Історія України – Лазарович М. В. – Кревська унія та її наслідки
Після Ольгерда, внаслідок міжусобної боротьби, до влади прийшов його молодший син Ягайло (13 77-1392). Із самого початку він зіткнувся з цілою низкою проблем, які постали перед Великим князівством Литовським: внутрішньою нестабільністю в державі, викликаною в значній мірі порушенням ним принципу родового старшинства в успадкуванні великокнязівського престолу; виснаженням державного організму внаслідок широкомасштабної експансії на сході; посиленням агресивних сусідів – Тевтонського ордену та Московського князівства. У такій ситуації Ягайло змушений був шукати зовнішньої підтримки. У1385 р. він погодився на пропозицію Польщі, яка мріяла про українські та білоруські землі, захоплені Литвою, і уклав із нею у замку Крево, неподалік Вільно, унію. Кревська унія передбачала: 1) об’єднання Польщі і Литви в єдину державу внаслідок шлюбу польської королеви Ядвіги і литовського князя Ягайла; 2) обрання польським королем Ягайла, який прийняв ім’я Владислава II та одночасно залишався великим князем литовським; 3) перехід у католицтво язичницького населення Литви.
Кревська унія створила реальні передумови для боротьби із зовнішньою загрозою. Водночас вона викликала небезпеку польської експансії на територію Великого князівства Литовського. Проте останнє залишалося ще достатньо могутнім і життєдіяльним, а литовська знать – надто впевненою у своїх силах, щоб дозволити Польщі поглинути себе. Тому реалізація умов унії, спроби ліквідувати державний суверенітет Литви і перетворити залежні від неї землі Русі на об’єкт феодальної колонізації польською елітою, котрій належала провідна роль у новому утворенні, відразу ж викликала сильну протидію. Як наслідок, протягом майже двох століть після укладення Кревської унії зберігалася державна окремішність Литви та Польщі, які, незважаючи на спільного володаря, залишалися двома самостійними політичними організмами.
З самого початку литовська й українська опозиція полякам згуртувалася навколо талановитого й честолюбного двоюрідного брата Ягайла князя Вітовта (1392-1430), котрий у 1392 р. (Островська угода) змусив короля визнати його фактичну владу над Великим князівством Литовським. У той же час, намагаючись зміцнити внутрішньополітичну єдність всередині країни, Вітовт рішуче проводив курс на її централізацію, обмежуючи тим самим автономію українських земель. Протягом 1392-1394 pp. він силою зброї змістив тих князів, що перестали йому коритися і ліквідував на території У країни Волинське, Новгород-Сіверське, Київське та Подільське удільні князівства, перетворивши їх на провінції Литви. Ними стали правити не вічно бунтівливі удільні князі, а великокнязівські намісники, переважно з бояр, що беззаперечно здійснювали волю великого князя.
Related posts:
- Історія України – Світлична В. В. – Кревська унія 1385 р Після смерті у 1340 р. останнього галицько-волинського князя Юрія II Болеслава, між Польщею і Литвою розпочалася боротьба за українські землі. Проте, з кін. XIV ст. ряд зовнішніх і внутрішніх обставин спонукав ці держави до об’єднання, яке відбувалося нерівномірно (остаточне, здавалося б, об’єднання держав змінювалося їх політичною самостійністю) до сер. XVI ст. У цьому об’єднанні виділяють […]...
- Історія України – Гарін В. Б – Кревська унія В останній чверті XIV ст. зовнішньополітична ситуація для Польщі та Литви значно ускладнилася. На заході посилився Тевтонський орден німецьких лицарів, який не приховував своїх агресивних намірів відносно польських і литовських земель. На сході зміцніла Московська держава, яка також являла собою небезпеку для Польщі та Литви. У цих умовах виникла об’єктивна необхідність об’єднання польсько-литовських сил перед […]...
- Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Кревська унія та її наслідки А як у цей час розвивалися литовсько-польські відносини? Великою загрозою для Литовсько-Руської держави стало зростання Московського князівства. Починаючи з середини XIVст. міцніє тиск на Велике князівство Литовське з боку Польщі. Польських магнатів і шляхту перш за все приваблювали українські землі. Проте склалась ситуація, яка не дозволяла силою змусити Литву поділитися цими землями. Правлячі кола Польщі […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 15. Литовсько-Руська держава: формування, устрій, суспільно-політичні відносини У XIV ст. історичні події розвивалися вкрай несприятливо для Русі-України: вона була ослаблена золотоординським ігом; припинилася галицько-волинська князівська династія; посилилися агресивні сусіди, насамперед Польща, Угорщина, Литва. У результаті з сер. XIV ст. українські землі підпадають під владу кількох країн. Зокрема, Польща захопила Галичину, Молдавське князівство – Буковину, а Угорщина – Закарпаття. Ослабленням Русі-України скористалося також […]...
- Історія України – Литвин В. М. – Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р На рубежі 80-90-х рр. XIV ст. проти Кревської унії виступила знать Литви та Чорної Русі – історичної області, що була ядром формування Великого князівства. А очолив опозиційні виступи двоюрідний брат Ягайла Вітовт – син убитого ним великого князя литовського Кейстута Гедиміновича. На перших порах військове щастя було на боці короля Ягайла. Спроба Вітовта оволодіти литовською […]...
- Історія України – Литвин В. М. – Литовсько-Руське князівство в середині – другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р За формою своїх політико-державних зв’язків Литовське князівство аж до кінця XIV ст. більшою мірою підходило під кваліфікацію федерації земель-князівств. Кожною такою землею-князівством управляв удільний князь з династії Гедиміновичів. Що ж до українських земель, то тут сиділи такі представники правлячої династії: у Києві та Чернігово-Сіверщині – відповідно Володимир і Дмитро-Корибут Ольгердовичі; на Поділлі – Юрій, Олександр, […]...
- Історія України – Світлична В. В. – 3.2. Від Литовсько-Руської до Польсько-Литовської держави Після смерті у 1340 р. останнього галицько-волинського князя Юрія II Болеслава, між Польщею і Литвою розпочалася боротьба за українські землі. Проте, з кін. XIV ст. ряд зовнішніх і внутрішніх обставин спонукав ці держави до об’єднання, яке відбувалося нерівномірно (остаточне, здавалося б, об’єднання держав змінювалося їх політичною самостійністю) до сер. XVI ст. У цьому об’єднанні виділяють […]...
- Історія України – Світлична В. В. – Українські землі за князювання Вітовта (1392-1430 рр.) Після смерті у 1340 р. останнього галицько-волинського князя Юрія II Болеслава, між Польщею і Литвою розпочалася боротьба за українські землі. Проте, з кін. XIV ст. ряд зовнішніх і внутрішніх обставин спонукав ці держави до об’єднання, яке відбувалося нерівномірно (остаточне, здавалося б, об’єднання держав змінювалося їх політичною самостійністю) до сер. XVI ст. У цьому об’єднанні виділяють […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Люблінська унія Як відомо, ще в середині XIV ст. Польща захопила Галичину та Холмщину, збільшивши свою територію майже в 1,5 рази. Однак для поляків опанування українських земель не відбувалося так легко, як для литовців. Тому спочатку вони з обережністю впроваджували зміни серед місцевого населення. За прикладом останніх галицьких правителів польський король Казимир називав ці землі “королівством Руським”. […]...
- Історія держави та права України – Трофанчук Г. І. – 2. Литовсько-польські унії та їх наслідки для України У період укладення трьох угод про політичний союз (унію), що тривав понад 180 років, змінювався характер підпорядкування українських земель польсько-литовській короні. Залишаючись за своїм типом середньовічною феодальною державою, Литовсько-Руська держава змінює внутрішню форму, режим правління стає дедалі жорсткішим, а влада – чужинською. Першою була Кревська унія 1385 року. Відповідно до неї Великий литовський князь Ягайло, […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Боротьба за збереження автономії українських земель У 1430 р. після смерті Вітовта великим князем литовським став молодший брат Ягайла – Свидригайло, підтриманий частиною литовських магнатів та українським боярством. Почалася запекла сутичка між прихильниками литовсько-польської унії та її противниками. У цьому конфлікті найактивніше проти Польщі виступали українці. Однак бездарність Свидригайла, його нерішучість і невизначеність дозволили перемогти полякам та їх литовським однодумцям. Щоб […]...
- Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Люблінська унія 1569 року А як у цей час розвивалися литовсько-польські відносини? Великою загрозою для Литовсько-Руської держави стало зростання Московського князівства. Починаючи з середини XIVст. міцніє тиск на Велике князівство Литовське з боку Польщі. Польських магнатів і шляхту перш за все приваблювали українські землі. Проте склалась ситуація, яка не дозволяла силою змусити Литву поділитися цими землями. Правлячі кола Польщі […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 18. Берестейська унія, її причини та наслідки Ідея об’єднання християнської церкви постала чи не відразу після її розколу в 1054 р. на православну та католицьку. Спроби реалізувати її здійснювалися неодноразово, але відповідні умови склалися лише в XVI ст. По-перше, кризовий стан православної церкви в Україні, що виявлявся у занепаді церковної дисципліни, непорозумінні між церковними І братствами та ієрархією, різкому зменшенні матеріальної підтримки […]...
- Історія України – Світлична В. В. – Українські землі у другій третині XV – першій пол. XVI ст Свидригайло Ольгердович та Велике князівство Руське Після смерті Вітовта у жовтні 1430 р. його наступником став молодший брат Ягайла – Свидригайло Ольгердович, сіверський князь. Він знову повів боротьбу проти посилення Польщі, за незалежність Великого князівства Литовського. У своїй політиці князь Свидригайло спирався на українську знать, що зумовило невдоволення литовських феодал і в-католиків. Феодали-католики проголосили Великим […]...
- Історія України – Левицька Н. М. – Люблінська унія 1569 р 3.1 Українські землі у складі Литви та Польщі Занепад Галицько-Волинського князівства призвів до епохальних змін. У XIV ст. історичні події розвивалися не на користь України. Саме в період її політико-економічного та культурного занепаду почали підноситися сусіди – Литва, Польща та Московія. Вони дуже стрімко розросталися, і їх, цілком природно, приваблював вакуум влади, що виник на […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Поступовий занепад З припиненням династії Романовичів Галицько-Волинська держава поступово занепадає. Знову посилюються політичні впливи галицького боярства, яке протидіяло встановленню міцної князівської влади, зростає втручання у внутрішні справи іноземних країн, насамперед Польщі, Угорщини та Литви, які, подолавши міжусобну анархію, стали сильними централізованими державами. Внаслідок цього галицько-волинський престол певний час залишався вакантним. Лише у 1325 р. внаслідок компромісу між […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Грюнвальдська битва Славнозвісна Грюнвальдська битва відбулася 15 липня 1410 р. між військами Тевтонського ордену й об’єднаною польсько-литовсько-російсько-українською армією поблизу с. Грюнвальд (Східна Пруссія, тепер Польща). У XIII ст. німецькі рицарі заснували орденську державу в Пруссії та здійснювали спустошливі походи на литовські, білоруські, українські й російські землі. На початку XIV ст. хрестоносці напали на Польщу, захопили Гданське Помор’я […]...
- Історія України – Пасічник М. С. – Люблінська унія 1569 р. та її вплив на подальшу долю українського народу В другій половині 50-х рр. XVI ст. стосунки між Великим князівством Литовським і Московією значно загострилися і в 1558 р. переросли в Лівонську війну. Невдачі литовської армії в Прибалтиці й Білорусі та пожвавлення визвольних настроїв руського населення поставили Литву на межу воєнної катастрофи й державного існування. З іншого боку, польська шляхта вперто прагнула інкорпорації Литви, […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Берестейська унія Ідея об’єднання християнської церкви постала чи не відразу ж після її розколу в 1054р. на православну та католицьку вітки. Спроби реалізувати її робилися не один раз, але відповідні умови для цього склалися лише в XVI ст. По-перше, кризовий стан православної церкви в Україні, що проявлявся у занепаді церковної дисципліни, непорозумінні між церковними братствами та ієрархією, […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 4.1. Литовсько-Руська держава 4.1. Литовсько-Руська держава У XIV ст. історичні події розвивалися у вкрай несприятливому для Русі-України напрямі: вона була ослаблена золотоординським ігом; припинилася галицько-волинська князівська династія; посилилися агресивні сусіди, насамперед Польща, Угорщина, Литва. У результаті з сер. XIV ст. українські землі підпадають під владу кількох країн. Зокрема, в 1349 р. Польщею була захоплена Галичина. Протягом 1370-1387 pp. […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Утвердження Литви на українських землях 4.1. Литовсько-Руська держава У XIV ст. історичні події розвивалися у вкрай несприятливому для Русі-України напрямі: вона була ослаблена золотоординським ігом; припинилася галицько-волинська князівська династія; посилилися агресивні сусіди, насамперед Польща, Угорщина, Литва. У результаті з сер. XIV ст. українські землі підпадають під владу кількох країн. Зокрема, в 1349 р. Польщею була захоплена Галичина. Протягом 1370-1387 pp. […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Розділ 4. УКРАЇНА ПІД ВЛАДОЮ ЛИТВИ І ПОЛЬЩІ 4.1. Литовсько-Руська держава У XIV ст. історичні події розвивалися у вкрай несприятливому для Русі-України напрямі: вона була ослаблена золотоординським ігом; припинилася галицько-волинська князівська династія; посилилися агресивні сусіди, насамперед Польща, Угорщина, Литва. У результаті з сер. XIV ст. українські землі підпадають під владу кількох країн. Зокрема, в 1349 р. Польщею була захоплена Галичина. Протягом 1370-1387 pp. […]...
- Історія України – Кормич Л. І. – ВТРАТА УКРАЇНСЬКИМИ ЗЕМЛЯМИ СВОЄЇ АВТОНОМІЇ (1385-1480 pp.) Після вимирання династії польських королів П’ястів (1370) влада в Польщі перейшла до рук француза Людовіка Анжуйського, а він, у свою чергу, передав корону своїй дочці Ядвізі. Та коли Ядвіга захотіла одружитися з австрійським принцем Вільгельмом, якого вона кохала, як зразу ж втрутилися польські магнати. Вони запропонували Ядвізі заради державних інтересів повінчатись з литовським князем Ягайлом. […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 16. Польська експансія На українські землі в другій половині XIV – середині XVII ст. Люблінська унія Як відомо, ще в сер. XIV ст. Польща захопила Галичину та Холмщину, збільшивши свою територію майже в 1,5 рази. Однак для поляків процес опанування західноукраїнськими землями був нелегким. Тому спочатку вони з обережністю впроваджували зміни серед місцевого населення. За прикладом останніх галицьких […]...
- Історія України – Литвин В. М. – Люблінська унія 1569 р. та утворення Речі Посполитої Розділ 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ Люблінська унія 1569 р. та утворення Речі Посполитої На початку 1558 р. російський цар Іван Грозний віддав своїм військам наказ вступити на підвладні магістру Лівонського ордену землі. Мотиви нової війни крилися в намірах царя реанімувати зовнішньополітичний курс свого діда Івана НІ, скерований на забезпечення державі виходу до […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Політика Польщі на західноукраїнських землях Як відомо, ще в середині XIV ст. Польща захопила Галичину та Холмщину, збільшивши свою територію майже в 1,5 рази. Однак для поляків опанування українських земель не відбувалося так легко, як для литовців. Тому спочатку вони з обережністю впроваджували зміни серед місцевого населення. За прикладом останніх галицьких правителів польський король Казимир називав ці землі “королівством Руським”. […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Наслідки роздробленості У процесі децентралізації Київської Русі на її території виділяються окремі політичні утворення. Першими відособилися Новгородська й Полоцька землі, до яких не докочувалися хвилі половецьких вторгнень. Відносно самостійними стали також віддалені від театру русько-половецьких воєнних дій Ростоно-Суздальське, Галицьке та Волинське, а згодом і Муромське, Переяславське, Чернігово-Сіверське, Полоцько-Мінське, Смоленське, Тмутараканське, Турово-Пінське князівства. Поряд зі зміцненням окремих князівств […]...
- Історія України – Гарін В. Б – Люблінська унія Вже на початку XVI ст. Велике князівство Литовське поступово почало занепадати. На економічному стані країни вкрай важко відбилися невдалі війни з Московією, у результаті яких Литва втратила північно-східні землі України. Все сильніше відчувався політичний та економічний тиск з боку Польщі, яка прагнула захоплення всіх територій, що знаходилися під юрисдикцією Литви. У 1562 р. почалася нова […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – 4.2. Польська експансія на українські землі в другій половині XIV – середині XVII ст Як відомо, ще в середині XIV ст. Польща захопила Галичину та Холмщину, збільшивши свою територію майже в 1,5 рази. Однак для поляків опанування українських земель не відбувалося так легко, як для литовців. Тому спочатку вони з обережністю впроваджували зміни серед місцевого населення. За прикладом останніх галицьких правителів польський король Казимир називав ці землі “королівством Руським”. […]...
- Історія України – Гарін В. Б – Брестська церковна унія та її наслідки Ідея об’єднання двох християнських церков, католицької та православної, виникла ще в XI ст., одразу після розколу християнства в 1054 р. Упродовж століть робилися більш менш активні спроби об’єднання християн в рамках єдиної церкви. Найближче до рішення цього питання підійшов Флорентійський собор в 1439 р. У роботі собору брали участь візантійський імператор Іоан Палеолог, константинопольський патріарх […]...
- Історія України – Світлична В. В. – Люблінська унія 1569 р Причини унії Велике князівство Литовське поступово занепадало. Унаслідок Лівонської війни з Московщиною (1558-1583 рр.) воно опинилося на межі воєнної катастрофи і змушене було піти на поступки Польщі, яка настирливо добивалася приєднання Литви. Зміст унії Польща і Литва об’єдналися в одну державу, яка дістала назву “Республіка” (польською мовою – Річ Посполита) з єдиним королем, сеймом, грошовою […]...
- Історія України – Світлична В. В. – Брестська церковна унія Причини унії Велике князівство Литовське поступово занепадало. Унаслідок Лівонської війни з Московщиною (1558-1583 рр.) воно опинилося на межі воєнної катастрофи і змушене було піти на поступки Польщі, яка настирливо добивалася приєднання Литви. Зміст унії Польща і Литва об’єдналися в одну державу, яка дістала назву “Республіка” (польською мовою – Річ Посполита) з єдиним королем, сеймом, грошовою […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Волинь Волинська земля отримала назву від свого давнього політичного центру – міста Волинь на Західному Бузі. Вже на поч. XI ст. він зійшов з історичної арени і поступився місцем новій столиці – Володимиру, заснованому князем Володимиром Великим. Волинь, захищена від зовнішніх ворогів лісами, озерами, болотами, багата чорноземами, дикими звірами, мала розвинуте сільське господарство, різні промисли. Розташована […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – Політичні причини та наслідки Люблінської унії Політичні причини та наслідки Люблінської унії З XIV ст. у політичне життя України увійшло таке явище, як унія. Перефразуючи О. Бісмарка, який зауважив, що Німеччину переслідує “жах коаліцій”, спрямованих проти неї, можна стверджувати, що Україну постійно став переслідувати “жах уній”, до яких були схильні її політики. Від 1385 p., коли литовські та польські керманичі уклали […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Утворення Галицько-Волинського князівства Волинська земля отримала назву від свого давнього політичного центру – міста Волинь на Західному Бузі. Вже на поч. XI ст. він зійшов з історичної арени і поступився місцем новій столиці – Володимиру, заснованому князем Володимиром Великим. Волинь, захищена від зовнішніх ворогів лісами, озерами, болотами, багата чорноземами, дикими звірами, мала розвинуте сільське господарство, різні промисли. Розташована […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 13. Галицько-Волинська держава в останній третині XIII – першій половині XIV ст По смерті короля Данила Романовича Галицько-Волинська держава, незважаючи на деяку внутрішню децентралізацію в останній третині XIII ст., залишалася єдиною ще майже століття. З самого початку її формально очолював Василько Романович (1264-1269), котрого решта князів шанувала як “отця і господиня”. Він княжив на Волині, а сини Данила – у Галичині. Наступником Василька Романовича на волинському престолі […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Втрата української державності: причини і наслідки Внаслідок конфлікту між Головним отаманом С. Петлюрою і генералом Л. Денікіним почалися відхід і розвал української армії. Оточена з усіх боків ворогами, знесилена голодом і тифом, вона опинилася в жахливому становищі. Тільки в Жмеринці та її околицях від голоду й тифу загинуло 10 тис. галичан. 6 листопада 1919 р. командувач УГА Мирон Тарнавський під тиском […]...
- Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Литовсько-московські відносини А як у цей час розвивалися литовсько-польські відносини? Великою загрозою для Литовсько-Руської держави стало зростання Московського князівства. Починаючи з середини XIVст. міцніє тиск на Велике князівство Литовське з боку Польщі. Польських магнатів і шляхту перш за все приваблювали українські землі. Проте склалась ситуація, яка не дозволяла силою змусити Литву поділитися цими землями. Правлячі кола Польщі […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Наслідки війни Нелегкий, але героїчний бойовий шлях пройшов легіон Українських січових стрільців (УСС), створений з початком Першої світової війни як окремий структурний підрозділ австрійської армії. У серпні 1914 р. на заклик новостворених Головної української ради (міжпартійної політичної організації, яка представляла галицьких українців у Австрії в роки війни) та Бойової управи УСС (організаційно-координаційного центру легіону УСС) до новітнього […]...
- Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 8. Русь-Україна у період політичної роздробленості: причини та наслідки Київська Русь була найбільшою державою середньовічної Європи, однак, починаючи з 30-х років XII ст. у ній значно посилилися відцентрові тенденції. Держава, що мала вигляд міцної і непорушної, раптом почала втрачати політичну єдність і розпалася на півтора десятка князівств і земель. Розпочався період удільної (феодальної) роздробленості – закономірний процес, притаманний усім державам середньовічної Європи. Серед причин […]...