Між певними формулами логіки висловлювань існує відношення логічного слідування. Це означає: якщо із формули виду слідує формула виду то кожен раз, коли формула Р є істинною, то й формула Р2 є істинною. Формальний вираз

Логіка предикатів розділ класичної символічної логіки, що вивчає суб’єктно-предикатну структуру висловлювань, на підставі чого визначають значення істинності висловлювань; по-іншому – це дедуктивна теорія, яка моделює процес виведення одних висловлювань із інших, враховуючи їх структуру.

Після квантифікації, тобто використання квантора загальності або існування до вільної змінної одномісного або /і-місного предиката, можна отримати різні формули. Наприклад, V* VyP(x, у); /у VxP(x, у); Зх VyP(x, у); /х ЗхР(х, у); Зх 3yP(xt

Після квантифікації, тобто використання квантора загальності або існування до вільної змінної одномісного або /і-місного предиката, можна отримати різні формули. Наприклад, V* VyP(x, у); /у VxP(x, у); Зх VyP(x, у); /х ЗхР(х, у); Зх 3yP(xt

Некласична логіка – множина сучасних логічних теорій, альтернативних класичній логіці. Перші некласичні логіки розробили у 20-30-х роках XX ст. логіки та математики Я. Лукасевич, Е. Пост, К. Льюїс, Л. Брауер, А. Гейтинг та ін.

Модальна логіка – напрям сучасних логічних досліджень; модальна система, створена на підставі певного типу модальності. Визначимо зміст понять, які виявляють специфіку побудови модальних систем. Модальність (лат. modus – спосіб) – властивість висловлювання, що визначає

Для інтерпретації модальних систем розроблено декілька семантичних моделей, які отримали назви “алгебраїчна”, “ситуаційна”, семантика “можливих світів”. Визначимо особливості семантики можливих світів. Семантика “можливих світів” – семантична модель, вибудована з метою інтерпретації модальних логік (модальних

Я знаю, що я нічого не знаю, а Інші й цього не знають, Сократ Епістемічна логіка (грец. – знання) – розділ модальної логіки, який досліджує міркування, в структурі котрих відокремлюються висловлювання з епістемічними модальностями

5.1. Предмет практичної логіки У практичному використанні розсудку йдеться лише про дії відповідно до правил. І. Кант Із чого випливають дії людей? Із їх потреб” пристрастей, інтересів, характерів, здібностей. Г. Гегель У множинності міркувань

Qualis ratio, talis et actiones – Який розум, такі й справи. Quid dubitae пе faceria – У чому сумніваєшся, того не роби. Логіка дії, або акціональна логіка (Лат. actio – дія) – 1) раціональна

Ситуації – це щось основне та визначальне; ми завжди перебуваємо в тих або інших ситуаціях. Д. Барвайс Кожна людина як суб’єкт діяльності (ігрової, навчальної, пізнавальної, фахової тощо) постійно перебуває в певних ситуаціях, в яких

6.1. Предмет логіки науки Логіка – метод пізнання об’єктивного світу для всіх наук. Наука логіка, на підставі свого предмета і методів пізнання стосовно інших наук, утворилася як сфера її застосування, сфера інтерпретації різних типів

Все – єдине. Гера кліпі Монізм засновується на помилковій логіці, що навіює містицизм. Плюралізм – погляд науки та здорового глузду. Б. Рассел Монізм і плюралізм є виявами людського мислення, які визначають у процесі історичного

У сучасній науці вирізняють такі об’єкти досліджень: 1. Емпіричний і абстрактний. Емпіричний об’єкт – це об’єкт (предмет, явище, процес, подія), що існує об’єктивно поза мисленням людини в певному просторово-часовому вимірі. Емпіричні об’єкти поділяються на

Наукова мова, з погляду семіотики та логічної семантики, постає особливою системою мовних знаків, що виконують функції означення та позначення, і має синтаксичний, семантичний та прагматичний аспекти дослідження. Кожна конкретна наука створює свою наукову мову

Мотиви вибору між різними системами наукового знання мають прагматичний характер. А. Пуанкаре Альтернативні теорії – системи наукового знання, що створюють на підставі принципів і аксіом, які суперечать іншим системам. Це якісно новий тип знання,

7.1. Поняття “дискурс” Дискурс – це інтенція думки. Поль Рікер Дискурс (лат. discursus – міркування, промова) – в широкому значенні – те саме, що міркування. Однак сучасна філософська і логічна рефлексія над дискурсом виявила

7.1. Поняття “дискурс” Дискурс – це інтенція думки. Поль Рікер Дискурс (лат. discursus – міркування, промова) – в широкому значенні – те саме, що міркування. Однак сучасна філософська і логічна рефлексія над дискурсом виявила

Ніколи не сперечайтеся з дурнем – збоку можуть і не побачити різниці. Закон Мерфі Суперечка – різновид дискурсу. її мета – виголошення й обговорення спірних питань, розгляд і пошук розв’язання певної проблеми. Це процес

Успішність суперечки та її ефективність багато в чому визначається тим, як суб’єкти, що сперечаються, застосовують закони логіки у власних міркуваннях. Дотримання законів логіки дає змогу бути логічним, тобто послідовним, не суперечити самому собі, висловлювати

Неможливість довести, що Бога немає, переконує мене в тому, що він існує. Ж. де Лабрюйєр – Невже одне слово може стільки всього-означати! – задумливо сказала Аліса. – Коли я даю слову багато роботи, –

Слабкі розумом не розуміють смислу слів. Дж. Локк Смисл уособлює логічне, М. Гайдеггер Розуміння – необхідний елемент будь-якого комунікативного (розумово-мовленнєвого) акту, коли комунікант х (учасник дискурсу) дещо стверджує (пише), а комунікант у (інші учасники