Гроші і кредит – Колодізєв О. М. – Безготівковий обіг
Безготівковий обіг – сума платежів за певний період часу, які не потребують використання готівки. Він здійснюється двома способами: переказуванням грошових коштів з одного рахунку на інший у кредитних закладах та проведенням взаємозаліків зустрічних вимог без використання готівки.
Загальні принципи організації системи безготівкових розрахунків у господарському обігу України визначені в Інструкції № 7 “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 2 серпня 1996 р. № 204:
1) обов’язковість зберігання грошових коштів на розрахункових, поточних та інших рахунках банків;
2) підприємства свої грошові платежі і розрахунки здійснюють через банки шляхом самостійного вибору форми рахунків, що закріплюється у договорах і угодах із банками;
3) платежі покупців за товарно-матеріальні цінності й послуги здійснюються через банки лише за наявності достатніх коштів на рахунках платників;
4) кошти з рахунку підприємства списуються за розпорядженням власника.
5) момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до терміну відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг;
6) зарахування коштів на рахунок утримувача, як правило, проводиться після списання відповідних сум з рахунку платника;
7) підприємства мають право вибору банків для відкриття своїх рахунків*35.
*35: { Демківський A3. Гроші та кредит: навч. посіб. / А. В. Демківський. – К.: Дакор, 2005. – 528 с.; Щетинін А. І. Гроші та кредит : підручник / А. І. Щетинін. – 2-ге вид., переробл. та доповн. – К.: Центр навч. л-ри, 2006. – 432 с.}
Взаємозв’язки між структурними компонентами системи безготівкових розрахунків можна зобразити у вигляді схеми (рис. 2.5).
Виникнення і поширення безготівкових розрахунків цілком змінило характер ринкових відносин. З появою електронних платіжних систем контроль з боку держави за діяльністю суб’єктів ринку став тотальним. Ринкові відносини розпалися на офіційні (безготівковий обіг) і неофіційні (тіньові) – переважно готівковий обіг;
Є чимало видів безготівкових платіжних документів. Основні форми безготівкових розрахунків із зазначенням їх переваг та недоліків та сферою застосування наведено у дод. А у табл. А1.
Безготівкові розрахунки можна класифікувати за різними ознаками (табл. 2.3).
Згідно з класифікацією Банку міжнародних розрахунків безготівкові платіжні документи можна поділити на кредитові та дебетові.
За кредитового переказу платіжне розпорядження рухається у тому самому напряму, що й кошти, – від платника до одержувача. Іншими словами, платник передає своєму банку розпорядження продебетувати його рахунок і перерахувати кошти на рахунок отримувача платежу.
Рис. 2.5. Взаємозв’язки між структурними компонентами системи безготівкових розрахунків
Таблиця 2.3. Класифікація безготівкових розрахунків
Критерій | Безготівкові розрахунки |
Склад учасників | Міжгосподарські обслуговують відносини між клієнтами. Міжбанківські обслуговують відносини між банками |
Призначення платежу | Розрахунки за товарними операціями – платежі за товарно-матеріальні цінності, надані послуги і виконані роботи. Розрахунки за нетоварними операціями – сплата податків та перерахування інших платежів до бюджету, одержання і повернення банківських позик, страхування сум тощо |
Строк виконання платежу | Строковий платіж – кожна поставка оплачується негайно. З відстрочкою платежу, коли товар продають у кредит. Достроковий платіж: А) авансовий платіж, коли частина оплати передує відвантаженню товару; Б) попередня оплата, коли отримувачу перераховують усю суму до моменту відвантаження товару. Прострочений платіж – платіж, що не сплачений своєчасно. Пролонгований платіж – платіж, виконання якого за домовленістю сторін перенесено на пізніший строк |
Джерела коштів, призначених для здійснення платежу | За рахунок власних коштів платника, коли платіж здійснюється із рахунку платника в банку. За рахунок банківського кредиту. За рахунок комерційного кредиту |
Спосіб Перерахування коштів | Прямим перерахуванням з рахунку платника на рахунок бенефіціара. Заліком взаємних вимог (кліринг), коли взаємні зобов’язання боржника й кредитора погашаються у рівновеликих сумах і за різницю здійснюється платіж на загальних підставах. Періодичними перерахуваннями (плановими платежами), коли розрахунки проводять не за кожну окрему поставку, а періодично, в передбачені договором строки |
Місце проведення | Внутрішньодержавні (внутрішньоміські, що здійснюються в межах одного населеного пункту, і міжміські – за його межами). Міждержавні – між господарськими суб’єктами, які знаходяться на територіях різних держав |
Гарантія платежу | Гарантовані – забезпечення гарантії платежу за рахунок депонування коштів. Негарантовані – безготівковий розрахунок, за якою платіж не 1 гарантується |
За дебетового переказу платіжне розпорядженні рухається у зворотному щодо коштів напрямку – від одержувача платежу до платника. Тобто одержувач платежу віддає банку платника розпорядження на списання коштів з рахунку платника, переказ цих коштів отримувачу платежу та їх зарахування на рахунок останнього.
До інструментів безготівкових розрахунків, які грунтуються на дебетових переказах, належать:
– векселі;
– чеки;
– банківські тратти;
– поштові перекази;
– прямі дебетові списання.
До інструментів безготівкових розрахунків, які грунтуються на кредитових переказах, належать:
– доручення про кредитовий переказ у системі “жиро”;
– постійні доручення;
– доручення про переказ у системі SWIFT.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)