Кримінальне право України – Кузнецов В. В. – 2. Примушування до вступу в статевий зв’язок (ст. 154 КК)

Стаття складається з двох частин, що містять заборонювальні норми. Родовим та безпосереднім об’єктом Злочину є статева свобода статева та недоторканність особи. Додатковим факультативним безпосереднім об’єктом Злочину можуть бути честь і гідність особи, право власності. Потерпілий Від злочину – особа жіночої або чоловічої статі, що матеріально чи службово залежна від винного. Якщо до вступу в статевий зв’язок примушувалась особа, яка не досягла статевої зрілості, дії винного, крім ст. 154 КК, кваліфікуються за ч. 1 ст. 14 і відповідною частиною ст. 155 КК як готування до статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості. Матеріальна залежність означає, що матеріальна допомога з боку суб’єкта злочину виступає єдиним, основним або істотним джерелом існування потерпілої особи, і позбавлення такої допомоги здатне поставити жінку або чоловіка у скрутне становище (наприклад, це має місце тоді, коли жінка або чоловік перебувають на повному або частковому утриманні винного, проживають на його житловій площі, а також коли дії винного спроможні іншим чином викликати істотне погіршення матеріального становища потерпілої особи на підставі відносин цивільного боргу, відносин між спадкодавцем і спадкоємцем тощо). Службова залежність означає, що: а) потерпіла особа є підлеглою винного по роботі; б) потерпіла особа підлягає службовому контролю з боку винного (наприклад, ревізор і комірник); в) реалізація істотних інтересів потерпілої особи залежить від поведінки винного по службі (наприклад, науковий керівник і аспірант).

Об’єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 154 КК) виражається у примушуванні особи жіночої чи чоловічої статі до вступу у статевий зв’язок природним або неприродним способом.

Примушування означає протиправний психічний вплив винного на потерпілу особу, який полягає у відкритій або завуальованій погрозі настання для неї небажаних наслідків матеріального, службового або особистого характеру (наприклад, позбавити утримання або можливості проживати на житловій площі, звільнити з роботи, зменшити зарплату тощо). Природний або неприродний спосіб примушування до вступу у статевий зв’язок охоплює як одноразові, так і неодноразові статеві контакти незалежно від їх гетеро – або гомосексуальної спрямованості. Якщо потерпіла особа добровільно погоджується на одні форми сексуальних контактів, але заперечує проти інших, її примушування до них за наявності до цього підстав утворює об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 154 КК.

Злочин є закінченим з моменту здійснення на волю потерпілої особи психічного тиску у формах, висвітлених вище (усічений склад). Не впливає на кваліфікацію вчиненого та обставина, що жінка або чоловік погодились вступити у статевий зв’язок або, навпаки, відхилили домагання, однак це може бути враховано при призначенні покарання.

Суб’єкт злочину – спеціальний (фізична осудна особа чоловічої або жіночої статі з 16-річного віку, від якої жінка або чоловік матеріально чи службове залежні).

Суб’єктивна сторона злочину передбачає прямий умисел і, зазвичай, сексуальний мотив.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 154 КК) є примушування до вступу у статевий зв’язок, поєднане з погрозою: 1) знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої (потерпілого) чи її (його) близьких родичів; 2) розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи близьких родичів.

3. Задача:

Б. у себе в саду впіймав 10-річного Л. і побив за те, що той намагався нарвати у кошик яблук. Дружина Б. запропонувала “провчити злодія”. Подружжя закрили хлопчика на дві доби у вогкому погребі, де він перебував без їжі й води.

Кваліфікуйте дії Б. та його дружини.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Кримінальне право України – Кузнецов В. В. – 2. Примушування до вступу в статевий зв’язок (ст. 154 КК)