Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 22.4.4. Інші податки і збори в Естонській Республіці

Соціальний податок введено в дію 15 квітня 1998 р. Він стягується із:

– заробітної плати, інших виплат робітнику на підставі укладеної трудової або іншої угоди (в тому числі при оплаті в натуральному виразі);

– заробітної плати та інших виплат президенту ЕР, публічним службовцям;

– виплат членам правлінь і рад, а також іншим керівникам органів юридичних осіб;

– сум компенсацій, сплачених особам при відшкодуванні втрат, заподіяних внаслідок нещасного випадку на виробництві, при професійному захворюванні до досягнення пенсійного віку;

– заробітної плати, інших виплат офіцерам, солдатам та службовцям збройних сил, які перебувають на службі за угодою;

– виплат фізичним особам на підставі угоди підряду.

Соціальний податок сплачується щомісячно з сум, не нижчих за мінімальну місячну заробітну плату на кожного робітника чи службовця, для якого цс є основним місцем праці.

Платниками податку є:

– юридичні особи;

– фізичні особи, що використовують найману працю;

– філії іноземних підприємств, постійним місцем діяльності яких є Естонія;

– державні та місцеві органи самоврядування, установи. Ставка соціального податку становить 93 % від суми, яка

Оподатковується, причому 20 % відраховується до позабюджетного фонду соціального забезпечення, а 13 % – до фонду медичного страхування.

Акцизний збір. Оподаткування регламентується законами “Про акциз на моторне пальне”, “Про акциз на алкоголь”, “Про акциз на тютюн”, “Про акциз на моторно-транспортні засоби”.

Закон “Про акциз на моторне пальне” прийнятий у 1993 р. Акцизом, крім пального, обкладається мастило, що виробляється в ЕР, а також імпортоване в країну. Не обкладається акцизом моторне пальне в стандартних паливних баках транспортних засобів; вироблені в ЕР та експортовані виробником моторне пальне та мастило, якщо вивезення їх підтверджується митною декларацією про експорт. Ставки акцизу встановлюються з одного літра на авіаційний бензин та з одного літра бензину та моторного мастила. Закон “Про акциз на тютюн” прийнято в 1994 р. Дим збором обкладаються тютюнові вироби, що виробляються в ЕР, а також постачання їх на митну територію ЕР, за винятком тієї кількості, ввіз якої дозволяється чинними правилами ввозу для фізичних та юридичних осіб без сплати мита. Акциз із вітчизняних тютюнових виробів сплачується виробниками, а з тих, що ввозяться на територію ЕР, безпосередньо імпортерами. Акцизним збором не обкладаються тютюнові вироби, якщо вони:

– ввозяться з митної території ЕР;

– ввозяться на митну територію ЕР для подальшого транзитного перевезення;

– продаються після проходження митного та прикордонного контролю при виїзді з Естонії або до митного та прикордонного контролю при придбанні в ЕР;

– належать юридичним особам іноземних держав і ввозяться на митну територію з дозволу митного департаменту для виставлення на ярмарках та виставках.

Ставка акцизного збору встановлюється в євро до конкретної кількості тютюнових виробів.

Мито. Товари, що провозяться транзитом територією ЕР, акцизами не обкладаються. Згідно із Законом “Про іноземні інвестиції*1 закордонні інвестори, підприємства, інші юридичні особи та роботодавці мають право ввозити особисту власність і вивозити свою продукцію без сплати мита. Також без сплати мита закордонні інвестори можуть ввозити кошти для оплати за нерухомість і здійснення робіт, передбачених відповідними законодавчими актами.

Державне мито. Урядом ЕР встановлено різні ставки Державного мита.

Податок на землю. Розраховується, виходячи з вартості землі, що підлягає оподаткуванню, і включає державний та місцевий податки. Цей податок становить 0,6 % від вартості землі, а місцевий податок – 0,3-0,7 %. Він стягується згідно із Законом “Про податок на землю”, прийнятим у 1993 р. Сплачують його всі власники та користувачі землі.

Податок з ігрового бізнесу. Ним оподатковуються такі види ігрового бізнесу: лотереї за ставкою 16 %, ігри на спритність – 18, тоталізатор – 5, парі – 30 % тощо.

До місцевих податків належать такі.

Особовий податок. Його сплачує мешканець волості або міста віком від 18 до 65 років. Строк обкладання податком – один календарний рік. Від його сплати звільняються військовослужбовці строкової служби, інваліди І та II груп, роботодавець має на підставі заяви платника, прийнятого на роботу на строк не менше одного місяця, утримувати із заробітної плати щомісячно 1/12 частину річної суми особового податку та перераховувати ‘її до бюджету за місцем проживання, вказаним платником, до 5-го числа місяця, наступного за виплатою заробітної плати.

Особа, яка не звільняється від сплати і з якої цей податок не стягується, сплачує його частинами в розмірі не менше однієї четвертої від річної суми податку до 25-го числа першого місяця наступного кварталу.

Волосна та міська управи мають право надавати пільги або звільняти від податку на відповідних умовах та в установленому порядку.

Місцевий прибутковий податок. Введений для підприємств, розташованих та зареєстрованих на території волості або міста і дохід яких на підставі Закону “Про прибутковий податок” підлягає оподаткуванню. До категорії платників податків належать некомерційні об’єднання та спілки, організації, що займаються господарською діяльністю.

Об’єктом його е розрахований, відповідно до Закону “Про прибутковий податок”, оподатковуваний дохід платника податку, з якого вилучено встановлену частину державного прибуткового податку. Для страхових компаній об’єктом оподаткування є сума страхових платежів (премій).

Розмір ставки оподаткування не має перевищувати 2 % від доходу, що оподатковується, а для страхових товариств – 0,4 % від суми платежів (премій), що надійшли в період оподаткування.

Волосна та міська управи мають право надавати пільги щодо місцевого прибуткового податку та звільняти від нього на відповідних умовах та згідно з встановленим порядком.

Податок з продажу. Сплачують фізичні особи, які на території волості або міста займаються підприємницькою діяльністю, а також підприємства, зареєстровані на цій території. Ним оподатковується вартість товарів та послуг, що реалізовані платником кінцевому споживачу. Ставка податку з продажу не має перевищувати 1 % вираженої в ціні продажу вартості товару або послуги. Періодом оподаткування є квартал. Платник має подавати до податкового органу фінансову декларацію про оборот до 20 числа першого місяця наступного кварталу, а також сплачувати податок з продажу в місцевий бюджет у той самий строк.

Податок з човнів. Сплачують при технічному огляді власники човнів, яхт. катерів довжиною до 12 метрів (тобто маломірних суден) до місцевого бюджету. Строк оподаткування – один календарний рік. Якщо маломірне судно зареєстроване після початку періоду оподаткування, то воно обкладається з наступного після реєстрації місяця.

Орган що здійснює реєстрацію маломірних човнів, має подавати у волосні та міські управи за їх клопотанням до 15-го числа першого місяця наступного кварталу необхідні відомості про зареєстровані або вилучені з реєстру човни, що належать фізичним та юридичним особам.

Відповідними органами встановлюються диференційовані ставки податку на маломірні судна, а також забороняється технічний огляд човнів, що належать власникам, які не сплатили цього податку. Волосна та міська управи мають право надавати пільги щодо податку з човнів та звільняти від нього на конкретних умовах та у встановленому порядку.

Податок з реклами та оголошень. Його сплачують фізичні та юридичні особи з реклами або оголошень, що розміщуються на території місцевого органу самоврядування, а також на засобах громадського транспорту, зареєстрованих на фізичну чи юридичну особу. Для цього затверджується перелік оголошень та видів реклами, що підлягають оподаткуванню.

Від податку звільняються оголошення державних установ та організацій місцевого самоврядування, а також ті, що пов’язані з виборчою кампанією партій, публічних союзів та незалежних кандидатів.

Волосна та міська управи мають право надавати пільги щодо податку з реклами та оголошень і звільняти від нього.

Податок за перекриття шляхів та вулиць. Сплачують фізичні та юридичні особи у випадках організації демонстрацій, проходжень, інших заходів, а також при проведенні будівельних та ремонтних робіт, якщо це супроводжується повним або частковим перекриттям шляхів, вулиць, площ, парків, зон відпочинку загального користування. Ставка податку встановлюється органом самоврядування і сплачується до місцевого бюджету.

Податок на транспортні засоби. Сплачують фізичні та юридичні особи, що мають механічні транспортні засоби, занесені до державного реєстру. Ставка податку встановлюється на одиницю потужності двигуна залежно від типу транспортного засобу та кількості місць для сидіння. Для деяких платників податку з механічних транспортних засобів є пільги. Так, не підлягають оподаткуванню засоби, що належать державним установам та установам самоврядування, військам, а також дипломатичним особам, дипломатичним та консульським представництвам, міжнародним організаціям та їх представництвам, не оподатковуються міжурядові програми співробітництва, механічні транспортні засоби, що належать інвалідам І і П груп. Періодом оподаткування є один календарний рік. З механічних транспортних засобів, що зареєстровані після 30 червня поточного календарного року, сплачується 5 % від ставки річного податку до бюджету органу місцевого самоврядування.

Податок за утримання тварин. Сплачується власниками, які утримують їх на території волості або міста згідно із затвердженим переліком тварин. Не обкладаються податком утримання службових тварин поліцією, військами, прикордонною охороною, митницею, пожежниками та рятувальними загонами, якщо тварини використовуються для виконання службових завдань; утримання собак-поводирів для сліпих, а також ті, що утримуються строком не більше місяця. Періодом оподаткування є один календарний рік. Податок сплачується до місцевого бюджету в установлений строк. Волосна та міська управи мають право надавати пільги щодо податку на утримання тварин або повністю звільняти від його сплати.

Податок з розваг. Його сплачують організатори розважальних заходів, що проводяться на території волості або міста, а також власники розважальних установ, розташованих на цих територіях. Цей податок сплачується з продажу квитків на розважальні заход, що мають бути зареєстровані у відповідному органі місцевої влади, на території якої проводяться заходи. Податок надходить до місцевого бюджету. Волосна та міська управи мають право надавати пільги або звільняти від його сплати.

За висновками естонських фахівців та спеціалістів, чинна податкова система не є ідеальною, а в законах та підзаконних актах можна знайти чимало протиріч. Наприклад, одним з них є те, що відсотки за вкладами фізичних осіб у банках звільнені від прибуткового оподаткування, а дивіденди з цінних паперів – ні. Це заохочує вкладання коштів саме в банки, і дрібні інвестори, що виходять на фінансовий ринок, опиняються в гіршому становищі.

В Естонії має місце й ухилення від сплати податків. Одним із прикладів “кримінального” ухилення від сплати податків є одержання заробітної плати в “конвертах”. За оцінками деяких експертів, близько 20 % працюючих реально одержують заробітну плату більшу, ніж вказується офіційно у відомостях. У свою чергу, роботодавці не сплачують певної частини податків із заробітної плати найманих робітників. Але слід підкреслити, що ухилення від сплати податків не має масового характеру. Так, у 1999 р. надходження від сплати основних податків до державного бюджету становило 99 % від запланованого рівня, що свідчить про високу ефективність податкової системи країни.

Особливістю податкової системи країни є те, що переважна частина в доходах бюджету надходить від сплати непрямих податків – податку з обороту, акцизного збору. З погляду адміністрування це має велике значення, оскільки збирання та контроль за їх сплатою значно дешевший, ніж багатьох інших податків.

Підсумовуючи, варто наголосити на тому, що в Естонії застосовується досить унікальна податкова система, побудована на принципах простоти в розрахунках, зручності при сплаті податків і контролю за ними. Фіскальна політика, запрова-джена в країні, сприяє розширенню зовнішньоекономічних зв’язків, при цьому основна увага приділяється пом’якшенню інвестиційного клімату.

Загалом ця система характеризується відносно невисоким податковим навантаженням, що, у свою чергу, сприяє стимулюванню економічного зростання, забезпеченню стабільних надходжень до державного бюджету.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Назвіть основні доходи і видатки державного бюджету Естонії.

2. У чому полягають особливості реформування фінансової системи Естонії в 90-х роках XX ст.?

3. Які основні доходи і видатки місцевих органів влади Естонії?

4. У чому полягають особливості міжбюджетних відносин в Естонії?

5. Назвіть особливості прямих і непрямих податків в Естонії.

6. Який стан фінансів домогосподарств в Естонії в сучасних умовах?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 22.4.4. Інші податки і збори в Естонській Республіці