Педагогіка вищої школи – Курлянд З. Н

1.1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи Педагогіка вищої школи виникла на базі загальної педагогіки. наука педагогіка, підгрунтя якої заклали древні філософи – “як науки про виховання дітей”, пройшла тривалий шлях історичного розвитку. за

1.1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи Педагогіка вищої школи виникла на базі загальної педагогіки. наука педагогіка, підгрунтя якої заклали древні філософи – “як науки про виховання дітей”, пройшла тривалий шлях історичного розвитку. за

Педагогіка вищої школи – суспільна гуманітарна наука. Вона пов’язана з іншими науками: педагогічною психологією, логікою, філософією, соціологією, частинними методиками тощо. Педагогічна психологія. Педагогіка вищої школи не може вирішити своїх завдань без такої науки, як

Умовою розвитку будь-якої науки і досягнення значущих результатів є її методологічна озброєність. Для здійснення пізнавальної діяльності потрібно добрати наявні і розробляти нові засоби, прийоми, операції, обладнання, обгрунтовані і апробовані технології. Весь цей комплекс забезпечується

Загальна методологія як вищий рівень – це галузь самої філософії, філософське вчення про методи пізнання і перетворення дійсності. Природа пізнавального процесу та його результатів, організація когнітивних зусиль дослідників пояснюються тут у світлі найбільш загальних

Для успішної науково-педагогічної діяльності потрібні насамперед психолого-педагогічна ерудиція, точність і об’єктивність дослідника, здатність критично оцінювати результати своїх дослідно-експериментальних пошуків. Немає іншого способу уникнути помилок, ніж свідомо забезпечити максимальну точність і об’єктивність одержуваних емпіричних фактів,

Основні правила будь-яких педагогічних досліджень відображаються в низці принципів, тобто в головних положеннях, що визначають і підхід до проблеми, і методику здобуття емпіричних та наукових фактів, і аналіз їх. Принцип цілісного вивчення педагогічного явища

Основні правила будь-яких педагогічних досліджень відображаються в низці принципів, тобто в головних положеннях, що визначають і підхід до проблеми, і методику здобуття емпіричних та наукових фактів, і аналіз їх. Принцип цілісного вивчення педагогічного явища

Складність педагогічного експерименту полягає в тому, що досліднику треба одночасно вирішувати кілька завдань, що зумовлено його одночасною роллю експериментатора і педагога: перевіряти положення, гіпотези й узагальнювати результати експериментальної роботи; вивчати суб’єктів навчально-виховного процесу і

Як і в будь-якій науці, принцип історизму в межах педагогічних досліджень є одним із найважливіших. Це зумовлено тим, що обов’язкове завдання вченого – перебудувати визначені раніше дані у галузі свого дослідження ще до початку

Як і в будь-якій науці, принцип історизму в межах педагогічних досліджень є одним із найважливіших. Це зумовлено тим, що обов’язкове завдання вченого – перебудувати визначені раніше дані у галузі свого дослідження ще до початку

Предмет пізнання в педагогіці – це навчально-виховний процес як соціальне, психологічне і природне явище одночасно. Тому, крім соціальної природи педагогічних процесів і явищ, дослідник має бачити природно-наукові джерела формування особистості людини. Сутність більшості педагогічних

Є три рівні підходу до проблеми розуміння єдності педагогічної теорії і практики, відносин педагогічної науки і практичного досвіду виховання й навчання. Перший рівень – емпіричний. Його вихідна позиція складається відповідно до вимог організації педагогічною

Теоретичні методи необхідні для визначення проблеми наукового педагогічного дослідження, формулювання гіпотез і оцінки зібраних фактів. Теоретичні методи насамперед пов’язані з вивченням наукової літератури: праць класиків з питань людинознавства в цілому і педагогіки зокрема; загальних

Педагогічний процес можна розглядати як спосіб організації педагогічних відносин, сутність якого полягає у цілеспрямованому відборі та використанні зовнішніх чинників розвитку учасників цього процесу. Педагогічний процес – спеціально організована взаємодія учасників, що розвивається впродовж певного

Вікові особливості – комплекс фізичних, пізнавальних, інтелектуальних, мотиваційних, емоційних властивостей, притаманних більшості людей одного віку. Другий період юності (від 17 до 25 років) пов’язаний з початком навчання у вищому навчальному закладі та початком роботи

2.1. Мета, завдання та зміст вищої освіти в Україні Структурна перебудова економіки України ставить вимоги щодо характеру й послідовності реформування всіх рівнів національної освіти. Реалізація Державної національної програми “Освіта (Україна XXI століття)” вимагає широкого

Соціальні умови, що змінилися, своєрідність сучасного періоду розвитку настійно вимагають переосмислити підхід до навчання педагогічних дисциплін, підвищують вимоги до проведення лекцій, семінарських і практичних занять. У суспільстві поки не створено економічного механізму, що вимагає

Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності. Методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності Методи навчання за джерелом знань поділяють на словесні, наочні, практичні. Словесні методи навчання: лекція,

Педагогічна форма – це усталена завершена організація педагогічного процесу в єдності всіх його компонентів. У дидактиці форма (лат. forma – зовнішність, устрій) – це спосіб організації навчання. Кожна з організаційних форм навчання характеризується своєю

Обов’язковий компонент процесу навчання у вищій школі – практичні заняття, призначені для поглибленого вивчення тієї чи іншої дисципліни. Термін “практичне заняття” включає також такі види занять, як лабораторна робота, семінарське заняття, практикум. Аудиторні практичні

Педагогічний контроль – система перевірки результатів навчання і виховання студентів. Розвиток різноманітних видів педагогічного контролю стимулює навчання та пізнавальну діяльність студентів. Спроби виключити педагогічний контроль повністю або частково з навчального процесу, як свідчить історія

Для досягнення цілей сучасного суспільства необхідний спеціаліст, спроможний оперативно приймати нешаблонні рішення, діяти самостійно, творчо. Творчість починається там, де здійснюється самостійний пошук принципів, способів поведінки і дій. Творчість набуває розвитку на основі самостійності особистості

3.1. Сутність педагогічної інноватики Розв’язання питання засвоєння, поширення та впровадження інновацій у системі освіти потребує розгляду спеціального науково обгрунтованого напряму, педагогічної інноватики, який інтегрує в собі теоретичні й практичні засади інноваційних процесів в освітянській

Перша половина XX ст. в усьому світі пройшла під лозунгом гострої критики системи освіти взагалі та вищої зокрема як такої, що не відповідала рівню вимог виробництва, науки та культури. Традиційні системи освіти загострювали суперечності