Контрольно-ревізійна діяльність – Живко 3.Б. – 7. Особливості аудиту акціонерних товариств
1. Особливості аудиту обліку акціонерних підприємств
2. Аудит обліку спільних підприємств
3. Відстеження ризикових операцій – головна “фішка” фінансового аудиту
Якщо вдатися до історії, то у період функціонування радянської фінансової системи, якою саме й закладено підвалини сучасної української фінансової системи, не було передбачено іншої форми контролю фінансово-господарської чи управлінської діяльності підприємств, установ і організацій, аніж проведення ревізій (перевірок) державними контролюючими органами. Проте, на відміну від сьогодення, не було і такої широкої гами форм власності чи організаційних утворень, чим, частково, можна пояснити обмежений інструментарій тодішнього державного фінансового контролю. У системі, що існувала, одним із найкомпетентніших і фахових контролюючих органів вважалося Контрольно-ревізійне управління Міністерства фінансів. Після проголошення незалежності України його функції перейшли до Державної контрольно-ревізійної служби України (ДКРС).
Разом із переорієнтацією урядових структур на ринкову модель економіки в країні почала формуватися низка нових державних і недержавних інституцій, до функцій яких входить контроль за наповненням доходами бюджетів усіх рівнів, за законністю (й ефективністю) витрачання державних, бюджетних чи власних фінансових ресурсів, достовірністю бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Зокрема це: Державна податкова адміністрація; Рахункова палата; Державна контрольно-ревізійна служба; Державне казначейство України; Пенсійний фонд України; Аудиторська палата України; аудиторські фірми.
Розглянемо ту частину системи державного фінансового контролю, використання якої одному чи кільком із вищезазначених органів дасть змогу, навіть при обмеженій кількості фінансових ресурсів, що виділяються на реалізацію соціальних, комунальних чи ресурсорозробних програм, принести якнайбільше користі. Йдеться про аудит адміністративної діяльності, він же – операційний, управлінській аудит, чи аудит ефективності, завданням якого є визначення рівня ефективності, економічності й результативності бюджетних програм, окупності значних обсягів бюджетних коштів, виділених під певні цілі.
Для повноцінного запровадження такої форми контролю в Україні у законопроекті “Про внесення змін до Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, передбачено функції та повноваження органів ДКРС щодо проведення аудиту ефективності.
Крім того, на засіданні Уряду 15 жовтня 2003 року схвалено та прийнято ініційовані ГоловКРУ зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2001 року № 955 “Про затвердження Порядку планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби”, якою тепер передбачено планування проведення аудитів ефективності.
Логічним завершенням такої організаційної роботи стало створення в ГоловКРУ управління організації та проведення аудиторських досліджень, у регіональних контрольно-ревізійних управліннях – відповідних відділів, а також розробка методичних рекомендацій про проведення аудиту ефективності виконання бюджетної програми (затверджені наказом ГоловКРУ від 15.12.2005 № 444).
Ці рекомендації є важливим документом у системі органів виконавчої влади щодо здійснення аудиту ефективності, оскільки ними вперше визначено його суть через поняття, мету, завдання та процедури з урахуванням вітчизняної практики здійснення державного фінансового контролю.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)