Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Розділ 6. Етика соціолога

Related posts:

1. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 6.3. Проблема професіоналізму соціолога в умовах соціальних трансформацій в Україні Українська соціологія доперебудовного періоду Стосовно змін, що сталися у соціологічній спільноті України, то варто відзначити, що до трансформацій соціальної системи вітчизняна соціологія засвідчувала наявність у ній сталих формальних і неформальних атрибутів соціального інституту. 1. Хоча в рамках системи вищої освіти соціології приділялось недостатньо уваги – вищі навчальні заклади не випускали спеціалістів по соціології, проте існувала […]...
2. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 6.2. Етика соціолога у світлі ціннісних вимог до наукової діяльності Варто зважати і на таку сучасну тенденцію як потреба правової і моральної регламентації будь-якої професійної діяльності. На прикладі професійної діяльності соціологів особливо помітні проблеми у взаємовідносинах представникі цієї професії і суспільства, що виявилися результатом кардинальних змін українського суспільства в цілому і змін соціально-моральної конфігурації професійних норм як ціннісно-регламентаційної основи інтра-професійної структури соціологічного співтовариства зокрема. Н. […]...
3. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 6.1. Професійна діяльність соціолога в контексті актуалізації професійної етики У сучасних умовах людина повинна стати справжнім суб’єктом соціального і духовного життя. її становлення як особистості передбачає, крім створення необхідних об’єктивних умов, засвоєння філософсько-світоглядної, економічної, політичної, правової, естетичної і моральнісної культури, всіх історично непересічних духовних цінностей. У такий спосіб утворюється складний, багатоплановий і одночасно цілісний процес соціалізації, діяльності і самовиховання особистості. Всім компонентам цього процесу […]...
4. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Українська соціологія доперебудовного періоду Українська соціологія доперебудовного періоду Стосовно змін, що сталися у соціологічній спільноті України, то варто відзначити, що до трансформацій соціальної системи вітчизняна соціологія засвідчувала наявність у ній сталих формальних і неформальних атрибутів соціального інституту. 1. Хоча в рамках системи вищої освіти соціології приділялось недостатньо уваги – вищі навчальні заклади не випускали спеціалістів по соціології, проте існувала […]...
5. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Соціологія в умовах українських суспільних трансформацій Українська соціологія доперебудовного періоду Стосовно змін, що сталися у соціологічній спільноті України, то варто відзначити, що до трансформацій соціальної системи вітчизняна соціологія засвідчувала наявність у ній сталих формальних і неформальних атрибутів соціального інституту. 1. Хоча в рамках системи вищої освіти соціології приділялось недостатньо уваги – вищі навчальні заклади не випускали спеціалістів по соціології, проте існувала […]...
6. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Розділ 5. Політична етика 5.1. Політична етика – виклик соціально-політичної кризи. 5.2. Політика і мораль: схоже у відмінному. 5.3. Політична етика: пошуки визначення. 5.4. Влада як фокус взаємин політики і моралі. 5.5. Політика і чесність: чи можливе моральне виправдання політичної брехні. 5.6. Мораль у політичному конфлікті. Серед проблемних сфер сучасної прикладної етики чільне місце займає політична етика. Саме у […]...
7. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Розділ 3. Екологічна етика 3.1. Історія виникнення та становлення екологічної етики. 3.2. Поняття та предмет екологічної етики. 3.3. Концептуальні основи екологічної етики. 3.4. Основні напрями та принципи екологічної етики. 3.5. Сучасні екологічні рухи та громадські організації: етико-правовий аспект. 3.6. Відкриті питання екологічної етики: цінності “внутрішні” та “зовнішні”. 3.7. Відповідальність як підгрунтя екологічної етики. Етика – це безмежна відповідальність стосовно […]...
8. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 6.4. Морально-правова регламентація професійної діяльності соціологів Стосовно моральної і правової регламентації професійної діяльності соціолога, то тут соціологія виявилась під тиском ряду проблем, як загальнонаціональних, так і породжених новою роллю, яку соціологія почала відігравати в суспільстві. До загальнонаціональних проблем, насамперед, варто віднести загальний дефіцит моральної регуляції поведінки людей – стара ціннісно-нормативна система зруйнована, а процес формування нової занадто уповільнився. Стан аномії значною […]...
9. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 1.3. Прикладна етика як нова стадія розвитку етики Прикладна етика свідчить про нову стадію розвитку етики і моралі, на якій здійснюється їх органічний синтез і внаслідок цього етика всю систему свого обгрунтування пов’язує з граничними можливостями людського життя, не виходячи за його межі. До того ж багато вимірів моральної практики не можуть обійтись без теоретичного осмислення, обгрунтування, моделювання та прогнозування. Ця тенденція є […]...
10. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Розділ 4. Економічна етика 4.1. Поняття та предмет економічної етики. 4.2. Економічна етика як теорія фактичної економічної поведінки. 4.3. Економічна етика як нормативна теорія господарства. 4.4. Соціальна відповідальність суб’єктів господарства. 4.1. Поняття та предмет економічної етики Виникнення та становлення етико-економічного знання В останні десятиліття у межах економічної теорії, соціальної філософії, етики та на стику цих наук велика увага приділяється […]...
11. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – ВСТУП Соціокультурна ситуація початку XXI століття означена актуалізацією морально-етичних засновків цілого ряду соціальних практик. У просторі політики, економіки, медицини, біології, екології нагальною потребою висувається в сучасному світі ті моральні ціннісно-нормативні орієнтири, які мають сприяти продуктивності цих галузей поряд із власне розвитком спеціальних галузевих інновацій. Такий запит соціальної практики в котре розгортає проблематику етичної теорії в бік […]...
12. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Розділ 7. Етика юриста 7.1. Предмет етики юриста. 7.2. Мораль і право: спільне і відмінне. 7.3. Моральні якості судді. 7.4. Моральні якості прокурора. 7.5. Моральні якості адвоката. 7.6. Поняття фрустрації. Проблема професійних деформацій. 7.1. Предмет етики юриста Підвалини грунтовних досліджень в галузі етики юриста було закладено у вступній лекції “Моральнісні засади в кримінальному процесі” курсу кримінального судочинства, підготовленого для […]...
13. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Особливості наукової діяльності. Основні ціннісні принципи науки Варто зважати і на таку сучасну тенденцію як потреба правової і моральної регламентації будь-якої професійної діяльності. На прикладі професійної діяльності соціологів особливо помітні проблеми у взаємовідносинах представникі цієї професії і суспільства, що виявилися результатом кардинальних змін українського суспільства в цілому і змін соціально-моральної конфігурації професійних норм як ціннісно-регламентаційної основи інтра-професійної структури соціологічного співтовариства зокрема. Н. […]...
14. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Розділ 2. Біоетика 2.1. Історія становлення біоетики. 2.2. Предмет та основні принципи біоетики. 2.3. Дилеми біоетики: аборт, евтаназія, транс-плантологія. 2.1. Історія становлення біоетики Уже стало аксіомою твердження про ще не знану людством складність і проблемність сучасного світу, які вимагають осмислення майбутнього та пошуку шляхів його збереження. Абсолютна віра у силу людського розуму та відкритого ним знання, що панувала […]...
15. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Відповідальність особи Ключовою ланкою професійної етики є моральнісна культура, якій відводиться особливе місце в структурі внутрішнього світу людини. Це пов’язано з її активним, діяльним характером. Така спрямованість чітко вирізняється як притаманна саме даному типу духовної культури. Моральнісну культуру особистості можна визначити як сукупність суспільно визнаних моральних норм, принципів і ідеалів, а також способів їх втілення в моральнісних […]...
16. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Конкретність професійної етики Ключовою ланкою професійної етики є моральнісна культура, якій відводиться особливе місце в структурі внутрішнього світу людини. Це пов’язано з її активним, діяльним характером. Така спрямованість чітко вирізняється як притаманна саме даному типу духовної культури. Моральнісну культуру особистості можна визначити як сукупність суспільно визнаних моральних норм, принципів і ідеалів, а також способів їх втілення в моральнісних […]...
17. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Моральнісна культура особистості Ключовою ланкою професійної етики є моральнісна культура, якій відводиться особливе місце в структурі внутрішнього світу людини. Це пов’язано з її активним, діяльним характером. Така спрямованість чітко вирізняється як притаманна саме даному типу духовної культури. Моральнісну культуру особистості можна визначити як сукупність суспільно визнаних моральних норм, принципів і ідеалів, а також способів їх втілення в моральнісних […]...
18. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 5.1. Політична етика – виклик соціально-політичної кризи Ознайомлення з політичною етикою, в першу чергу, передбачає визначення її відношення до власне етики як науки про мораль. В той же час сфера політичного зобов’язує до звернення до політичної науки, зокрема політичної філософії, яка з початку свого існування містила нормативно-ціннісну складову у своїх інтерпретаціях політики. Проблема співвідношення етики й політики вперше виразно постала ще за […]...
19. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 5.3. Політична етика: пошуки визначення Якщо звернутися до результатів деяких спроб систематичного висвітлення політичної етики, можна побачити різноманітність її визначень та різність означених об’єктів дослідження. Політична етика, за К. Г. Баллестремом, це – “частина практичної філософії, яка займається основними нормативними питаннями політики: принципами справедливого соціального устрою, конституцією; критеріями легітимного управління, правами та обов’язками керівників та громадян (включаючи право протидії та […]...
20. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Розділ 1. Теоретичні та соціокультурні передумови виникнення прикладної етики 1.1. У витоків етики як практичної філософії. 1.2. Методологічні підстави прикладної орієнтації етики. 1.3. Прикладна етика як нова стадія розвитку етики. 1.4. Основні принципи етичної регуляції в сучасному суспільстві. Останні десятиліття XX століття характеризуються виникненням нових видів Прикладної етики, Що суттєво відрізняються від класичної академічної філософської дисципліни. Такі нові види прикладної етики безпосередньо підключаються до […]...
21. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Професійна етика Етика як наука досліджує свій предмет з конкретно-історичних, філософсько-світоглядних позицій у тісному взаємозв’язку з соціальними відносинами; вона розкриває закони виникнення й історичного розвитку моралі, її сучасний стан і функції, аналізує соціальну сутність моральності, обгрунтовує її історичну прогресивність. Предмет цієї науки завжди відчував вплив практичних запитів часу. Етика розглядає людину в цілісності, єдності всіх її складових. […]...
22. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 7.4. Моральні якості прокурора Стаття 121 Конституції України окреслює завдання прокуратури як єдиної системи. На прокуратуру покладаються: – підтримання державного обвинувачення в суді; – представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; – нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; – нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних […]...
23. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – “Етика Землі” О. Леопольда Екологічна етика як наукова галузь орієнтуючи на збереження природного і людського буття пропонує різноманітні підходи у вирішенні кризової ситуації сучасності, своєрідної глибокої кризи культури, що втілює в собі весь комплекс взаємодії людей один з одним, суспільства з природою. Тому цілком закономірним, у вирішенні цього завдання є осмислення взаємовідносин людини і природи в суперечливих світоглядних тенденціях. […]...
24. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – “Етика благоговіння перед життям” А. Швейцера На початку XX ст. німецько-французький теолог, лікар і філософ Альберт Швейцер почав розглядати етичне мислення як створення життя, як виявлення духовного і внутрішнього зв’язку зі світом. Врятувати сучасне суспільство можливо лише за умови відмови від утилітаристської етики, руйнуючої людину і природу та перехід до універсальної етики, яка полягає в благоговінні перед життям. Перший акт людської […]...
25. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – “Топос” моралі в умовах сучасної економіки: індивідуальна та інституціональна етика Незважаючи на те що діяльність суб’єктів сучасної економіки достатньо жорстко детермінується логікою економічної системи, вона завжди має моральнісне навантаження. Проблема полягає в тому, як конкретно виявляє себе мораль в економіці, де її місце та як можна впливати на її дієвість для активізації етичних механізмів регуляції економічної поведінки. В сучасних етико-економічних дискусіях можна виділити різні напрями […]...
26. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 7.5. Моральні якості адвоката Діяльність всіх юридичних інститутів держави оцінюється, в першу чергу, по тому, наскільки надійно вони захищають права людини. Ратифікувавши Європейську Конвенцію про захист прав людини та основних свобод (1950), Україна прийняла на себе зобов’язання забезпечити кожну людину, права якої порушені, ефективними засобами правового захисту (ст. 13 Конвенції). Конституція України у ст. 59 проголосила щонайважливішу соціальну функцію […]...
27. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 3.3. Концептуальні основи екологічної етики Підгрунтям у становленні екологічної етики виступають ідеї звільнення природи, критичне ставлення до існування моральних традицій, збереження дикої природи, пошук узгодженого життя з природою. Яскравим прикладом саме такого природоохоронного розвитку екологічної етики є діяльність і життя американського натураліста та філософа Г. Д. Topo, який висунув тезу “збереження дикої природи – це збереження світу”, що отримала внаслідок […]...
28. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Румунія Початок створення етичних комітетів в Україні припадає на 1992 p., коли при Інституті медицини праці Академії медичних наук України (АМНУ) та Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ у зв’язку з міжнародними програмами, що виконувались на базі цих закладів, було створено локальні етичні комітети. За ініціативою ЮНЕСКО та у відповідь на звернення Національної комісії у справах […]...
29. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Естонія Початок створення етичних комітетів в Україні припадає на 1992 p., коли при Інституті медицини праці Академії медичних наук України (АМНУ) та Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ у зв’язку з міжнародними програмами, що виконувались на базі цих закладів, було створено локальні етичні комітети. За ініціативою ЮНЕСКО та у відповідь на звернення Національної комісії у справах […]...
30. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Росія Початок створення етичних комітетів в Україні припадає на 1992 p., коли при Інституті медицини праці Академії медичних наук України (АМНУ) та Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ у зв’язку з міжнародними програмами, що виконувались на базі цих закладів, було створено локальні етичні комітети. За ініціативою ЮНЕСКО та у відповідь на звернення Національної комісії у справах […]...
31. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Україна Початок створення етичних комітетів в Україні припадає на 1992 p., коли при Інституті медицини праці Академії медичних наук України (АМНУ) та Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ у зв’язку з міжнародними програмами, що виконувались на базі цих закладів, було створено локальні етичні комітети. За ініціативою ЮНЕСКО та у відповідь на звернення Національної комісії у справах […]...
32. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 4.2. Економічна етика як теорія фактичної економічної поведінки Поняття економічної культури та господарського етосу З’ясуванню нормативних вимог сучасного господарства та впровадженню моральних норм в економічну практику повинен передувати аналіз імперативно-ціннісного змісту фактичної економічної поведінки суб’єктів. Будь-яке економічне життя пов’язане з процесами виробництва та споживання, розподілу та перерозподілу благ, працею, власністю та багатством. У всіх цих процесах спрацьовують не лише суто економічні механізми конкуренції […]...
33. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Чеська Республіка Початок створення етичних комітетів в Україні припадає на 1992 p., коли при Інституті медицини праці Академії медичних наук України (АМНУ) та Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ у зв’язку з міжнародними програмами, що виконувались на базі цих закладів, було створено локальні етичні комітети. За ініціативою ЮНЕСКО та у відповідь на звернення Національної комісії у справах […]...
34. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Норми адвокатської етики, закріплені в національному законодавстві Загальна декларація прав людини (ст. 11), Міжнародний пакт про громадянські і політичні права людини (ст. 14) проголошують принцип презумпції невинуватості особи, звинуваченої у скоєнні злочину, гарантують їй використання всіх можливостей для захисту. Зміст цих норм враховано при виробленні положень адвокатської етики в правовій системі України. Норми адвокатської етики, закріплені в національному законодавстві У ст. 7 […]...
35. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 3.1. Історія виникнення та становлення екологічної етики 3.1. Історія виникнення та становлення екологічної етики. 3.2. Поняття та предмет екологічної етики. 3.3. Концептуальні основи екологічної етики. 3.4. Основні напрями та принципи екологічної етики. 3.5. Сучасні екологічні рухи та громадські організації: етико-правовий аспект. 3.6. Відкриті питання екологічної етики: цінності “внутрішні” та “зовнішні”. 3.7. Відповідальність як підгрунтя екологічної етики. Етика – це безмежна відповідальність стосовно […]...
36. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Норми адвокатської етики, визнані і закріплені у міжнародній практиці Загальна декларація прав людини (ст. 11), Міжнародний пакт про громадянські і політичні права людини (ст. 14) проголошують принцип презумпції невинуватості особи, звинуваченої у скоєнні злочину, гарантують їй використання всіх можливостей для захисту. Зміст цих норм враховано при виробленні положень адвокатської етики в правовій системі України. Норми адвокатської етики, закріплені в національному законодавстві У ст. 7 […]...
37. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Нематеріальні цінності Важливим поняттям в екологічній етиці є істинна цінність. Це цінність об’єкта, що є незалежною від інтересу або оцінки. Етичні вчення, як правило, цінність пов’язують з людиною, а екологічна етика, розширюючи розуміння цінності до масштабу екосистемного блага, дозволяє одночасно зберегти й традиційні гуманістичні цінності стверджуючи екологічний холізм. Всі види живої природи, екосистеми, природні об’єкти, так як […]...
38. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Матеріальні цінності Важливим поняттям в екологічній етиці є істинна цінність. Це цінність об’єкта, що є незалежною від інтересу або оцінки. Етичні вчення, як правило, цінність пов’язують з людиною, а екологічна етика, розширюючи розуміння цінності до масштабу екосистемного блага, дозволяє одночасно зберегти й традиційні гуманістичні цінності стверджуючи екологічний холізм. Всі види живої природи, екосистеми, природні об’єкти, так як […]...
39. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 2.2. Предмет та основні принципи біоетики На сьогодні біоетика є науковою дисципліною, котра не має однозначно виваженого та загальноприйнятого наукового апарату. Більше того, не існує чітко окресленого уявлення щодо предмета, статусу та функцій біоетики як у зарубіжній, так і вітчизняній літературі. В науковому вимірі біоетика становить знання, що постійно розширює предметну площину і виокремлює все ширше коло ускладнених проблем, котрі можна […]...
40. Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Біоетика як академічна дисципліна Особлива роль біоетики (в медичній інтерпретації) у забезпеченні реалізації майбутнього вимагала її популяризації як серед фахівців (біологів, медиків передусім, усіх, хто завдяки професійній орієнтації мав справу з живими системами), так і в широких суспільних колах, оскільки кожна людина зазнає негативних техногенних впливів або має безпосереднє відношення до їх продукування, поширення чи прийняття (через участь у […]...