Кримінальне право України – Кузнецов В. В. – 2. Геноцид (ст. 442 КК)
Стаття складається з двох частин, що містять заборонювальні норми. Родовим об’єктом Злочину є безпека людства. Безпосередній об’єкт злочину – безпека існування національних, етнічних, расових та релігійних груп. Потерпілими Від цього злочину можуть бути тільки члени національної, етнічної, расової чи релігійної групи, на знищення якої спрямоване діяння винних осіб – як громадяни України, так і іноземні громадяни чи особи без громадянства. До найнебезпечніших форм сучасної дискримінації належать расизм, антисемітизм, нетерпимість стосовно арабів і мусульман, ксенофобія (ворожість до будь-яких іноземців). Видом геноциду є апартеїд – обмеження прав громадян за расовою ознакою.
Об’єктивна сторона Злочину проявляється в суспільне небезпечних діях або бездіяльності, формами його є: 1) позбавлення життя членів національної, етнічної, расової чи релігійної групи; 2) заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень; 3) створення для національної, етнічної, расової чи релігійної групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення; 4) скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі; 5) насильницька передача дітей з однієї національної, етнічної, расової чи релігійної групи в іншу; 6) публічні заклики до вчинення перелічених дій; 7) виготовлення матеріалів із закликами до вчинення перелічених дій; 8) розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення перелічених дій. Перші п’ять форм передбачені ч. 1, а останні три – ч. 2 ст. 442 КК.
Позбавлення життя означає заподіяння смерті хоча б одному з членів національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень – це заподіяння таких тілесних ушкоджень хоча б одному з членів зазначеної групи.
Створення для певної групи Життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення передбачає, наприклад, економічну блокаду групи та позбавлення її реальної можливості забезпечувати для себе достатнє харчування і медичне забезпечення, заборону існування групи за межами невеликої території резервації чи гетто, експропріація землі, що належить групі або її членам, примусове переміщення населення з місця його споконвічного проживання, насильницьке переселення (депортацію) в місцевість, несприятливу для проживання людей взагалі або для представників даної групи зокрема, штучне створення складних екологічних умов, поширення епідемій тощо (найяскравішими проявами геноциду у цій формі в історії України були масова депортація населення у віддалені регіони СРСР у 19291931 років і голодомор 1932-1933 років).
Скорочення дітонародження чи запобігання йому може відбуватися шляхом застосування методів генної інженерії, примусової кастрації та стерилізації, насильницької контрацепції, примушування жінок до вчинення аборту, незаконного позбавлення волі чоловіків групи або створення умов для окремого проживання чоловіків та жінок, заборони шлюбів між членами однієї расової, етнічної чи національної групи тощо.
Насильницька передача дітей з однієї групи в іншу передбачає передачу їх із однієї національної в іншу національну, із однієї етнічної в іншу етнічну, із однієї расової в іншу расову, із однієї релігійної в іншу релігійну групу з метою стирання із пам’яті дитини інформації, що ідентифікує її у власному уявленні як члена певної групи з наступним біологічним розчиненням її нащадків серед представників іншої групи.
Публічні заклики до вчинення перелічених дій – це активний вплив на невизначену кількість людей, що має публічний (відкритий) характер, наприклад, проголошення таких закликів на мітингу, демонстрації, зборах тощо.
Виготовлення матеріалів із закликами до вчинення перелічених дій – це створення текстів або інших матеріалів, тиражування чи розмноження відповідної продукції.
Розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення перелічених дій – це ознайомлення з такими матеріалами інших осіб або створення умов для такого ознайомлення (приміром, поширення книг, розклеювання листівок або поміщення їх у поштові скриньки тощо).
Злочин є закінченим з моменту перелічених дій чи бездіяльності, які спричинили або не спричинили шкідливі наслідки (матеріальний або формальний склад).
Суб’єкт Злочину – загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).
Суб’єктивна сторона Злочину характеризується прямим умислом. Спеціальною ознакою геноциду у перших його п’яти формах є мета – повне або часткове знищення будь-якої національної, етнічної, расової або релігійної групи. Метою виготовлення матеріалів із закликами до геноциду є їх розповсюдження. Для таких форм злочину, як публічні заклики до геноциду і розповсюдження матеріалів із закликами до геноциду, мета не є обов’язковою ознакою складу.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)