Філософія – Подольська Є. А
Вивчення будь-якої галузі знання пов’язано з відповіддю на питання: навіщо це потрібно? Важко знайти людину, яка заперечувала б необхідність вивчення хімії, фізики, медицини, математики, практична значущість яких цілком очевидна. “Навіщо мені філософія?” – може
Філософія як світоглядне знання Життєдіяльність Людини – це складний процес свідомого, цілеспрямованого, перетворюючого впливу на навколишній світ та на самого себе для забезпечення свого існування, функціонування та розвитку. Можна сказати, що з появою людини
Філософія як світоглядне знання Життєдіяльність Людини – це складний процес свідомого, цілеспрямованого, перетворюючого впливу на навколишній світ та на самого себе для забезпечення свого існування, функціонування та розвитку. Можна сказати, що з появою людини
Першою історичною формою філософського мислення була натурфілософія, тобто філософське вчення про природу, філософія природи. Вона являла собою цілісне неподільне знання про природу та її розвиток, фактично зливалась з природничими науками. Французький філософ XVII ст.
Навіщо ж потрібна філософія? Відповідь на це питання міститься у змісті тих функцій, які здатна виконувати філософія відносно людини, соціальної групи, науки, мистецтва та інших явищ соціальної дійсності. При цьому під “функцією” мається на
Філософський, метафізичний підхід до дослідження буття виявляється в безмежності, узагальненості філософського знання, його намаганні осягнути всю цілісність світу від засад до найбільш розвинутої сутності. Метафізика – це специфічний вид філософського знання, пов’язаний з найбільш
Виявлення специфіки філософського знання передбачає дослідження різних форм опанування дійсності людиною. Крім практичного ставлення до дійсності, в межах якого людина домагається користі, існують інші нормуючі сприймання людиною світу засоби опанування дійсності, які зафіксовані у
Міфом ми називаємо щось нереальне, вигадане, таке, чого не було в історичній дійсності (слово “міф” від грец. мзнот – оповідь, переказ). У давніх греків слово “міф” означало: слово, промова, розмова, порада, намір, чутка, оповідання,
Зародження уявлень про цілісність світу та його першооснови в країнах Стародавнього Сходу Перші елементи філософських уявлень виникають у Стародавньому Єгипті та Вавилоні в кінці III – на початку II тисячоліття до н. е. Вироблення
Зародження уявлень про цілісність світу та його першооснови в країнах Стародавнього Сходу Перші елементи філософських уявлень виникають у Стародавньому Єгипті та Вавилоні в кінці III – на початку II тисячоліття до н. е. Вироблення
Антична філософія (давня, старовинна) – збірна назва філософських вчень, розроблених у стародавньогрецькому та старо-давньоримському рабовласницьких суспільствах з кінця VІІ ст. до н. е. до VІ ст. н. е. За час свого існування антична філософія
Середні віки охоплюють період з II по XIV ст. У V-VIII ст. греко-римська культура змінилася у Європі феодальною, ідеологічним стержнем якої було християнство. Внаслідок розколу християнства в 1054 р. у Західній Європі відбувається утвердження
Соціокультурні умови становлення класичної філософії Класична модель філософії формувалась під впливом тих уявлень про її сутність та завдання, які були закладені ще в античній філософії та були суттєво доповнені тенденціями, що почали з’являтись у
Соціокультурні умови становлення класичної філософії Класична модель філософії формувалась під впливом тих уявлень про її сутність та завдання, які були закладені ще в античній філософії та були суттєво доповнені тенденціями, що почали з’являтись у
Сімнадцяте століття відкриває наступний період у розвитку філософії, який прийнято називати Філософією Нового часу. Період XVI-XVII ст. – це період зародження і становлення капіталістичних виробничих відносин. У XVI ст. відбувається буржуазна революція в Нідерландах,
У зв’язку з розвитком наук та визнанням ефективності методів наукового пізнання у філософії настає певна криза абстрактного раціоналізму з його спекулятивно-метафізичними та натурфілософськими побудовами, що важко піддаються перевірці. Онтологія або взагалі зникає з проблемного
Перехід від класичної філософії до некласичної У другій половині ХІХ ст. поступово готується, а на рубежі ХХ ст. починає здійснюватись перехід до нової некласичної науки, змінюються принципи, зразки, парадигми філософствування. Хоча буржуазні революції ХVII-ХVШ
Перехід від класичної філософії до некласичної У другій половині ХІХ ст. поступово готується, а на рубежі ХХ ст. починає здійснюватись перехід до нової некласичної науки, змінюються принципи, зразки, парадигми філософствування. Хоча буржуазні революції ХVII-ХVШ
Спроба уникнути соліпсизму потребувала суб’єктивних ідеалістів вносити у філософію елементи об’єктивізму. Прикладом цього стала феноменологія, засновником якої вважають німецького філософа Едмунда Гуссерля (1859-1938). Феноменологія – один із найбільш поширених і найбільш суперечливих напрямів західної
Позитивізм (від лат. posutious – позитивний, суб’єктивний) – ідеалістичний напрям, представники якого все справжнє (“позитивне”) знання вважають результатом конкретних наук, заперечують філософію як науку зі специфічною для неї теоретичною та світоглядною проблематикою. Позитивізм виник
Релігійна думка і пов’язана з нею філософія належать до традиціоналістського, догматичного типу мислення. Однак і в руслі релігійної думки народжувалися видатні філософські вчення, які значно впливали на культуру людства. Це і концепції Августина, Фоми
У 40-ві роки XIX ст. капіталізм став пануючою економічною системою в основних західноєвропейських країнах, а породжений розвитком капіталістичного способу виробництва пролетаріат виступив на історичну арену як самостійна політична сила. Пролетаріат почав усвідомлювати свої класові
За всіх драматичних переломів історії Росії зв’язок з європейською філософською традицією ніколи не переривався, а у ХVІІІ-ХІХ ст. російська філософська думка вже не просто включається до загальноєвропейського філософського діалогу, а й починає відігравати досить
В останні три десятиліття в культурній самосвідомості розвинутих країн Заходу виникли тенденції, що одержали назву “постмодернізм”, або “постмодерн”, що буквально означає те, що після “модерна”, або сучасності. Постмодернізм являє собою культуру постіндустріального, інформаційного суспільства,
Розвинута філософська думка завжди передбачає багатоваріантність філософських течій, вчень і напрямів. Однак кожна національна культура виробляє синтез одних течій і з байдужістю ставиться до інших. Як правило, завжди знаходяться філософські вчення, які на основі
Становлення вітчизняної філософської думки відбувається в межах духовної культури Київської Русі – першої східнослов’янської ранньофеодальної держави, що займала майже всю територію СхідноЄвропейської рівнини – від Балтики до Чорного моря і від Закарпаття до Волго-Окського
Український Ренесанс у цілому і пожвавлення філософсько-гуманістичної думки припадає на литовсько-польську добу в історії України. В Україні Відродження прийшло з півночі Європи, де проходило у формі Реформації, що розповсюдилось спочатку на Річ Посполиту, а
На початку XVIII ст. в Україні вже мали місце елементи капіталістичних відносин. Це, звичайно, вплинуло і на духовне життя суспільства, сприяючи розвитку ідей Просвітництва, оскільки політичний і економічний розвиток потребував більшої кількості освічених людей.
Інтерес української філософії до проблем людини, її духовного світу, свободи набуває Своєї специфіки у формі типових рис передромантичної свідомості. Він стає пружиною філософсько-теологічної думки, яка веде до формування українського романтичного світогляду. У суспільній свідомості
Перша половина XIX ст. в Україні характеризується посиленням розкладу феодальної системи і складанням нових капіталістичних відносин. Криза феодального устрою супроводжувалась зростанням революційного руху проти кріпацтва і самодержавства, а також національного пригноблення українського народу з
Поряд з творами передових мислителів, що розповсюджувалися університетськими філософами, окремими кафедрами вузів думка другої половини та літературно-науковими журналами (“Украинский вестник”), певне значення у поширенні та пропаганді ідей філософсько-соціологічного характеру мала Усна поетична творчість українського
Філософський зміст проблем буття, субстанції матерії Онтологія є найважливішим розділом метафізики як вчення про граничні засади буття, пізнання та ціннісного відношення людини до світу. Оскільки саме онтологія вирішує низку ключових світоглядних питань, то саме
Філософський зміст проблем буття, субстанції матерії Онтологія є найважливішим розділом метафізики як вчення про граничні засади буття, пізнання та ціннісного відношення людини до світу. Оскільки саме онтологія вирішує низку ключових світоглядних питань, то саме
Пізнаючи навколишній світ, ми бачимо, що в ньому немає нічого абсолютно застиглого і незмінного, все перебуває в русі, переходить з одних форм в інші. В усіх матеріальних об’єктах відбувається рух елементарних частинок, атомів, молекул,
Усі предмети, що нас оточують, мають певні розміри, протяжність у різних Напрямках, переміщуються один віднос – но одного або разом з Землею – відносно космічних тіл. Так само всі об’єкти виникають і змінюються у
Людина володіє найпрекраснішим даром – свідомістю, мислячим розумом з його здатністю сягати в далеке минуле і майбутнє. Що ж таке свідомість, як вона виникла, як вона співвідноситься з мозком людини? Над таємницею своєї свідомості
Походження свідомості і мови пов’язане з переходом мавпоподібних предків від присвоєння за допомогою природних органів готових предметів до праці, до виготовлення штучних знарядь, до людських форм життєдіяльності та суспільних відносин, які виростають на її
Що є первинним: поняття матерії чи світогляд? Це питання не менш важливе ніж питання: Що первинне: матерія чи свідомість? Поняття матерії не надається людині а ргіогі, до досвіду, не з нього, як поняття, починається
Принципи діалектичного осмислення буття Філософів завжди цікавили не тільки проблеми теорії, тобто тлумачення, пояснення світу, але й проблеми методу, тобто шляхів, заходів І прийомів наукового пізнання і перетворення світу. Філософською теорією, методом і методологією
Принципи діалектичного осмислення буття Філософів завжди цікавили не тільки проблеми теорії, тобто тлумачення, пояснення світу, але й проблеми методу, тобто шляхів, заходів І прийомів наукового пізнання і перетворення світу. Філософською теорією, методом і методологією
У будь-якій сфері діяльності є глибокі об’єктивні зв’язки, які дають можливість зрозуміти її як єдине ціле, визначають характер і напрям розвитку. Ці закономірні зв’язки виявляються у законах. Наукою відкрито багато зазначення конів природи: закони
Кожна наука виробляє свої поняття, щоб точніше і глибше відображати досліджувані об’єкти. Філософія фіксує за допомогою категорій найбільш загальні властивості, зв’язки і відношення речей, закономірності розвитку, які діють і в природі, і в суспільстві,
Пізнаваність світу і його законів Питання про пізнаванність об’єктивного світу і його закономірнос є одним з корінних питань філософії. Це врешті-решт питання про те, як відносяться наші думки до навколишнього світу, чи здатне наше
Пізнаваність світу і його законів Питання про пізнаванність об’єктивного світу і його закономірнос є одним з корінних питань філософії. Це врешті-решт питання про те, як відносяться наші думки до навколишнього світу, чи здатне наше
Одним з важливих принципів теорії пізнання є й те, що гносеологія на відміну від агностицизму виходить з визнання того, що наші знання про закони природи, перевірені досвідом, суспільно-історичною практикою, є вірогідними знаннями, які мають
Відображення світу у свідомості людини на основі практики відбувається у двох формах: Чуттєвій і раціональній, розумовій. Процес пізнання завжди починається з безпосереднього живого споглядання, тобто з безпосередньої взаємодії людини в практичній діяльності з предметами
На підгрунті пізнавальних здатностей людини розгортається її творча діяльність, розкривається її творча сутність. Питання про сутність творчості по-різному ставилося в різні історичні епохи. В античній філософії творчість пов’язувалася з тимчасовим, змінним буттям, а вічне,
Наші знання про закони природи і суспільства, перевірені практикою, є знаннями, що правильно відображують світ, тобто знаннями Вірогідними, які мають значення істини. Питання про істинність нашого знання – основні питання теорії пізнання, найважливіші для
Знання, яке відображує об’єктивну реальність, також повинно розвиватися, оскільки розвивається об’єктивний світ. Звідси випливає, що істина не є статичний стан, а являє собою процес. Для того щоб пояснити “рух” істини, у філософії вироблені поняття
Поняття методу та методології наукового дослідження Процес пізнання об’єктивного світу завжди здійснюється за допомогою історично вироблених методів, прийомів. Вірне розуміння об’єкта, що вивчається, може бути отримано лише при правильному підході до його вивчення, тільки