Педагогіка у запитаннях і відповідях – Кузьмінський А. І. – 25.1. Що таке школознавство?
25.1. Що таке школознавство?
Школознавство – це галузь педагогічної науки, яка займається дослідженням змісту і методів керівництва шкільною справою, вивчає принципи та організаційні засади діяльності загальноосвітніх навчально-виховних закладів.
До кола проблем школознавства належить розробка таких питань: а) принципи управління та керівництва школою; б) діяльність органів народної освіти; в) керівництво навчально-виховною роботою в загальноосвітніх навчально-виховних закладах; г) зміст і методи планування та контролю; д) наукова організація педагогічної праці; е) організація обліку та звітності.
25.2. На яких принципах грунтується керівництво закладами освіти?
Керівництво закладами освіти грунтується на таких принципах:
1. Державотворення – діяльність усіх ланок загальноосвітніх навчально-виховних закладів має бути спрямована на утвердження та розвиток державності України, піднесення її авторитету в світовому співтоваристві.
2. Демократизму – полягає у всебічному врахуванні керівником закладу думок, інтересів, побажань, прагнень усіх учасників навчально-виховного процесу, намаганні важливі питання педагогічної діяльності учасників навчально-виховного процесу розв’язувати спільно, враховувати слушні думки й пропозиції членів педагогічного і батьківського колективу, виявленні толерантності у діях.
3. Цілеспрямованості: необхідність визначення перед шкільним колективом макро – і мікрозавдань, які б обумовлювали планування, діяльність окремих ланок, структурних підрозділів навчально-виховного закладу, виступали передумовою створення перспективних ліній.
4. Компетентності – вимагає від усіх посадових осіб високого рівня науково-педагогічної підготовки, професіоналізму, оскільки помилки надто боляче відбиваються на живому організмі навчально-виховного закладу.
5. Плановості – передбачає чітку систему перспективного і щоденного планування всіх видів навчально-виховного, організаційно-господарського процесу з урахуванням об’єктивних умов та соціально-економічних можливостей конкретного закладу; усі плани мають бути спрямовані на розв’язання основних завдань школи.
6. Перспективності – випливає в разі потреби гіпотетичного передбачення та прогнозування діяльності школи не тільки на навчальний рік, а й на увесь період навчання учнів.
7. Гуманності – грунтується на усвідомленні того незаперечного факту, що найвищою цінністю у світі є людина; повага до кожної особистості, захист її прав на свободу, всебічний розвиток, щастя, створення оптимальних умов для повноцінної життєдіяльності кожної людини мають пронизувати всю систему взаємин у шкільному колективі.
8. Поєднання єдиноначальності, колегіальності й персональної відповідальності – виявляється в тому, що керівник навчально-виховного закладу несе персональну відповідальність перед вищими органами освіти, суспільством, державою і передусім перед законом за стан справ у дорученій йому установі; директор має право в рамках закону самостійно приймати рішення, вимагати їх виконання від усіх працівників закладу; одночасно він поєднує свою діяльність з колегіальними органами
Радою, педагогічною радою і несе відповідальність за реалізацію рішень цих органів у рамках відповідних законів.
9. Ініціативи й активності – випливає з необхідності в освітньо-виховній роботі постійно виявляти творчість та активність з тим, щоб постійно перебувати в ролі провідної ініціативної особистості.
10. Оптимізації – спрямований на створення в навчально-виховному закладі найбільш сприятливих соціально-психологічних та економічних умов для ефективної діяльності учасників педагогічного процесу.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)