Культурологія – Матвєєва Л. Л
Тематичне насичення такої навчальної дисципліни, як культурологія, на сьогодні є досить варіативним. Мабуть, це зумовлено як певною аморфністю самого предмета, так і ще доволі незначним періодом присутності культурології В навчальних програмах вищих навчальних закладів.
Тема 1. Предмет курсу “культурологія” Історія слова “культура”, його сучасні значення. Культура як об’єкт дослідження культурології Слово “культура” має не тільки досить широкий семантичний спектр у багатьох сучасних мовах, у тому числі і в
Тема 1. Предмет курсу “культурологія” Історія слова “культура”, його сучасні значення. Культура як об’єкт дослідження культурології Слово “культура” має не тільки досить широкий семантичний спектр у багатьох сучасних мовах, у тому числі і в
Тема 1. Предмет курсу “культурологія” Історія слова “культура”, його сучасні значення. Культура як об’єкт дослідження культурології Слово “культура” має не тільки досить широкий семантичний спектр у багатьох сучасних мовах, у тому числі і в
За свідченнями культурологів, на сьогодні в науці існує понад 400 визначень культури і кількість їх постійно зростає. Тож природно, що на певному етапі розвитку культурологічної думки розпочалися спроби хоча б якось систематизувати цю значну
Слово “цивілізація” походить від латинського слова civilis, що, в свою чергу, утворилося від латинського civis – “громадянин”. Словом civilis – “громадянський”, “державний”, відповідно, означалось те, що належить людині як громадянину держави, що стосується її
Позанаукові уявлення про культуру Культурологія як спеціальна наукова дисципліна склалася тільки у XX ст. Однак протягом тривалого часу (а надто з кінця XVIII ст.) різні гуманітарні науки, як ті, що мали давню історію, так
Позанаукові уявлення про культуру Культурологія як спеціальна наукова дисципліна склалася тільки у XX ст. Однак протягом тривалого часу (а надто з кінця XVIII ст.) різні гуманітарні науки, як ті, що мали давню історію, так
Під антропологічними дослідженнями культури ми в даному разі матимемо на увазі наукові результати, досягнуті в межах таких суміжних дисциплін, як етнологія, етнографія та антропологія (культурна та соціальна). Об’єднати їх за методологією дає підстави те,
Філософія не цуралася культурної проблематики фактично з самого свого народження. Суттєву увагу приділяли питанням культури вже філософи Давньої Греції. Проблематика людського суспільства, його сутності й долі, шляхів перетворення і засобів збереження, принципів людської поведінки,
Як було з’ясовано вище, проблеми смислу і мети культурно-історичного процесу завжди суттєво стимулювали філософські шукання. Особливо ж актуальною ця проблематика стає у XX ст., коли в культурі почали відбуватися численні явища, котрі сприймалися більшістю
Уявлення про культуру в часи Київської Русі Київська Русь була однією з найбільших територіально і розвинутих культурно держав середньовічної Європи. Ще в дохристиянські часи в Київській Русі складаються правові та моральні норми, існують розвинута
Уявлення про культуру в часи Київської Русі Київська Русь була однією з найбільших територіально і розвинутих культурно держав середньовічної Європи. Ще в дохристиянські часи в Київській Русі складаються правові та моральні норми, існують розвинута
Значну роль у суспільно-культурному житті України кінця XVI – першої третини XVII ст. відігравали братства – національно-релігійні організації православного населення українських міст. У філософуванні братчиків доволі помітні традиції ще києворуського візантинізму: філософія розуміється як
На початку XIX ст. українські мислителі, культурні діячі продовжують традиції національної філософської думки, яка зверталася до пізнання людини та її світу. Україно-російський філософ Петро Лодій (1764-1829) у праці “Логічні настанови, які скеровують до пізнання
Ведучи мову про розвиток із культурологічних ідей в українській думці XX ст., слід насамперед зазначити, що, незважаючи на нетерпимість до інакодумства в колишньому Радянському Союзі, у національній філософській традиції все ж таки виявилися тенденції,
Тема 4. Концепції культурогенезу Трудова концепція Серед найважливіших проблем, які завжди бентежили людський розум, – питання походження людства та людської культури. Вже В різноманітних міфологічних та релігійних системах питанням цього кола належало дуже значне
Тема 4. Концепції культурогенезу Трудова концепція Серед найважливіших проблем, які завжди бентежили людський розум, – питання походження людства та людської культури. Вже В різноманітних міфологічних та релігійних системах питанням цього кола належало дуже значне
Тема 4. Концепції культурогенезу Трудова концепція Серед найважливіших проблем, які завжди бентежили людський розум, – питання походження людства та людської культури. Вже В різноманітних міфологічних та релігійних системах питанням цього кола належало дуже значне
Ще до остаточного виокремлення ігрової концепції культури як однієї з культурологічних теорій феномен гри нерідко потрапляв у коло уваги мислителів і науковців. Відбувалося це двома шляхами: або гра ставала предметом дослідження як така, або
Ще одним широковідомим у наукових культурологічних колах варіантом пояснення суті та процесу становлення культури стала психоаналітична концепція культури, заснована австрійським психіатром і психологом Зигмундом Фройдом. Слід сказати, що концепція Фройда, яку він оприлюднив наприкінці
Культура і природа Досить часто в попередні часи культуру намагалися не просто протиставити природі, а й навіть сутнісно визначити через це протиставлення. Вже класичною, але так і не вирішеною є проблема співвідношення в людині
Культура і природа Досить часто в попередні часи культуру намагалися не просто протиставити природі, а й навіть сутнісно визначити через це протиставлення. Вже класичною, але так і не вирішеною є проблема співвідношення в людині
Особистісна “самість” (тобто усвідомлення людиною свого “Я”, своєї суб’єктності) почала утворюватись у результаті розведення перцептивних вражень і їх спонтанних екзистенційних переживань, тобто розділення сенсорного, чуттєвого сприйняття зовнішнього світу і внутрішніх реакцій на ці подразнення
Первинна метаопозиція запустила механізм відчужуючої суб’єктно-об’єктної дуалізації й зумовила формування нескінченної кількості інших бінарних опозицій, що утворюють дедалі нові й нові культурні смисли. Фактично всю різноманітність смислів, що можуть бути “помислені” людиною, можна умовно
У культурному впорядкуванні буттєвого континууму шляхом його структурування, в самому процесі смислотворення особливу роль відіграють принципи ритмічності й симетрії, що пов’язують світ культури зі світом природи. Значення ритму в організації фактично всіх процесів у
Поняття зміни та його застосування в культурологічних контекстах Насамперед слід зазначити, що під поняттям “теорія культурних змін” мається на увазі наукове осмислення сутності культурно-історичного процесу, його основних принципів та властивостей. Загалом зміна – це
Поняття зміни та його застосування в культурологічних контекстах Насамперед слід зазначити, що під поняттям “теорія культурних змін” мається на увазі наукове осмислення сутності культурно-історичного процесу, його основних принципів та властивостей. Загалом зміна – це
Більшість створених у різні часи культурологічних концепцій культурного розвитку можна умовно поділити на два типи: еволюціоністські та циклічні. Концепції еволюціоністської парадигми наголошують на культурній спільності всього людства і вбачають у всій історії єдиний вектор
Концепції другого типу – циклічні, не заперечуючи сутнісної, феноменальної єдності людської культури, не визнають при цьому наявності якогось загального, єдиного вектора змін, який би об’єднував усю різноманітність культур у певну послідовність. Іншими словами, якщо
Окрім еволюціонізму та циклізму є багато теорій культурного процесу, в яких тією чи іншою мірою поєднуються обидві ідеї. Серед таких концепцій можна назвати, наприклад, дифузіонізм. До основних представників дифузіонізму належать Г. Тард (1843-1904, Франція),
Стиль, традиція, канон Різні словники дають неоднакові, іноді досить відмінні одне від одного визначення стилю. “Стиль – спільність образної системи, засобів художньої виразності, творчих прийомів, зумовлена єдністю ідейного змісту”. “Стиль – спосіб Викладення думки
Стиль, традиція, канон Різні словники дають неоднакові, іноді досить відмінні одне від одного визначення стилю. “Стиль – спільність образної системи, засобів художньої виразності, творчих прийомів, зумовлена єдністю ідейного змісту”. “Стиль – спосіб Викладення думки
У науковій (насамперед культурологічній та соціологічній) літературі досить часто вживаються поняття життєвий стиль та синонімічні до нього: життєва форма, культурний стиль. Вважається, що це поняття походить від веберівського “Lebensfugrung” що можна перекласти приблизно як
Стиль мислення є поняттям, яке взаємно корелюється з поняттями парадигми та картини світу. Картиною світу загалом називають сукупність світоглядних даних про світ, включаючи всі результати мислення, знання, оцінки і цінності, форми життя тощо, які
Моностильовою називається культура, в якій усі елементи (переконання, оцінки, образи світу, ідеології і т. д.) мають внутрішній зв’язок і, крім того, їх активно поділяють або пасивно приймають усі члени суспільства. Іншими словами, якщо будь-яка
Ідеї множинності всесвітів та населених світів в історії культури та в сучасній науці Протягом майже всієї історії культури в ній у тій чи іншій формі й масштабі були поширені елементи антропоцентричного світогляду, згідно з
Ідеї множинності всесвітів та населених світів в історії культури та в сучасній науці Протягом майже всієї історії культури в ній у тій чи іншій формі й масштабі були поширені елементи антропоцентричного світогляду, згідно з
В суто технологічному відношенні початок космічної ери, який припадає на другу половину XX ст., був ознаменований не тільки виходом людини на навколоземну орбіту або відвіданням Місяця, а й більш далекосяжними (хоча і менш репрезентованими
Погодимося вважати доведеним (як мінімум – за астрофізичними даними, раціональною логікою і математичною теорією імовірностей), що у Всесвіті є інші, крім нас, землян, форми розумного існування. Але наскільки і за якими показниками вони можуть
Як ми вже говорили, у крайній формі астросоціологічний парадокс трактується як суперечність між дуже ймовірною наявністю розвинутих позаземних цивілізацій і відсутністю колонізації Землі більш потужними ПЦ. Варто проаналізувати з позицій наукової логіки саму Ймовірність
Л. Гінділіс так коментує сутність антропного принципу: “Під антропним принципом… мається на увазі співвідношення між фундаментальними властивостями Всесвіту в цілому і можливістю існування в ньому життя. Це співвідношення має вельми характерний смисл: спостережувані властивості
Тема 9. Наукова культура Властивості наукової свідомості людини та систематизація науки Науковою культурою називають особливу сферу та особливий вил духовної діяльності людини, функцією якої є вироблення і теоретична систематизація достовірних (тобто таких, які припускають
Тема 9. Наукова культура Властивості наукової свідомості людини та систематизація науки Науковою культурою називають особливу сферу та особливий вил духовної діяльності людини, функцією якої є вироблення і теоретична систематизація достовірних (тобто таких, які припускають
Тема 9. Наукова культура Властивості наукової свідомості людини та систематизація науки Науковою культурою називають особливу сферу та особливий вил духовної діяльності людини, функцією якої є вироблення і теоретична систематизація достовірних (тобто таких, які припускають
Слід Зазначити, що підхід до історії науки значною мірою залежить від трактування сенсу поняття науки. Відповідно щодо історії науки та головних закономірностей її розвитку склалися різні підходи, що зумовлює існування досить різних наукологічних концепцій.
Важливим аспектом наукового пізнання є його спосіб, або метод (від гр. methodos – “шлях дослідження”, “теорія”, “вчення”). Метод – це спосіб досягнення мети, вирішення завдання; сукупність дій та прийомів, призначених допомогти досягненню бажаного результату;
Художня культура як складова культури духовної. Систематизація видів мистецтва В першій половині XX ст. в наукову практику було введеш) тричастинний поділ культури: культура матеріальна, культура соціальна, культура духовна. Як пояснюють А. Кребер і К.
Художня культура як складова культури духовної. Систематизація видів мистецтва В першій половині XX ст. в наукову практику було введеш) тричастинний поділ культури: культура матеріальна, культура соціальна, культура духовна. Як пояснюють А. Кребер і К.
О художній культурі /Давньої О Греції особливе значення мала музика. В багатьох світоглядних системах того часу (наприклад, у піфагорійській) музика наділялася містичною силою, вважалася одним із головних шляхів до істини буття. Всі інші мистецтва