Логіка – Карамишева Н. В

Логіка – Карамишева Н. В. – ВСТУП

Наука “логіка” виникла в IV ст. до н. е. в Давній Греції і з тих далеких часів була і залишається одним із головних і впливових методів осягнення світу та здобуття нового знання в різних

Логіка – Карамишева Н. В. – Розділ 1. ЛОГІКА В СИСТЕМІ ФІЛОСОФСЬКОГО ПІЗНАННЯ СВІТУ

Історично логіка формувалася як складова частина філософського пізнання світу в єдності з онтологією (теорією буття), гносеологією (теорією пізнання) й епістеміологією (теорією знання). Однак поступово вона відокремилася в самостійну філософську науку. Відповідно, в цьому розділі

Логіка – Карамишева Н. В. – 1.1. Пізнавальна діяльність людини: принципи, структура, різновиди

Історично логіка формувалася як складова частина філософського пізнання світу в єдності з онтологією (теорією буття), гносеологією (теорією пізнання) й епістеміологією (теорією знання). Однак поступово вона відокремилася в самостійну філософську науку. Відповідно, в цьому розділі

Логіка – Карамишева Н. В. – 1.2. Об’єкт, предмет, метод науки логіки

Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою – все випадкове. Л. Вітгенштайн На першому курсі ми вивчаємо логіку (традиційну і символічну). Після цього у нас не залишилося жодних таємниць ні у чоловічій, ні

Логіка – Карамишева Н. В. – Основні значення терміна “логіка”

Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою – все випадкове. Л. Вітгенштайн На першому курсі ми вивчаємо логіку (традиційну і символічну). Після цього у нас не залишилося жодних таємниць ні у чоловічій, ні

Логіка – Карамишева Н. В. – Об’єкт і предмет науки логіки

Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою – все випадкове. Л. Вітгенштайн На першому курсі ми вивчаємо логіку (традиційну і символічну). Після цього у нас не залишилося жодних таємниць ні у чоловічій, ні

Логіка – Карамишева Н. В. – Методи науки логіки

У сучасній логіці розрізняють логічні методи: І. Методи пізнання Спрямовані на дослідження об’єктів, з якими мають справу суб’єкти пізнання в різних видах пізнавальної діяльності. До таких методів пізнання належать аналіз, синтез, абстрагування, ідеалізація, узагальнення,

Логіка – Карамишева Н. В. – 1.3. Історичний розвиток науки логіки. Виникнення різних типів логіки

Логіка – наука про суб’єктивний логос. Наука логіка виникла в Давній Греції. її засновник – давньогрецький філософ і вчений Арістотель (384-382 рр. до н. е.). Хоча витоки логічного знання простежуються і в творах інших

Логіка – Карамишева Н. В. – 1.4. Сучасний етап розвитку науки логіки

Логіка – не вчення, а відображення світу. Л. Вітгенштайн Сучасний етап у розвитку науки логіки характерний такими особливостями: 1. Поширення предмета дослідження логіки, що зумовлено дослідженнями нових типів і способів міркувань (розумово-мовленнєвої діяльності людей).

Логіка – Карамишева Н. В. – Розділ 2. МИСЛЕННЯ ТА МОВА

2.1. Поняття “мислення”, “розум”, “інтелект” Мислення – це діяльність. Арістотель Mundus і nteliegib ilia – Світ осягається розумом. Маєш голову, май і розум. Народне прислів’я Мислення та мова у поєднанні визначають сутнісну характеристику людини,

Логіка – Карамишева Н. В. – 2.1. Поняття “мислення”, “розум”, “інтелект”

2.1. Поняття “мислення”, “розум”, “інтелект” Мислення – це діяльність. Арістотель Mundus і nteliegib ilia – Світ осягається розумом. Маєш голову, май і розум. Народне прислів’я Мислення та мова у поєднанні визначають сутнісну характеристику людини,

Логіка – Карамишева Н. В. – Зміст і форма мислення

Зміст мислення – те, про що людина думає, розмірковує. Об’єктом думок, міркувань може бути все, що існує у Всесвіті, а також створене самим творчим мисленням людини. Предмет думок (міркувань), котрий вводиться у сферу абстрактно-логічного,

Логіка – Карамишева Н. В. – 2.2. Мова як знакова система

Мова для філософів XX ст. виявляється реальністю, що приховує таємниці буття, як для філософів XVII-XIX ст. – мислення. А. Лосєв Термін “мова” залежно від контексту його використання набув таких смислів: 1. Мова – знакова

Логіка – Карамишева Н. В. – Семіотична концепція мови

Мова для філософів XX ст. виявляється реальністю, що приховує таємниці буття, як для філософів XVII-XIX ст. – мислення. А. Лосєв Термін “мова” залежно від контексту його використання набув таких смислів: 1. Мова – знакова

Логіка – Карамишева Н. В. – 2.3. Мова як репрезентант мислення

Ви повинні поглянути на практику мови, і тоді ви побачите логіку. Л. Вітгенштайн Мова для людини, суб’єкта практичної та пізнавальної діяльності, постає як соціокультурне явище. Людина оволодіває однією або декількома мовами і використовує її

Логіка – Карамишева Н. В. – 2.4. Логіко-семантичний аналіз мови

Nomina sunt mutabilia, res autem immobiles – Імена змінюються, а самі речі не змінюються. Логіко-семантичний аналіз мови (логічна семантика) як особливий напрям логічних досліджень сформувався в 20-30-х роках XX ст. у працях Г. Фреге,

Логіка – Карамишева Н. В. – 2.5. Логіко-семантичні та формально-логічні концепції істини

Temporis filia Veritas – Істина – донька часу. . Естетика виникла від слова “прекрасне”, етика – від слова “добре”, логіка – від слова “істина”. Г. Фреге Термін “істина” належить до головних у гносеології та

Логіка – Карамишева Н. В. – Розділ 3. ТРАДИЦІЙНА ЛОГІКА

У цьому розділі подано виклад традиційної логіки як системи логічного знання. Традиційна логіка визначається як систематизація й узагальнення практики розумово-мовленнєвої діяльності людей, що здійснювали філософи та логіки з часів античності й дотепер. На підставі

Логіка – Карамишева Н. В. – 3.1. Мова науки логіки

У цьому розділі подано виклад традиційної логіки як системи логічного знання. Традиційна логіка визначається як систематизація й узагальнення практики розумово-мовленнєвої діяльності людей, що здійснювали філософи та логіки з часів античності й дотепер. На підставі

Логіка – Карамишева Н. В. – Таблиця логічних символів

У цьому розділі подано виклад традиційної логіки як системи логічного знання. Традиційна логіка визначається як систематизація й узагальнення практики розумово-мовленнєвої діяльності людей, що здійснювали філософи та логіки з часів античності й дотепер. На підставі

Логіка – Карамишева Н. В. – 3.2. Логічні операції

Логічна операція – це не лише гра словами і символами. Операції (в логіці й математиці) – інтелектуальні дії над абстрактними об’єктами (числами, символами, поняттями, висловлюваннями тощо), внаслідок чого постає якісно нове утворення. Приклади математичних

Логіка – Карамишева Н. В. – 3.3. Закони логіки

Завдання логіки – підвищитися над тими забобонами, які відбуваються від нечіткості та плутанини непослідовного мислення. В. Мінто Термін “закон логіки” має специфічний смисл у традиційній логіці й сучасній символічній логіці. У традиційній логіці –

Логіка – Карамишева Н. В. – Закон тотожності

Завдання логіки – підвищитися над тими забобонами, які відбуваються від нечіткості та плутанини непослідовного мислення. В. Мінто Термін “закон логіки” має специфічний смисл у традиційній логіці й сучасній символічній логіці. У традиційній логіці –

Логіка – Карамишева Н. В. – Закон несуперечності

Закон несуперечності вперше теоретично сформулював Арістотель: “Неможливо, щоб одне і те саме водночас було і не було притаманне одному й тому самому в одному і тому ж відношенні”. Сучасною логічною мовою: два суперечливих висловлювання

Логіка – Карамишева Н. В. – Закон виключеного третього

Закон виключеного третього (лат. tertium non datur – третього не дано) вперше теоретично сформулював Арістотель: “Рівнозначно не може бути нічого посередині між двома суперечливими один одному судженнями”. Сучасною логічною мовою: два суперечливих висловлювання стосовно

Логіка – Карамишева Н. В. – Закон достатньої підстави

Закон виключеного третього (лат. tertium non datur – третього не дано) вперше теоретично сформулював Арістотель: “Рівнозначно не може бути нічого посередині між двома суперечливими один одному судженнями”. Сучасною логічною мовою: два суперечливих висловлювання стосовно

Логіка – Карамишева Н. В. – 3.4. Логічні форми міркувань та операції над ними

До логічних форм міркувань належать поняття, висловлювання, умовивід. 3.4.1. Поняття Мислення – це відображення світу в поняттях. Слово “поняття” в контексті його використання набуло багато смислів. У логічній семантиці – це концепт терміна (лат.

Логіка – Карамишева Н. В. – 3.4.1. Поняття

До логічних форм міркувань належать поняття, висловлювання, умовивід. 3.4.1. Поняття Мислення – це відображення світу в поняттях. Слово “поняття” в контексті його використання набуло багато смислів. У логічній семантиці – це концепт терміна (лат.

Логіка – Карамишева Н. В. – 3.4.2. Висловлювання

Логіка не вивчає слова, а вивчає висловлювання. Л. Вітгенштайн У сучасній логіці виокремилися два терміни – “судження” та “висловлювання”. Вони позначають особливу форму мислення, на відміну від поняття й умовиводу. В традиційній логіці використовують

Логіка – Карамишева Н. В. – 3.4.3. Умовивід

Умовивід – це мовлення, в якому якщо дещо припущено, то з нього закономірно випливає дещо відмінне від припущеного. Арістотель Загальна характеристика умовиводу. Умовивід (лат. ratio) – у традиційній логіці – форма мислення, за допомогою

Логіка – Карамишева Н. В. – 3.5. Доведення та спростування

Необхідність – аідрі. тяльна властивість доведення. Арістотель Manifestum поп eget probat Urne – Очевидне не потребує доведення. Доведення – логічна операція обгрунтування істинності певного висловлювання на підставі деяких істинних висловлювань; у символічній логіці –

Логіка – Карамишева Н. В. – Види доведень

Вони є різними. Так, за методом формалізації побудови доведення поділяється на формальне і неформально. У символічній логіці формальне доведення – дедуктивне доведення, яке становить кінцеву сукупність формул, одна частина якої є аксіомою, а інша

Логіка – Карамишева Н. В. – Способи спростування

Процес обгрунтування хибності тези, аргументів, демонстрації здійснюється у формі критики. Критика тези, аргументів, демонстрації означає їх спростування. 1. Спростування тези має два різновиди: пряме і непряме. Пряме спростування тези здійснюється через посилання на факти,

Логіка – Карамишева Н. В. – Правила доведення і спростування та логічні помилки під час їх порушення

Процес обгрунтування хибності тези, аргументів, демонстрації здійснюється у формі критики. Критика тези, аргументів, демонстрації означає їх спростування. 1. Спростування тези має два різновиди: пряме і непряме. Пряме спростування тези здійснюється через посилання на факти,

Логіка – Карамишева Н. В. – 3.6. Запитання та відповіді

Бути чи не бути? Ось в чому питання. Вільям Шекспір Якщо людоїд їсть ножем і виделкою, це прогрес? Станіслав Єжи Лец Якщо миша дивиться на Всесвіт, чи змінюється від цього стан Всесвіту? Альберт Ейнштейн

Логіка – Карамишева Н. В. – Види запитань

Бути чи не бути? Ось в чому питання. Вільям Шекспір Якщо людоїд їсть ножем і виделкою, це прогрес? Станіслав Єжи Лец Якщо миша дивиться на Всесвіт, чи змінюється від цього стан Всесвіту? Альберт Ейнштейн

Логіка – Карамишева Н. В. – Логічна характеристика відповіді

Бути чи не бути? Ось в чому питання. Вільям Шекспір Якщо людоїд їсть ножем і виделкою, це прогрес? Станіслав Єжи Лец Якщо миша дивиться на Всесвіт, чи змінюється від цього стан Всесвіту? Альберт Ейнштейн

Логіка – Карамишева Н. В. – 3.7. Парадокси

Геній – парадоксів друг. О. Пушкін Парадокс (грец. – несподіваний, дивний) – висловлювання, що суперечить звичним уявленням людей або усталеним системам знання, які грунтуються на певних принципах і відповідно до зумовленої історичним розвитком науки

Логіка – Карамишева Н. В. – Види парадоксів

Існують парадокси, які виникають у певній галузі наукового знання в процесі історичного розвитку науки, коли виявляється суперечність між певною усталеною системою знання і новими фактами, між закріпленою в певних парадигмах напрямах досліджень і новими

Логіка – Карамишева Н. В. – Типи парадоксів

Існують парадокси, які виникають у певній галузі наукового знання в процесі історичного розвитку науки, коли виявляється суперечність між певною усталеною системою знання і новими фактами, між закріпленою в певних парадигмах напрямах досліджень і новими

Логіка – Карамишева Н. В. – Розділ 4. СИМВОЛІЧНА ЛОГІКА

Логіка є вільне конструювання за певним правилом. І. Фіхте Логіка належить до мови. Вона дає систему правил, які допомагають здійснювати висновок нових логічних зв’язок, призначених для того, щоб передавати істини. Однак ці істини не

Логіка – Карамишева Н. В. – 4.1. Металогіка

Логіка є вільне конструювання за певним правилом. І. Фіхте Логіка належить до мови. Вона дає систему правил, які допомагають здійснювати висновок нових логічних зв’язок, призначених для того, щоб передавати істини. Однак ці істини не

Логіка – Карамишева Н. В. – Метасимволи та метатерміни

Метасимвол – це символ, який позначає інші логічні символи, терміни, висловлювання, змінні, пропозиційні формули і под. До метасимволів, зокрема, належать: – 5 (іноді Я, й тощо) – символи, які позначають конкретну формально-логічну систему; –

Логіка – Карамишева Н. В. – Формально-логічна система

Метасимвол – це символ, який позначає інші логічні символи, терміни, висловлювання, змінні, пропозиційні формули і под. До метасимволів, зокрема, належать: – 5 (іноді Я, й тощо) – символи, які позначають конкретну формально-логічну систему; –

Логіка – Карамишева Н. В. – Структура формально-логічної системи

У ній розрізняють синтаксис і семантику. На синтаксичному рівні дають визначення й аналіз суто формальних відношень між символами в межах певної системи. До синтаксису належать: алфавіт; правила побудови формул із символів алфавіту; правила виведення

Логіка – Карамишева Н. В. – Принципи побудови формально-логічних систем

Визначають на рівні металогіки. Серед них основні такі: 1. Єдності семантичного (змістовного) та синтаксичного (формального) аспектів мови, що створюють методом формалізації. 2. Логічного слідування, який визначає необхідний взаємозв’язок між формулами та вивідністю (доказовістю) однієї

Логіка – Карамишева Н. В. – Особливості формально-логічних систем

Визначають на рівні металогіки. Серед них основні такі: 1. Єдності семантичного (змістовного) та синтаксичного (формального) аспектів мови, що створюють методом формалізації. 2. Логічного слідування, який визначає необхідний взаємозв’язок між формулами та вивідністю (доказовістю) однієї

Логіка – Карамишева Н. В. – 4.2. Класична символічна логіка

4.2.1. Логіка висловлювань Логічні висловлювання – суть тавтології, які показують внутрішні відношення, але самі не кажуть нічого… Вони – аналітичні висловлювання. Л. Вітгенштайн Логіка висловлювань (ЛВ) – розділ символічної логіки, що вивчає необхідні відношення

Логіка – Карамишева Н. В. – 4.2.1. Логіка висловлювань

4.2.1. Логіка висловлювань Логічні висловлювання – суть тавтології, які показують внутрішні відношення, але самі не кажуть нічого… Вони – аналітичні висловлювання. Л. Вітгенштайн Логіка висловлювань (ЛВ) – розділ символічної логіки, що вивчає необхідні відношення

Логіка – Карамишева Н. В. – Рівносильні формули логіки висловлювань

Формули називаються рівносильними, якщо таблиці істинності цих формул будуть збігатися. Рівносильні формули називаються ще еквівалентними, бо в процесі кожного набору значень для своїх змінних вони набувають однакового значення істинності або значення хибності (див. таблицю