Культура міжособистісних стосунків – Сайтарли І. Л
Культура міжособистісних стосунків як галузь сучасної етики досліджує різноманітні морально-етичні системи минулого і сьогодення, намагаючись віднайти моделі поведінки і спілкування, які сприяють гармонізації стосунків між людьми у будь-якій сфері суспільного життя. Вона розглядає морально-етичні
Культура міжособистісних стосунків як галузь сучасної етики досліджує різноманітні морально-етичні системи минулого і сьогодення, намагаючись віднайти моделі поведінки і спілкування, які сприяють гармонізації стосунків між людьми у будь-якій сфері суспільного життя. Вона розглядає морально-етичні
Як галузь сучасної етики культура міжособистісних стосунків взаємодіє з багатьма науками, що досліджують проблеми соціального буття людини. Озброївшись теоретичним доробком культурології, соціальної психології, етнопсихології, менеджменту, культура міжособистісних стосунків уможливлює висвітлення різноманітних соціальних практик у
Культура міжособистісних стосунків, як і будь-яка інша наука, розкривається на емпіричному (засвоєному на досвіді) та теоретичному (заснованому на наукових положеннях, ідеях) рівнях пізнання. Емпіричне дослідження має на меті виокремлення та опис певних фактів, що
Культура міжособистісних стосунків є складним соціокультурним явищем, яке у своєму розвитку подолало такі етапи: передісторію культури міжособистісних стосунків у первісному суспільстві; етику моральних чеснот давніх цивілізацій; формування культури манер та ісламського етосу в епоху
Культура міжособистісних стосунків є складним соціокультурним явищем, яке у своєму розвитку подолало такі етапи: передісторію культури міжособистісних стосунків у первісному суспільстві; етику моральних чеснот давніх цивілізацій; формування культури манер та ісламського етосу в епоху
З утворенням класового суспільства, зростанням могутності рабовласницьких держав моральна культура набула класового характеру. Особливу роль у формуванні морально-етичних стандартів поведінки і спілкування почала відігравати аристократична система цінностей. Здійснювана на основі ідеї божественного походження, безумовної
З утворенням класового суспільства, зростанням могутності рабовласницьких держав моральна культура набула класового характеру. Особливу роль у формуванні морально-етичних стандартів поведінки і спілкування почала відігравати аристократична система цінностей. Здійснювана на основі ідеї божественного походження, безумовної
УIV ст. до н. е. в багатьох полісах (містах-державах) Давньої Греції культивувався морально-етичний стандарт, який вимагав неабиякої стриманості, раціональності у поведінці. Неухильним його дотриманням представники шляхетного походження відрізняли себе від демосу. Однак на відміну
Зміст культури міжособистісних стосунків в епоху середньовіччя визначали такі два соціально-культурні феномени, як етос куртуазних манер у західноєвропейському регіоні та арабський етикет в Аравії. Розвиток культури міжособистісних стосунків у середньовічній Європі відбувався під впливом
Формування арабської культури міжособистісних стосунків датують приблизно VI-УП ст. до н. е. На цей час припадає релігійна діяльність засновника ісламу – пророка Мухаммеда (прибл. 570-632), морально-етичне вчення якого обумовило особливості арабської етики та етикету.
Культура міжособистісних стосунків в епоху європейського Відродження (починається з середини XIV ст. (Італія) і триває до початку ХУН ст. (Німеччина, Англія); виникло в Італії як свідчення розквіту літератури, наук і мистецтва на противагу їх
Блоха Абсолютизму (XVІІ-ХVII ст.) ознаменована бурхливим розвитком французького та англійського дворянства, внаслідок чого культура міжособистісних стосунків набула підкреслено аристократичного характеру. Утвердження централізованої влади і виникнення на цій основі придворного суспільства призвело до розмежування етики
Культура міжособистісних стосунків наприкінці ХVIII – на початку XIX ст. перебувала під відчутним впливом аристократичного етосу. Навіть після здійснення перших буржуазних революцій у німецьких та англійських морально-дидактичних творах домінував французький поведінковий стандарт. Однак у
Культура міжособистісних стосунків завжди існувала як ефективний засіб приборкання та моделювання пристрастей. Відсутність афектації у поведінці була і є ознакою гарного тону в багатьох цивілізованих суспільствах. Уміння контролювати свої емоції та бажання є необхідною
Культура міжособистісних стосунків завжди існувала як ефективний засіб приборкання та моделювання пристрастей. Відсутність афектації у поведінці була і є ознакою гарного тону в багатьох цивілізованих суспільствах. Уміння контролювати свої емоції та бажання є необхідною
На вербальному рівні культура світського і формально-рольового спілкування набуває звичайного вираження у таких стандартних комунікативних ситуаціях, як вітання, звертання, знайомства, вибачення тощо, які містять у своїй основі історично вироблені вербальні стереотипи і правила. Культура
Наукове спілкування пов’язане з обговоренням певних теоретичних проблем, з пошуком наукової істини. Його учасникам часто доводиться відстоювати власні ідеї, концепції, думки, погляди, спростовувати аргументи своїх опонентів. Тому найпоширенішими формами наукового спілкування є суперечка (дискусія,
Стосунки між людьми завжди є динамічним процесом комунікації, опосередкованим їхніми характерами, настроями, почуттями, схильностями тощо. Кожен комунікативний акт реалізується через взаємодію конкретних особистостей, тому культура спілкування характеризується і психологічною складовою. До психологічних складових комунікативного
Особливим проявом культури спілкування, яка грунтується на гармонійному поєднанні моральної інтуїції, емоцій та інтелекту, є культура гумору. Гумор (лат. humor-волога, Примха, веселий настрій) – психологічна реакція на недосконалість або суперечливість певного явища, в емоційно-осмисленій
У стилі комунікативної поведінки особистості поєднуються всі стильові аспекти її взаємодії із суб’єктами зовнішнього середовища. Стиль поведінки залежить від комунікативної культури особистості й умов її функціонування (середовища). Комунікативна культура особистості обумовлюється індивідуальним стилем спілкування.
Проявом антикультури спілкування є порушення норм мовленнєвого етикету. Найбрутальнішим із них є вживання Інвективної (лат. invectiva (oratio) – лайлива (промова)) Лексики – образливих слів, лихослів’я, лайки. Це вербальний або невербальний (непристойні жести, пози) замінник
Сім’я виникає на основі союзу (шлюбу) двох рівноправних особистостей, у якому найважливіше значення мають міжособистісні стосунки. Тому беззастережною моральною цінністю і метою сімейних стосунків у більшості країн є наявність емоційно-духовної близькості (любові), психологічної солідарності
Сім’я виникає на основі союзу (шлюбу) двох рівноправних особистостей, у якому найважливіше значення мають міжособистісні стосунки. Тому беззастережною моральною цінністю і метою сімейних стосунків у більшості країн є наявність емоційно-духовної близькості (любові), психологічної солідарності
Сучасній сім’ї притаманні різні форми лідерства: ділове, емоційне, виховне, культурне, комунікативне, що створює однакову можливість для самоствердження подружжя. Рівність статусів, баланс влад, висока культура спілкування є передумовами сприятливого емоційно-психологічного мікроклімату в сім’ї. Жінка досягає
Важливим чинником, що обумовлює рівень культури міжособистісних стосунків у сім’ї, є моральна інтуїція, яка сприяє психологічній гнучкості у взаєминах, уникненню загострень у взаємодії. Передумовами психологічної гнучкості є знання про особливості темпераменту партнера, відмінності у
Культура міжособистісних стосунків у діловій сфері охоплює систему морально-етичних принципів ділового спілкування, які уможливлюють найефективнішу взаємодію суб’єктів професійної, підприємницької, комерційної діяльності – колег, службовців, партнерів та ін. Якщо спілкування у родині чи у колі
Культура міжособистісних стосунків у діловій сфері охоплює систему морально-етичних принципів ділового спілкування, які уможливлюють найефективнішу взаємодію суб’єктів професійної, підприємницької, комерційної діяльності – колег, службовців, партнерів та ін. Якщо спілкування у родині чи у колі
Культура міжособистісних стосунків у бізнесі послуговується моральним кодексом національних бізнес-культур, зокрема етикою бізнесу (діловою етикою). Етика бізнесу – складова корпоративної етики, сукупність принципів, узгоджених із вимогами загальнолюдської моралі, які відображають рівень моральності, соціальної відповідальності
Фундаментальною складовою культури міжособистісних стосунків у діловій сфері є бізнес-етикет (культура ділового спілкування). Бізнес-етикет – сукупність правил вербального і невербального ділового спілкування, які регламентують порядок зустрічі делегацій, ведення ділових бесід, переговорів, офіційних і неофіційних
Важливим елементом культури невербальної комунікації у сфері ділових стосунків є культура одягу. Стандарт поведінки у цій сфері визначає дрес-код (dress-code) – набір відносно сталих, загальновизнаних правил, які визначають зовнішній вигляд людини відповідно до професійно-ділових
Ділове спілкування у міжнародному аспекті є складним процесом, опосередкованим ціннісною несумісністю національних бізнес-культур. Воно повинно відбуватися так, щоб унеможливити будь-який міжкультурний конфлікт, спричинений зіткненням різних уявлень про належну поведінку. Цьому сприяє знання і дотримання
Ділове спілкування у міжнародному аспекті є складним процесом, опосередкованим ціннісною несумісністю національних бізнес-культур. Воно повинно відбуватися так, щоб унеможливити будь-який міжкультурний конфлікт, спричинений зіткненням різних уявлень про належну поведінку. Цьому сприяє знання і дотримання
За своїми сутнісними ознаками арабська культура ділового спілкування є традиційно-колективістською, формально-ієрархічною, експресивною, поліхронною. У ній важливу роль відіграє мусульманська духовна, звичаєва традиція, яку потрібно хоча б у загальних рисах знати і поважати, оскільки це
Культура стосунків у діловій сфері, що культивується в азійських країнах, класифікується як традиційно-колективістська, формально-ієрархічна, емоційно стримана, монохронна, за винятком Індії, в якій досить гнучко ставляться до фактора часу. В цьому регіоні релігія відчутно впливає
Культура стосунків у діловій сфері, що культивується в азійських країнах, класифікується як традиційно-колективістська, формально-ієрархічна, емоційно стримана, монохронна, за винятком Індії, в якій досить гнучко ставляться до фактора часу. В цьому регіоні релігія відчутно впливає
Культура ділового спілкування в Японії дуже подібна до китайської, оскільки головним його імперативом тут також є встановлення “духу дружби” і принцип надзвичайної чемності. Традиційні норми японської моралі були впорядковані у XIX ст. автором посібника
Бізнес-культуру Індії характеризують як орієнтовану на стосунки, формально-ієрархічну, емоційно-стриману та поліхронну. Індійське суспільство належить до суспільств з міцними корпоративними зв’язками, усталеними релігійними традиціями. Тому в Індії спершу встановлюють товариські стосунки, а потім укладають договори.
Майже в усіх європейських країнах ділові особи дотримуються формальностей у стосунках. Найвідчутніше це в Німеччині, Франції, Італії. Бізнес-культури багатьох північних європейських країн, передусім Німеччини, Великої Британії, орієнтовані на угоду, а ділова культура європейського Півдня
Майже в усіх європейських країнах ділові особи дотримуються формальностей у стосунках. Найвідчутніше це в Німеччині, Франції, Італії. Бізнес-культури багатьох північних європейських країн, передусім Німеччини, Великої Британії, орієнтовані на угоду, а ділова культура європейського Півдня
Представники бізнесу в Німеччині є яскравими виразниками стриманої, поліхронної культури ділових стосунків, вони надають перевагу формалізованим ситуаціям, налаштовані на угоду. В жодній іншій країні так не цінують пунктуальність, як у Німеччині. Тому на тих,
Оскільки Франція є однією з ієрархічних культур Західної Європи, її бізнесмени переважно зорієнтовані на стосунки. Ділові переговори з ними ускладнюються специфікою французької комунікативної культури, традиційним французьким снобізмом: будучи переконаними у своїй вищості, французи намагаються
Найважливіша розбіжність іспанських національних етосів представлена бізнес-культурами Кастилії та Каталонії, відповідно – Мадриду та Барселони. Відомо, що між мадридцями та барселонцями існує латентний конфлікт, який виражається у стереотипному ставленні одне до одного. Так, мадридці
Європейцям давно відомо, що фактично існує дві Італії – північна та південна, і, відповідно, два італійських народи. Мешканці Італії ідентифікують себе спочатку з флорентійцями, міланцями, венеціанцями, римлянами, калабрійцями, сицилійцями та ін., а вже потім
Американська культура є відносно молодою, проте доволі незалежною щодо питань міжнародних та економічних Стратегій. Уся система виховання у Сполучених Штатах Америки спрямована на виховання сильної, самостійної і комунікабельної особистості. Тому серед позитивних якостей людини
Агеев В. С. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов // Психология семьи. – Самара: БАХРАХ-М.. 2002. Антична література: Довідник. – К.: Либідь, 1993. Андвущенко В., Губерський Л., Михальченко М. Культура. Ідеологія. Особистість. – К.: