Організація бізнесу – Скібіцький О. М. – 1. Занадто швидке оформлення бізнесу
Рис.6.11. Форми створення власної справи
Усвідомлення ідеї підприємницької діяльності передбачає знання певного виду такої діяльності, шляхів створення підприємства тощо. Перш ніж здійснити свій вибір, потенційний підприємець повинен дотримуватися таких принципів:
O мінімальні обсяги фінансових ресурсів для створення підприємства;
O якомога швидше отримання очікуваного результату;
O незначні ризики при створенні та функціонуванні підприємства;
O максимально сприятливі умови матеріально-технічного постачання;
O найпростіші способи поліпшення умов збуту продукції, реалізації максимальної кількості товарів і послуг;
O отримання підтримки від держави, передусім у перші роки існування підприємства;
O максимальна відповідність здійснення підприємницької діяльності здібностям підприємця і реалізації його мети.
Розповсюджені помилки підприємців-початківців.
Для більшості людей відкриття власного бізнесу – чудовий період, коли вони натхненні ймовірністю успіху й подоланням нових перешкод. І це час безлічі помилок!
Багатьох помилок, які роблять підприємці на початковій стадії, можна уникнути. Один із способів – це поговорити з власниками існуючих підприємств про їхній досвід становлення бізнесу. Попросіть у вашого адвоката чи бухгалтера направлення до підприємців, що володіють досвідом і компетентною інформацією, відвідайте збори асоціації виробників і поспілкуйтеся з людьми, що працюють у сфері вашого бізнесу.
Незалежно від того, скільки зусиль ви прикладете до досліджень і підготовки, ви неодмінно будете робити помилки при заснуванні бізнесу, але наведені нижче розповсюджені помилки допоможуть вам уникнути деякі з них.
До розповсюджених помилок відносяться:
1. Занадто швидке оформлення бізнесу
Першим кроком для багатьох людей під час запуску бізнесу стає оформлення ділових документів у державних установах. Хоча цей процес є невід’ємною частиною заснування бізнесу, все-таки варто почекати, поки ви чітко не сформулюєте для себе головну ідею. Причина: концепція вашого бізнесу, а таким чином і назва компанії, може змінитися протягом перших місяців роботи.
2. Недостатнє дослідження ринку
Часто підприємці недооцінюють такий елемент початку бізнесу, як визначення рівня купівельної спроможності ваших товарів чи послуг на цільовому ринку. Кращим способом отримати відповідь надане питання-запитати самих покупців. Спробуйте налагодити контакт із якомога більшою кількістю ваших потенційних клієнтів. їм необхідно задати наступні питання: Чи купите ви мій товар або послугу? Де ви останнім часом купуєте даний товар чи послугу? Скільки ви були б готові заплатити за них? Що вам подобається чи не подобається у вашому постачальнику? Де ви шукатимете цей товар чи послугу, коли вони вам знадобляться?
3. Посилене використання послуг юриста
Погодинні гонорари за час юриста складаються дуже швидко, і підприємців-початківців часто шокують рахунки, що їм приходять. Коли ви починаєте свою справу, вашим бажанням є втягнути юриста в усі аспекти бізнесу для консультацій та оформлення документів. Багато підприємців швидко розуміють, що вигідніше проводити власні дослідження, самому оформляти документи, і запросити юриста лише з метою удосконалення своєї роботи.
4. Занадто великі фінансові витрати на оргтехніку й облаштування офісу
Добра оргтехніка змушує підприємців відчувати, що їхня мрія про підприємництво здійснюється. Хоч одним із приємних моментів початку вашого бізнесу є обробка офісу, яким би пишалися, дороге оформлення офісу не раз призводило до банкрутства багатьох компаній ще до початку їхнього функціонування.
Підприємство має діяти та господарювати в межах законодавства, що регулює всі напрямки її (його) діяльності. З великої кількості юридичних актів визначальними є: Закон України “Про підприємства в Україні”, який регламентує діяльність різних видів підприємств, визначає види та організаційні форми підприємств, правила їхнього створення й ліквідації, механізм здійснення ними підприємницької діяльності, створює однакові правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності й системи господарювання, забезпечує самостійність підприємств, чітко фіксує їхні права та відповідальність у здійсненні господарської діяльності, регулює відносини з іншими суб’єктами господарювання і державою; статут підприємства; узгоджений з чинним законодавством колективний договір, що регулює відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства.
Будь-яке підприємство може бути створено:
1. Відповідно до рішення власника чи вповноваженого ним органу, організації-засновника;
2. Внаслідок примусового поділу іншої організації згідно з чинним анти монопольним законодавством;
3. Через відокремлювання зі складу існуючого підприємства з рішення трудового колективу і за згодою власника майна.
Кожне створене підприємство підлягає державній реєстрації за місцем перебування у відповідному законодавчому комітеті Ради народних депутатів за певну плату. Для цього необхідно подати до органу місцевої влади заяву, рішення засновника про створення, статут та інші визначені Кабінетом Міністрів України документи. Данні про реєстрацію повідомляються Мінекономіки і Держкомітету статистики, само підприємство заноситься до державного реєстру України згідно зі своїм ідентифікаційним цифровим кодом.
Управління підприємством здійснюється відповідно до його Статуту на засаді поєднань прав власника майна і принципів самоврядування трудового колективу. Власник здійснює свої права з управління безпосередньо або через уповноважені ним органи. Управлінські права можуть бути делеговані раді організації (правлінню). Вищим керівним органом підприємства є загальні збори (конференція) власників майна, а виконавчі функції здійснює правління.
Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штати функціональних, виробничих та інших підрозділів. Власник безпосередньо наймає (призначає, обирає) керівника підприємства. З керівником укладається контракт (договір, угода),що визначає строки найму, права, обов’язки і відповідальність, умови матеріального забезпечення та звільнення з посади. Керівник призначає на посаду Й звільняє з неї своїх заступників, керівників і спеціалістів структурних підрозділів.
Трудовий колектив організації діє за принципами самоврядування. Він має конкретні повноваження щодо вирішення широкого кола питань з господарської та соціальної діяльності: розглядає, затверджує або бере участь у проекті колективного договору, наданні соціальних пільг певним категоріям персоналу, мотивації продуктивної праці трудового колективу, в якому частка держави або місцевого органу влади у вартості майна перевищує 50 відсотків, має право спільно із засновником або власником розглядати зміни у статуті та доповненні до нього, визначити умови найму керівника, приймати рішення про сдачу приміщень в оренду.
В підприємстві важливу соціальну роль відіграє колективний договір – угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією (власником чи вповноваженим ним органом), що укладається щорічно і не може суперечити чинному законодавству України.
У колективний договір включають зобов’язання щодо поліпшення умов праці та стану довкілля, заходи для забезпечення зростання продуктивності праці та її оплати, професійної підготовки й підвищення кваліфікації кадрів, соціального захисту працівників.
Сторони які укладали трудовий договір і підписали його. повинні не менше двох разів на рік взаємозвітувати про його виконання на зборах (конференції трудового колективу).
(2 votes, average: 3,50 out of 5)