Педагогіка – Максимюк С. П. – 1. Зміст виховної роботи
1. Зміст виховної роботи.
2. Основні напрями всебічного розвитку особистості:
– розумове виховання;
– моральне виховання;
– трудове виховання;
– система профорієнтаційної роботи;
– економічне виховання;
– естетичне виховання;
– фізичне виховання.
3. Шляхи реалізації змісту виховання.
Література: 2, 5, 6, 9, 18, 23, 60, 64, 75, 79, 84.
1. Зміст виховної роботи
Упродовж сторіч, починаючи з афінської системи виховання, діє ідеал цивілізованого суспільства – ідеал фізичної і моральної досконалості. “Педагогічна система кожної історичної епохи, – пише академік М. Г. Стельмахович, – висуває свій оригінальний чи актуальний уже знаний образ людини. Кардинальні зміни в житті суспільства вносять відповідні корективи у виховний ідеал. Тож цілком закономірно виникає питання про сучасний ідеал національного родинно-громадсько-шкільного-виховання в Українській державі” (Стельмахович М. Г. Теорія і практика українського національного виховання. – Івано-Франківськ, 1996. – С. 50).
Найбільш глибоко ідеал національного виховання розкритий у працях українського педагога Григорія Ващенка “Виховний ідеал”, “Виховна роль мистецтва”, “Тіловиховання як засіб виховання волі й характеру” та ін. В основному розуміння ідеалу національного виховання автор зводить до загальнолюдських і національних вартостей, що є духовним надбанням народу.
Головною метою національного виховання на сучасному етапі є передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду, формування національної самосвідомості, розвиненої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей і таланту.
Зміст національного виховання відображає в єдності його загальну мету (всебічний і гармонійний розвиток дитини), завдання (індивідуалізація і соціалізація) й складові частини (розумове, моральне, трудове, естетичне, фізичне виховання). Кожен з цих напрямів має свій зміст і завдання. У зміст національного виховання входять також утвердження позитивних рис національного характеру і усунення чи запобігання рис негативних. Не менше значення має передача молоді загальнолюдських культурних цінностей: критичного мислення і нових способів діяльності, гуманізму, розуміння пріоритетів інших та взаємозалежності з людьми.
2. Розумове виховання.
Формування наукового світогляду
Розумове виховання – це цілеспрямована діяльність педагогів, батьків, громадськості, самого учня щодо розвитку розумових сил і мислення, прищеплення їм культури розумової праці.
Завдання розумового виховання: о озброєння учнів знаннями основ наук;
О формування наукового світогляду та національної свідомості;
О розвиток мислення взагалі і різних його видів (діалектичного, логічного, абстрактного, узагальненого, теоретичного, індуктивного, дедуктивного, алгоритмічного, технічного, репродуктивного, творчого, системного); оволодіння основними мислительними операціями (аналіз, синтез, порівняння, систематизація);
0 формування в учнів культури розумової праці (загальні та спеціальні навчальні вміння, вміння раціонально організовувати режим розумової роботи, здатність робити все точно й акуратно, тримати в порядку робоче місце, матеріали; уміння зосереджено й уважно працювати, долати труднощі, розвивати пам’ять, контролювати себе). До завдань розумового виховання належить формування наукового світогляду. Науковий світогляд – це цілісна система наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення людини до навколишньої дійсності і самої себе.
Науковий світогляд формується у процесі вивчення шкільних навчальних дисциплін, у позаурочній виховній роботі, через доцільну і професійну позицію педагогів і батьків. Детально ця тема розкривається в лекції про В. О. Сухомлинсь-кого та в його праці “Про розумове виховання” (К, 1998).
Методика виявлення рівня сформованості світогляду учнів включає:
А) аналіз відповідей учнів із світоглядних питань на уроках;
Б) спостереження за діяльністю і поведінкою учнів у різних ситуаціях;
В) порівняння даних спостережень батьків, педагогів та інших учасників педагогічного процесу;
Г) проведення спеціальних співбесід, обговорення моральних та інших проблем. (Про розумове виховання детальніше див на с. 461.)
(1 votes, average: 5,00 out of 5)