Філософія – Подольська Є. А

Філософія – Подольська Є. А. – Поняття методу та методології наукового дослідження

Поняття методу та методології наукового дослідження Процес пізнання об’єктивного світу завжди здійснюється за допомогою історично вироблених методів, прийомів. Вірне розуміння об’єкта, що вивчається, може бути отримано лише при правильному підході до його вивчення, тільки

Філософія – Подольська Є. А. – Класифікація методів пізнавальної діяльності

Основними методами Емпіричного Дослідження є: – спостереження; – експеримент; – порівняння. Спостереження – Такий засіб пізнання, коли людина безпосередньо сприймає існування якого-небудь явища і його зміну в просторі і в часі. Спостереження – навмисне

Філософія – Подольська Є. А. – Основні форми наукового пізнання

Застосування різноманітних методів наукового пізнання дає наукове – знання, але це знання виникає не відразу в готовому вигляді, а розвивається поступово в процесі пізнання в різних формах. Для наукового пізнання насамперед характерні такі Форми,

Філософія – Подольська Є. А. – Розділ десятий. Загальні сфери життєдіяльності суспільства. Динамізм і цілісність сучасного світу

Суспільство як продукт взаємодії людей На перший погляд здається, що кожна людина існує сама по собі, приймає виключно власне рішення й реалізує його засобами власної діяльності та поведінки. Насправді ж ситуація дещо інша. Як

Філософія – Подольська Є. А. – Суспільство як продукт взаємодії людей

Філософія – Подольська Є. А. – Природа як об’єкт філософської рефлексії

У міфологічному мисленні ще немає немає протиставлення людини і природи. Власне теоретичне ставлення до природи складається з відокремлення філософії від міфології. У ціннісному плані це ставлення виявляється двоїстим: – та частина природи, що залучена

Філософія – Подольська Є. А. – Проблема сенсу історії. Майбутнє людства та реальний історичний процес

Люди існують на планеті близько 3-3,2 млн. років. За цей час змінилося приблизно 560 тисяч поколінь, і тільки останнє з них знайоме з переважною більшістю матеріальних і духовних надбань, які будь-коли до цього мало

Філософія – Подольська Є. А. – Історична генеза соціальних спільнот. Соціальне та етнічне в нації

Соціальні спільноти виникають природничо-історичним шляхом, тобто під впливом об’єктивної необхідності. Історично першими спільнотами людей були рід, плем’я, сім’я, громада. Саме вони забезпечували функціонування та розвиток виробництва засобів до існування, форм їх обміну, розподілу та

Філософія – Подольська Є. А. – Форми суспільної свідомості – типи відображення соціального буття

Суспільна свідомість – Сукупність поглядів, уявлень, ідей та теорій, які відображають суспільне буття. Виділяють буденну і теоретичну свідомості. В основу цього членування покладено відношення свідомості до практики, ступінь її узагальнення, глибина зв’язку з практичними

Філософія – Подольська Є. А. – Розділ одинадцятий. Особистість та її перспективи у вимірах філософського аналізу

Людина. Індивід. Особистість На питання “Що таке людина?” Платон відповів: “Це – тварина, що ходить на двох ногах”. Обміркувавши зауваження, що й птахи ходять на двох ногах, мислитель додав: “але без пір’я”. Тоді жартівники

Філософія – Подольська Є. А. – Людина. Індивід. Особистість

Філософія – Подольська Є. А. – Соціальна роль особистості в контексті її індивідуалізації

Характеристика індивіда як продукта суспільних відносин зовсім не означає, що вихідні умови індивідуального існування (наприклад, характер виховання, сімейне та соціальне оточення тощо) раз і назавжди зумовлюють наступну поведінку людей. Етнічна, віросповідна, класова, професійна приналежність

Філософія – Подольська Є. А. – Специфіка ціннісного ставлення до світу. Діалектика аксіологічних максим

Як будь-яка реалія буття, що має життєво-смилове значення для людей, діяльність стає предметом не тільки об-‘єктивуючого раціонально-теоретичного пізнання, але й ціннісної, духовно-практичної свідомості, що виробляє певне ставлення до цих реалій, передбачає їх певну оцінку.

Філософія – Подольська Є. А. – Сенс життя як функція людського буття. Свобода, власність, відповідальність

Сенс життя являє собою осмислення людиною свого призначення, “самовиправдовування” своєї життєдіяльності. Він містить у собі цілі, ідеали, установки, умонастрій та лінії поведінки людини. Сенс життя не заданий людині одвічно. Людина змінюється у зв’язку із

Філософія – Подольська Є. А. – СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Антология мировой философии. – М., 1969. – Т. І. – С. 275, 276, 356, 622. 2. Аристотель. Метафизика // Соч.: В 4-х т. – М., 1976. – Т. І. – С. 145. 3.