Облік і аудит податків в Україні – Малишкін О. І. – 2.5.5. Розрахункові аспекти механізму податкових різниць
Розрахунок податкових різниць доцільно виконувати в таблицях двох рівнів: перший представляють логічні таблиці (відомості) визначення податкових різниць (порівняння норм законодавства) (приклад наведений у дод. Б 6); другий – математичні таблиці за формою розрахункової відомості (табл. 2.25).
Таблиця 2.25. РОЗРАХУНОК ПОДАТКОВИХ РІЗНИЦЬ ЗА ДОХОДАМИ за_кв. року (фрагмент)
Рахунок | За даними обліку | Різниця (ППР) | Включити (коригувати) до рядків | ||
Фінансового | Податкового | Додатку ІД, р. 03.1 | Декларації, р.03 | ||
1 | 2 | 3 | 4 (гр. 2 – гр. 3) | 5 | 6 |
1 квартал | |||||
73 | 100 000 | 30 000 | 70 000 | 30 000 | 30 000 |
74 |
Завдяки порівнянню норм законодавства в таблицях першого рівня при аналізі конкретної операції платника податку вдається з’ясувати наявність або відсутність податкової різниці та її характер. У таблицях другого рівня визначають (розраховують) конкретні суми різниць за статтями доходів та витрат. Після підведення підсумків зведені дані останньої таблиці надалі відображують у певних реєстрах та звітах. В даних розрахунках відомими є величини (цифри) з регістрів бухгалтерського фінансового обліку або первинних документів (за нормами стандартів обліку) та визнана величина в податковому обліку (за нормами ПКУ). Невідомою (розрахунковою) величиною є сума податкової різниці (гр. 4 табл. 2.25).
Таблиці (відомості) порівнянь норм законодавства та сум операцій стають необхідним атрибутом у структурі механізму податкових різниць. Наявність заповнених таблиць дає доказову базу сумам відхилень (різниць), що занотовані в розрахункових відомостях.
У практиці процеси визнання операції в різних видах обліку (фінансовий та податковий) можуть відбуватися як в поточному обліку паралельно, або у варіанті, коли по закінченні місяця підсумкові дані рахунків фінансового обліку за певним змістом аналізують на предмет відповідності вимогам статей ПКУ. Виняток становлять розрахунки амортизації, які за нормами ПКУ слід проводи щокварталу.
Доцільно відкривати окремі порівняльні відомості на доходи і витрати в розрізі їх видів для умов конкретного підприємства, що впливає на кількість таблиць у межах підприємства – платника податку.
Груповані суми ППР та ТПР за доходами та витратами підсумком за місяць (квартал, рік) фіксують у відомості “Зведений розрахунок ППР (ПІР)” (табл. 2.26), з якої дані переносять до форм звітності.
Таблиця 2.26. ЗВЕДЕНИЙ РОЗРАХУНОК ППР
За кв. року (приклад) | |||
Сума ППР | |||
З/п | Зміст податкової різниці | За звітний період | Наростаючим підсумком |
Квартал 1 | |||
1 | Зменшення доходу (для юридичної особи-резидента) на суму отриманих дивідендів, крім дивідендів від нерезидентів, що не перебувають під контролем такої особи або мають офшорний статус, відповідно до пп.153.3.6 ПКУ | -70 000 | -70 000 |
Квартал 2 | |||
1 | Зменшення доходу (для юридичної особи – резидента) на суму отриманих дивідендів, крім дивідендів від нерезидентів, що не перебувають під контролем такої особи або мають офшорний статус, відповідно до пп.153.3.6 ПКУ | -20 000 | -20 000 |
І т. д. | |||
Разом за рік | -100 000 | -100 000 |
Отже, схема зв’язку інформації про ПР шляхом порівняння норм ПКУ та бухгалтерських стандартів може виглядати так, як наведено в дод. Б 10. Кінцевим звітом, у якому відображатимуться суми ПР є податкова декларація з податку на прибуток (податкова звітність). Відображати ПР у формах фінансової звітності недоцільно. За бажанням підприємства інформація про ПР може бути наведена у примітках до фінансових звітів. З метою уникнення дублювання у формі декларації, яка може бути розроблена для умов ПР, не варто заносити суми фінансового прибутку та податкових різниць. Краще їх навести у додатках до декларації. Якщо за умови встановлення фінансового прибутку як бази оподатковуваного прибутку, схема складання декларації може мати такий вигляд, як у дод. Б. 11 та Б 12.
Позитивні та негативні наслідки введення механізму податкових різниць наведено в дод. Б. 13.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)