Казначейська справа – Попова Л. М. – 5.7. Основні положення казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками

Відповідно до положень Бюджетного кодексу повноваження органів Державного казначейства у частині обслуговування операцій місцевих бюджетів за видатками зосереджується на посиленні контролю за рухом коштів місцевих бюджетів, своєчасному попередженні їх нецільового використання та впровадженні нових засад управління бюджетними зобов’язаннями.

Відповідно до Бюджетного кодексу України (стаття 78, пункт 6) виконання місцевих бюджетів за видатками здійснюється за процедурою, визначеною статтею 51 Бюджетного Кодексу “Виконання Державного бюджету України за видатками”.

Основним завданням органів Державного казначейства в процесі обслуговування місцевих бюджетів є сприяння виконанню бюджетної політики місцевого самоврядування та здійсненні ефективного управління коштами місцевих бюджетів. Це завдання має бути реалізоване через створення оптимальної системи оперативного управління місцевими фінансами і забезпечення своєчасних розрахунків за зобов’язаннями місцевих органів влади та розв’язання проблеми короткострокової незбалансованості місцевих бюджетів. Власне функція процесу управління грошовими потоками повинна забезпечувати оптимізацію здійснення видатків у межах асигнувань, передбачених місцевими бюджетами.

Разом з тим, здійснення фінансових операцій за видатками місцевих бюджетів органами Державного казначейства має такі особливості:

– усі кошти місцевих бюджетів накопичуються на рахунках, що відкриваються у територіальних відділеннях Державного казначейства на ім’я розпорядників коштів місцевих бюджетів;

– оплата видатків органами Державного казначейства здійснюється після одержання від розпорядників коштів розрахункових документів;

– органи Державного казначейства здійснюють контроль за відповідністю касових видатків розпорядників коштів напрямам та обсягу встановлених бюджетних призначень, виділеним асигнуванням та прийнятим зобов’язанням;

– платіж здійснюється на користь суб’єктів господарської діяльності, які виконали роботи або надали послуги бюджетним установам.

Таким чином, роль Державного казначейства полягає не у виконанні окремих видаткових повноважень, а у комплексному обслуговуванні всіх учасників бюджетного процесу.

5.8. Облік бюджетних зобов’язань та контроль бюджетних повноважень

З метою реалізації поставлених завдань щодо процедур попереднього контролю в органах Державного казначейства з 1 січня 2001 року запроваджено облік зобов’язань розпорядників бюджетних коштів. Облік зобов’язань розпорядників коштів та контроль за їх дотриманням здійснюється органами Державного казначейства згідно з вимогами “Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України”, затвердженого наказом Державного казначейства № 136 від 09.08.2004, в редакції наказу Державного казначейства № 150 від 06.05.2008.

Даний Порядок розроблено на виконання статей 48, 51, 112 Бюджетного кодексу України та з метою забезпечення здійснення контролю органами Державного казначейства України при прийнятті зобов’язань розпорядниками і одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, удосконалення механізмів використання бюджетних коштів та управління бюджетними коштами.

Органи Державного казначейства України обліковують зобов’язання та фінансові зобов’язання розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів, яких вони обслуговують, на рахунках, відкритих за групою рахунків позабалансового обліку 942 “Зобов’язання розпорядників бюджетних коштів за коштами місцевого бюджету”.

Особливості обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів бюджетів місцевого самоврядування застосовуються при взятті бюджетних фінансових зобов’язань за такими кодами економічної класифікації видатків: 1111 “Заробітна плата”, 1120 “Нарахування на заробітну плату”, 1138 “Послуги зв’язку”, 1161 “Оплата теплопостачання”, 1162 “Оплата водопостачання і водовідведення”, 1163 “Оплата електроенергії”, 1164 “Оплата природного газу”, 1165 “Оплата інших комунальних послуг”. При взятті бюджетних фінансових зобов’язань за іншими кодами економічної класифікації видатків та класифікації кредитування бюджету облік зобов’язань здійснюється відповідно до розділу 2 “Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України”

(із змінами, внесеними згідно з наказами Державного казначейства № 50 від 21.03.2005, № 165 від 23.06.2006).

Розпорядники бюджетних коштів бюджетів місцевого самоврядування за умови взяття бюджетного фінансового зобов’язання подають до відповідного органу Державного казначейства України Реєстр-розпорядження на виділення коштів з бюджетів місцевого самоврядування на погашення бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників бюджетних коштів (додаток 7) (на паперових у двох примірниках та електронних носіях), оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт взяття бюджетного фінансового зобов’язання, а також платіжні доручення на погашення бюджетних фінансових зобов’язань (із змінами, внесеними згідно з наказами Державного казначейства № 50 від 21.03.2005, № 165 від 23.06.2006).

По закінченні бюджетного періоду (31 грудня або інший останній день бюджетного періоду, якщо Міністром фінансів України визначено інший термін закриття рахунків) розпорядники бюджетних коштів проводять інвентаризацію активів та зобов’язань і за даними обліку визначають суми небюджетних фінансових зобов’язань. Інформація подається органам Державного казначейства України.

Розпорядники бюджетних коштів протягом року повинні укладати договори (брати зобов’язання) та здійснювати видатки за загальним фондом кошторисів у межах бюджетних асигнувань, установлених законом України про Державний бюджет України та рішенням відповідної ради про місцевий бюджет на відповідний рік, а за спеціальним фондом – у межах бюджетних асигнувань, установлених законом України про Державний бюджет України або рішенням відповідної ради про місцевий бюджет на відповідний рік, але з урахуванням фактичних надходжень.

Зобов’язання, узяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань, є небюджетними зобов’язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Узяття таких зобов’язань є бюджетним правопорушенням.

Порушення розпорядниками бюджетних коштів вимог щодо прийняття ними бюджетних зобов’язань є підставою для призупинення бюджетних асигнувань (згідно з наказом Державного казначейства № 165 від 23.06.2006).

У разі, якщо за даними річного звіту про виконання державного та місцевих бюджетів у розпорядника бюджетних коштів є небюджетні зобов’язання (небюджетна кредиторська заборгованість), органи Державного казначейства України надають інформацію щодо наявності небюджетних зобов’язань (небюджетної кредиторської заборгованості) у розрізі розпорядників бюджетних коштів до органів державної контрольно-ревізійної служби для вжиття заходів згідно з вимогами Бюджетного кодексу України та інших відповідних нормативно-правових актів (згідно з наказом Державного казначейства N 137 від 22.04.2008).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Казначейська справа – Попова Л. М. – 5.7. Основні положення казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками