Історія України – Пасічник М. С
Процес національного відродження, що охопив нашу державу, докорінний злам стереотипних уявлень про історичний процес, повернення із забуття цілих історичних пластів, сотень імен державних і культурних діячів – усе це дає можливість наново переосмислити історичне
Непростими шляхами, сповненими драматичних подій, судилося йти Україні до своєї державності. На цих довгих, звивистих дорогах траплялися і перемоги, і поразки. Про деякі з них наші сучасники обізнані з літератури, яка побачила світ ще
Дослов’янські народи на території сучасної України. Складні й багатогранні процеси походження народів та їхніх культур постійно привертають увагу людства. Адже це питання про те, хто і звідки ми, питання нашої прабатьківщини, часу виникнення нашого
Наприкінці І тисячоліття до н. е.- на початку І тисячоліття н. е. лісові та лісостепові райони населяли племена зарубинецької та черняхівської культур, які підтримували тісні контакти із сусідніми племенами і населенням східних провінцій Римської
Пам’ятки найдавніших історичних східних слов’ян належать до двох послідовних у часі археологічних культур, відомих під назвою культур полів поховань. Назва їх походить від характеру поховальних пам’яток – могильників без будь-яких зовнішніх ознак – полів
По-різному склалася доля східнослов’янських племен після розпаду антського державного об’єднання. На початку VII ст. племена дулібів (волинян) утворили на Волині, Верхньому Подністров’ї та у верхів’ях Західного Бугу державу волинян. Вона підтримувала союзницькі стосунки з
Виникнувши у першій половині І ст. н. е., християнство в IV ст. стало державною релігією Римської імперії. Релігія простих людей швидко поширилась у світі, зокрема й в Україні. Є стародавня оповідь про те, як
Утворення й політичний розвиток Давньоруської держави. Східнослов’янські племена VI-VIII ст. були тією історичною основою, на якій склалися великі племінні союзи, відомі в науці під назвою літописних племен. Кожен з цих союзів займав певну територію,
Утворення й політичний розвиток Давньоруської держави. Східнослов’янські племена VI-VIII ст. були тією історичною основою, на якій склалися великі племінні союзи, відомі в науці під назвою літописних племен. Кожен з цих союзів займав певну територію,
З VII ст. південносхідними сусідами слов’ян були хазари, які поширили данинські стосунки на частину давньоруських племен. Деякі зарубіжні історики вважають, що “мирна торговельна держава” хазар дуже добре впливала на державний і культурний розвиток Русі.
Характер політичної діяльності Київської Русі, який визначився за Олега, лишався незмінним і за його наступника Ігоря (912-945 рр.), який намагався здолати автономізм древлян і уличів, у 941 і 944 рр. ходив із військом на
Саме в цей час у соціально-економічній та політичній структурі Русі відбулися важливі зміни, що були наслідком еволюції усіх ланок суспільного життя, в тому числі його ідеологічної та релігійної сфер. Серед них слід виділити запровадження
Розвиток продуктивних сил – передусім землеробства – дуже важливий фактор для Київської Русі. Поширення феодального землеволодіння супроводжувалося зміцненням економічного становища феодалів. Одночасно розвивалися міста, які перетворювалися на економічні й політичні центри. Збагачуючись за рахунок
Роль міста в економічному розвитку держави. Внаслідок відокремлення ремесла від землеробства почали з’являтися і міста. Вже в XI ст., за даними літописів, існувало 119 міст. Іноді невеличке ремісниче селище розросталося в помітний економічний осередок,
Роль міста в економічному розвитку держави. Внаслідок відокремлення ремесла від землеробства почали з’являтися і міста. Вже в XI ст., за даними літописів, існувало 119 міст. Іноді невеличке ремісниче селище розросталося в помітний економічний осередок,
Особливо високого рівня розвитку в Київській Русі досягло ремісниче виробництво. Воно було багатопрофільним, а ремісничі майстерні – спеціалізованими. Існувало понад 60 різних спеціальностей. Центрами ремесел були міста. Міське ремесло відрізнялося від сільського складнішим характером
У Київській землі швидше, ніж в інших регіонах викристалізовувалися цивілізовані сімейні взаємини. Поляни та їхні нащадки вже перейшли до моногамної сім’ї. З іншого боку, у древлян, радимичів, в’ятичів, сіверян ще до XII ст. зберігалася
На етапі завершення формування Київської Русі ЇЇ культура збагатилася новими здобутками. Найважливішим серед них була писемність. Археологічні джерела дозволяють відносити час оволодіння східними слов’янами неупорядкованим письмом до IX ст. У цьому переконує “Софійська азбука”,
Разом із християнством на Русь прийшла монументальна культова архітектура. Величні православні храми вражали уяву сучасників досконалістю архітектурних форм і пишнотою внутрішнього оздоблення. Найславетнішою з них була Софія Київська. Свідок її будівництва митрополит Іларіон писав:
Боротьба за утворення та зміцнення Галицького князівства. Першим українським князівством, яке стало на шлях самостійності, було Галицьке. Події, які відбувалися на галицьких і волинських землях, детально описав відомий український історик І. Крип’якевич у своїй
Боротьба за утворення та зміцнення Галицького князівства. Першим українським князівством, яке стало на шлях самостійності, було Галицьке. Події, які відбувалися на галицьких і волинських землях, детально описав відомий український історик І. Крип’якевич у своїй
Історія Волинського князівства подібна до галицької. Волинь до 1170-х pp., на думку І. Крип’якевича, залишалася залежною від Києва. Князі змінювалися часто, всі вони особливо пильнували, щоб вдержати багату Волинську землю під своєю рукою та
Історія Волинського князівства подібна до галицької. Волинь до 1170-х pp., на думку І. Крип’якевича, залишалася залежною від Києва. Князі змінювалися часто, всі вони особливо пильнували, щоб вдержати багату Волинську землю під своєю рукою та
Особливе місце в консолідації українських земель належало Переяславському князівству. Воно не мало повної політичної самостійності, залежало від київських князів, а тому було нерозривно зв’язане з Київським князівством. Переяславське князівство займало територію від Дніпра на
Особливе місце в консолідації українських земель належало Переяславському князівству. Воно не мало повної політичної самостійності, залежало від київських князів, а тому було нерозривно зв’язане з Київським князівством. Переяславське князівство займало територію від Дніпра на
Інакше розвивалося Галицько-Волинське князівство, так само сплюндроване, як і вся українська земля. Його князь Данило Романович, повернувшись із Польщі додому після відходу монголо-татарських полчищ, заходився відроджувати державу. Відбудовувались зруйновані міста й села. Галицько-Волинська земля
Після смерті Данила Галицького у 1264 р. його син Шварно (бл. 1230 – бл. 1269) і брат Василько зберегли напівзалежне становище української держави від Золотої Орди. Воно не відповідало інтересам патріотично налаштованої феодальної знаті,
Державна влада в Галицько-Волинському князівстві належала князеві, який опирався на феодальну верхівку країни – великих землевласників – бояр та місцевий патриціат. Незважаючи на спільні інтереси в питанні експлуатації місцевого населення, між князем і боярством
Захоплення українських земель сусідніми державами. В 1340 р. угорсько-польські війська вдерлися в Галичину й хоч оволоділи Львовом, однак захопити увесь край не могли. Запрошені Дедьком татари напали на Польщу й Угорщину та спустошили їх.
З одержанням автономних прав руські князі й найбільше боярство почали відверто претендувати на повну незалежність від литовської правлячої верхівки, їх підтримували й литовські удільні князі. На чільне місце в державотворчому процесі з початку 70-х
Смерть Вітовта в 1430 р. пробудила у православних сил литовського і руського населення сподівання на зміни до кращого. Вони пов’язувалися насамперед з обранням нового князя литовського. Всупереч положенням Городельської унії литовські та руські феодали
Встановлення іноземного панування супроводжувалося зміною адміністративно-управлінської системи. Правда, спочатку власті мусили зважати на давньоруські адміністративні традиції. В Галичині навіть дозволили тимчасово карбувати власну монету. Однак у 1414 р. монетний двір у Львові був закритий.
Встановлення іноземного панування супроводжувалося зміною адміністративно-управлінської системи. Правда, спочатку власті мусили зважати на давньоруські адміністративні традиції. В Галичині навіть дозволили тимчасово карбувати власну монету. Однак у 1414 р. монетний двір у Львові був закритий.
Спроби національної аристократії відновити Українську державу. Україна втратила державність, але прагнення народу до державного самовизначення не зникло. Форми боротьби залишились ті самі, однак орієнтація на зовнішні сили змінилася. Переконавшись у нездатності Литви задовольнити вільнолюбні
Спроби національної аристократії відновити Українську державу. Україна втратила державність, але прагнення народу до державного самовизначення не зникло. Форми боротьби залишились ті самі, однак орієнтація на зовнішні сили змінилася. Переконавшись у нездатності Литви задовольнити вільнолюбні
В другій половині 50-х рр. XVI ст. стосунки між Великим князівством Литовським і Московією значно загострилися і в 1558 р. переросли в Лівонську війну. Невдачі литовської армії в Прибалтиці й Білорусі та пожвавлення визвольних
Після втрати державної незалежності кардинально змінились взаємин України з південним сусідом. Якщо київські князі підтримували з кримськими ханами добросусідські зв’язки, то литовський князь Казимир встановив союз з непримиренним ворогом Кримського ханства – Золотою Ордою
Після ліквідації удільного устрою в українському суспільстві відбувалися значні зміни. Почате в XIV ст. формування шляхетського стану тривало в XV ст. і завершилося у XVI ст. Щоб очистити шляхетство від випадкових людей, великокнязівська влада
Початки українського козацтва і вихід його на політичну арену. Одну з найвідоміших сторінок в історії України вписало козацтво. До середини XVI ст. козаками (“козак” слово тюркського походження) в Україні називали людей, які займалися уходними
Утворення реєстрового козацького війська. Для захисту від ворожих нападів козаки будували “городці”, робили засіки або “січі” з повалених дерев. Таких укріплень було чимало, але кожне з них не могло витримати натиску значних сил супротивника.
Запорозьке козацтво виробило власну суспільну організацію, яка найповніше відповідала національному характерові українців і потребам часу. Вона мала форму демократичної республіки з найширшою участю козацьких мас в управлінні. Народоправство гарантувало життєвість козацької держави в екстремальних
Вона не могла постати раптово й в готовому вигляді. Для цього були потрібні час, відповідні умови й соціальна сила, здатна консолідувати народ навколо національно-державницької ідеї. Цю роль і перебрало на себе козацтво після того,
Вона не могла постати раптово й в готовому вигляді. Для цього були потрібні час, відповідні умови й соціальна сила, здатна консолідувати народ навколо національно-державницької ідеї. Цю роль і перебрало на себе козацтво після того,
У другій половині XVI ст. польська й литовська шляхта посилила експансію на українські землі, особливо ті, які почали колонізувати у так званому Дикому полі “уходники” і запорожці. Але тут їхні інтереси зіткнулися з інтересами
Причини та особливості національно-визвольної війни. В історичному розвитку українського народу неабияке значення мали географічні фактори, зокрема степовий ландшафт. Тому українські землі не скрізь мали природний захисток від ворогів, і на їхніх степових просторах йшла
Причини та особливості національно-визвольної війни. В історичному розвитку українського народу неабияке значення мали географічні фактори, зокрема степовий ландшафт. Тому українські землі не скрізь мали природний захисток від ворогів, і на їхніх степових просторах йшла
Лише згодом Богдан Хмельницький сприйняв ідею створення окремої української держави. Восени 1648 р., відступивши з Галичини, він прибуває до Києва. Вище духовенство і населення міста урочисто вітають його як національного героя і захисника православної
На перешкоді здійснення планам Хмельницького стали не тільки факти випадкового характеру, як смерть старшого, дуже обдарованого сина Тимоша і молодість та нездатність Юрія до управління козацькою державою, але також і зовнішні обставини. Зокрема, не
У ході національно-визвольної війни в Україні відбулися докорінні зміни в державному устрої українського суспільства. Було повалено польсько-шляхетське панування й розпочато створення Української національної держави республіканського типу. Верховним органом молодої держави стала загальнокозацька рада. Хоча
Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького мала, як і кожна з революцій, свої особливості: – вона велася не лише проти Речі Посполитої, як це традиційно протягом щонайменш останніх 150 років зображають і стверджують у