище розглянутими помилками визначення і поділу понять. 1. Первинна неправда (proton pseudos)-помилкова теза викладу стає причиною наступних помилкових суджень або взагалі заводить їх у глухий кут:
Логічні помилки цього типу можуть бути пов’язаними з вище розглянутими помилками визначення і поділу понять. 1. Первинна неправда (proton pseudos)-помилкова теза викладу стає причиною наступних помилкових суджень або взагалі заводить їх у глухий кут:
У таких висновках синтезуються результати всієї роботи (і викладу й аргументації), підбиваються підсумки й остаточно формулюються закони чи правила. Синтез матеріалу надає можливість у висновках побачити цілісний образ предмета розмови і представити його слухачам.
У таких висновках синтезуються результати всієї роботи (і викладу й аргументації), підбиваються підсумки й остаточно формулюються закони чи правила. Синтез матеріалу надає можливість у висновках побачити цілісний образ предмета розмови і представити його слухачам.
У таких висновках синтезуються результати всієї роботи (і викладу й аргументації), підбиваються підсумки й остаточно формулюються закони чи правила. Синтез матеріалу надає можливість у висновках побачити цілісний образ предмета розмови і представити його слухачам.
Етап мовного (вербального) вираження промови є органічним у мисленнєво-мовному рухові від мотиву, ідеї, задуму, який стимулює думку, до формування самої думки у внутрішньому слові, а згодом у значеннях зовнішніх слів і, нарешті, у вимовлених
Дещо відмінним від традиційного є трактування фігуральності і дії основних тропів – метафори, метонімії, синекдохи, гіперболи та інших – в теорії фігур, яку розробила і висвітлила у праці “Загальна риторика” “Група m” (від першої
Власне тропи 1. Метафора 2. Катахреза 3. Синестезія 4. Алегорія 5. Прозопопея 6. Метонімія Невласне тропи 1. Апосіонеза 2. Астеїзм 3. Паралепсис 4.Преокупація 5. Епанортоза 6. Гіпербола 7. Синекдоха 8. Антономазія 9. Гіполаг 10.
Власне тропи 1. Метафора 2. Катахреза 3. Синестезія 4. Алегорія 5. Прозопопея 6. Метонімія Невласне тропи 1. Апосіонеза 2. Астеїзм 3. Паралепсис 4.Преокупація 5. Епанортоза 6. Гіпербола 7. Синекдоха 8. Антономазія 9. Гіполаг 10.
У сучасній літературознавчій стилістиці, лексикології називають переважно три тропи: метафору, метонімію і синекдоху, що виникають в результаті семантико-функціонального переносу. До того ж існують пошуки першотропу, тобто одного основного, найпершого, якому б мали підпорядковуватися інші
У сучасній літературознавчій стилістиці, лексикології називають переважно три тропи: метафору, метонімію і синекдоху, що виникають в результаті семантико-функціонального переносу. До того ж існують пошуки першотропу, тобто одного основного, найпершого, якому б мали підпорядковуватися інші
Метонімія (від гр. metonimia – перейменування) – це метафоричний троп, основу якого складає заміна одних назв іншими на грунті асоціації за суміжністю їх значень: золото у вухах (замість: золоті сережки чи сережки з золота),
Метонімія (від гр. metonimia – перейменування) – це метафоричний троп, основу якого складає заміна одних назв іншими на грунті асоціації за суміжністю їх значень: золото у вухах (замість: золоті сережки чи сережки з золота),
Це дуже давня риторична фігура, відома ще з часів античної риторики. За лексико-граматичним вираженням вона не відрізняється від звичайного запитання. Специфіка риторичного запитання полягає в тому, що воно не потребує відповіді на відміну від
Це дуже давня риторична фігура, відома ще з часів античної риторики. За лексико-граматичним вираженням вона не відрізняється від звичайного запитання. Специфіка риторичного запитання полягає в тому, що воно не потребує відповіді на відміну від
Це дуже давня риторична фігура, відома ще з часів античної риторики. За лексико-граматичним вираженням вона не відрізняється від звичайного запитання. Специфіка риторичного запитання полягає в тому, що воно не потребує відповіді на відміну від
Це дуже давня риторична фігура, відома ще з часів античної риторики. За лексико-граматичним вираженням вона не відрізняється від звичайного запитання. Специфіка риторичного запитання полягає в тому, що воно не потребує відповіді на відміну від
Антономазія (гр. antonomasia – перейменування) – різновид синекдохи, який формується в результаті переносу імені – перейменування. Це перейменування означає, що замість назви певної особи вживається назва такої її ознаки, риси, властивості, дії, речі, завдяки
Антономазія (гр. antonomasia – перейменування) – різновид синекдохи, який формується в результаті переносу імені – перейменування. Це перейменування означає, що замість назви певної особи вживається назва такої її ознаки, риси, властивості, дії, речі, завдяки
Антономазія (гр. antonomasia – перейменування) – різновид синекдохи, який формується в результаті переносу імені – перейменування. Це перейменування означає, що замість назви певної особи вживається назва такої її ознаки, риси, властивості, дії, речі, завдяки
Іронія (гр. еіrоnеіа-лукавство, глузування, удавання)-різновид антифразису, в якому з метою прихованого глузування вживається слово з позитивним значенням. Арістотель визначав її як “такий вид смішного, коли говоримо інакше, ніж почуваємо”. Іронію важко точно визначити, встановити
Тавтологією (гр. tauto – те саме + logos – слово) називається стилістична фігура, яка утворюється в результаті повтору тих самих споріднених слів. Від парономазії тавтологія відрізняється тим, що в ній є не тільки звуковий
Тавтологією (гр. tauto – те саме + logos – слово) називається стилістична фігура, яка утворюється в результаті повтору тих самих споріднених слів. Від парономазії тавтологія відрізняється тим, що в ній є не тільки звуковий
Парцеляція (від фр. pazcelle – частка) – прийом стилістичного синтаксису, що полягає в розчленуванні цілісної змістово-синтаксичної структури на інтонаційно й пунктуаційно ізольовані комунікативні частини – окремі речення. В результаті членування одного речення, переважно складного
Еліпс (від гр. elipsys – пропуск) – риторична фігура, що характеризується відсутністю одного чи обох головних членів речення, але вони легко компенсуються контекстом: На небі сонце – серед нив я (М. Коцюбинський); Гей! На
Еліпс (від гр. elipsys – пропуск) – риторична фігура, що характеризується відсутністю одного чи обох головних членів речення, але вони легко компенсуються контекстом: На небі сонце – серед нив я (М. Коцюбинський); Гей! На
Треба говорити голосно, щоб тебе почули. Треба говорити тихо, щоб тебе послухали. П. Клодель Акція (від лат. actio – дія, дозвіл) є завершальним етапом ораторської дії – виголошенням промови. Як правило, промовці не надто
Треба говорити голосно, щоб тебе почули. Треба говорити тихо, щоб тебе послухали. П. Клодель Акція (від лат. actio – дія, дозвіл) є завершальним етапом ораторської дії – виголошенням промови. Як правило, промовці не надто
Для того щоб виконати одну з важливих порад Цицерона, а саме: “необхідно надати красу самому мовленню”, кожному промовцеві треба звернути увагу на те, як він дихає і як виголошує промову, як вимовляє звуки, звукосполучення,
Для того щоб виконати одну з важливих порад Цицерона, а саме: “необхідно надати красу самому мовленню”, кожному промовцеві треба звернути увагу на те, як він дихає і як виголошує промову, як вимовляє звуки, звукосполучення,
У класичній риториці Давньої Греції і Давнього Риму поняття образу оратора належало до головних. Проте спочатку вся увага риторів була звернена переважно на те, якою має бути переконлива промова, далі, з розвитком риторики, коло
Аудиторія слухачів-це те, заради чого виникала й розвивалася риторика як наука і як педагогічна майстерність, заради чого красномовство сягало вершин словесного мистецтва, а оратор працював у поті чола і “згорав” у полум’ї слави або
В античній риториці послідовно виробилися два риторичні ідеали. Для ораторів – носіїв першого ідеалу-головним у риторичній діяльності є переконливість, далі істинність переконливого мовлення, моральність на користь суспільству, чіткість і впорядкованість. Цей ідеал називають сократівським.
Основні роди, види і жанри красномовства Основоположник античної риторичної науки Арістотель виділяв три основні роди (типи) промов: судові, дорадчі та похвальні (епідейктичні). Це означало, що на той час риторична практика вже нагромадила достатній досвід
Основні роди, види і жанри красномовства Основоположник античної риторичної науки Арістотель виділяв три основні роди (типи) промов: судові, дорадчі та похвальні (епідейктичні). Це означало, що на той час риторична практика вже нагромадила достатній досвід
Епідейктичне, або похвальне, урочисте красномовство поряд із судовим досягло великого розквіту ще в античній риториці. В епідейктичних промовах хвалять, прославляють, возвеличують особу, факт, подію або, навпаки, гудять, осуджують, ганьблять. Осудливе красномовство мало значно вужчу
Промови на пам’ятні дати: родини, хрестини, присвяти, привітання з успіхами і відзнаками, вступні і випускні промови, ювілейні. Всі вони мають вітальний і величальний характер, але кожний з видів таких промов відзначається своєрідністю мовного етикету,
Промови на пам’ятні дати: родини, хрестини, присвяти, привітання з успіхами і відзнаками, вступні і випускні промови, ювілейні. Всі вони мають вітальний і величальний характер, але кожний з видів таких промов відзначається своєрідністю мовного етикету,
Промови на пам’ятні дати: родини, хрестини, присвяти, привітання з успіхами і відзнаками, вступні і випускні промови, ювілейні. Всі вони мають вітальний і величальний характер, але кожний з видів таких промов відзначається своєрідністю мовного етикету,
Промови на пам’ятні дати: родини, хрестини, присвяти, привітання з успіхами і відзнаками, вступні і випускні промови, ювілейні. Всі вони мають вітальний і величальний характер, але кожний з видів таких промов відзначається своєрідністю мовного етикету,
Промови на пам’ятні дати: родини, хрестини, присвяти, привітання з успіхами і відзнаками, вступні і випускні промови, ювілейні. Всі вони мають вітальний і величальний характер, але кожний з видів таких промов відзначається своєрідністю мовного етикету,
Найважливішим і найскладнішим у риторичній практиці є публічне ораторство. Власне, антична риторика й виникла як наука про публічну (на площах, зборах, у судах) живу промову. У пізніші часи поступово почалося розгалуження і відбрунькування інших
Політична промова – це заздалегідь підготовлений гострополітичний виступ з позитивними чи негативними оцінками, обгрунтуванням, конкретними фактами, з накресленими планами, перспективою політичних змін. Політичною промовою може бути парламентський виступ як публічне намагання переконати аудиторію в
Політична промова – це заздалегідь підготовлений гострополітичний виступ з позитивними чи негативними оцінками, обгрунтуванням, конкретними фактами, з накресленими планами, перспективою політичних змін. Політичною промовою може бути парламентський виступ як публічне намагання переконати аудиторію в
Дипломатичне красномовство має кілька видів промов, серед яких поширені: А) промови на міжнародних та міждержавних конференціях, зборах, засіданнях, зустрічах; Б) промови під час дипломатичних актів (угод, контактів, комюніке); В) промови під час візитів, прийомів,
Суспільно-побутове красномовство “обслуговує” різноманітні життєві побутові події і ситуації: народження, одруження, вітання, ювілеї, зустрічі, прощання тощо. Соціально-побутове красномовство має виразно окреслений національний характер, воно зберігає і продовжує традиції та звичаї народу. Родини, хрестини, сватання,
Суспільно-побутове красномовство “обслуговує” різноманітні життєві побутові події і ситуації: народження, одруження, вітання, ювілеї, зустрічі, прощання тощо. Соціально-побутове красномовство має виразно окреслений національний характер, воно зберігає і продовжує традиції та звичаї народу. Родини, хрестини, сватання,