У Законі України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” визначено, що закладами охорони здоров’я є підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров’я шляхом надання медико-санітарної допомоги,

Всі організації охорони здоров’я мають спеціально розроблену структуру, яка є необхідною умовою виконання поставлених перед ними завдань – медичне обслуговування населення. Як правило, це традиційна структура з чітко та конкретно обумовленими інструкціями, функціональними обов’язками,

Заклади охорони здоров’я, що працюють у формі державних унітарних підприємств, утворюються компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до

Діяльність некомерційної організації включає два рівні: основну і підприємницьку діяльність. Основна діяльність некомерційної організації – це діяльність, що відповідає цілям, для досягнення яких вона створена і яка передбачена в Статуті. Некомерційна організація може здійснювати

Комерційні заклади охорони здоров’я можуть функціонувати в будь-якій господарській формі, передбаченій чинним законодавством для підприємницької діяльності, при дотриманні ліцензійних вимог, що стосуються надання медичних послуг. Основною метою комерційного закладу охорони здоров’я є отримання прибутку.

Комерційні заклади охорони здоров’я можуть функціонувати в будь-якій господарській формі, передбаченій чинним законодавством для підприємницької діяльності, при дотриманні ліцензійних вимог, що стосуються надання медичних послуг. Основною метою комерційного закладу охорони здоров’я є отримання прибутку.

Кожний заклад охорони здоров’я функціонує в певному зовнішньому середовищі. Заклади можуть існувати тільки в стані постійного контакту та обміну із зовнішнім середовищем. Основні ресурси заклад охорони здоров’я отримує із зовнішнього середовища, обмеження яких впливає

Кожний заклад охорони здоров’я функціонує в певному зовнішньому середовищі. Заклади можуть існувати тільки в стані постійного контакту та обміну із зовнішнім середовищем. Основні ресурси заклад охорони здоров’я отримує із зовнішнього середовища, обмеження яких впливає

Аналіз економічного середовища допомагає зрозуміти, як формуються і як розподіляються ресурси на охорону здоров’я. Доступ закладу охорони здоров’я до ресурсів – це одна з важливих умов його існування. Тому для закладу важливі такі чинники:

Аналіз економічного середовища допомагає зрозуміти, як формуються і як розподіляються ресурси на охорону здоров’я. Доступ закладу охорони здоров’я до ресурсів – це одна з важливих умов його існування. Тому для закладу важливі такі чинники:

В основу переліку закладів охорони здоров’я України, затвердженого згідно Наказу Міністерства охорони здоров’я від 28.10.2002 р. за № 385 покладено класифікацію організацій за сферою діяльності. А. Лікувально-профілактичні заклади До лікувально-профілактичних закладів належать: 1. Лікарняні

Державна санітарно-епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров’я України є централізованою системою органів, установ, закладів та підрозділів санітарно-епідеміологічного профілю Міністерства охорони здоров’я України, яка реалізує державну політику в сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та

Фармацевтичні (аптечні) установи Здійснюють виготовлення, збереження і відпуск лікарських і імунобіологічних препаратів, перев’язувальних матеріалів, предметів догляду за хворими й інших медичних товарів. До фармацевтичних закладів відносяться: O Аптека. O Аптечна база (склад). O База

Згідно зі статями 16-17 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, заклади охорони здоров’я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і

Згідно з законодавством, України господарчі товариства – підприємства, заклади, організації, створені на підставі угоди між юридичними особами або громадянами, шляхом об’єднання їхнього майна і підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Діяльність господарських товариств має

Товариство з додатковою відповідальністю – Господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум

Товариство з додатковою відповідальністю – Господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум

7.1. Започаткування господарської діяльності з медичної практики, виробництва, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами. 7.2. Ліцензування діяльності з медичноїпрактики, виробництва, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами. 7.3. Акредитація закладів охорони здоров’я як форма державного

Медична практика може впроваджуватись у вигляді індивідуального підприємництва, яке засноване на приватній власності лікаря і винятково на його праці. Такий заклад охорони здоров’я є суб’єктом господарської діяльності із правами фізичної особи. При державній реєстрації

Для здійснення певних видів господарської діяльності суб’єкти підприємницької діяльності мають отримати спеціальний дозвіл – ліцензію. Ліцензія – документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики Медична практика – це діяльність, пов’язана з комплексом спеціальних заходів, спрямованих на сприяння поліпшенню здоров’я, підвищення санітарної культури, запобігання захворюванням та інвалідності, на діагностику, допомогу особам

Проведення господарської діяльності закладами охорони здоров’я може здійснюватися за наявності: 1. Приміщень, які відповідають санітарним нормам та правилам. Відповідність приміщень до цих правил засвідчується висновком закладу державної санітарно-епідеміологічної служби за місцем проведення медичної практики.

Згідно зі статею 22 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, держава через спеціально уповноважені органи виконавчої влади здійснює контроль і нагляд за дотриманням законодавства про охорону здоров’я, державних стандартів, критеріїв і вимог,

До виробництва допускаються лікарські засоби після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених Законом України “Про лікарські засоби”. Виробництво лікарських засобів здійснюється з додержанням вимог діючої Державної Фармакопеї, інших нормативно-технічних документів, які встановлюють вимоги до:

Роздрібна торгівля лікарськими засобами – вид господарської Діяльності з: O придбання; O зберігання; O продажу лікарських засобів через аптеку та її структурні підрозділи безпосередньо: O громадянам для особистого споживання; O закладам охорони здоров’я; O