Основи конфліктології – Гірник А. М

Основи конфліктології – Гірник А. М. – ВСТУП

Значення слова “конфлікт” і поняття “конфлікт” Слово “конфлікт” прийшло в європейські мови з латинської, де conflictus (“зіткнення, удар; боротьба, бій”) є похідним від дієслова confligo (“стикаюся; борюся, б’юся; зіштовхую, з’єдную; зіставляю”), утвореного за допомогою

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 1. ІСТОРИЧНИЙ НАРИС

Знання історії сприяє осмисленню не лише минулого, а й того, що відбувається тепер. Критичне засвоєння різних точок зору, уявлення про те, в якому напрямі відбувалася еволюція поглядів на конфлікт, потрібно для убезпечення себе від

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 1.1. Конфлікти в докласовому суспільстві та їх відображення в міфології

Знання історії сприяє осмисленню не лише минулого, а й того, що відбувається тепер. Критичне засвоєння різних точок зору, уявлення про те, в якому напрямі відбувалася еволюція поглядів на конфлікт, потрібно для убезпечення себе від

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 1.2. Конфлікти у стародавніх суспільствах

СТАРОДАВНЯ ІНДІЯ На думку істориків, міжусобна війна у племені бгаратів відбувалася на межі 2-1 тисячоліть до н. е. Присвячена цій події поема спочатку була витвором усної поезії, оповідачі співали і розповідали її протягом багатьох

Основи конфліктології – Гірник А. М. – СТАРОДАВНЯ ІНДІЯ

СТАРОДАВНЯ ІНДІЯ На думку істориків, міжусобна війна у племені бгаратів відбувалася на межі 2-1 тисячоліть до н. е. Присвячена цій події поема спочатку була витвором усної поезії, оповідачі співали і розповідали її протягом багатьох

Основи конфліктології – Гірник А. М. – СТАРОДАВНІ ГРЕЦІЯ ТА РИМ

У контексті давньогрецької культурної традиції, на нашу думку, можна виокремити два напрями у поглядах на збройний конфлікт, виразниками яких умовно можна вважати Гомера і Гесіода. Гомер оспівував мужнього воїна, носія певного кодексу лицарської честі.

Основи конфліктології – Гірник А. М. – СТАРОДАВНІЙ КИТАЙ

У давньокитайській суспільній думці ми спостерігаємо скептичне ставлення до ефективності активних дій, особливо дій, що мають долати опір: “Дао досконало мудрого – це діяння без боротьби” [69, с. 138]. У класичному китайському трактаті “Дао

Основи конфліктології – Гірник А. М. – СТАВЛЕННЯ ДО КОНФЛІКТУ І НАСИЛЬСТВА У СВІТОВИХ РЕЛІГІЯХ

У буддизмі життя розглядається як страждання, причиною якого є “спрага буття”, наша прихильність до життя. Подолати страждання можна завдяки відмові від бажань. Для цього слід іти шляхом, який вказав Будда: мати праведну віру, праведну

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 1.3. Погляди на конфлікт європейських мислителів ХІV-ХІХ ст

Поряд з ідеалом смирення в європейському Середньовіччі виникає і розвивається ідеал лицаря – аскета, захисника слабких і скривджених. Лицарство виводило свій міфічний початок від архангела Михаїла і претендувало на те, щоб бути земним образом

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 1.4. Соціологія конфлікту

У класичній соціології війну розглядали як щось архаїчне, що має досліджуватися антропологами. Анрі Сен-Сімон (1760-1825) та Огюст Конт (1798-1857) ігнорували конфлікти і війни як об’єкт аналізу. Вважають, що термін “соціологія конфлікту” ввів німецький соціолог

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 1.5. Психологія та психотерапія внутрішньо-особистісних і міжособистісних конфліктів

У другій половині XIX ст. розвиток психології великою мірою визначався впливом філософії (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше) та літератури (Ф. Достоєвський, Г. Ібсен), де аналізувався феномен трагічної роздвоєності особистості, її глибинного внутрішнього конфлікту. На думку

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 2. ТИПОЛОГІЯ Й ДИНАМІКА КОНФЛІКТУ

2.1. Типологія конфліктів У соціальних науках конфліктом прийнято називати зіткнення сторін, в основі якого лежить загострення реальних або ілюзорних суперечностей. Якщо зіткнення зумовлене об’єктивною розбіжністю інтересів і сторони адекватно сприймають ситуацію, то ми говоримо

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 2.1. Типологія конфліктів

2.1. Типологія конфліктів У соціальних науках конфліктом прийнято називати зіткнення сторін, в основі якого лежить загострення реальних або ілюзорних суперечностей. Якщо зіткнення зумовлене об’єктивною розбіжністю інтересів і сторони адекватно сприймають ситуацію, то ми говоримо

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 2.2. Анатомія конфлікту

У І ст. до н. е. римський ритор Квінтиліан сформулював сім запитань, на які треба відповісти, щоб отримати більш-менш повне уявлення про подію чи явище. Це запитання: хто? що? де? ним? навіщо? як? коли?

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 2.3. Життєвий цикл конфлікту

Конфліктові передує певна ситуація. Іноді ця ситуація видається благополучною, іноді в ній можна виявити основні елементи конфлікту, але зовнішніх дій сторін немає. В останньому випадку мова йде про наявність передконфліктної ситуації. У цій ситуації

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 2.4. Напруженість як передумова і наслідок конфлікту

У психології напруженість розглядають як один із психічних станів, що виникає у процесі діяльності в складних умовах, коли людина оцінює ситуацію як таку, що може закінчитися для неї несприятливо. Серед чинників, які породжують напруженість,

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 2.5. Конфлікт, стрес, кризовий стан

Англійське слово “stress” походить від латинського “stringere”, яке дослівно означає “затягувати удавку”. В англійській мові XVI11 ст. стрес означав “силу, тиск, напругу або міцне зусилля”, стосуючись людини і органів її тіла. Перші визначення терміна

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 3. ПОВЕДІНКА ЛЮДЕЙ У КОНФЛІКТАХ

3.1. Причини та наслідки міжособистісних і міжгрупових конфліктів Суттєву допомогу в розумінні міжособистісних і міжгрупових конфліктів, прогнозуванні можливих шляхів їх вирішення надає аналіз причин. Грунтуючись на одній із популярних класифікацій конфліктів (конфлікти інтересів, конфлікти

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 3.1. Причини та наслідки міжособистісних і міжгрупових конфліктів

3.1. Причини та наслідки міжособистісних і міжгрупових конфліктів Суттєву допомогу в розумінні міжособистісних і міжгрупових конфліктів, прогнозуванні можливих шляхів їх вирішення надає аналіз причин. Грунтуючись на одній із популярних класифікацій конфліктів (конфлікти інтересів, конфлікти

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 3.2. Стилі поведінки у конфліктній ситуації

У 1964 р. американські дослідники Роберт Р. Блейкта Джейн С. Моутон звернули увагу на відносно стійкі особливості поведінки керівників і виокремили п’ять основних і три додаткові стилі управління, залежно від спрямованості керівника або на

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 3.3. Управління поведінкою в конфлікті

Міжособистісні конфлікти часто є джерелом роздратування, гніву та інших негативних емоцій. Тож перший, що спадає на думку, напрямок управління поведінкою в конфлікті – управління емоційним станом, застосування техніки охолодження емоцій до себе та до

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 4. ЕКСПЕРТИЗА ТА ПЕРЕДБАЧЕННЯ КОНФЛІКТУ

4.1. Аналіз та експертиза конфлікту Аналіз – це метод дослідження, що полягає в уявному або практичному розчленуванні цілого на складники. Аналіз передує синтезу, і спосіб здійснення аналізу визначається потребою майбутнього синтезу. Аналізуючи конфлікт, ми

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 4.1. Аналіз та експертиза конфлікту

4.1. Аналіз та експертиза конфлікту Аналіз – це метод дослідження, що полягає в уявному або практичному розчленуванні цілого на складники. Аналіз передує синтезу, і спосіб здійснення аналізу визначається потребою майбутнього синтезу. Аналізуючи конфлікт, ми

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 4.2. Дослідження та прогнозування ескалації конфлікту

Процес поглиблення й розширення конфлікту називають ескалацією, яка, своєю чергою, може бути такою, що неперервно зростає, або хвилеподібною (коли періоди конфронтації чергуються з періодами спаду боротьби), повільною (млявою) або швидкою (крутою) (рис. 4.5). Ескалація

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 4.3. Інформаційна підтримка прийняття державних рішень у кризових ситуаціях

Інформаційна підтримка прийняття рішення – це робота щодо перетворення “сирих” фактів на закінчений продукт аналітичної діяльності, який дає змогу передбачати чинники ризику, знижувати невизначеність ситуації та сприяти підвищенню раціональності ухвалених рішень. Інформаційна робота, на

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 5. ПЕРЕГОВОРИ Й ФАСИЛІТАЦІЯ

5.1. Позиційні та принципові переговори Діяльність керівника значною мірою полягає в залагодженні конфліктних питань шляхом переговорів. Дехто з дослідників навіть вважає переговори суттю дипломати. Наприклад, американський політолог К. Райт визначає дипломатію в широкому розумінні

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 5.1. Позиційні та принципові переговори

5.1. Позиційні та принципові переговори Діяльність керівника значною мірою полягає в залагодженні конфліктних питань шляхом переговорів. Дехто з дослідників навіть вважає переговори суттю дипломати. Наприклад, американський політолог К. Райт визначає дипломатію в широкому розумінні

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 5.2. Підготовка до переговорів та їх проведення

Підготовка до переговорів починається з усвідомлення і з’ясування власної мети та цілей іншої сторони. Адже офіційно задекларована мета – врегулювати певні спірні питання – може приховувати чи доповнюватися такими цілями, як: – збір інформації,

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 5.3. Фасилітація

5.3.1. Поняття фасилітації. Фасилітація в роботі керівника Фасилітація – це організація в групі процесу колективного розв’язання проблем, відповідно керує цим процесом – фасилітатор (ведучий, головуючий). Треба мати на увазі, що “головуючий” – це назва

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 5.3.1. Поняття фасилітації. Фасилітація в роботі керівника

5.3.1. Поняття фасилітації. Фасилітація в роботі керівника Фасилітація – це організація в групі процесу колективного розв’язання проблем, відповідно керує цим процесом – фасилітатор (ведучий, головуючий). Треба мати на увазі, що “головуючий” – це назва

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 5.3.2. Цілі і техніка фасилітації

Працюючи з групою, фасилітатор постійно підтримує два процеси: 1) вирішення завдання та 2) забезпечення процедури й позитивної атмосфери в групі. Реалізація кожного з цих процесів забезпечується специфічними засобами (табл. 5.3). Таблиця 5.3. Засоби вирішення

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 6. ПОСЕРЕДНИЦТВО В КОНФЛІКТАХ

6.1. Поняття посередництва в конфлікті Посередництво – це процес, у якому “третя сторона” (посередник) допомагає сторонам спірної (конфліктної) ситуації провести переговори, спрямовані на досягнення взаємоприйнятного рішення. Як синонім терміна “посередництво” вживають запозичене з англійської

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 6.1. Поняття посередництва в конфлікті

6.1. Поняття посередництва в конфлікті Посередництво – це процес, у якому “третя сторона” (посередник) допомагає сторонам спірної (конфліктної) ситуації провести переговори, спрямовані на досягнення взаємоприйнятного рішення. Як синонім терміна “посередництво” вживають запозичене з англійської

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 6.2. Історія посередництва (медіації)

Залучення авторитетних людей до виконання ролі посередника відоме з давніх часів. У Стародавньому Китаї, Стародавній Греції, Персії, в арабських країнах існувала традиція звернення до авторитету, щоб подолати розбіжності, вирішити конфлікт. Світські володарі, які здійснювали

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 6.3. Сфери застосування посередництва

Можна назвати такі розвинуті напрями посередництва: сімейна медіація (стосунки між подружжям, батьками і дітьми, процес розлучення і поділ майна), шкільна медіація, медіація в громаді (розв’язання сусідських спорів, хуліганство і бійки, пошкодження власності, спори щодо

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 6.4. Принципи та процедура медіації

До принципів медіації найчастіше відносять: а) рівноправність сторін у процесі; б) нейтральність медіатора; в) конфіденційність; г) добровільність участі. Утім, варто зазначити, що названі принципи не є чимось абсолютним і непорушним, і можна знайти випадки,

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 6.5. Організація роботи з надання посередницьких послуг

У США послуги посередництва надають спеціалізовані фірми. Також медіатори можуть працювати за програмами, які фінансуються місцевим самоуправлінням, релігійними організаціями, доброчинними фондами або державою. Основну роботу з організації надання посередницьких послуг виконує координатор. Він спілкується

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 6.6. Використання влади, процедури і технологій у роботі посередника

Якщо повноваження медіатора в переговорах чітко законодавчо не зафіксовані, успіх посередництва значною мірою визначається тим, чи було в підготовчий період або на початку медіації досягнуто домовленості про досить широкі повноваження медіатора управляти процесом переговорів.

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 6.7. Стадії посередництва

Процес посередництва проходить певні стадії. Наприклад, Дж. Келтнер називає 7 стадій: організація місця проведення; відкриття й початок обговорення, опрацювання спірних питань; ідентифікація можливих альтернатив; оцінка; переговори й “торги”; прийняття рішення; перевірка і завершення процесу

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 6.8. Репутація та особистість посередника

Статус (лат. status – становище) посередника найбільшою мірою розроблений у міжнародних відносинах, де розрізняють офіційне й неофіційне, формальне й неформальне, персональне й деперсоналізоване, постійне й тимчасове посередництво. У міждержавних відносинах громадські організації, приватні особи,

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 6.9. Стилі діяльності медіатора

У літературі називають кілька стилів, які можна виокремити в діяльності медіаторів: евалюативний, фасилітуюний і трансформативний. Ці стилі зумовлені зорієнтованістю на вужчий або ширший підхід та на оцінюючий або фасилітую-чий підхід. Медіатори, що орієнтовані на

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 6.10. “Сепаратні зустрічі” з учасниками конфлікту і розвиток довіри

“Сепаратні зустрічі” (інша назва “закриті слухання”, “кокус”) полягають у тому, що посередник зустрічається зі сторонами по черзі. Як правило, такі зустрічі є нетривалими. Посередник слідкує за тим, щоб час зустрічі з кожною стороною був

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 6.11. Підготовка медіаторів та особливі випадки у роботі посередника

Відбір кандидатів на навчання. Існує декілька підходів до відбору кандидатів. По-перше, можуть висуватися конкретні вимоги, яким кандидати мають відповідати. По-друге, з кандидатом проводять інтерв’ю, іноді враховується наявність рекомендацій. По-третє, приймають тих, хто оплатив навчальну

Основи конфліктології – Гірник А. М. – ОСОБЛИВІ ВИПАДКИ У РОБОТІ МЕДІАТОРА

Відбір кандидатів на навчання. Існує декілька підходів до відбору кандидатів. По-перше, можуть висуватися конкретні вимоги, яким кандидати мають відповідати. По-друге, з кандидатом проводять інтерв’ю, іноді враховується наявність рекомендацій. По-третє, приймають тих, хто оплатив навчальну

Основи конфліктології – Гірник А. М. – 6.12. Зарубіжний досвід залагодження трудових конфліктів за допомогою примирних і арбітражних процедур

Зарубіжний досвід вирішення трудових конфліктів свідчить про три шляхи можливого врегулювання спорів: 1) за допомогою спеціальних судів із питань праці та соціального забезпечення (галузеве правосуддя); 2) через цивільний процес у загальних судах; 3) за

Основи конфліктології – Гірник А. М. – ЛІТЕРАТУРА

1. Агеев В. С. Взаимоотношения групп с неравным социальным статусом и психологические последствия несправедливости // Психологический журнал. – 1990. – Т. 11. – № 4. – С. 12-19. 2. Акофф Р. Планирование будущего. –