Історія грошей і банківництва – Скоморович І. Г. – 16.3. Організація випуску української монети
З метою популяризації Української держави та підняття її престижу в очах світової громадськості 1994 р. було ухвалено рішення про організацію випуску пам’ятних і ювілейних монет. Першою монетою незалежної України стала випущена 7 травня 1995 р. ювілейна монета, присвячена 50-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні (номінал – 200000 крб.). Монету зробили з мельхіору. З такого ж металу 19 липня 1995 р. виготовили ювілейну монету на відзначення 400-річчя від дня народження Б. Хмельницького. У серпні того ж року побачила світ серія мельхіорових монет, присвячена містам-героям Києву, Одесі, Севастополю та Керчі.
Після введення в обіг 1996 р. національної грошової одиниці першою ювілейною монетою з гривневим номіналом стала випущена в обіг 16 вересня мельхіорова монета номіналом 2 гривні, присвячена 200-річчю Уманського дендрологічного парку “Софіївка”.
12 березня 1997 р. було викарбувано перші пам’ятні монети з золота на честь Т. Г. Шевченка (тираж – 10 000 штук) і видатної архітектурно-історичної пам’ятки Давньої України Києво-Печерської лаври (тираж – 20 000 штук). Вони виготовлені із золота 900-ї проби, вага кожної – 15,55 г, номінальна вартість – 200 грн.
Своє відображення в ювілейних і пам’ятних монетах знаходили важливі міжнародні події, в яких брала участь Україна, події національної історії та культури. Національним банком України започатковано випуск монет таких серій:
– “Пам’ятки давніх культур” – серію створено за програмою ООН “2000 рік – діалог цивілізацій”, вона містить серію біметалевих (золото і срібло) монет “Палеоліт”, “Трипілля”, “Ольвія”, “Скіфія” і “Київська Русь”;
– “Важливі міжнародні події” – “50-річчя Організації Об’єднаних Націй”, “Перша участь у Літніх Олімпійських іграх”, “Щорічні збори Ради керуючих ЄБРР у Києві”;
– “Події національної історії” – “10-річчя чорнобильської катастрофи”, “Монети України”, “Перша річниця Конституції України”, “500-річчя магдебурзького права Києва”;
– “Духовні скарби України” – “Десятинна церква”, “Спаський собор у Чернігові”, “Києво-Печерська лавра”, “Київський псалтир”;
– “Герої козацької доби” – “Козак Мамай”, “Северин Наливайко”, “Визвольна війна середини XVII століття”;
– “Княжа Україна” – “Кий”, “Данило Галицький”, “Аскольд”, “Ольга”;
“Відродження української державності” “Незалежність”, “Михайло Грушевський”, “80-річчя проголошення незалежності України”;
– “Видатні діячі України” – “Богдан Хмельницький”, “Леся Українка”, “Григорій Сковорода”, “Петро Могила”;
– “Флора і фауна” – “Софіївка”, “Асканія Нова”, “Орел степовий”, “Соня садова”.
Плануються до випуску нові серії, зокрема “Стародавні міста України” та “Шедеври української архітектури”.
За 10 років існування НБУ ним уведено в обіг 117 пам’ятних та ювілейних монет 86 найменувань. Вони викликали захоплення колекціонерів і спеціалістів. Зокрема, за підсумками міжнародного конкурсу “Монета року” срібну пам’ятну монету “Різдво Христове” в номінації “Найбільш надихаюча монета” визнано найкращою монетою світу. Українські монети експонувалися на багатьох міжнародних виставках, зосібна у рамках таких авторитетних зібрань, як Базсльська монетна конвенція (Швейцарія), Міжнародна конференція Асоціації нумізматів Америки (США), Міжнародна нумізматична виставка (м. Штутгарт, Німеччина). Інформація про українські монети постійно відображається в авторитетному німецькому нумізматичному каталозі Г. Шсна та американському Ч. Краузе. З метою популяризації їх продаж здійснюється не тільки установами НБУ, а й через аукціони на Українській міжбанківській валютній біржі.
Ескізи розмінних монет, що мали надійти в готівковий обіг, виготовлялися ще у червні-серпні 1992 р. Серед різноманітних пропозицій щодо їх назви найбільш ймовірною видавалася традиційна -“шаг”, яка дійшла до нас від часів першої незалежності України. Але постановою Верховної Ради України “Про розмінну монету України” від 2 березня 1992 р. було затверджено такі номінали сотої частини гривні: 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 25, 50 коп. та, крім того, передбачалося карбування монети номінальною вартістю одна гривня. Як відомо, в обігу немає 3,15 і 20 коп.
Карбувати монети планувалося в Італії, де навіть було виготовлено невеликий тираж 1 та 5 коп. Але наприкінці 1992 р. тендер на виробництво українських монет виграв Луганський верстатобудівний завод.
Українські обігові монети, введені в результаті грошової реформи 2 вересня 1996 р., виробляються з нержавіючої сталі [номінали 1, 2 (з 2001 р.) і 5 коп.], алюмінієвого сплаву (2 коп.), сплаву на основі міді (10, 25, 50 коп.). На аверсі монет у центрі зображено Малий Державний герб України, облямований орнаментом з обох боків із
Двох дубових листків і двох колосків. Від кожного колоска вертикально вгору виходять по три остюки. Над гербом зроблено напис “Україна”, а під гербом – рік карбування монети. На реверсі монет у центрі розміщено число – позначення номіналу, під ним – відповідний напис “копійка”, “копійки”, “копійок”. Номінал обрамлений стилізованим вінком із листя ягід. Лицьовий та зворотній боки монети по периметру оточені суцільним випуклим кантом. Гурт у номіналах 1 та 2 коп. гладкий, а в номіналах 5, 10, 25 та 50 коп.-рифлений.
12 березня 1997 р. було введено в обіг монети номіналом 1 гривня. Спершу їх карбували з мідно-нікелевого сплаву (нейзильберу), а з 2001 р.- з алюмінієвої бронзи. На ребрі цієї монети виконано напис “одна гривня”.
З метою налагодження випуску монет в Україні 1995 р. НБУ провів тендер на будівництво української монетарні, переможцем якого став Австрійський монетний двір. Вже на початку 1997 р. будівництво було завершено і розпочалися пусконалагоджувальні роботи, технічні експерименти. У листопаді цього ж року було введено в дію першу чергу виробництва монет, а 23 квітня 1998 р. в Києві офіційно відкрито Монетний двір НБУ. Отож, в Україні було створено завершений цикл виробництва грошей, адже 1994 р. вдію ввели банкнотну фабрику в Києві, а весною 1997 р.- фабрику банкнотного паперу в Малині (Житомирська область).
До складу Монетного двору входять макетна і граверна майстерні, цехи режимного інструменту, карбування пам’ятних та ювілейних монет із дорогоцінних металів, центральна лабораторія, яка містить хімічну, фізичну і спектральну, різноманітні допоміжні служби і, звісна річ, служба безпеки. За рік підприємство може виготовити 1,5 млрд штук обігових, близько 900 тис. ювілейних і пам’ятних монет, 200 тис. орденів і медалей. Надсучасне обладнання, прекрасні спеціалісти й висока якість роботи мали вислідом те, що наприкінці 2000 р. Монетний двір НБУ дістав статус дійсного члена Конференції директорів монетних дворів, що рівнозначне міжнародному визнанню країни нумізматичною державою.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)